ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 527/1229/24

провадження № 61-14631св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Проботюк Юлія Миколаївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Ульяновою Юлією Анатоліївною, на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 09 липня 2024 року у складі судді Свістєльник Ю. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 липня 2024 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

Свої вимоги обґрунтовував тим, що наприкінці березня 2024 року отримав повідомлення від приватного нотаріуса Проботюк Ю. М., про те, що в її провадженні знаходиться спадкова справа №46/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка залишила на його ім`я заповіт, посвідчений 13 грудня 2016 року Пронозівською сільською радою Глобинського району Полтавської області за реєстровим № 92 на земельну ділянку площею 3,7400 га, кадастровий номер: 5320687200:00:004:0047, що розташована на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, та заповіт, посвідчений 30 травня 2023 року Градизькою державною нотаріальною конторою Кременчуцького району Полтавської області за реєстровим № 315, на земельну ділянку площею 2,6703 га, кадастровий номер 5320687200:00:019:0028, що розташована на території Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області.

Постановою нотаріуса від 17 квітня 2024 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Зазначав, що цей строк порушений ним із поважних причин, оскільки з 14 листопада 2023 року до 11 квітня 2024 року він перебував на лікарняному з діагнозом: лівостороння вогнищева пневмонія, що підтверджується випискою із медичної картки № 228.

Постилаючись на наведене, просив суд визнати, що строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропущений ним із поважних причин; визначити додатковий строк для подання до органів нотаріату заяви про прийняття спадщини строком на два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 09 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано, що строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 пропущено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з поважної причини.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а саме: два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Встановивши, щопозивач з об`єктивних причин, зокрема через тривале лікування, у визначений законом строк не подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , та, враховуючи, що пропущений ним строк є незначним, суд першої інстанції задовольнив позов та визначив йому додатковий двомісячний строк з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 липня 2024 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 09 липня 2024 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним і обґрунтованим та не вбачав підстав для його скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

04 листопада 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ульянова Ю. А. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові..

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20, від 28 лютого 2018 року у справі № 153/3/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Суди попередніх інстанцій у повному обсязі не дослідили надані нею докази, які мать важливе значення для вирішення цієї справи, не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 в указаний ним період, починаючи з дати смерті спадкодавця, тобто з вересня 2023 року, і станом на день звернення до суду не перебував не стаціонарному лікуванні, лікарняні листки відсутні, не зазначив, які непереборні труднощі перешкодили йому у період із 20 листопада 2023 року до 01 лютого 2024 року витратити час та звернутись до нотаріуса з відповідною заявою. Суди помилково кваліфікували встановлені обставини кількаденного перебування позивача на амбулаторному лікуванні, як поважні причини пропуску строку на прийняття спадщини.

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Глобинського районного суду Полтавської області цивільну справу № 527/1229/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Проботюк Юлія Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У лисопаді 2024 року справа № 527/1229/24 надійшла до Верховного Суду.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди встановили, що 13 грудня 2013 року ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області Дрібницею В. В. та зареєстрований у реєстрі за № 92, згідно з яким належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,7400 га, кадастровий номер 5320687200:00:004:0047, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пронозівської сільської Глобинського району Полтавської області,заповіла ОСОБА_1 .

30 травня 2023 року ОСОБА_4 склала заповіт, який зареєстрований в реєстрі за № 315 та посвідчений державним нотаріусом Градизької нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області Захаровою О. Д., яким належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2,6703 га, кадастровий номер 5320687200:00:019:0028, що розташована на території: Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області, заповіла ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 46/2023 приватний нотаріус Проботюк Ю. М. 16 жовтня 2023 року відкрила спадкову справу на підставі поданої заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини після померлої тітки ОСОБА_4

20 березня 2024 року приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Проботюк Ю. М. направила на адресу ОСОБА_1 повідомлення про те, що у її провадженні знаходиться спадкова справа № 46/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка залишила на його ім`я два заповіти на належні їй за життя земельні ділянки. У повідомленні зазначено, що ОСОБА_1 пропустив установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а саме не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

17 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Проботюк Ю. М. заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Постановою від 17 квітня 2024 року приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Проботюк Ю. М. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв`язку з пропуском ним шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Також суди встановили, що згідно виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 228 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 14 листопада 2023 року до 11 квітня 2024 року хворів на лівосторонню вогнищеву пневмонію, основний діагноз R99 захворювання дихальної системи. Згідноцифрової рентгенографії від 14 листопада 2023 року та 01 лютого 2024 року ОСОБА_1 звертався за обстеженням до лікаря з приводу хвороби.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20, від 28 лютого 2018 року у справі № 153/3/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 1216 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій установили, що 13 грудня 2013 року та 30 травня 2023 року ОСОБА_4 склала два заповіти, згідно з якими заповіла ОСОБА_1 належні їй на праві власності земельні ділянки, розташовані на території Пронозівської сільської Глобинського району Полтавської області

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла,у зв`язку із чим відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема й на зазначені земельні ділянки.

16 жовтня 2023 року заяву про прийняття спадщини після померлої тітки ОСОБА_4 подала її племінниця ОСОБА_2

17 квітня 2024 року до приватного нотаріуса Проботюк Ю. М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітомзвернувся ОСОБА_1 .

Постановою від 17 квітня 2024 року приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Проботюк Ю. М. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав пропуску строку для її прийняття.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що строк для прийняття спадщини пропустив із поважних причин, оскільки з 14 листопада 2023 року до 11 квітня 2024 року хворів на лівосторонню вогнищеву пневмонію, основний діагноз R99 захворювання дихальної системи.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходячи з того, що встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустив із поважних об`єктивних причин, пов`язаних із хворобою, дійшов висновку про визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судами попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Суди правильно застосували норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустили порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Аргументи касаційної скарги про те, що позивач не мав жодних перешкод для подання заяви, але не скористався правом на прийняття спадщини, є безпідставними, оскільки не спростовують права позивача на звернення з відповідною заявою про прийняття спадщини за заповітом та не спростовують поважності причин пропуску ним установленого законом строку на звернення з такою заявою.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування судом відповідних доказів, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки вони були предметом дослідження апеляційним судом із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених Верховним Судом в постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі, оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлених обставин справи та до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Ульяновою Юлією Анатоліївною, залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 09 липня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун