Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 530/1976/18

провадження № 61-22510св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - Приватне підприємство «Агроекологія»,

провівши у порядку спрощеного позовного провадження розгляд справи за касаційною скаргою Приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 листопада 2019 року складі судді Кузнєцової О. Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроекологія», третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавській області, про розірвання договору оренди землі та зустрічними позовами Приватного підприємства «Агроекологія» до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий опис обставин справи

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроекологія» (далі - ПП «Агроекологія»), третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавській області про розірвання договору оренди землі.

03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року, 24 січня 2018 року, 06 березня 2018 року, 08 травня 2018 року, 21 грудня 2018 року до суду надійшли зустрічні позовні заяви відповідача ПП «Агроекологія» до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 травня 2019 року в прийняті зустрічних позовних заяв відповідача ПП «Агроекологія» від 03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року, 24 січня 2018 року, 06 березня 2018 року, 08 травня 2018 року, 21 грудня 2018 року до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі відмовлено та повернуто ПП «Агроекологія».

Відмовляючи у прийнятті зустрічних позовних заяв та повертаючи їх позивачеві місцевий суд виходив з того, що ухвалою суду від 27 грудня 2017 року призначено у справі підготовче судове засідання та зазначено, що відповідач (ПП «Агроекологія») має право протягом 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

03 листопада 2017 року, 23 січня 2018 року, 24 січня 2018 року, 06 березня 2018 року, 08 травня 2018 року, 21 грудня 2018 року представником відповідача ПП «Агроекологія» зустрічні позовні заяви подані в порушення вимог частин першої та другої статті193 ЦПК України, тобто після закінчення строку для подання відзиву, крім цього обидва позови не взаємозв`язані між собою і задоволення зустрічного позову не зможе виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 15 листопада 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 травня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Стягнуто з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 763,00 грн.

Ухвала від 15 листопада 2019 року мотивована тим, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Копія вказаної ухвали неодноразово направлялась на юридичну адресу ПП «Агроекологія», адресу, вказану в апеляційній скарзі ПП «Агроекологія» та на електронну адресу ПП «Агроекологія» і його представника ОСОБА_2 .

Листи з копією ухвали повернулися до апеляційного суду без вручення за закінченням терміну зберігання. Електронні листи залишилися без жодного реагування з боку ПП «Агроекологія» і його представника ОСОБА_2 .

Станом на 15 листопада 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуто.

З дня надходження справи до апеляційного суду заявник жодного разу не поцікавився станом розгляду його апеляційної скарги.

Апеляційним судом вжито усі можливі заходи для направлення апелянту копії ухвали про усунення недоліків.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав вважати апеляційну скаргу неподаною та повернути її особі, яка її подала.

Крім того, апеляційний суд вказував, що ПП «Агроекологія» систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, подаючи кожного разу апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України, не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір. При цьому, первісним є позов орендодавця ОСОБА_1 , а пред`явлений ПП «Агроекологія» позов є зустрічним, тобто ПП «Агроекологія» вчиняє дії по унеможливлюванню здійснення своєчасного судочинства.

Апеляційний суд вважав такі дії заявника зловживанням своїми процесуальними правами, що фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків, та є підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу у якості заходу процесуального примусу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2019 року ПП «Агроекологія» подало касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що у діях заявника відсутні ознаки зловживання, а висновки суду в цій частині є передчасними. Апеляційним судом не наведено жодного мотиву затягування підприємством судового розгляду, вказано обставини, які не мали місця і безпідставно покарано заявника.

Не отримавши жодних процесуальних документів, заявник об`єктивно не міг знати і не знав про те, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам закону, тому не міг усунути недоліки. Офіційної електронної адреси ПП «Агроекологія» не має.

Представник заявника додатково вказував, що апеляційним судом не наведено мотивів застосування штрафу в максимальному розмірі, не досліджено пом`якшуючих та обтяжуючих обставин при обранні заходів процесуального впливу на заявника.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Зіньківського районного суду Полтавської області.

25 лютого 2020 року справа № 530/1976/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

За приписами частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 357, частини третьої статі 185 ЦПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору після залишення її без руху та неусунення у встановлений судом строк недоліків, вважається неподаною та повертається особі, яка подає скаргу.

Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Встановивши, що ПП «Агроекологія» не усунуло у встановлений судом строк недоліки визначені в ухвалі від 27 червня 2019 року, зокрема не надало документ на підтвердження сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що невиконання ним вимог ухвали від 27 червня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, пов`язано з тим, що ПП «Агроекологія» не було відомо про існування такої ухвали, є безпідставними, оскільки подавши у червні 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» тривалий час - до листопада 2019 року, не цікавилось результатами її розгляду.

Ухвала апеляційного суду від 27 червня 2019 року оприлюднена 03 липня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Апеляційний суд двічі надсилав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу, яку ПП «Агроекологія» вказало в апеляційній скарзі, проте листи поверталися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто отримувач, достовірно знаючи, що ним направлена апеляційна скарга до суду, не здійснював дій для отримання поштових відправлень із суду.

Крім того, апеляційним судом копія ухвали направлялася заявнику на його електронну адресу, яку підприємство вказало в апеляційній скарзі. Доказів не доставлення цього листа адресату немає.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що ПП «Агроекологія» зловживає своїми процесуальним правами, не повідомляло суд про будь-які обставини, які можуть зробити неможливим отримання ними листа, або про можливу зміну свого місцезнаходження, провадженням у справі тривалий термін не цікавиться, заяви про повідомлення його за допомогою СМС-повідомлень не надавало, тому використовує надані йому процесуальні права на свою користь, для того щоб затягнути час розгляду справи за своєю ж апеляційною скаргою та справу по заявленому до нього позову в цілому.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (Рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України»).

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (Рішення ЄСПЛ у справах «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. У Рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Провадження за позовом ОСОБА_1 , яка є позивачем у цій справі відкрито 18 квітня 2016 року, розгляд справи не завершено.

Установивши, що ПП «Агроекологія» вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, чим перешкоджає первісному позивачу ОСОБА_1 реалізувати своє право на доступ до правосуддя, та які свідчать про зловживання процесуальними правами, апеляційний суд з дотриманням норм процесуального права обґрунтовано стягнув із підприємство штраф, як захід процесуального примусу.

Доводи касаційної скарги щодо незаконного стягнення штрафу у розмірі 5 763 грн та не зазначення мотивів стягнення штрафу в такому розмірі є безпідставними, оскільки відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може стягнути штраф у розмірі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням того, що станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 1 921 грн, апеляційний суд, визначив розмір штрафу у межах, встановлених процесуальним законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що цим судом допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 530/372/18 (провадження № 61-18187св19) та від 22 січня 2020 року у справі № 530/1892/18 (провадження № 61-19322св19).

Колегія суддів відхиляє доводи заявника про необхідність врахування при розгляді його касаційної скарги висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 530/725/18 (провадження № 61-15361св19), оскільки у справі, яка переглядається, встановлено інші фактичні обставини. У вказаній справі ПП «Агроекологія» брало участь як заявник, який оскаржував дії органу державної виконавчої служби, якими на його думку було порушено його права. Тобто заявник вчиняв дія направлені на відновлення свого порушеного права, у справі ж яка переглядається, ПП «Агроекологія» є відповідачем та чинить дії, що спрямовані на затягування розгляду справи, чим перешкоджає первісному позивачу ОСОБА_1 реалізувати своє право на доступ до правосуддя.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Полтавського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року залишенню без змін.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400 409 410 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Агроекологія» залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська