Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 530/83/19
провадження № 61-22565св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач (за зустрічним позовом) - приватне підприємство «Агроекологія»,
відповідач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року в складі судді Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПП «Агроекологія»(далі - ПП «Агроекологія») з позовом про розірвання договору оренди землі.
У січні 2019 року ПП «Агроекологія» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення товарно-матеріальних цінностей на суму 111 000,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 травня 2019 року зустрічну позовну заяву ПП «Агроекологія» до ОСОБА_1 про стягнення товарно-матеріальних цінностей повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зустрічна позовна заява подана без дотримання вимог статті 175 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір. Вимоги ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 22 січня 2019 року не усунуті, а тому заява підлягає поверненню відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
На ухвалу місцевого суду ПП «Агроекологія» подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 травня 2019 року визнано не поданою та повернуто скаржнику.
Стягнуто з ПП «Агроекологія» у дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 763,00 грн.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме сплати судового збору.
Копія ухвали неодноразово направлялась на юридичну адресу ПП «Агроекологія» та на адреси електронної пошти підприємства та його представника Мельникова Д. О., які зазначено в апеляційній скарзі.
Вимоги зазначеної ухвали не усунуті, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню відповідно до частини другої статті 357 та частини третьої статті 185 ЦПК України.
Установлено, що ПП «Агроекологія» систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, подаючи кожного разу апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України, не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір. При цьому, первісним є позов орендодавця ОСОБА_1 , а пред`явлений ПП «Агроекологія» позов є зустрічним, тобто ПП «Агроекологія» вчиняє дії по унеможливленню здійснення своєчасного судочинства.
Уважаючи зазначені дії заявника зловживанням своїми процесуальними правами, які вчинені з метою перешкоджанню судочинству, апеляційний суд відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України, постановив ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету із ПП «Агроекологія» штрафу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ПП «Агроекологія» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів про отримання ПП «Агроекологія» копії ухвали апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги, а повернута поштова кореспонденція з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не є належним способом повідомлення сторони про вчинення процесуальних дій; у справі відсутні об`єктивні ознаки того, що дії заявника могли привести до затягування розгляду справи, а тому висновок суду апеляційної інстанції щодо зловживання заявником процесуальними правами є необґрунтований; не наведено мотивів застосування штрафу в максимальному розмірі, не досліджено пом`якшуючих та обтяжуючих обставин при обранні заходів процесуального впливу щодо заявника.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 травня 2019 року зустрічну позовну заяву ПП «Агроекологія» повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку оскаржило ПП «Агроекологія».
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
Копію вказаної ухвали неодноразово направлено на юридичну адресу ПП «Агроекологія», яку вказано в апеляційній скарзі ПП «Агроекологія» та на електронну адресу ПП «Агроекологія» і його представника Мельникова Д. О.
Листи з копією ухвали повернуті до апеляційного суду без вручення «за закінченням терміну зберігання». Електронні листи залишилися без жодного реагування з боку ПП «Агроекологія» і його представника Мельникова Д. О.
Станом на 15 листопада 2019 року недоліки апеляційної скарги не усунуто.
З дня надходження справи до апеляційного суду скаржник жодного разу не поцікавився станом розгляду його апеляційної скарги.
Апеляційним судом вжито усі можливі заходи для направлення апелянту копії ухвали про усунення недоліків.
ПП «Агроекологія» систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, подаючи кожного разу апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України, не сплачуючи жодного разу судовий збір, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір. При цьому, первісним є позов орендодавця ОСОБА_1 , а пред`явлений ПП «Агроекологія» позов є зустрічним, тобто ПП «Агроекологія» вчиняє дії по унеможливленню здійснення своєчасного судочинства.
Апеляційний суд визнав такі дії заявника зловживанням своїми процесуальними правами, що фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків, у зв`язку з чим, у якості заходу процесуального примусу стягнув із заявника в дохід державного бюджету штраф.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ПП «Агроекологія» не усунуло недоліки, зазначені в ухвалі від 27 червня 2019 року.
Стягуючи з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету штраф, апеляційний суд дійшов висновку про наявність у діях заявника ознак зловживання процесуальними правами, а саме умисного затягування розгляду справи по суті.
Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції враховуючи наступне.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (Рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України»).
ЄСПЛ неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справах «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. У рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Щодо повернення апеляційної скарги заявнику
Частиною другою статті 185 ЦПК України передбачено що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 357, частини третьої статі 185 ЦПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору після залишення її без руху та не усунення у встановлений судом строк недоліків, вважається неподаною та повертається особі, яка подає скаргу.
Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Із справи відомо, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» залишено без руху, надано строк на усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн (а. с. 79).
Відповідно до частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства визначено Законом України «Про доступ до судових рішень».
Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (стаття 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
З огляду на статтю 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З метою забезпечення права на доступ до судового рішення учасників справи, ухвала Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2019 року оприлюднена 03 липня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/82736756.
Крім того, Полтавський апеляційний суд направляв копію зазначеної ухвали для виконання на зазначені у апеляційній скарзі поштову адресу ПП «Агроекологія» та на адресу електронної пошти підприємства та його представника Мельникова Д. О., які зазначено у апеляційній скарзі самими заявниками для листування (а. с. 81, 84, 85).
Встановивши, що протягом 5 місяців ПП «Агроекологія», як зацікавлена сторона, що подала апеляційну скаргу, не цікавилась станом розгляду апеляційної скарги поданої у червні 2019 року, не вживала необхідних заходів щодо виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, зокрема не надано документу на підтвердження сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику.
Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що матеріали справи не містять доказів про отримання ПП «Агроекологія» копії ухвали апеляційного суду без руху, а повернута поштова кореспонденція з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не є належним способом повідомлення сторони про вчинення процесуальних дій,колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ПП «Агроекологія», як зацікавлена сторона, що подала апеляційну скаргу, не цікавилась станом розгляду апеляційної скарги більш, як 5 місяців, враховуючи, що ухвала Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2019 року оприлюднена для загального доступу у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім того, є необґрунтованими посилання у касаційній скарзі на те, що ПП «Агроекологія» не використовує у своїй діяльності як офіційну електронну адресу - адресу електронної пошти 24089080@mail.gov.ua, а також, що суд апеляційної інстанції не дотримався порядку вручення апелянту процесуальних документів.
З огляду на частину першу та другу статті 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) під час провадження у справі. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова кореспонденція надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Подаючи апеляційну скаргу представник ПП «Агроекологія» Мельников Д. О., окрім поштової адреси підприємства, зазначив для листування адресу електронної пошти підприємства - 24089080@mail.gov.ua та власну адресу електронної пошти - НОМЕР_1 @mail.gov.ua (а. с. 72).
Будь-які заяви щодо не використання поштової адреси підприємства чи зміну адрес електронної пошти ПП «Агроекологія» та його представника Мельникова Д. О., які зазначені у апеляційній скарзі, на адресу Полтавського апеляційного суду не надходили.
Заперечуючи факт використання як офіційної електронної адреси, указаної у апеляційній скарзі адреси електронної пошти підприємства - 24089080@mail.gov.ua, у розумінні пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України, ПП «Агроекологія» не враховано вищевикладені вимоги ЦПК України щодо поінформування суду про зміну електронної адреси під час розгляду справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що заперечуючи проти використання адреси електронної пошти - 24089080@mail.gov.ua, як офіційної адреси електронної пошти, яку ПП «Агроекологія» зазначало, як у апеляційній скарзі, так і в інших документах у справі для листування, ПП «Агроекологія» сам факт отримання копії ухвали Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2019 року на зазначену підприємством адресу електронної пошти - 24089080@mail.gov.ua не спростовує.
Щодо застосування заходів процесуального примусу
З огляду на статтю 3 ЦК України основними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Установивши, що ПП «Агроекологія» вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, чим перешкоджає позивачу ОСОБА_1 реалізувати своє право на доступ до правосуддя, та які свідчать про зловживання процесуальними правами, апеляційний суд з дотриманням норм процесуального права обґрунтовано стягнув із підприємства штраф як захід процесуального примусу.
Доводи касаційної скарги щодо незаконного стягнення штрафу у розмірі 5763,00 грн та не зазначення мотивів стягнення штрафу в такому розмірі є безпідставними, оскільки відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може стягнути штраф у розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням того, що станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 1 921,00 грн, апеляційний суд визначив розмір штрафу у межах, встановлених процесуальним законом, з урахуванням тривалості розгляду та характеру дій, що містить ознаки зловживання процесуальними правами.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що цим судом допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року - без змін.
Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства «Агроекологія» залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук