Постанова
Іменем України
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 536/1116/19-ц
провадження № 61-15259св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - державне підприємство Міністерства оборони України «Київський механічний завод»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М., касаційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України «Київський механічний завод» на додаткове рішення Полтавського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року державне підприємство Міністерства оборони України «Київський механічний завод» (далі - ДП МОУ «Київський механічний завод») звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення штрафу та пені за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Позовна заява мотивована тим, що ДП МОУ «Київський механічний завод» зареєстроване у Солом`янській районній в м. Києві державній адміністрації 19 березня 1992 року.
Директором ДП МОУ «Київський механічний завод» у період з 12 березня 2013 року до 14 вересня 2014 року був ОСОБА_1 , який був призначений на посаду наказом від 12 березня 2013 року № 5-ДП. На ОСОБА_1 , як службову особу суб`єкта підприємницької діяльності України, у силу виконуваних ним організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій з 12 березня 2013 року покладено правовий обов`язок своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який виконується в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати.
Будучи службовою особою підприємства, усвідомлюючи суспільну небезпеку вчинюваних ним дій, а саме, що у результаті ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фондів соціального страхування не надходять кошти та держава позбавляється можливості на належному рівні виконувати функції соціального захисту населення, усвідомлюючи покладений на нього обов`язок сплачувати зазначені внески та маючи реальну можливість забезпечувати його сплату, ОСОБА_1 допустив заборгованість у наступних періодах: вересень 2013 року - 47 073,37 грн, жовтень 2013 року - 68 435,47 грн, листопад 2013 року - 72 726,35 грн, грудень 2013 року - 74 489,09 грн, січень 2014 року - 66 314,99 грн, лютий 2014 року - 60 568,96 грн, березень 2014 року - 59 614,47 грн, квітень 2014 року - 55 897,91 грн, травень 2014 року - 51 744,23 грн, червень 2014 року - 51 771,44 грн, липень 2014 року - 61 347,92 грн, серпень 2014 року - 54 580,26 грн, вересень 2014 року - 56 703,21 грн.
ОСОБА_1 , будучи директором ДП МОУ «Київський механічний завод», здійснюючи господарську діяльність, здійснював фінансово-господарські операції, у тому числі й з придбання товарно-матеріальних цінностей, з метою отримання прибутку та відображав суми операцій в податкових деклараціях та у подальшому не сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при нарахуванні та виплаті заробітної плати працівникам ДП МОУ «Київський механічний завод». Відділом управління податків і зборів з фізичних осіб Державна податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві складено аналітичну довідку від 13 березня 2017 року, що підтверджує факт існування заборгованості по єдиному соціальному внеску ДП МОУ «Київський механічний завод» у розмірі 793 838,35 грн за період з 12 березня 2013 року по 08 вересня 2014 року.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року у справі № 760/9574/17 за клопотанням прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 Грунського О. В. про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із відшкодуванням завданих державі збитків у провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100090000024 від 22 березня 2017 року відносно ОСОБА_1 , встановлено, що у судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що дійсно мала місце несплата до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування коштів у розмірі 793 838,35 грн за період з березня 2013 року по вересень 2014 року і розуміє, що саме як директор ДП МОУ «Київський механічний завод» повинен був слідкувати за вчасністю сплати податків та внесків до бюджету держави та фондів.
Крім того, вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212-1 КК України, повністю доведено і підтверджується зібраними по вищезазначеному кримінальному провадженню доказами, що у свою чергу досліджено та встановлено Солом`янським районним судом м. Києва в ухвалі про закриття кримінального провадження від 19 липня 2017 року. Невиконання ОСОБА_1 покладених на нього прямих обов`язків зі сплати податків та зборів спричинило негативні наслідки для ДП МОУ «Київський механічний завод».
Таким чином, неналежне виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків на посаді директора ДП МОУ «Київський механічний завод» призвело до накладення на підприємство додаткового майнового тягара, який полягає у накладенні штрафу та пені в розмірі 652 187,36 грн за несвоєчасну сплату ОСОБА_1 , як директором, загальнообов`язкових податків та платежів.
Станом на день звернення до суду ДП МОУ «Київський механічний завод» у повному обсязі виконало зобов`язання зі сплати загальнообов`язкових податків, що підтверджується платіжними дорученнями.
Ураховуючи викладене, ДП МОУ «Київський механічний завод» на підставі частин першої, другої статті 22, статті 1166 ЦК України просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь штраф та пеню за несвоєчасну сплату підприємством загальнообов`язкових платежів у розмірі 652 187,36 грн, вирішити питання судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2019 року позов ДП МОУ«Київський механічний завод» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП МОУ «Київський механічний завод» штраф та пеню за несвоєчасну сплату підприємством загальнообов`язкових платежів у сумі 652 187,36 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоненалежне виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків на посаді директора ДП МОУ «Київський механічний завод» призвело до накладення на підприємство додаткового майнового тягара у вигляді штрафу та пені за несвоєчасну сплату загальнообов`язкових податків та платежів у розмірі 652 187,36 грн, яка сплачена підприємством, тому ця сума підлягає стягненню з останнього.
Щодо про стягнення витрат на правову допомогу, то вони задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не підтверджені документально.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2019 року у справі.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2019 року залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови та додаткового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2019 року скасовано.
Позов ДП МОУ «Київський механічний завод» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП МОУ «Київський механічний завод» штраф у розмірі 84 759,23 грн та пеню у розмірі 192 386,79 грн за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а всього 277 146,02 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 3 частини першої статті 134 КЗпП України, а саме покладення на працівника матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству у випадку, коли шкода завдана діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
При цьому судом першої інстанції не були розмежовані позовні вимоги щодо стягнення штрафу та пені, не був урахований період перебування ОСОБА_1 на посаді директора ДП МОУ «Київський механічний завод».
Суд зазначив, що платник - ДП МОУ «Київський механічний завод» 01 лютого 2019 року повністю погасило борг, у тому числі сплатило штраф у розмірі 84 759,23 грн та пеню у розмірі 192 386,79 грн за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, який припадає на період з 23 липня 2013 року до 09 вересня 2014 року, тобто перебування ОСОБА_1 на посаді тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП МОУ «Київський механічний завод», тому вимоги про стягнення штрафу у розмірі 84 759,23 грн та пені у розмірі 192 386,79 грн є доведеними та підлягають задоволенню.
Решта позовних вимог у розмірі 375 041,34 грн є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Позов пред`явлено до суду 24 липня 2019 року, тобто у межах одного року, передбаченого частиною третьою статті 233 КЗпП України.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат по сплаті виконавчого збору у розмірі 27 714,00 грн по виконавчому провадженню № 51812631, то вона виходить за межі позовних вимог, оскільки не була заявлена у позовній заяві від 24 липня 2019 року, не була предметом дослідження судом першої інстанції.
Додатковим рішенням Полтавського апеляційного суду від 23 вересня
2020 року клопотання ДП МОУ «Київський механічний завод» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП МОУ «Київський механічний завод» 8 287,50 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що постановою Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року частково задоволено позовні вимоги ДП МОУ «Київський механічний завод» та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 штраф та пеню в розмірі 277 146,02 грн, що становить 42,5 % від розміру позовних вимог.
Застосовуючи пропорційність щодо розміру задоволених позовних вимог, з ОСОБА_1 підлягає стягненню 8 287,50 грн судових витрат, понесених позивачем ДП МОУ«Київський механічний завод» на професійну правничу допомогу.
Клопотання про стягнення додаткових витрат на правову допомогу подано ДП МОУ«Київський механічний завод» вже після прийняття постанови у цій справі і після закінчення п`ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, тобто позивач пропустив строк для подання доказів щодо понесених витрат, при цьому не ставить питання про поновлення пропущеного процесуального строку, тому в частині вирішення питання про стягнення додаткових витрат у розмірі 11 000 грн заяву ДП МОУ «Київський механічний завод» суд залишив без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального правата порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржене судове рішення в частині задоволення позовних вимог й ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме у випадку стягнення з директора державного підприємства, якого звільнено з посади, штрафу та пені за несвоєчасну сплату підприємством єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, зазначає, що судом апеляційної інстанції встановлено обставини, що мають суттєве значення для, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У жовтні 2020 року ДП МОУ «Київський механічний завод» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати оскаржене судове рішення в частині залишення без розгляду заяви про стягнення додаткових витрат у розмірі 11 000 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення клопотання.
ДП МОУ «Київський механічний завод»зазначає підставою касаційного оскарження судових рішень неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ДП МОУ «Київський механічний завод» на додаткове рішення Полтавського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року.
Витребувано з Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області цивільну справу № 536/1116/19.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
10 листопада 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року справу за позовом ДП МОУ «Київський механічний завод» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу та пені за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що Полтавським апеляційним судом до спірних правовідносин застосовано пункт 3 частини першої статті 134 КЗпП України, відповідно до якого працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли, зокрема шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку. Натомість, судом не враховано, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та за аналогічних обставин справи.
Судом апеляційної інстанції не було враховано, що контракт з ним, як з директором підприємства укладено не було, посадова інструкція, яка б визначала перелік його обов`язків, як виконуючого обов`язки директора ДП МОУ «Київський механічний завод» також затверджена не була.
Причинами виникнення заборгованості підприємства була бездіяльність попереднього керівництва, внаслідок чого 08 січня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/201/13 за поданням Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва було зупинено видаткові операції на рахунках підприємства в зв`язку з наявністю податкового боргу у розмірі 446 791, 08 грн, що фактично унеможливило подальшу діяльність підприємства.
Суд безпідставно приєднав до матеріалів справи, поданий 10вересня 2020 року детальний розрахунок штрафу у розмірі 84 759, 23 грн та пені у розмірі 192 386,79 грн, не беручи до уваги, заперечення його представника, що вказаний розрахунок охоплює період, коли він уже був звільнений від виконання обов`язків директора ДП МОУ «Київський механічний завод».
Крім того, Полтавським апеляційним судом невірно застосовано норму частини третьої статті 233 КЗпП України, відповідно до якої для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Касаційна скарга ДП МОУ «Київський механічний завод» мотивована тим, що при залишенні без розгляду клопотання ДП МОУ «Київський механічний завод» в частині вирішення питання про стягнення додаткових витрат всього у розмірі 11 000 грн апеляційним судом допущено порушення норм процесуального законодавства, а саме не застосовано положення частини третьої статті 124 ЦПК України, згідно з якою, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останнім днем для подачі доказів щодо розміру судових витрат є 19 вересня 2020 року (субота, вихідний день). Ураховуючи вищевказане, останнім днем для подачі доказів щодо розміру судових витрат є перший робочий день після суботи 19 вересня 2020 року, а саме понеділок - 21 вересня 2020 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ДП МОУ «Київський механічний завод» зазначає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки апеляційним судом ухвалено судове рішення, яке відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.
Вважає, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з витягом з наказу Міністра оборони України від 12 березня 2013 року № 5-ДП на заступника директора ДП МОУ «Київський механічний завод» ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків директора ДП МОУ «Київський механічний завод» до укладення контракту з новим керівником (за його згодою) (а. с. 39, т. 1).
Відповідно до наказу директора ДП МОУ «Київський механічний завод» від 15 березня 2013 року № 18 ОСОБА_1 приступив до тимчасового виконання обов`язків директора ДП МОУ «Київський механічний завод» (а. с. 38, т. 1).
Наказом Міністра оборони України від 08 вересня 2014 року № 22 ОСОБА_1 звільнено від тимчасового виконання обов`язків директора заводу, встановлено повернутися до виконання обов`язків за посадою заступника директора з матеріально-технічного постачання та звільнено з 09 вересня 2014 року (а. с. 9, т. 1).
ОСОБА_1 у період з 12 березня 2013 року до 08 вересня 2014 року перебував на посаді тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП МОУ «Київський механічний завод».
Судами також установлено, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою підприємства, усвідомлюючи суспільну небезпеку вчинюваних ним дій, а саме, що в результаті ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фондів соціального страхування не надходять кошти та держава позбавляється можливості на належному рівні виконувати функції соціального захисту населення, усвідомлюючи покладений на нього обов`язок сплачувати зазначені внески та маючи реальну можливість забезпечувати його сплату, сформував заборгованість, що призвело до накладення на підприємство штрафу у розмірі 84 759,23 грн та пені у розмірі 192 386,79 грн.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 212-1 КК України (умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)), кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито (а. с. 45-47, т. 1).
ДП МОУ «Київський механічний завод» у повному обсязі розрахувалось з державою в особі Державної фіскальної служби України та не має заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, касаційна скарга ДП МОУ «Київський механічний завод» підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Щодо розгляду спору по суті
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною третьою статті 233 КЗпП України передбачено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Установлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються.
Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Разом з тим, якщо строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку.
При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого статтею 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування.
Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, завданої працівником.
Судом установлено, що рішенням Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03 березня 2016 року № 0001341303 застосовано до ДП МОУ «Київський механічний завод» штраф у розмірі 108 563,63 грн та нарахована пеня у розмірі 266 388,02 грн за період з 23 липня 2013 року до 20 листопада 2015 року (а. с. 78-85, т. 2).
За період з 23 липня 2013 року до 09 вересня 2014 року, тобто за час перебування ОСОБА_1 на посаді тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП МОУ «Київський механічний завод», Державна податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвізастосувала до ДП МОУ«Київський механічний завод» штраф у розмірі 84 759,23 грн та пеню в розмірі 192 386,79 грн.
08 липня 2016 року Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки), зокрема, штрафу і пені, визначених у рішенні Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03 березня 2016 року № 0001341303 (а. с. 86, т. 2).
Постановою державного виконавця від 02 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51812631 з виконання вимоги, виданої 08 липня 2016 року Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якій значиться загальна сума боргу - 529 003,39 грн, з яких розмір недоїмки - 154 051,74 грн, штраф - 108, 563,63 грн, пеня - 266 388,02 грн, про стягнення з ДП МОУ «Київський механічний завод» на користь Державної податкової інспекцієї у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіборгу у розмірі 529 003,39 грн (а. с. 64-65, т. 1).
Постановою головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 09 серпня 2016 року приєднано виконавче провадження № 51812631 з примусового виконання вимоги, виданої 08 липня 2016 року про стягнення з ДП МОУ «Київський механічний завод» на користь держави боргу у розмірі 529 003,39 грн до зведеного виконавчого провадження № 40468505 (а. с. 132, т. 2).
Постановою державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва від 08 лютого 2019 року виконаче провадження з примусового виконання вимоги, виданої 08 липня 2016 року Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, про стягнення з ДП МОУ «Київський механічний завод» на користь держави боргу у розмірі 529 003,39 грн закінчено на підставі того, що рішення повно фактично виконано (а. с. 134, т. 2).
Отже, строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано положеннями КЗпП України.
Спірні правовідносини у справі, яка переглядається, регулюються положеннями КЗпП України, статтею 233 якого встановлено строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам роз`яснено, що необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП України річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування.
Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-216цс16, у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 363/1566/16-ц (провадження № 61-9656св18).
Таким чином, про наявність заподіяної відповідачем шкоди ДП МОУ «Київський механічний завод» стало відомо в липні 2016 року, що підтверджується вимогою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки), зокрема, штрафу і пені, визначених у рішенні Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03 березня 2016 року.
З позовом до суду ДП МОУ «Київський механічний завод» звернулося у липні 2019 року, тобто з пропуском установленого частиною третьою статті 233 КЗпП України річного строку для звернення до суду з позовом про відшкодування заподіяної працівником шкоди.
Під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій позивач поважних причин пропуску строку звернення до суду не навів, відповідними доказами їх наявність не довів, належних підстав для поновлення цього строку суди не встановили.
Доводи відзиву ДП МОУ «Київський механічний завод» про те, що підприємство 01 лютого 2019 року погасило борг, у тому числі сплатило штраф і пеню, а з позовом до суду звернулось 24 липня 2019 року, тобто у межах одного року, передбаченого частиною третьою статті 233 КЗпП України, а відповідачем не ставилось питання щодо застосування цього строку до спірних правовідносин є безпідставними й суперечать нормам матеріального права.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з подальшими змінами) встановлені статтями статтями 228 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.
Вказаний строк не є строком позовної давності.
Таким чином, позовні вимоги в цій справі не підлягають задоволенню в зв`язку з пропуском строку для звернення до суду, а тому неправильним є висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржені судові рішення не можуть вважатися законними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості судового рішення та підлягають скасуванню відповідно до вимог статті 412 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ДП МОУ «Київський механічний завод».
Щодо додаткового судового рішення
Скасуванню підлягає додаткове рішення Полтавського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у зв`язку з відмовою у задоволенні позову та новим розподілом судових витрат.
Щодо судових витрат
Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, то сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 14 674,50 грн (а. с. 1, т. 2), за подання касаційної скарги у розмірі 5 542,94 грн та 2 771,44 грн підлягає стягненню з ДП МОУ«Київський механічний завод» на користь ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 141 400 409 412 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та державного підприємства Міністерства оборони України «Київський механічний завод» задовольнити частково.
Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2019 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року та додаткове рішення Полтавського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року скасувати.
У задоволенні позову державного підприємства Міністерства оборони України «Київський механічний завод» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу та пені за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відмовити.
Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Київський механічний завод» на користь ОСОБА_1 14 674,50 грн, 5 542,94 грн та 2 771,44 грн на відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, а всього 22 988,88 грн (двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім грн 88 коп.).
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець