Постанова
Іменем України
07 березня 2023 року
м. Київ
справа № 536/1807/21
провадження № 61-8791св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Сапко Ольга Борисівна,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року в складі судді Даніліної Ж. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив визначити йому додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті вона була власником будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .
За життя матір склала заповіт, згідно з яким все належне їй майно заповіла в рівних частках йому та відповідачу ОСОБА_2 . Про існування вказаного заповіту він дізнався з листа приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської областіСапко О. Б. від 30 серпня 2021 року.
13 вересня 2021 року нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
З урахуванням того, що він був необізнаний про наявність заповіту, а приватним нотаріусом не було здійснено його повідомлення та виклик як спадкоємця за заповітом у встановлені законом строки, наявні підстави для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки сторони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті їх матері ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 навіть у разі необізнаності про наявність заповіту на його користь не був позбавлений можливості у встановлений законом строк реалізувати своє право на подання заяви про прийняття спадщини як спадкоємець першої черги за законом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року в справі № 6-1320цс17 та у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року в справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року в справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року в справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також оскаржив судові рішення з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Він не був обізнаний про наявність заповіту на його користь. Задовго до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини він разом з відповідачем звертався до приватного нотаріуса, яка з невідомих причин відмовилася займатися їх спадковою справою. Окрім того ОСОБА_2 повідомив про існування заповіту, згідно з яким їх матір усе належне їй майно заповіла тільки йому.
Необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Приватний нотаріус не здійснив повідомлення та виклик його як спадкоємця за заповітом для прийняття спадщини у встановлені законом строки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Кременчуцького районного суду Полтавської області.
07 листопада 2022 року справа № 536/1807/21 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_2 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Також ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотаннями про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Перевіривши вказане клопотання, Верховний Суд не встановив підстав для закриття касаційного провадження.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 22 лютого 2021 року Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
За життя ОСОБА_3 на праві приватної власності належав будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 .
28 липня 1995 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Піщанської сільської ради народних депутатів Дейнегою Л. Ю., згідно з яким заповіла усе належне їй майно в рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_2
12 серпня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Сапко О. Б. із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 та цього ж дня приватним нотаріусом було відкрито спадкову справу.
Листом приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Сапко О.Б. за вих. № 356/02-14 від 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що 12 серпня 2021 року на підставі заяви ОСОБА_2 було заведено спадкову справу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та надано 20-денний строк для вчинення необхідних дій для прийняття спадщини. Окрім того, вказаним вище листом повідомлено, що згідно заповіту, посвідченого 28 липня 1995 року секретарем Піщанської сільської ради за реєстровим № 110, ОСОБА_3 все своє майно заповіла у рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
07 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Сапко О. Б. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3
13 вересня 2021 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Сапко О. Б. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого на АДРЕСА_1 , належного його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 1222 1270 ЦК України).
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Встановивши, що позивач є сином померлої, а тому незалежно від наявності заповіту на його ім`я, він у випадку, якщо бажав би прийняти спадщину, мав можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, однак таку заяву у шестимісячний строк не подав, а інші обставини пропуску строку на прийняття спадщини, на які він посилався, не є поважними (пов`язаними з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій) причинами , суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.
Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2022 рокузалишити без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко