Постанова

Іменем України

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 537/1566/18

провадження № 61-13527св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Крюківський відділ державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 та Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2019 року у складі судді Зоріної Д. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 червня 2019 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (далі - Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області), ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила: визнати недійсними електронні торги з реалізації житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 559 кв. м; визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 09 жовтня 2017 року, затверджений в. о. начальника Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавські області Загорулько О. С.; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, видане приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О. Е., від 20 жовтня 2017 року за реєстровим № 2195; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора - приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопа О. Е., індексний номер 37668547 від 20 жовтня 2017 року.

В обґрунтування позову зазначала, що проживала у спірному будинку з народження, її місце проживання та місце проживання її дітей зареєстроване у ньому.

Після смерті батька ОСОБА_4 вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, який їй повідомив, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 . Остання набула право власності на будинок на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_5 .

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 липня 2017 року, яке набрало законної сили, визнано недійсними договори дарування будинку по АДРЕСА_1 , укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначений будинок.

При проведенні процедури щодо виключення відомостей із державного реєстру про реєстрацію прав на будинок за ОСОБА_2 їй стало відомо, що спірне домоволодіння було реалізовано шляхом проведення електронних торгів при примусовому виконанні рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 грудня 2016 року, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та стягнуто з останньої заборгованість за договором позики від 15 грудня 2013 року в розмірі 532 600 грн.

ОСОБА_1 як спадкоємиця померлого ОСОБА_4 , який на час смерті був власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважає, що дії Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області з реалізації на електронних торгах спірного будинку порушує її право на користування та володіння спадковим майном. Окрім того, у спірному будинку зареєстровані її неповнолітні діти.

ОСОБА_2 була обізнана про рішення суду, яким визнано недійсним договір дарування спірного будинку, і зобов`язана була повідомити про це державну виконавчу службу під час примусового виконання рішення про стягнення з неї боргу за договором позики.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними електронні торги із реалізації житлового будинку загальною площею 79,2 кв. м і земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0559 га (кадастровий номер 53104336500:09:004:0532), за адресою: АДРЕСА_1 , що оформлені протоколом проведення електронних торгів від 21 вересня 2017 року № 286562.

Визнано недійсним акт про проведені електронні торги від 09 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні № 47386824, затверджений 09 жовтня 2017 року в. о. начальника Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області Загорулько О. С.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, видане приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О. Е. 20 жовтня 2017 року за реєстровим номером 2195.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора - приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопа О. Е., індексний номер: 37668547 від 20 жовтня 2017 року 12:02:17.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем у заявці про реалізацію арештованого майна не було зазначено відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме про існування заборони відчуження будинку АДРЕСА_1 , накладеної ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 року, чинної на час ухвалення рішення у цій справі.

Під час проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна були порушені права позивача як спадкоємиці померлого ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_2 під час проведення електронних торгів вже не була власником спірного будинку, про що останній було достеменно відомо.

Вимога про визнання електронних торгів недійсними підлягає задоволенню з огляду на доведеність факту недотримання вимог закону при їх проведенні.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 червня 2019 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області залишене без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що Крюківський ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області, складаючи заявку на реалізацію арештованого майна до ДП «СЕТАМ», не пересвідчився в достовірності викладеної в заявці інформації.

Зокрема, у заявці не було зазначено про існування заборони на відчуження будинку АДРЕСА_1 , накладеної ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 року, яка не була скасована на момент проведення електронних торгів.

Таким чином, на час реалізації спірне нерухоме майно було обмежене в цивільному обороті.

Крюківський ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській областіне з`ясував належним чином та проігнорував факт реєстрації в спірному будинку неповнолітніх дітей позивача та здійснив реалізацію спірного майна за відсутності відповідного висновку у органу служби у справах дітей.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У липні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2019 року і постанову Полтавського апеляційного суду від 10 червня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що ним на законних підставах було придбано майно з електронних торгів, яке належало боржнику у виконавчому провадженні ОСОБА_2 .

Суди не врахували, що позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину, не підлягають задоволенню.

Суди визнали електронні торги недійсними на підставі того, що в заявці на реалізацію нерухомого майна не зазначено наявність заборони відчуження спірного майна, накладеного ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі, за наслідками розгляду якої здійснювалося виконавче провадження.

Арешт було накладено в інтересах стягувача цього виконавчого провадження, а не на користь іншої особи, тому він не впливає на результати торгів.

Суди не досліджували в судовому засіданні оригінали будинкової книги та довідок про реєстрацію місця проживання неповнолітніх дітей позивача, що є порушенням статті 229 ЦПК України.

У липні 2019 року Крюківський ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2019 року і постанову Полтавського апеляційного суду від 10 червня 2019 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували ту обставину, що рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області про визнання недійсним договору дарування спірного будинку ОСОБА_2 від 03 липня 2017 року на момент проведення електронних торгів не набрало законної сили, тому у державного виконавця були відсутні підстави вважати, що боржнику не належить вказане нерухоме майно.

За адресою: АДРЕСА_1 знаходиться два домоволодіння, що підтверджується рішеннями Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2011 року, 04 жовтня 2013 року у справі № 2-3873/11. Одне з домоволодінь (яке є предметом спору у цій справі) має статус новоствореного житлового будинку. Позивач не надала документи, які б підтверджували її реєстрацію місця проживання разом з малолітніми дітьми у ньому.

Суди не залучили до участі у справі Державне підприємство «СЕТАМ», яке здійснювало реалізацію майна боржника на електронних торгах.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 та витребувано її матеріали з Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області.

08 серпня 2019 року справа № 537/1566/18 надійшла до Верховного Суду.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 направив відзиви на касаційні скарги, в яких просила залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а відповідач ОСОБА_2 є його дружиною.

В спірному домоволодінні проживав та був зареєстрований ОСОБА_4 , який знятий з реєстрації 09 липня 2013 року у зв`язку зі смертю.

У вересні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 523 600 грн.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову у цій справі та зобов`язано відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та заборонено вчиняти дії щодо розпорядження вищезазначеним домоволодінням.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 грудня 2016 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 заборгованість за договором позики від 15 грудня 2013 року в розмірі 532 600 грн.

На виконання судового рішення Крюківським ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області відкрито виконавче провадження та 13 липня 2017 року державним виконавцем було складено акт опису та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 , а саме на будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

18 липня 2017 року експертом - оцінювачем ОСОБА_8 було складено звіт про незалежну оцінку майна № 395, відповідно до якого загальна ринкова вартість спірного будинку з господарськими будівлями і земельної ділянки для його обслуговування складає 446 900 грн.

В подальшому державним виконавцем було складено та направлено на адресу Державного підприємства «СЕТАМ» заявку на реалізую арештованого майна ВП № 54140236, а саме будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу № 286562 проведення електронних торгів від 21 вересня 2017 року відбулися торги з реалізації спірного житлового будинку та земельної ділянки. Переможцем торгів став учасник № 3 - ОСОБА_3 , підстава визначення переможця - найвища цінова пропозиція.

04 жовтня 2017 на депозитний рахунок Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області від ОСОБА_3 надійшли грошові кошти в розмірі 424 555 грн в рахунок придбаного майна.

09 жовтня 2017 року головним державним виконавцем Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Горбульовим А. В. складено акт про проведенні електронні торги.

20 жовтня 2017 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О. Е. видано свідоцтво про право власності відповідача ОСОБА_3 на житловий будинок зі спорудами та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2195.

Приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О. Е. як реєстратором було здійснено відповідну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (індексний номер: 37668547 від 20 жовтня 2017 року, 12:02:17).

Також суди встановили, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2011 року у справі №2-3873/11 за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради Полтавської області визнано за ОСОБА_5 право власності на нерухоме майно - домоволодіння на АДРЕСА_3 , яке складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 20,1 кв. м, та земельної ділянки площею 255 кв. м, в порядку набувальної давності.

04 жовтня 2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області ухвалене додаткове рішення у цій справі, яким визнано за ОСОБА_5 право власності і на домоволодіння на АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, сараю літ. «Б» та вбиральні літ. «В».

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області вище суду від 18 жовтня 2013 року було внесені виправлення в додаткове рішення від 04 жовтня 2013 року, згідно з якою зазначено про те, що вважати правильним та читати по всьому тексту рішення замість «житловий будинок» слід «новостворений житловий будинок».

На підставі додаткового рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2013 року та ухвали від 18 жовтня 2013 року ОСОБА_5 зареєструвала за собою право власності на будинок та господарські будівлі на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 213094353104).

28 листопада 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір дарування Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ципко Т. А.

На підставі цього договору дарування приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ципко Т. А. як реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 8419038 від 28 листопада 2013 року, 11:19:57) та здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 3580185).

29 листопада 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О. Е.

На підставі цього договору дарування приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О. Е. як реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 8479422 від 29 листопада 2013 року, 12:05:23) та здійснено відповідну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 3604339).

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2016 року додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 жовтня 2013 року та ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2013 року скасовані, у задоволенні заяв ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення та виправлення описки відмовлено.

Рішенням Кременчуцької міської Ради Полтавської області від 26 листопада 2016 року ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка площею 559 кв. м для обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Крюківського районного суду у справі від 03 липня 2017 року, яке набрало законної сили 21 грудня 2017 року, визнано недійсними договори дарування спірного будинку, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 28 і 29 листопада 2013 року, та скасовано державну реєстрацію права власності на зазначене вище майно за ОСОБА_2 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначала, що підставою для задоволенні позову є та обставина, що ОСОБА_2 була обізнана про рішення суду, яким визнано недійсними договори дарування, на підставі яких вона набула право власності на спірний будинок, однак вона вирішила свої боргові зобов`язання за рахунок майна, яке їй не належить.

Вказувала, що у спірному будинку зареєстрована вона та її неповнолітні діти.

Вважала, що ОСОБА_2 навмисно ввела в оману Крюківський ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області щодо обставин, які мають істотне значення - приховала відомості про наявність спору щодо житлового будинку та існування судового рішення, відповідно до якого вона не є його власником.

Разом з тим, як вбачається зі змісту рішення суду першої інстанції, представник позивача в судовому засіданні як на підставу позову посилався зокрема на те, що оскаржуваний правочин було укладено відповідним відділом ДВС з порушенням правил проведення торгів, зокрема, електронні торги були проведені всупереч винесеної судом заборони щодо відчуження спірного майна.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 червня 2018 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Встановлено, що у підготовчому засіданні позивач не подавав до суду письмові заяви про зміну підстав позову.

При зверненні з позовом ОСОБА_1 серед підстав позову не зазначала про те, що електронні торги були проведені всупереч винесеної судом заборони щодо відчуження спірного майна, внаслідок чого вони підлягають визнанню недійсними.

За змістом частин першої та другої статті 264 ЦПК України суд у межах позовних вимог, з урахуванням підстав позову, визначає, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Враховуючи наведене, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для розгляду справи з урахуванням підстав позову, на які посилався представник позивача при наданні пояснень в судовому засіданні під час розгляду справи по суті.

Апеляційний суд на наведене уваги не звернув, помилки, допущені судом першої інстанції, не виправив та залишив без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову помилково виходячи з того, що у заявці на реалізацію арештованого майна до ДП «СЕТАМ» не було зазначено про існування заборони на відчуження будинку АДРЕСА_1 , накладеної ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 року, яка не була скасована на момент проведення електронних торгів.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Згідно із частиною 2 статті 16, статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, ураховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статі 203 215 ЦК України).

Підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим порядком.

Головною умовою, яку підлягає встановленню судами при вирішені позовів про визнання недійсними прилюдних торгів, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Такий же висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року, справа № 6-116цс12.

Суди зазначене не врахували та дійшли помилкового висновку, що порушення, допущені державним виконавцем при підготовці заявки на реалізацію арештованого майна до ДП «СЕТАМ», є підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження порушення прав позивача внаслідок проведення електронних торгів з реалізації будинку.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що арешт на спірний житловий будинок був накладений ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Саме в ході примусового виконання рішення у цій справі були проведені електронні торги з реалізації спірного житлового будинку, відтак арешт був накладений в інтересах ОСОБА_6 , який в подальшому був стягувачем у виконавчому провадженні, в межах якого було реалізовано спірну нерухомість.

Окрім того, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, які відповідно до статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд може використовувати при здійсненні судочинства, ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 грудня 2017 року, яка набрала законної сили, за заявою ОСОБА_6 було скасовано арешт житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 02 грудня 2016 року у цивільній справі № 537/445/16-ц.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, однак судами порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 червня 2019 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням касаційних скарг ОСОБА_3 та Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області та ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 4 228, 80 грн та касаційної скарги у розмірі 5 638, 40 грн, що в загальному розмірі становить 9 867, 20 грн, а також з ОСОБА_1 на користь Крюківського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 4 228, 80 грн та касаційної скарги у розмірі 5 638, 40 грн, що в загальному розмірі становить 9 867, 20 грн.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_3 та Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 червня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів та скасування свідоцтва про право власності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавської області судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 9 867, 20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 9 867, 20 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов СуддіВ. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов