Постанова

Іменем України

31 липня 2020 року

м. Київ

справа № 537/6956/14-ц

провадження № 61-43072св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - приватне підприємство «Фірма «Кодар-1»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 13 березня 2018 року в складі судді: Хіневича В. І., та постанову апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року в складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Триголова В. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» (далі - ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 серпня 2014 року близько 10 години в м. Кременчуці по вул. Космічна ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем маніпулятором марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на трубу газопроводу високого тиску, що належить ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», в результаті чого було пошкоджено 230 м. труби газопроводу високого тиску. Для відновлення пошкодженого майна ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» витратило 240 584,54 грн.

ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» просило:

стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду, яка складається з витрат товариства на відновлення труби газопроводу високого тиску в розмірі 240 584,54 грн та судові витрати у розмірі 2 405,84 грн.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 лютого 2015 року за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність володільців автомобіля-маніпулятора марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 березня 2015 року за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено співвідповідачем ПП «Фірма «Кодар-1» власника автомобіля-маніпулятора марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 .

У заяві від 17 березня 2015 року просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ПП «Фірма «Кодар-1» та ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» майнову шкоду заподіяну внаслідок пошкодження в ДТП майна ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», у розмірі 240 584,54 грн та покласти на відповідачів судові витрати.

У заяві від 15 червня 2015 року ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ПП «Фірма Кодар-1» та ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» майнову шкоду заподіяну внаслідок пошкодження транспортним засобом в ДТП майна ПАТ у розмірі 280987,40 грн. Покласти на відповідачів судові витрати.

18 серпня 2015 року ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» подав заяву про зменшення позовних вимог в якій відмовився від позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» у зв`язку зі сплатою останнім страхового відшкодування. Просив відшкодувати шкоду завдану ДТП, стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ПП «Фірма Кодар-1» на користь ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» майнову шкоду заподіяну внаслідок пошкодження транспортним засобом в ДТП майна ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» у розмірі 229 897,40 грн. Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ПП «Фірма «Кодар-1» судові витрати на судовий збір в розмірі 2 808,87 грн, на проведення експертного будівельно-технічного дослідження в розмірі 1 600,00 грн.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 23 вересня 2015 року закрито провадження у справі за позовом ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до ОСОБА_1 , ПП «Фірма Кодар-1», ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» в частині стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 грудня 2015 року, в задоволенні позовних вимог ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до ОСОБА_1 , ПП «Фірма «Кодар-1» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем недоведено розміру майнової шкоди, завданої з вини ОСОБА_1 внаслідок ДТП.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року представника ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» Гнатенка Сергія Івановича задоволено частково. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 10 грудня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. Тому, враховуючи встановлену судами попередніх інстанцій вину відповідача ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, відповідно, і завданні збитків, з урахуванням поданих позивачем доказів про вартість відновлювального ремонту пошкодженого газопроводу високого тиску висновки судів попередніх інстанцій про недоведеність розміру матеріальної шкоди не відповідають дійсним матеріалам справи, оскільки протилежного відповідачем не доведено, зокрема не подано доказів, які б вказували на менший чи/або інший розмір завданих збитків, ніж заявлено позивачем. Покладаючи в основу свого рішення заперечення відповідача та вважаючи недоведеним розмір збитків, суди не врахували вимоги ЦПК України про те, що всі докази оцінюються у сукупності і жоден з них не має для суду наперед встановленого значення. При цьому, відхиляючи одні докази і беручи за основу інші, суд має дати оцінку підстав для цього, що судами зроблено не було. Під час нового розгляду справи необхідно визначити, на якій правовій підставі виник солідарний обов`язок ОСОБА_1 та ПП «Фірма «Кодар-1» відшкодувати майнову шкоду та чи підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства позовні вимоги юридичної особи ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до юридичної особи - ПП «Фірма «Кодар-1» з урахуванням статті 12 ГПК України та статті 15 ЦПК України.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 09 лютого 2017 року позовні вимоги ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до ПП «Фірма «Кодар-1» залишено без розгляду. Змінено процесуальний статус ПП «Фірма «Кодар-1» з співвідповідача на третю особу.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 29 березня 2017 року призначено судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання: 1. Які пошкодження газопроводу ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» виникли внаслідок ДТП, що сталося 26 серпня 2014 року за участю автомобіля «Мерседес-бенц» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .? 2. Яка вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням фізичного зносу газопроводу (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких було необхідне для усунення пошкоджень газопроводу ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» внаслідок ДТП, що сталося 26 серпня 2014 року за участю автомобіля «Мерседес-бенц» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .? 3. Чи була необхідність з заміни ділянки трубопроводу для усунення пошкоджень, завданих під час ДТП, яке сталося 26 серпня 2014 року за участю автомобіля «Мерседес-бенц» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .? Якої довжини ділянка трубопроводу підлягала заміні? 4. Чи було використано для заміни пошкодженої ділянки газопроводу нові труби діаметром 325x8 мм ? Яка довжина, вага та вартість такої труби в ділянці газопроводу? 5. Чи було використано для заміни пошкодженої ділянки газопроводу труби, які вже використовувались раніше? Яка довжина, вага та вартість такої труби в ділянці газопроводу? 6. Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з ремонту газопроводу обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною документацією? 7. Чи відповідає звітна документація з ремонту газопроводу за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності? 8. Яка вага та вартість металевої труби, яку було демонтовано в зв`язку з ремонтними роботами по усуненню пошкоджень трубопроводу (газопроводу) ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», завданих під час ДТП? Проведення експертизи доручено експертам Полтавського відділення ХНІДСЕ (36004, м. Полтава, вул. Марусі Чураївни, 1/1). Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384 385 КК України. Зобов`язано ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» надати експерту безперешкодний доступ до об`єктів дослідження - газопроводу, труб, з яких він складався до ремонту та які були змінені під час відновлення газопроводу. Витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача за позовом - ОСОБА_1 . Провадження в справі на час проведення експертизи - зупинено.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2018 року, з урахуванням ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 березня 2018 року про виправлення описки, позов ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ПП «Фірма Кодар-1», про відшкодування майнової, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» майнову шкоду в сумі 191 962,01 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 26 серпня 2014 року з вини ОСОБА_1 сталося ДТП, внаслідок якого було пошкоджено газопровід високого тиску. 17 вересня 2014 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме за фактом, що 26 серпня 2014 року о 10 год 30 хв в м. Кременчуці по об`їзній дорозі вздовж ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Mercedes-Benz» д.н.з НОМЕР_1 не витримав безпечний інтервал по висоті та допустив наїзд стрілою маніпулятора на трубу газопроводу, внаслідок чого пошкоджено газопровід та автомобіль. На момент ДТП ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем Мерседес Benz д.н.з. НОМЕР_2 як законний володілець, на підставі договору оренди вантажного автомобіля від 15 серпня 2014 року. Автомобіль Мерседес Benz д.н.з. НОМЕР_2 застрахований ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» з 18 березня 2014 року до 17 березня 2015 року. ПАТ «СК «Брокбізнес» перерахувало на користь ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» 49 490 грн у якості страхового відшкодування. У висновку судової експертизи № 89 від 22 липня 2017 року на сторінках 6, 15, 22 зазначено, що для усунення пошкоджень, завданих під час ДТП, яке сталося 26 серпня 2014 року за участю автомобіля «Mercedes-Benz» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 була необхідність в заміні ділянки газопроводу. Довжина ділянки газопроводу, яка підлягала заміні відповідно до виконавчої документації, складає 135,6 метрів погонних, оскільки відповідно до виконавчої документації (листи, дефектні відомості, акти виконаних робіт, журнали робіт), на трубопроводі, внаслідок зазначеного ДТП, виникли наступні ходження: зрізка болтів на ізолюючому фланцевому з`єднанні, порушення герметичності шпевого з`єднання; зсув підземної частини газопроводу високого тиску і, як наслідок, розгерметизація фланцевого з`єднання в газовій камері; зміщення вертикальної частини газопроводу в місці підйому його на опорний ригель колони з падінням трубопроводу з ковзаючої опори; падіння газопроводу з з/б балок колон і трубної естакади; порушення геометричних розмірів трубопроводу; зміщення газопроводу в районі комерційного вузла обліку кількості споживаного. Майнова шкода, що спричинена внаслідок ДТП, що сталося дорівнює вартості ремонтно-будівельних робіт, необхідних для його відновлення і складає (з ПДВ) 189 365 грн. Допитаний в судовому засіданні експерт Шимка В.М. пояснив, що при визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню він керувався первинними документами, виконавчою та звітною документацією, складеною в ході виконання відновлювальних робіт на газопроводі ПАТ «КСЗ». При цьому, при визначенні майнової шкоди ним не було враховано вартість проектних робіт.

Суд першої інстанції вказав, що з урахуванням Акту розмежування балансової приналежності газопроводів, ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» належить 132,8 метрів погонних, а 2,8 метрів погонних газопроводу високого тиску, які підлягали заміні, належить ПАТ «Кременчукгаз». Таким чином, право ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» на відшкодування шкоди обмежується вартістю того майна, власником якого є товариство, а саме вартістю 132,8 метрів погонних труби, яка була замінена. Розрахунок суми шкоди, яка підлягає відшкодуванню за придбану ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» трубу сталеву діаметром 325 х 8 мм. Здійснено судом із застосуванням положень ГОСТ 8732-78 «Трубы стальные бесшовные горячедеформированные» відповідно до якого теоретична вага 1 п.м. труби O 325 х 8 мм. складає 62,54 кг. Вага труби, вартість за яку має бути відшкодована відповідачем і, яка після виконання обов`язку по відшкодуванні шкоди має бути передана відповідачу складає: 132,8 метри погонних х 62,54 кг./м.п. = 8305,312 кг. Згідно видаткової накладної № 5045832 від 26 вересня 2014 року ПАТ «КСЗ» придбав трубу металеву 325 мм. х 8 мм. у ТОВ «АВ метал груп» (код ЄДР 36441934) за ціною 17 000 грн за 1 тонну. Розмір відшкодування вартості труби у грошовому значенні складає 8305,312 кг. х 17000 грн./за тн. = 141 190,27 грн. За накладною № 22 від 26 вересня 2014 року ПАТ «КСЗ» придбано відвід сталевий 90-325х8 та Фланець 325 Ру16, які як вбачається з документації по виконанню договору в подальшому використано у відновлювальних роботах на газопроводі високого тиску. Вартість придбаних матеріалів за видатковою накладною № 22 від 26 вересня 2014 року склала 6 320,02 грн. Загальна вартість придбаних ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» матеріалів для усунення пошкоджень газопроводу складає 141 190,27 грн. + 6 320,02 грн. = 147 510,29 грн. Вартість робіт необхідних для відновлення пошкодженої ділянки газопроводу, яка підтверджена документально та підлягає стягненню на користь ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» складає 12 173,44 грн + 62 545,92 грн + 1 530 грн + 17 692,80 грн = 93 941,72 грн. Всього розмір майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» складає 147 510,29 грн + 93 941,72 грн = 241 452,01 грн. З урахуванням часткового відшкодування майнової шкоди страховою компанією сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає: 241 452,01 грн - 49 490 грн. = 191 962,01 грн. Визначаючи розмір шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача суд враховував результати судової експертизи, які викладені у висновку № 89 від 22 липня 2017 року, оформленні первинні документи і виконавчу документацію щодо виконання робіт ПАТ «Кременчукгаз» за договором, а також документи, щодо постачання матеріалів для виконання робіт по договору від 18 вересня 2014 року № 3е. До часу закінчення судового розгляду стороною відповідача по справі не подано доказів, які б вказували на менший чи/або інший розмір завданих збитків, ніж заявлено позивачем та будь-яких інших розрахунків суми майнової шкоди. Тому суд зробив висновок, що позов ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» підлягає частковому задоволенню, а саме на відшкодування вартості робіт з відновлення пошкодженого газопроводу та вартості використаних матеріалів, що складає 191 962,01 грн.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що клопотання про призначення експертизи мотивовано, зокрема тим, що висновок судового експерта ХНІДСЕ Шимки В. М. не містить відповіді на питання про фізичний знос газопроводу, та відповідно, про вартість матеріальної шкоди з урахуванням зносу. Також на думку представника відповідача, висновок експерта повинен містити відповіді про розмір збитків у двох варіантах: за умови, якщо при ремонті використано нові труби; за умови, якщо при ремонті використано відрізки труб, які були в складі газопроводу до ДТП. Відповідно до частини першої статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 березня 2017 року за клопотанням представника відповідача, була призначена судова будівельно-технічна експертиза. Експерт не міг визначити технічний стан газопроводу до ДТП, виходячи із наданих матеріалів, а тому вартість майнової шкоди, що була спричинена внаслідок ДТП, що сталося 26 серпня 2014 року за участю автомобіля «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_3 під керування ОСОБА_1 , за висновком експерта, дорівнює вартості ремонтно-будівельних робіт, необхідних для його відновлення. Крім того, експерт вказав, що враховуючи, що з часу проведення робіт по відновленню газопроводу і до проведення натурного обстеження пройшло півтора року, встановити, чи були використані для заміни пошкодженої ділянки газопроводу нові труби, чи труби, які вже використовувалися раніше, не представляється можливим. Тобто, встановити технічний стан газопроводу до ДТП, які труби були використані при проведенні ремонтних робіт (нові чи ті, які були у використанні) та, відповідно, дати відповіді на питання щодо вартості ремонтно-будівельних робіт з урахуванням фізичного зносу газопроводу, та відповіді на питання 4, 5 експерт не міг дати не у зв`язку із неналежним проведенням експертизи чи дослідження наданих матеріалів, а у зв`язку з тим, що зробити вказані висновки експерт не міг виходячи із тих доказів, які йому були надані. При цьому, у клопотанні про призначення експертизи представник відповідача просить надати експерту матеріали справи, у тому числі додатково надані позивачем документи, що свідчать про фізичний знос газопроводу. Однак, представник відповідача не вказує, які саме додаткові документи, крім матеріалів справи, слід надати експерту, не заявляє клопотання про їх витребування. Відтак, підстави для призначення додаткової експертизи за відсутності доказів, які б дали можливість експерту дати відповідь на заявлені питання відсутні. Колегія суддів також звернула увагу, що справа знаходилася у провадженні судів із грудня 2014 року, а тому сторони мали достатньо часу, що надати необхідні докази, в тому числі і для проведення експертизи. Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 256 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причини неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Згідно частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними права. Але, відповідач у апеляційній скарзі не ставить питання щодо витребування нових доказів для проведення додаткової експертизи, як не заявляв клопотання про її проведення, а до суду клопотання про проведення повторної експертизи надійшло 03 липня 2018 року, хоча провадження у справі за апеляційною скаргою було відкрито 29 травня 2018 року.

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що загальна вартість придбаних ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» матеріалів для усунення пошкоджень газопроводу складає 141 190,27 грн + 6320,02 грн = 147510,29 грн. Вартість робіт необхідних для відновлення пошкодженої ділянки газопроводу, яка підтверджена документально та підлягає стягненню на користь ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» складає 12 173,44 грн + 62545,92 грн + 1530 грн + 17692,80 грн = 93 941,72 грн. Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що розмір майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» складає 147 510,29 грн + 93 941,72 грн = 241 452,01 грн, а із урахуванням часткового відшкодування майнової шкоди страховою компанією сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає: 241 452,01 грн - 49 490 грн. = 191 962,01 грн. При визначенні розміру шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача суд першої інстанції вірно врахував результати судової експертизи, які викладені у висновку № 89 від 22 липня 2017 року, оформленні первинні документи і виконавчу документацію щодо виконання робіт ПАТ «Кременчукгаз» за договором, а також документи, щодо постачання матеріалів для виконання робіт по договору від 18 вересня 2014 року № 3е.

Апеляційний суд вказав, що посилання відповідача та його представника на неможливість визначення фактичного обсягу здійснених робіт, а також на виконання ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» обсягу робіт, у яких не було необхідності для відновлення пошкодженого газопроводу не знаходять свого підтвердження доказами наявними в матеріалах справи, як вказано на сторінці 4 (т. 5) висновку експертизи відповідно до «Методики встановлення фактичних обсягів та вартості будівельних робіт за звітною документацією» за неможливості обстеження в натурі окремих видів робіт, що належать до категорії прихованих, останні визначаються згідно з документами, які мають бути складені під час будівництва у відповідності з законодавством чинними державними будівельними нормами». На сторінках 21-22 (т. 5) висновку експертизи вказано, що звітна документація з ремонту газопроводу за порядком складання відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Зазначене також було підтверджено у судовому засіданні в ході допиту викликаного в судове засідання судового експерта Шимки В. М. Таким чином, неможливість проведення огляду не є тотожною неможливості визначення обсягів проведених відновлювальних робіт. Також, при наданні оцінки припущенням відповідача про невідповідність обсягів робіт необхідних для відновлення газопроводу фактично виконаним, суд першої інстанції вірно виходив із презумпції правомірності правочину. Оскільки, будь-яких доказів чи заяв, щодо визнання документів складених на підтвердження обсягів виконаних робіт чи закуплених позивачем матеріалів справа не містить, твердження позивача про невідповідність таких документів і зафіксованих у них фактів, судом відхиляються як недоведені. Зазначений висновок суду першої інстанції вірно ґрунтується на положеннях частини шостої статті 81 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. До часу закінчення судового розгляду стороною відповідача по справі не подано доказів, які б вказували на менший чи/або інший розмір завданих збитків, ніж заявлено позивачем та будь-яких інших розрахунків суми майнової шкоди. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позов ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в сумі 191 962,01 грн, а доводи апеляційної скарги щодо невірного визначення розміру збитків не підтверджуються матеріалами справи.

Посилання апеляційної скарги на ту обставину, що суд при визначенні розміру збитків не взяв до уваги висновок експерта, згідно якого розмір збитків становить 189 365 грн, апеляційний суд вказав, що вони не ставлять під сумнів правильність рішення суду першої інстанції. Із матеріалів справи та рішення суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції взяв до уваги висновки експерта в тій частині, що відповідають матеріалам справи. Разом з тим, суд першої інстанції не взяв повністю до уваги висновок експерта, щодо загальної вартості збитків у сумі 189 365 грн, оскільки, як вказав експерт, кошторисна документація на суму зазначену в договорі № 3е від 18 вересня 2014 року надана не була. Однак, як встановлено, документація по вказаному договору була надана експерту, але не врахована, тому суд першої інстанції правильно при визначенні розміру збитків взяв до уваги дані висновку експерта № 89 від 22 липня 2017 року та оформлені первинні документи і виконавчу документацію щодо виконання робіт ПАТ «Кременчукгаз» за договором, а також документи, щодо постачання матеріалів для виконання робіт по договору від 18 вересня 2014 року № 3е. При цьому, суд першої інстанції навів обґрунтовані мотиви свого рішення. Клопотання щодо провадження додаткової експертизи саме для врахування витрат по роботах робіт по договору від 18 вересня 2014 року № 3е сторони не заявляли.

Доводи апеляційної скарги щодо незгоди з висновком експерта не підтверджуються матеріалами справи не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції тому, що висновки експерта взяті до уваги судом узгоджуються із іншими доказами по справі, при цьому суд першої інстанції дав оцінку докам в тому числі і експертизі із дотриманням положень статті 89 ЦПК України та виклав мотиви, якими керувався у своєму рішенні. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що суд першої інстанції, із урахуванням висновків суду касаційної інстанції, зробив правильний висновок, що відповідачем не доведено, зокрема не подано доказів, які б вказували на менший чи/або інший розмір завданих збитків, ніж заявлено позивачем.

Аргументи учасників справи

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, посилався на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач повинен довести лише наявність збитків (шкоди), протиправних винних дій відповідача у завданні шкоди (збитків) та причинного зв`язку між збитками (шкодою) позивача та діями відповідача. ОСОБА_1 порушено Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження належного позивачу майна - газопроводу. Проте, позивачем не доведено суду розміру цієї шкоди (збитків), а, отже, не доведено повного складу цивільного правопорушення у діях відповідача, необхідного для застосування такої міри відповідальності. Розмір шкоди за висновком експертизи укладає 189 365 грн (з урахуванням робіт та матеріалів). Розмір шкоди, визначений судом, суттєво відрізняється від встановленого експертним шляхом. Суд керувався при визначенні розміру шкоди наступним: встановив вартість матеріалів - труби та відводів сталевих, на підставі власних теоретичних розрахунків (147 510,29 грн), за виключенням 2,8 погонних метрів труби, що не належить позивачеві. При цьому, судом не враховано позицію представників позивача, які стверджували, що відводи сталеві ними не замінювались на нові, а були використані ті, що були в складів газопроводу до ДТП. Вартість робіт судом визначена додаванням сум актів виконаних робіт за листопад місяць 2014 року. Загальний розмір збитків, за розрахунками судів, становить 241 452,01 грн; з якої було виключено суму виплаченого позивачу страхового відшкодування (49 490 грн). За рішенням суду, постановлено стягнути з відповідача вартість збитків (матеріалів та робіт), з урахуванням ПДВ. Сума податку на додану вартість враховано в розміру збитків зайво, оскільки, згідно з статтею 198 ПКУ, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, відносяться до податкового кредиту та відшкодовуються покупцеві (замовнику) з держбюджету. Районний суд при визначенні збитків проводив власні теоретичні розрахунки, зокрема, щодо теоретичної ваги погонного метру труби, а апеляційний суд з ними погодився. Між тим, рішення у справі повинно ґрунтуватися на доказах, досліджених в судовому засіданні. Порушення судами обох інстанцій принципу судочинства, є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, як незаконних та необґрунтованих.

Вказує, що бухгалтерська складова понесених позивачем витрат не досліджувалась. На ряд важливих питань, які ставились перед експертом, він надати відповідь не зміг. Необхідність визначення технічного стану газопроводу полягала у тому, що збудовано було ще в 70-х роках, документів про його капітальні чи поточні ремонти позивач суду не надавав, тому, сторона позивача та третя особа наполягали на тому що вказаний газопровід перебував у ветхому стані, і позивач, скориставшись аварією, просто вирішив його замінити повністю, поклавши усі витрати на відповідача. Нез`ясованим залишилися найважливіші обставини: реальний обсяг завданої шкоди, та чи відповідають понесені позивачем витрати, витратам необхідним для їх усунення, чи відбувся вказаний ремонт взагалі у таких обсягах та які деталі (труби) було використано під час його проведення. В основу експертного висновку як і судових рішень покладено будівельно-технічну документацію, виготовлену на програмному комплексі організацією, яка проводила ремонт і яка сама-по-собі є правильною, проте, натурні обстеження ніяких результатів не дали, саме тому відповідачем заявлялось клопотання про призначення додаткової експертизи, яка повинна була дати відповідь на ці питання, проте апеляційним судом ухвалою від 26 липня 2018 року в задоволенні клопотання було незаконно відмовлено, а тому виражається незгода з ухвалою апеляційного суду Полтавської області якою відмовлено в задоволенні клопотання. Під час судового розгляду позивачем не надано ні звітів про незалежну оцінку пошкодженого газопроводу до його ремонту, ні даних бухгалтерського обліку щодо вартості та його списання з балансу у зв`язку з набуттям непридатного для використання стану. Відсутність вказаних документів також унеможливлює визначення дійсної вартості завданих позивачеві збитків.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в сумі 191 962,01 грн. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

У січні 2019 року ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» через представника Гнатенка С. І. подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що виходячи зі змісту статей 22 1192 ЦК України - витрати необхідні для відновлення пошкодженого майна необхідно стягнути з відповідача. Після пошкодження газопроводу високого тиску діаметром 325 х 8, що сталася в результаті ДТП 26 серпня 2014 року було підготовлено лист № 40-07/417 від 26 серпня 2014 року на адресу ПАТ «Кременчукгаз». У зазначеному листі викладено прохання виконати роботи по заміні газопроводу високого тиску діаметром 325 х 8. Для визначення вартості робіт до листа додавалася дефектна відомість. На підставі дефектної відомості, ПАТ «Кременчукгаз» розробив кошторис, при розробці кошторису, враховувався той факт, що позивач набуває наступні матеріали: труба сталева безшовна діаметром 325 х 8 - 9,4950т; відводи сталеві 3 шт; фланці сталеві - 2 шт. Роботи по заміні газопроводу складалися з наступних етапів: складання ПОР на демонтажні і монтажні роботи; демонтажні роботи; монтажні роботи; продування газопроводу; пневматичне випробування газопроводу; перевірка зварювальних швів ультразвуковим методом. Неможливість проведення огляду не є тотожною неможливості визначення обсягів проведених відновлювальних робіт. Будь-яких доказів чи заяв, щодо визнання документів (доказів) складених на підтвердження обсягів виконаних робіт чи закуплених позивачем матеріалів справа не містить твердження про невідповідність таких документів (доказів) і зафіксованих у них фактів, судами були відхилені як недоведені. Зазначені висновки суду ґрунтуються на положеннях частини шостої статті 81 ЦПК України відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 не спростовує висновки суду першої та апеляційної інстанції, а тому не підлягає задоволенню.

У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якому просив касаційну скаргу задовольнити повністю. Зазначає, що позивач, скориставшись нагодою, здійснив заміну старого газопроводу, який і так потрібно вже було міняти, і має намір здійснити це за рахунок відповідача. Як доводи самого позивача, так і висновки судів обох інстанцій будуються, якраз, на правильності проведення робіт з заміни газопроводу, досліджувались розрахунки таких робіт, їх наявність, тощо, у той час питання - чи було потрібно саме міняти газопровід, замість того, щоб замінити його пошкоджену у місці розриву частину, довжиною близько 5-ти метрів - своєї відповіді під час судового розгляду не знайшло.Позивачем не було дотримано порядку фіксації аварії та визначення вартості збитків, так, згідно пункту 2 Порядку № 116 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 1996 р. № 116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. Під час судового розгляду Позивачем не надано ні звітів про незалежну оцінку пошкодженого газопроводу до його ремонту, ні даних бухгалтерського обліку щодо вартості та його списання з балансу у зв`язку з набуттям непридатного для використання стану. Відсутність вказаних документів також унеможливлює визначення дійсної вартості завданих позивачеві збитків.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 13 березня 2018 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2018 року та постанови апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 вересня 2014 року ОСОБА_1 визнано виннним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме за те, що 26 серпня 2014 року о 10 год 30 хв в м. Кременчуці по об`їзній дорозі вздовж ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Mercedes-Benz» д.н.з НОМЕР_1 не витримав безпечний інтервал по висоті та допустив наїзд стрілою маніпулятора на трубу газопроводу, внаслідок чого пошкоджено газопровід та автомобіль.

Постановою слідчого СВ Крюківського ВМ КМВ України в Полтавській області від 19 вересня 2014 року закрито кримінальне провадження №12014170110001156 від 26 серпня 2014 року за відсутністю в діях ОСОБА_1 при пошкодженні газопроводу, належного ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», ознак злочину, передбаченого частиною першою статті 194 КК України.

26 серпня 2014 року ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 , як законний володілець, на підставі договору оренди та з його вини сталося ДТП, внаслідок якого було пошкоджено газопровід високого тиску.

Автомобіль «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 застрахований ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» з 18 березня 2014 року до 17 березня 2015 року.

ПАТ «СК «Брокбізнес» перерахувала на користь ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» 49 490 грн як страхове відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням від 27 липня 2015 року № 16330.

Суди встановили, що на підтвердження вартості відновлення пошкодженого газопроводу високого тиску позивачем надано: копію акта розмежування балансової приналежності газопроводів; копію листа ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» на адресу ВАТ «Кременчукгаз»; копію наказу ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» від 24 вересня 2014 року № 386 про допуск до роботи підрядної організації ВАТ «Кременчукгаз»; копію договору від 18 вересня 2014 року № 3е, укладеного між ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та ВАТ «Кременчукгаз» на виконання комплексу робіт із заміни зруйнованого газопроводу високого тиску; копії актів виконаних робіт за договором від 18 вересня 2014 року № 3е; копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження придбання ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» матеріалів для проведення робіт із заміни зруйнованого газопроводу високого тиску; копії платіжних доручень на підтвердження перерахування грошових коштів ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» за поставлений товар та надані послуги із заміни зруйнованого газопроводу високого тиску, а також інші документи (докази), які вказують на відновлення пошкодженого газопроводу високого тиску.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29березня 2017 року за клопотанням представника відповідача призначено судову будівельно-технічну експертизу.

На виконання ухвали суду 29.03.2017 року було надано висновок № 89 судової будівельно-технічної експертизи складений 22.07.2017 року старшим судовим експертом Полтавського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. засл. Проф.. М. С. Бокаріуса Шимкою В.М.

У висновку судової експертизи № 89 від 22 липня 2017 року на сторінках 6, 15, 22 зазначено, що для усунення пошкоджень, завданих під час ДТП, яке сталося 26 серпня 2014 року за участю автомобіля «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 була необхідність в заміні ділянки газопроводу. Довжина ділянки газопроводу, яка підлягала заміні відповідно до виконавчої документації, складає 135,6 метрів погонних, оскільки відповідно до виконавчої документації (листи, дефектні відомості, акти виконаних робіт, журнали робіт), на трубопроводі, внаслідок зазначеного ДТП, виникли наступні ходження: зрізка болтів на ізолюючому фланцевому з`єднанні, порушення герметичності шпевого з`єднання; зсув підземної частини газопроводу високого тиску і, як наслідок, розгерметизація фланцевого з`єднання в газовій камері; зміщення вертикальної частини газопроводу в місці підйому його на опорний ригель колони з падінням трубопроводу з ковзаючої опори; падіння газопроводу з з/б балок колон і трубної естакади; порушення геометричних розмірів трубопроводу; зміщення газопроводу в районі комерційного вузла обліку кількості споживаного. Майнова шкода завдана внаслідок ДТП дорівнює вартості ремонтно-будівельних робіт, необхідних для його відновлення і складає (з ПДВ) 189 365 грн.

Допитаний в судовому засіданні експерт Шимка В.М. пояснив, що при визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню він керувався первинними документами, виконавчою та звітною документацією, складеною в ході виконання відновлювальних робіт на газопроводі ПАТ «КСЗ». При цьому, при визначенні розміру шкоди ним не було враховано вартість проектних робіт.

Суди при визначенні розміру шкоди взяли до уваги дані висновку експерта № 89 від 22 липня 2017 року, оформлені первинні документи і виконавчу документацію щодо виконання робіт ПАТ «Кременчукгаз» за договором, а також документи, щодо постачання матеріалів для виконання робіт по договору від 18 вересня 2014 року № 3е, та встановили, що розмір шкоди, що має стягуватися з відповідача складає 191 962,01 грн (загальна вартість придбаних ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» матеріалів для усунення пошкоджень газопроводу складає 147 510,29 грн; вартість робіт необхідних для відновлення пошкодженої ділянки газопроводу, яка підтверджена документально та підлягає стягненню на користь ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» складає 93 941,72 грн. Всього розмір майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» складає 147 510,29 грн + 93 941,72 грн = 241 452,01 грн. З урахуванням часткового відшкодування майнової шкоди страховою компанією сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає: 241 452,01 грн - 49 490 грн. = 191 962,01 грн).

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини другої, п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18) вказано, що «зобов`язання про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпекивиникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою».

Згідно статті 1192 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення розгляду справи судами) з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року в справі № 908/1108/17 вказано, що «при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди».

За таких обставин, суди обґрунтовано частково задовольнили позов.

Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що відповідачем заявлялось клопотання про призначення додаткової експертизи, проте апеляційним судом ухвалою від 26 липня 2018 року в задоволенні клопотання було незаконно відмовлено, з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Згідно частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18).

Апеляційний суд при відмові в задоволенні клопотання обґрунтовано вказав, що встановити технічний стан газопроводу до ДТП, які труби були використані при проведенні ремонтних робіт (нові чи бувші у використанні) та, відповідно, дати відповіді на питання щодо вартості ремонтно-будівельних робіт з урахуванням фізичного зносу газопроводу, та відповіді на питання 4, 5 експерт не міг дати не у зв`язку із неналежним проведенням експертизи чи дослідження наданих матеріалів, а у зв`язку з тим, що зробити вказані висновки експерт не міг виходячи із тих доказів, які йому були надані. При цьому, у клопотанні про призначення експертизи представник відповідача просить надати експерту матеріали справи, у тому числі додатково надані позивачем документи, що свідчать про фізичний знос газопроводу. Однак, представник відповідача не вказує, які саме додаткові документи, крім матеріалів справи, слід надати експерту, не заявляє клопотання про їх витребування. Відтак, підстави для призначення додаткової експертизи за відсутності доказів, які б дали можливість експерту дати відповідь на заявлені питання відсутні. Колегія суддів також звернула увагу, що справа знаходилася у провадженні судів із грудня 2014 року, а тому сторони мали достатньо часу, що надати необхідні докази, в тому числі і для проведення експертизи. Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 256 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причини неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Згідно частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними права. Але, відповідач у апеляційній скарзі не ставить питання щодо витребування нових доказів для проведення додаткової експертизи.

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення в оскарженій частині залишити без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 13 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2018 року в частині задоволених позовних публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в сумі 191 962,01 грн залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков