ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2020 року
м. Київ
справа №539/845/17
адміністративне провадження №К/9901/23652/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 (колегія у складі суддів Бартош Н.С., Курило Л.В., Русанова В.Б.)
у справі № 539/845/17
за позовом ОСОБА_1
до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не видачі розпорядження про поновлення позивачу виплати пенсії згідно п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що діяла до прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011;
- зобов`язати відповідача видати розпорядження, яким поновити позивачу виплату пенсії згідно п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що діяла до 01.11.2011, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
2. Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.05.2017 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до 01.06.2011 від 15.02.2017. Зобов`язано Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до 01.06.2011 від 15.02.2017 та прийняти по ній рішення. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. У касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.08.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
6. У зв`язку із ліквідацією вказаного суду справу передано Верховному Суду.
7. Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I категорії, є інвалідом I групи. Пенсію отримує через Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
9. 12.02.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив видати розпорядження, яким поновити йому виплату пенсії як інваліду 1 групи згідно п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», що діяла до 01.06.2011 у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
10. У відповідь відповідач направив листа від 23.02.2017, у якому зазначив, що Лубенським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області пенсія позивачу виплачується у розмірі, передбаченому чинним законодавством.
11. Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заяву позивача про перерахунок пенсії, видачу розпорядження про відновлення пенсії від 15.02.2017 відповідачем фактично не розглянуто з огляду на необхідність прийняття по ній відповідного рішення суб`єктом владних повноважень, яке, у випадку незгоди з ним, могло б бути оскаржене позивачем до суду, а тому відсутні правові підстави для визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
13. Оскільки відповідачем фактично не розглянуто заяву позивача, суд відповідно до ст. 11 КАС України вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до 01.06.2011 протиправною і зобов`язати Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції до 01.06.2011 від 15.02.2017 та прийняти по ній рішення.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем фактично відмовлено позивачу у призначенні пенсії і при цьому відповідач виходив саме з відсутності правових підстав її призначення. Жодних посилань на невідповідність встановленій формі заяви відповідачем не вказано. Тому суд повинен був перевірити правомірність відмови в перерахунку позивачу пенсії, а не зобов`язувати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 .
15. Що стосується суті, то суд дійшов висновку, що визначення розмірів пенсій ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Порядок нарахування та розмір виплат визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011.Відповідач діяв правомірно, а тому підстав для задоволення позову немає.
16. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, хоча позивач просив суд першої інстанції лише про зобов`язання відповідача видати відповідне рішення чи розпорядження по його заяві.
17. Вважає, що суд апеляційної інстанції приймаючи постанову по усіх позовних вимогах, які не були розглянуті у суді першої інстанції, позбавив його можливості захистити своє право на пенсійні виплати у суді.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
19. Спір виник щодо протиправної, на думку позивача, відмови відповідача відновити його пенсійні права - поновити виплату пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, яку позивач отримував до прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011.
20. Твердження позивача, що він просив суд лише зобов`язати відповідача видати розпорядження, Суд відхиляє, оскільки суть спору, з огляду на підстави позову, була іншою. Спору щодо форми звернення та форми реагування на нього (листом чи розпорядженням) між сторонами не було. Звертаючись з вимогою зобов`язати відповідача видати розпорядження про поновлення виплати пенсії, позивач стверджував, що має право на «попередню» пенсію. Відтак, суд апеляційної інстанції правильно оцінив характер спору та вирішував його по суті.
21. Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, з якими Верховний Суд погоджується.
22. Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.
23. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірах: інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком.
24. Разом з тим, 14.06.2011 р. Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491 -VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011.
25. Пунктом 7 частини І зазначеного Закону, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
26. Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
27. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
28. Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції ‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
29. Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
30. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року, який набрав чинності 03.08.2014, доповнено Розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 67, якими встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
31. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-ІІІ, що набрав чинність з 01.01.2015, внесено зміни до Закону України № 796-ХІІ від «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру виплат передбачених, зокрема, статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
32. З огляду на викладені положення законодавства, з 01.01.2015 року визначення розмірів пенсій ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
33. На виконання вищевказаних вимог постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 визначено порядок нарахування та розмір виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
34. Пунктом 13 Порядку № 1210 визначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; інвалідам II групи - 379,6 гривні; інвалідам III групи - 284,7 гривні; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні.
35. З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено норм щодо обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 100 % від розміру мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), оскільки вказані виплати проводяться в порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у постанові № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
36. Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
37. Норми ст.ст. 50, 51, 54 Закону № 796-ХІІ, якими було встановлено кратні розміри основної та додаткової пенсій (10 мінімальних пенсій за віком та 100 % мінімальної пенсії за віком), втратили чинність, а тому не можуть визначати розмір пенсії позивача.
38. Отже, починаючи з 01.01.2015 р. норми і положення ст.cт. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а відтак, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210.
39. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що відповідач нараховуючи пенсію позивачу у відповідності до положень ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, в редакції згідно з Законом від 28.12.2014 р. № 76-ІІІ та Порядку № 1210, діяв правомірно.
40. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у схожій справі у постанові від 13.11.2019 (справа № 381/4848/16-а), і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
41. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновком судів щодо наявності підстав для задоволення позову.
42. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
43. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341 343 350 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі № 539/845/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб