ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 540/1769/19
адміністративне провадження № К/9901/6061/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 540/1769/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області
про стягнення грошового утримання і зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (головуючий суддія Пекний А.С.)
і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року (головуючий суддя: Вербицька Н.В., судді: Джабурія О.В., Кравченко К.В.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - «ГУ НП в Херсонській області»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - «УМВС України в Херсонській області»), в якому просив суд:
- стягнути з ГУ НП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15 листопада 2015 року до 24 серпня 2019 року в сумі 333 889 грн 40 коп з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів;
- стягнути з ГУ НП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу за 2016, 2017, 2018 роки в сумі 7200 грн;
- зобов`язати ГУ НП в Херсонській області нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, всього 8 годин: з 22.00 години 8 листопада 2015 року до 06.00 годин 9 листопада 2015 року;
- зобов`язати ГУ НП в Херсонській області нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 виплату за роботу у вихідні дні протягом 29 годин, а саме: 7 листопада 2015 року, у вихідний день - суботу, несення служби у складі додаткової слідчо-оперативної групи Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 08.00 години до 21.00 годин, 8 листопада 2015 року, у вихідний день - неділю, несення служби у складі слідчо-оперативної групи Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області з 08.00 години 8 листопада 2015 року до 08.00 годин 9 листопада 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16 квітня 2019 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій порушив питання, тотожні позовним вимогам у цій справі, а 28 травня 2019 року отримав відповідь від ГУНП в Херсонській області, відповідно до якої у задоволенні вказаних вимог позивачу було відмовлено, окрім надання копії довідки № 572 від 10 грудня 2018 року.
З таким рішенням позивач не погоджується, вважає свої трудові права порушеними, оскільки судовими рішеннями було встановлено факт виконання позивачем службових обов`язків поліцейського, що вважається укладенням трудового договору з ним. В подальшому з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області чи інших посад ГУНП в Херсонській області позивач не був звільнений, але до роботи, до часу звернення до суду, позивач не допускається, грошове утримання з 15 листопада 2015 року до моменту звернення до суду йому не нараховано та не виплачено.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Окружний суд, при ухваленні рішення виходив з того, що ОСОБА_1 на посаду поліцейського в ГУНП в Херсонській області не призначався, посадовий оклад останньому ГУНП в Херсонській області не встановлювався, що унеможливлює проведення розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу та його стягнення. Крім того, суд зазначив, що згідно із частиною другою статті 56 Закону України «Про Національну поліцію» службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення надбавки за службу в нічний час, у вихідні дні, а також надання допомоги для оздоровлення за 2016, 2017 і 2018 роки, суд першої інстанції також виходив з того, що факт призначення позивача на посаду поліцейського в ГУНП в Херсонській області не встановлено наявними у справі доказами.
Окружний суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває в трудових правовідносинах з УМВС України в Херсонській області. Відтак, період з 15 листопада 2015 року до 24 серпня 2019 року не може бути вимушеним прогулом одночасно в Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області та у Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року апеляційну скаргу позивача відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд зазначив про правильність застосування норм права у спірних правовідносинах судом першої інстанції та обґрунтованість ухваленого ним рішення.
Не погоджуючись із ухваленими судовими рішеннями судів попередніх інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на них.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Скаржник у касаційній скарзі покликається на підпункти «а» і «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, відповідно до яких не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Верховний Суд ухвалою від 23 березня 2020 року відкрив касаційне провадження у справі.
У квітні 2020 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача та просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області свого відзиву на касаційну скаргу не надала, копію ухвали Верховного Суду від 23 березня 2020 року про відкриття касаційного провадження отримала 30 березня 2020 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 18 серпня 1996 року і має спеціальне звання майора міліції.
Наказом УМВС України в Херсонській області №396 о/с від 6 листопада 2015 року ОСОБА_1 звільнений з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (за скороченням штатів).
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року у справі №821/3723/15-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково і визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області №396 о/с від 6 листопада 2015 року, поновлено його на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області з 6 листопада 2015 року, а також зобов`язано ГУНП в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» у Новокаховському відділі поліції ГУНП в Херсонській області і видати з цього приводу відповідний наказ.
Наказом УМВС України в Херсонській області №4 о/с від 13 лютого 2017 року, прийнятим на виконання вказаного рішення суду, скасовано наказ УМВС України в Херсонській області №396 о/с від 6 листопада 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 і поновлено його на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області з 6 листопада 2015 року.
Також, на виконання вказаних судових рішень у справі 821/3723/15-а, ГУНП у Херсонській області прийнято наказ від 18 вересня 2018 року №1250 «Про розгляд кандидатури ОСОБА_1 », яким відмовлено позивачу у прийнятті на службу в поліцію.
Наказом УМВС України в Херсонській області №5 о/с від 14 лютого 2017 року позивача звільнено з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (за скороченням штатів).
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року у справі №821/376/17 позов ОСОБА_1 задоволено, наказ УМВС України в Херсонській області №5 о/с від 14 лютого 2017 року про звільнення позивача з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області визнаний протиправним і скасований.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року у справі №821/1025/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з УМВС України в Херсонській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 15 лютого 2017 року до 9 жовтня 2017 року у розмірі: 28330 грн 98 коп, а у задоволенні вимоги про його поновлення на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року скасовано вказане рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області та стягнуто на його користь з УМВС України в Херсонській області середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 15 лютого 2017 року до 12 грудня 2017 року у розмірі: 6330 грн 21 коп.
На виконання рішень судів у справах №821/376/17 та №821/1025/17 УМВС України в Херсонській області видало наказ №1 о/с від 11 січня 2018 року, яким скасувало наказ УМВС України в Херсонській області №5 о/с від 14 лютого 2017 року в частині звільнення позивача та поновило його на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області.
Постановою Верховного Суду від 3 квітня 2019 року скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №821/1025/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області і в цій частині залишено в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року, якою у задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі № 540/2230/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ГУНП в Херсонській області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 7 листопада 2015 року до 14 листопада 2015 року в сумі: 1938 грн 40 коп з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
Наказом УМВС України в Херсонській області №3 о/с від 29 січня 2019 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (за скороченням штатів).
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року у справі №540/350/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, наказ УМВС України в Херсонській області №3 о/с від 29 січня 2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектора карного розшуку Новокаховського міського відділу МВС в Херсонській області визнаний протиправним та скасований; позивача поновлено на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області; стягнуто з УМВС України в Херсонській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 30 січня 2019 року до 1 квітня 2019 року у розмірі: 1 321 грн 22 коп.
На виконання судових рішень у справі №540/350/19 видано наказ УМВС України в Херсонській області №5 о/с від 10 квітня 2019 року, яким скасовано наказ УМВС України в Херсонській області №3 о/с від 29 січня 2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 і поновлено його на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі №540/162/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Херсонській області від 18 вересня 2018 року № 1250 «Про розгляд кандидатури ОСОБА_1 ».
Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №821/1028/16 позов ОСОБА_1 задоволено частково і стягнуто з УМВС України в Херсонській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 7 листопада 2015 року до 25 липня 2016 року у розмірі: 37518 грн 40 коп.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі №821/255/17 стягнуто з УМВС України в Херсонській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26 липня 2016 року до 13 лютого 2017 року і середній заробіток з 14 лютого 2017 року до дня фактичного розрахунку з позивачем.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року і рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі № 540/2230/18, які набрали законної сили, установлені обставини, що позивач у період з 7 до 17 листопада 2015 року продовжував нести службу в новоствореному органі - Новокаховському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області.
За таких обставин, позивач вважає, що його фактично допустили до виконання обов`язків поліцейського, оскільки він працював у період з 7 листопада 2015 року до 14 листопада 2015 року в Новокаховському відділі поліції ГУНП у Херсонській області. Разом з тим, його досі офіційно не призначили на посаду. Оскільки в судовому порядку встановлений факт його вимушеного прогулу в органі поліції у вказаному проміжку часу, позивач просив стягнути з ГУНП у Херсонській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15 листопада 2015 року до дня звернення до суду з цим позовом. Також просив зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити йому допомогу на оздоровлення за 2016, 2017 і 2018 роки, та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 7 листопада 2015 року до 9 листопада 2015 року доплату за службу у нічний час і доплату за службу у вихідні дні.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулювались Законом України «Про міліцію».
На момент розгляду цієї справи в судах, Закон України «Про міліцію» втратив чинність та вступив у дію Закон України «Про Національну поліцію» (далі - «Закон»).
Згідно з пунктом 1 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», останній набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; а також частини сьомої статті 15 та частини п`ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
Закон України «Про Національну поліцію» опублікований в газеті Голос України 6 серпня 2015 року за № 141-142 і набрав чинності 7 листопада 2015 року.
Отже, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17- 18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону набирають чинності з 7 серпня 2015 року.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію», з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Згідно з пунктами 9, 10, 11 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення вказаного Закону працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть були прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або неприйняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно зі статтею 13 вказаного Закону систему поліції складають: центральний орган управління поліцією; територіальні органи поліції.
Відповідно до статті 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.
Стаття 47 цього Закону передбачає, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
Статтею 48 вказаного Закону передбачено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Стаття 49 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає вимоги до кандидатів на службу в поліції.
За змістом статті 52 цього Закону з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов`язки за відповідною вакантною посадою, у випадках, передбачених цим Законом, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади. Конкурс проводиться відповідною поліцейською комісією.
Частиною першою статті 51 Закону встановлено, що для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об`єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції утворюються постійні поліцейські комісії.
Відповідно до статей 59 і 60 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із статтею 56 Закону на вакантну посаду поліцейського призначається переможець конкурсу в разі його проведення. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
Приписами пунктів 9-10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що працівник міліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, міг бути прийнятий на службу до поліції або шляхом видання наказу про призначення за його згодою, або за результатами проходження конкурсу.
Відповідно до статті 94 Закону поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та постановою від 18 листопада 2015 року №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, а також визначив складові грошового забезпечення і умови їх виплати.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року №260 затверджено «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» (далі - «Порядок»).
Пунктом 2 вказаного наказу установлено, що він застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто з 7 листопада 2015 року.
Згідно із пунктами 3, 4, 6, 7, 15 Розділу І Порядку, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.
Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.
Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
При прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Згідно з пунктом 11 Розділу І Порядку, грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку установлено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 1 Постанови).
Підпунктом 3 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надавати поліцейським матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі посадового окладу.
Згідно із пунктом 13 Розділу ІІ Порядку поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
Відповідно до пунктів 3, 4, 6, 7, 15 Розділу І Порядку грошове забезпечення, у тому числі і його одноразові види, виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції - з дня призначення на посаду.
Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським у листопаді 2015 року унормовано наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499, яким затверджено Інструкцію про порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - «Інструкція»), що визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Інструкції грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби. Грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно із пунктами 3.7.1 - 3.7.6 Інструкції при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.
Служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.
Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ; б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.
Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов`язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.
Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.
Особам, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час.
Особам добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі), яка не враховується в робочий час.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі підпунктів «а» і «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач не призначався на посаду в органи поліції, не звільнявся зі служби в поліції та його не було поновлено на службі саме в органі поліції і тому відсутній як факт вимушений прогул.
Стосовно іншої частини позовних вимог, позиція судів попередніх інстанцій ґрунтується на тому, що позивач протягом усього спірного періоду, а саме: 2016-2018 року, на посаду поліцейського не призначався, перебуває на посаді в органах внутрішніх справ, а не поліції, тому у нього відсутнє право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення, а також доплат за службу у нічний час і у вихідні дні.
Позивач обґрунтовує свою правову позицію щодо перебування з ГУ НП в Херсонській області у трудових відносинах тим, що постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі 821/3723/15-а встановлено факт виконання ним службових обов`язків поліцейського, що підтверджено записами у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Новокаховського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Проте, як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі 821/3723/15-а, якою залишено без змін постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року, позивачем заявлялися вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу управління Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області № 396 о/с від 6 листопада 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС та зобов`язання ГУ НП в Херсонській області допустити ОСОБА_1 до роботи Новокаховського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області у званні майор поліції.
Разом з тим, постановою суду першої інстанції у справі №821/3723/15-а позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області № 396 о/с від 6 листопада 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС; поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС з 6 листопада 2015 року; зобов`язано ГУ НП в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» у Новокаховському відділі поліції ГУ НП в Херсонській області та видати з цього приводу відповідний наказ.
Ухвалюючи рішення в справі №821/3723/15-а суд першої інстанції зазначав, що пунктом 19 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. Працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку. З огляду на зазначене, суд встановив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та з врахуванням норми статті 11 КАС України (чинної на момент дії оскаржуваних правовідносин), вважав, що порушене право ОСОБА_1 належить захистити шляхом поновлення його на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області з 6 листопада 2015 року.
Отже, варто наголосити, що Верховний Суд у справі №821/3723/15-а погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ГУНП в Херсонській області допустити його до роботи у Новокаховському відділі поліції ГУНП в Херсонській області у званні майор поліції, оскільки позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав. Крім того, було зауважено, що належним способом захисту прав позивача в цій частині вимог є зобов`язання ГУНП в Херсонській області розглянути кандидатуру позивача для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Закону № 580-VIІI у Новокаховському відділі поліції ГУНП в Херсонській області та видати з цього приводу відповідний наказ.
Варто також наголосити, що на виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, якою, зокрема, зобов`язано ГУ НП в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» у Новокаховському відділі поліції ГУ НП в Херсонській області та видати з цього приводу відповідний наказ, відповідачем видано наказ від 18 вересня 2018 року №1250 "Про розгляд кандидатури ОСОБА_1 ", яким відмовлено позивачу у прийнятті на службу в поліції.
У подальшому позивач оскаржив цей наказ і рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі №540/162/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Херсонській області від 18 вересня 2018 року № 1250 "Про розгляд кандидатури ОСОБА_1 ".
Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 6 листопада 2015 року жодних наказів про прийняття ОСОБА_1 на службу в поліцію не видавалось.
Ці самі обставини установлені також рішеннями судів, які набрали законної сили, у справах №540/2230/18, №821/3723/15-а.
Як вбачається з рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2017 року у справі № 821/362/17 позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа Головне управління Національної поліції в Херсонській області про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року у справі № 821/3723/15-а задоволено, відповідну постанову визнано протиправною і скасовано.
Враховуючи викладені обставини, матеріали справи не містять відомостей про те, чи було виконано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року, якою, зокрема, зобов`язано відповідача розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття відповідної посади в органах поліції, після скасування наказу ГУНП в Херсонській області від 18 вересня 2018 року відповідним судовим рішенням. Тобто, судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи не було досліджено це питання.
Встановлення обставини щодо розгляду кандидатури позивача на посаду в органах поліції відповідно до наведених судових рішень є суттєвою для визначення його правового статусу, а також факту вступу позивача у трудові відносини з ГУНП в Херсонській області.
Відповідно до частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
Оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
Висновки, викладені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, за таких обставин вбачаються передчасними.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суду першої інстанції під час нового розгляду необхідно врахувати викладене в цій постанові, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, та встановити або спростувати факт виконання рішення суду щодо зобов`язання ГУ НП в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» у Новокаховському відділі поліції ГУ НП в Херсонській області та видати з цього приводу відповідний наказ.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2020 року в справі №540/1769/19 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
………………….
………………….
………………….
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду