ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 540/2307/21
провадження № К/990/1079/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, постановлену у складі головуючого судді Кисильової О. Й., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Семенюка Г. В., суддів: Домусчі С. Д., Шляхтицького О. І.
І. Обставини справи
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі також - ГУНП в Херсонській області), Міністерства внутрішніх справ України (далі також - МВС України), в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії ГУНП в Херсонській області щодо зазначення в довідках серії ААА № 0437776 та серії 11А № 1308876 наступної інформації: "станом на 04 жовтня 2018 року та 08 серпня 2019 року незнятої чи непогашеної судимості немає та в розшуку не перебуває, разом с тим є особою, якій 27 липня 2012 року Каланчацьким РВ УМВС Херсонської області пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 Кримінального кодексу України (далі - КК України), кримінальна справа № 23065-1-1-2012/650066 від 05 червня 2012 року, відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили";
1.2. зобов`язати ГУНП в Херсонській області виключити інформацію з бази даних управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУНП в Херсонської області щодо пред`явлення обвинувачення ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 249 КК України в кримінальній справі № 23065-1-1-2012/650066 від 05 червня 2012 року.
2. Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 вересня 2021 року закрив провадження у цій справі. Повернув позивачу сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. Стягнув на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Херсонській області.
3. Не погоджуючись з судовим рішенням в частині стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, ГУНП в Херсонській області оскаржило його в апеляційному порядку.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року змінено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Херсонській області.
5. Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з приписів частин шостої, сьомої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. При цьому апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому дійшов висновку, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума в розмірі 2000,00 грн.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Представник ГУНП в Херсонській області, вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у стягненні судових витрат у повному обсязі.
Така позиція ґрунтується на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували доводи відповідача та не надали їм належної оцінки.
Відповідач стверджує, що, виходячи з частини сьомої статті 139 КАС України, відшкодовуються судові витрати, які сторона сплатила або має сплатити, за умови, що стороною надано докази, які підтверджують їхній розмір. Вказує, що за пунктом 4 договору про надання правової допомоги від 11 листопада 2016 року долученого представником позивача до позову, поданого 13 травня 2021 року, розмір правової допомоги адвокату від клієнта становить 100 грн. При цьому зазначений договір не містить умов можливості зміни розміру гонорару чи іншої правової допомоги, окрім сплати коштів для відряджень, які обумовлені у пункті 5 вказаного договору.
9. Верховний Суд ухвалою від 26 квітня 2022 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною другою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
10. Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
11. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
12. Згідно з частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
13. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 5076-VI), згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 якого представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
14. Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
15. Приписами частини третьої статті 134 КАС України обумовлено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
16. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
17. За приписами статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
18. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
19. Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
20. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
ІV. Позиція Верховного Суду
21. Отже, до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах, тощо.
22. У контексті викладених підстав для касаційного оскарження варто зазначити, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До останніх належить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
23. У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18 викладено правову позицію, відповідно до якої, враховуючи положення статей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
24. Також законодавцем визначено процесуальний наслідок незаявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі. У такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
25. Виходячи з викладеного тлумачення статей 134 та 139 КАС України, умовою прийняття рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу є подання позивачем до закінчення судових дебатів заяви про ці витрати.
26. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
27. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
28. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
29. Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
30. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року та від 08 лютого 2022 року у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно.
31. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
32. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
33. Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та адвокатом Навродським Олександром Володимировичем укладений договір про надання правової допомоги від 11 листопада 2016 року, який доданий разом з позовною заявою. Також з позовом подано заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу.
34. В подальшому, 02 серпня 2021 року до суду першої інстанції надійшла відповідь на відзив разом із заявою про остаточний розрахунок судових витрат, до якої додано договір про надання правової допомоги від 11 листопада 2016 року (далі - Договір), додаткова угода № 1 від 12 червня 2021 року до Договору (далі - Додаткова угода), акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 до договору від 11 листопада 2016 року та додаткової угоди від 12 червня 2021 року та товарний чек від 19 липня 2021 року на загальну суму 7800,00 грн.
35. Відповідно до пункту 4 Договору та пункту 1 Додаткової угоди сторони погодили та визначили суму гонорару у справі № 540/2307/21 Херсонського окружного адміністративного суду в розмірі 3000,00 грн.
36. Пунктом 5 Договору передбачено, що у випадку, якщо для надання правової допомоги необхідно здійснювати виїзд за межі м. Києва, клієнт має сплатити кошти для відрядження адвоката у місце надання правової допомоги не пізніше 3 діб до такого відрядження. Витрати адвоката у зв`язку із наданням правової допомоги за Угодою (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення та інші) сплачуються клієнтом адвокату понад узгоджену суму гонорару.
37. На підтвердження розміру та обсягу виконаних робіт, до заяви адвокатом доданий акт про надання послуг за Договором та Додаткової угоди, згідно з яким адвокат Навродський О. В. надав позивачу такі види юридичних послуг:
складання процесуальних документів (позовна заява) п`ять годин 4000,00 грн;
складання процесуальних документів (адвокатський запит одна година) кількість запитів (два) 800,00 грн;
гонорар по справі № 540/2307/21 3000,00 грн.
Всього до сплати: 7800,00 грн.
38. Наведене свідчить про дотримання представником позивача вимог частини сьомої статті 139 КАС України.
39. Своєю чергою відповідач, керуючись частиною шостою статті 134 КАС України, оскаржує розмір витрат на правничу допомогу.
40. Варто зауважити, що у постанові Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
41. У цій справі відповідач вважає заявлені позивачем судові витрати неспівмірними з критеріями, визначеними частиною п`ятою статті 134 КАС України.
42. Водночас у касаційній скарзі належних аргументів на спростування співмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу, відповідачем зазначено не було.
43. За таких обставин та правового врегулювання, враховуючи категорію та складність справи, а також значення справи для сторін, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума в розмірі 2000, 00 грн.
44. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
45. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VI. Судові витрати
46. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, яка змінена постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі № 540/2307/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
С. А. Уханенко