№ 540/2917/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року

м. Київ

справа №540/2917/21

адміністративне провадження № К/990/26459/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними документами у матеріалах справи у касаційній інстанції адміністративну справу № 540/2917/21

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, Державної митної служби України, Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов`язання поновити на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою Державної митної служби України

на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, ухвалене суддею Войтовичем І.І.

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Вербицької Н.В., суддів: Джабурії О.В., Кравченка К.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, ДФС України), Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі (далі - відповідач 2), Державної митної служби України (далі - відповідач 3, ДМС України), Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач 4), де просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 02.06.2021 за № 854-о про його звільнення з посади начальника митного поста «Каховка» Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі;

1.2. зобов`язати ДМС України поновити його на посаді начальника митного поста «Каховка» Чорноморської митниці Держмитслужби;

1.3. стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його звільнення з посади начальника митного поста «Каховка» на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) є незаконним, а спірний наказ про звільнення протиправним, оскільки ДФС України порушила порядок звільнення, не виконала положення частини третьої статті 87 цього Закону, а саме не запропонувала позивачу одночасно із попередженням про вивільнення рівнозначної посади з урахуванням абзацу 2 частини третьої вказаної статті.

2.1. Позивач також зауважує, що у зв`язку із реорганізацією у 2014 році Херсонської митниці Міністерства доходів і зборів України у Херсонську митницю ДФС, яка в 2018 році була перейменована в Митницю ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, а в послідуючому реорганізована шляхом приєднання до Чорноморської митниці Державної митної служби України, яка також на сьогодні перебуває в процесі припинення, всі процесуальні права та обов`язки перешли до Чорноморської митниці Держмитслужби, а тому, з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 02.04.2021 справі №813/5074/17, уважає, що з метою ефективного способу захисту порушених прав та їх відновлення, він має бути поновлений на посаді начальника митного поста «Каховка» Чорноморської митниці Держмитслужби.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 05.04.1994 займав відповідні посади в митних органах України та відповідно до наявної у справі копії трудової книжки № НОМЕР_1 , згідно наказу ДФС від 14.04.2015 № 1130-о - з 15.04.2015 призначений на посаду начальника митного поста «Каховка» Херсонської митниці ДФС України у порядку переведення з Херсонської митниці Міндоходів (запис №32), наказом ДФС від 21.08.2015 № 2650-о - з 21.08.2015 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи 2 рангу» (запис № 33).

4. Постановою КМУ від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ № 846 від 25.09.2019, в редакції від 27.09.2019) розпочато проведення реорганізації ДФС України шляхом поділу на Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

5. Постановою КМУ від 02.10.2019 № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» (набрала чинності 04.10.2019) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи ДМС за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДМС за переліком згідно з додатком 2; установлено, що територіальні органи ДФС, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам ДМС.

6. Відповідно до додатку №1 було утворено Чорноморську митницю Держмитслужби, за додатком 2 - реорганізовано Миколаївську митницю ДФС, Митницю ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі шляхом приєднання до Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608).

7. Згідно із розпорядженням КМУ від 04.12.2019 №1217-р «Питання Державної митної служби» погоджено з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 ДМС покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень ДФС, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

8. З дня набрання чинності означеного розпорядження КМУ повноваження Митницю ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі перейшли до Чорноморської митниці Держмитслужби.

9. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - відокремлений підрозділ, митний пост «Каховка» Херсонської митниці ДФС - закрито з 18.03.2020, запис №14991040031017925.

10. 17 липня 2020 року позивача попереджено про припинення державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII та пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (у зв`язку із реорганізацією).

11. Постановою КМУ від 30.09.2020 № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» Чорноморська митниця Держмитслужби була реорганізована шляхом її приєднання до Державної митної служби.

12. Згідно наказу ДМС України від 19.10.2020 № 460 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів" утворено Митницю в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, як відокремлений підрозділ ДМС України.

13. Наказом ДФС України від 02.06.2021 № 854-о, за підписом голови Комісії з реорганізації ДФС України, припинено державну службу та звільнено з 02.06.2021 ОСОБА_1 з посади начальника митного поста «Каховка» Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у зв`язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату державних службовців, пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, пункт 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII. Підстава попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 від 17.07.2020. Пунктом 2 цього наказу, Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі наказано забезпечити проведення розрахунку з ОСОБА_1 згідно з чинним законодавством та виплатити вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

14. Згідно із копією наказу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 02.06.2021 №56-о про проведення відповідних розрахунків з ОСОБА_1 , у ньому міститься відмітка позивача від 03.06.2021 про те, що останній із цим наказом не згоден, заперечення додається.

15. ОСОБА_1 03.06.2021 подав заперечення до наказу ДФС України від 02.06.2021 № 854-о, в якому просив врегулювати трудовий спір в досудовому порядку шляхом скасування зазначеного наказу, який порушує його конституційні права, відповідь на які на час розгляду справи до суду не надано.

16. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Митниця ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі (код 39624611) - припинена - Дата запису: 02.08.2021, Номер запису: 1 004 991 1200 38017925, Підстава: рішення щодо реорганізації.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

17.1. визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України від 02.06.2021 №854-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

17.2. зобов`язано ДФС України поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді начальника митного поста "Каховка" Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у Чорноморській митниці Держмитслужби з 02.06.2021;

17.3. стягнуто з ДФС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2021 по 19.10.2021 включно у сумі 64 296,95 грн з відрахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів;

17.4. в іншій частині позовних вимог відмовлено.

18. Задовольняючи позовні вимоги в означеній частині, суд першої інстанції виходив із того, що у разі покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший, мова йде фактично про реорганізацію, що з врахуванням постанови КМУ №858 свідчить про реорганізацію Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі шляхом приєднання до Чорноморської митниці Держмитслужби.

18.1. При цьому, суд першої інстанції зауважив, що питання щодо проходження та звільнення зі служби державних службовців, що перебувають на службі в територіальних органах ДФС не було віднесено розпорядженням КМУ від 04.12.2019 №1217-р до повноважень Держмитслужби, що виключає підстави для покладення обов`язку на Держмитслужбу дотримання Закону № 889-VIII та КЗпП України, як роботодавця, по відношенню до ОСОБА_1 .

18.2. Проаналізувавши редакції статті 87 Закону № 889-VIII, суд цієї інстанції зазначив, що станом на момент попередження позивача про вивільнення (17.07.2020) та на момент звільнення позивача наказом № 854-о від 02.06.2021, діяли різні редакції частини третьої статті 87 цього Закону, а саме станом на 17.07.2020 діяла редакція статті відповідно до Закону № 440-IX від 14.01.2020, а на час звільнення 02.06.2021 редакція вказаної статті діяла відповідно до Закону № 1285-IX від 23.02.2021.

18.3. Врахувавши зміни, які відбулися в положеннях Закону № 889-VIII, суд першої інстанції констатував, що звільнивши позивача із займаної посади 02.06.2021, без пропонування вакантної посади в Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі або у новоствореному органі державної влади Чорноморській митниці Держмитслужбі, у той час, як з 06.03.2021 діяла норма Закону № 889-VIII, яка передбачала саме обов`язок суб`єкта призначення запропонувати вакантну посаду, ДФС України порушило конституційно гарантоване право ОСОБА_1 на працю.

18.4. Суд першої інстанції також установив, що на момент видання спірного наказу, була передбачена відповідна посада начальника митного поста «Каховка» в утвореній Чорноморській митниці Держмитслужбі, відповідач 1 в свою чергу застосовуючи у наказі № 854-о підставу для звільнення скорочення чисельності та штату не запропонував позивачу рівнозначної посади, чи як виняток нижчої посади.

18.5. У підсумку суд першої інстанції дійшов висновку, що порушене право позивача на працю підлягає відновленню шляхом поновлення ОСОБА_1 з 02.06.2021 на рівнозначній посаді начальника митного поста «Каховка» Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі в Чорноморській митниці Держмитслужби.

18.6. У той же час цей суд зазначив, що у зв`язку із закриттям підрозділу митного поста «Каховка» Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі виконанням ДФС України вимог частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII, буде пропонування ОСОБА_1 рівнозначної посади, відповідно до кваліфікаційного рівня та досвіду останнього на державній службі в митних органах.

18.7. За висновком суду першої інстанції стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 02.06.2021 до 19.10.2021 в сумі 64 296,95 грн на користь позивача підлягає з ДФС України, спірним наказом якої було звільнено ОСОБА_1 із займаної посади, як органу, який має нести відповідальність за незаконне звільнення позивача з державної служби.

19. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ДФС України задоволено частково: рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 скасоване та ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

19.1. визнаний протиправним та скасований наказ ДФС України від 02.06.2021 №854-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";

19.2. поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника митного поста "Каховка" Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі з 02.06.2021;

зобов`язано ДМС України вчинити дії щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 з 02.06.2021 року на рівнозначну посаду до органів ДМС України з урахуванням висновків суду у цій справі;

19.3. стягнуто з ДФС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2021 по 30.08.2022 включно у сумі 213 871,96 грн із відрахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів;

в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість рішення суду першої інстанції в частині поновлення позивача на рівнозначній посаді.

20.1. Суд цієї інстанцій, із посиланням на статтю 104 ЦК України, правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18 та від 22.01.2020 у справі № 2а-15057/09/2670 стосовно публічного правонаступництва органів державної влади, констатував, що у випадку реорганізації Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі шляхом приєднання до Чорноморської митниці Держмитслужби, остання стала повним правонаступником усіх її прав та обов`язків з моменту внесення до ЄДР запису про припинення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (02.08.2021). При цьому, беззаперечним фактом є реорганізація Чорноморської митниці Держмитслужби шляхом приєднання до Державної митної служби України ще у 2020 році та її перебування з того часу в стані припинення.

20.2. Суд апеляційної інстанції висновував, що за таких умов, реалізація приписів частини першої статті 235 КЗпП України без вирішення питання подальшої роботи ОСОБА_1 є неналежним захистом порушеного права, оскільки такий захист на момент вирішення цієї справи буде ілюзорним та неповним.

20.3. З огляду на зазначене, та положення частини другої статті 9 КАС України, суд цієї інстанції дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДМС України вчинити дії щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 з 02.06.2021 на рівнозначну посаду до органів ДМС України з урахуванням висновків суду у цій справі. Вказаний спосіб захисту порушеного права позивача із врахуванням встановлених судом обставин справи, на думку суду апеляційної інстанції, є виправданим і обґрунтованим в контексті спірних правовідносин.

20.4. Поряд із цим, доводи ОСОБА_1 щодо наявності підстав для його поновлення на рівнозначній посаді в Митниці в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, як відокремленого підрозділу ДМС України, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки такий спосіб захисту порушеного права буде втручанням у виняткову компетенцію ДМС України.

20.5. В іншій частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу про звільнення суд апеляційної інстанції в цілому погодився із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для їх задоволення.

20.6. Також судом окремо звернуто увагу на ту обставину, що з моменту повідомлення позивача про звільнення з підстав, встановлених пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України та пункту 1 частини першої статті 81 Закону № 889-VIII, що мало місце 17.07.2020 та до моменту винесення спірного наказу - 02.06.2021, сплинув майже рік, а від змін до Закону № 889-VIII Законом від 23.02.2021 №1285-IX, якими встановлено обов`язок суб`єкта призначення або керівник державної служби запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби - близько трьох місяців.

20.7. Судом апеляційної інстанції також зазначено, що доводи ДФС України, про те що розпочата за час дії попередньої редакції Закону №889-VIII процедура звільнення має завершуватися у раніше передбаченому порядку не знайшли свого підтвердження, оскільки прикінцеві положення вказаного Закону не містять жодних зауважень щодо цього.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

21. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДМС України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій скаржник просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі № 540/2917/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

22. Ця касаційна скарга подана у зв`язку з неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

22.1. В обґрунтування підстав касаційної скарги за вказаним пунктом скаржник указує, що в оскаржуваних судових рішеннях суди застосували положення статті 235 КЗпП України, викладені у постановах від 26.05.2021 у справі № 260/261/20, від 27.04.2021 у справі № 826/8332/17, від 20.01.2021 у справі № 640/108679/18, від 20.01.2021 у справі № 804/958/16, від 11.02.2021 у справі № 640/21065/18, від 31.05.2021 у справі № 0840/3202/18, від 06.07.2021 у справі № 640/3456/20, від 06.07.2021 у справі № 640/1627/20 щодо застосування статті 235 КЗпП України.

22.2. Держмитслужба стверджує, що процедура звільнення позивача розпочата саме з дати вручення останньому попередження про наступне вивільнення (17.07.2020), а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати редакцію статті 87 Закону № 889-VIII, яка була чинна на момент початку такої процедури, тобто в редакції Закону №440-ІХ, яка не передбачала обов`язку роботодавця пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі.

22.3. Таким чином, на переконання скаржника, процедура вивільнення, розпочата і не завершена до набрання чинності Законом України від 23.02.2021 № 1285-ІХ має завершуватися згідно із законодавством, яке діяло на момент початку такої процедури, а отже оскаржуваний наказ є законним, і процедура вивільнення позивача проведена у відповідності до вимог законодавства.

22.4. Скаржник також наголошує, що Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо розуміння/тлумачення статті 235 КЗпП України, згідно якої на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі.

22.5. Цей відповідач зауважує, що позивача звільнено з посади начальника митного поста «Каховка» Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, а тому враховуючи положення статті 235 КЗпП України, усталену судову практику та численну позицію суду касаційної інстанції, Держмитслужба вважає, що належним способом захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у разі порушення таких, є його поновлення на тій посаді та у тому органі, з якого його було звільнено.

22.6. При цьому, задоволення судом апеляційної інстанції вимоги про вчинення дії щодо призначення (переведення) позивача на рівнозначній посаді до органів ДМС України, на переконання відповідача, не відповідає вимогам статті 235 КЗпП України, позиції Верховного Суду у вищезазначених рішеннях, оскільки така вимога є передчасною, адже такі дії повинні бути вчиненні в результаті поновлення позивача на попередній посаді та є однією із стадій відновлення його на державній службі в митному органі. Отже, така вимога є сформованою на майбутнє, не підлягає задоволенню та є втручанням у дискреційні повноваження Держмитслужби.

22.7. Касатор також звертає увагу Суду на ту обставину, що позивач звільнений із займаної посади наказом ДФС, а отже, Держмитслужба не порушувала прав позивача та не перебувала з ним у трудових відносинах, при цьому на сьогодні ДФС України перебуває в стані припинення, продовжує здійснювати відповідні повноваження та функції.

23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.01.2023 після залишення касаційної скарги без руху та усунення скаржником її недоліків відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

24. У зв`язку із відпусткою судді Загороднюка А.Г., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09.08.2023 № 1311/0/78/23, визначено для розгляду цієї справи колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Єресько Л.О. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Соколов В.М., Білак М.В.

25. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 09.08.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними документами у матеріалах справи.

Позиція інших учасників справи

26. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.01.2023 про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою надіслано позивачу 20.01.2023, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням за штрих-кодовим ідентифікатором 0102937397035. Водночас згідно Акту від 24.01.2023 № 15, складеного працівниками управління забезпечення автоматизованого документообігу суду, ВПЗ Київ-29 не прийнято для подальшого надсилання поштову кореспонденцію за відповідними поштовими індексами, в тому числі і вищевказане.

26.1. З метою уточнення актуальної поштової адреси та/або адреси електронної пошти для забезпечення направлення позивачу копій ухвал Верховного Суду від 18.01.2023 та касаційної скарги у справі № 540/2917/21 секретарем судового засідання 01.02.2023 та 15.02.2023 складено телефонограми, згідно якої за номером телефону позивача - НОМЕР_2 , що зазначений в матеріалах касаційної скарги, абонент не може прийняти дзвінок. Також телефонограму складено за номером телефону представника позивача - адвоката Ростальної Інни Володимирівни (050) 552 70 85, що зазначений в матеріалах справи, проте цей абонент також не прийняв дзвінок.

26.2. З метою повідомлення позивача про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Держмитслужби України у справі № 540/2917/21 на офіційному веб сайті судової влади України опублікованого відповідне оголошення.

26.3. Своєю чергою ухвала Верховного Суду від 18.01.2023 про відкриття касаційного провадження у справі № 540/2917/21 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.01.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108463908).

26.4. Таким чином, Верховним Судом вжито усіх можливих заходів з метою вручення позивачу ухвали про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Держмитслужби України у справі № 540/2917/21.

27. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.01.2023 про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою надіслано на адресу ДФС України, Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Чорноморської митниці Держмитслужби 20.01.2023.

27.1. Проте, на адресу Суду від ДФС України та Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі поштові конверти повернулися із відміткою установи поштового зв`язку «адресат відсутній», що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим відправленням за штрих-кодовим ідентифікатором 0102937397078 та 0102937397043 відповідно.

27.2. Вказану ухвалу повторно направлено на електронну пошту ДФС України, зазначену ним у позовній заяві post@sfs.gov.ua, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти Верховного Суду.

28. Чорноморською митницею Держмитслужби вказану ухвалу 22.02.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим відправленням за штрих-кодовим ідентифікатором 0102937397060.

29. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу позивач, ДФС України, Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Чорноморська митниця Держмитслужби не скористалися, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Джерела права, оцінка висновків суду апеляційної інстанції та аргументів учасників справи

30. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Водночас згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

33. Спір у цій справі виник у зв`язку із звільненням позивача наказом від 02.06.2021 №854-о із займаної посади, у зв`язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату державних службовців, пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України, пункт 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.

34. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із оскаржуваним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача із займаної посади та в частині зобов`язання Держмитслужби вчинити дії щодо призначення (переведення) позивача на рівнозначній посаді до органів ДМС України.

35. Надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права у межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

36. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що позивач був звільнений у період реорганізації Державної фіскальної служби шляхом поділу та утворення Державної податкової службу України та Державної митної служби України, та відповідно утворення як юридичні особи публічного права територіальних органів ДМС шляхом реорганізації, в тому числі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі шляхом приєднання до Чорноморської митниці Держмитслужби, яка у подальшому була реорганізована шляхом її приєднання до ДМС.

37. Упродовж проведення процедури реорганізації Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі норми Закону № 889-VIII та КЗпП України зазнали суттєвих змін, які змінили порядок вивільнення державних службовців.

38. Одним із спірних питань на стадії цього касаційного провадження є питання застосування редакції частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII, а саме: у тій, яка викладена згідно із Законом № 440-ІХ та діяла на момент попередження позивача про наступне вивільнення (17.07.2020), чи в тій, яка викладена згідно із Законом № 1285-ІХ та діяла на момент видання спірного наказу про звільнення позивача із займаної посади (02.06.2021).

39. Колегія суддів враховує, що вказане питання вже було предметом дослідження Верховного Суду, який сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування означених норм права, який викладено, зокрема у постановах від 30.11.2022 у справі № 640/15797/21, від 22.12.2022 у справі № 640/17678/21 та у подальшому підтримано у постанові від 11.05.2023 у справі № 380/9574/21.

40. Висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, уважає їх застосовними до обставин цієї справи і надалі зауважує таке.

41. Так, Верховний Суд у справі № 640/17678/21 констатував, що регулювання процесу реорганізації ДФС України було суперечливим і непослідовним; на дату набрання чинності Законом №1285-ІХ (06.03.2021) процес реорганізації ДФС України ще тривав й остаточного рішення щодо подальшого проходження позивачем публічної служби в митних органах не було; указаний Закон прийнятий пізніше Закону № 440-ІХ (14.01.2020) і не містить приписів, які б наділяли цей Закон зворотною дією/силою, як і не містить приписів щодо застосування статті 87, надто її частини третьої, у редакції, викладеній згідно із Законом №440-ІХ, до правовідносин, які виникли чи існували до прийняття та/чи набрання чинності Законом №1285-ІХ (тобто приписів, які б наділяли Закон №440-ІХ ультраактивною дією); пам`ятаючи у цьому зв`язку презумпцію про пряму дію закону в часі, застосовувати, на думку Суду, за описаної ситуації треба статтю 87 Закону №1285-ІХ у редакції того закону, який в часі прийнятий пізніше і, відповідно, регулював правовідносини, з яких виник спір.

42. Тож, у вказаній постанові Верховний Суд підсумував, що Законом, який належить застосовувати до спірних правовідносин є Закон №1285-ІХ, який в часі виданий пізніше й набрав чинності задовго (за три місяці) до звільнення позивача відповідно до спірного наказу. Очевидно, що частина третя статті 87 Закону № 889-VIII у чинній редакції (відповідно до Закону №1285-ІХ) передбачає для позивача як державного службовця певні гарантії при звільненні з публічної служби у порівнянні з тим, як була викладена частина третя статті 87 Закону № 889-VIII у попередній редакції.

43. Повертаючись до обставин справи зазначимо, що із попередженням про наступне вивільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII ( в редакції Закону № 440-ІХ) та пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (у зв`язку із реорганізацією) позивача ознайомлено 17.07.2020, проте його звільнення відбулося згідно наказу від 02.06.2021 на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII (в редакції Закону №1285-ІХ).

44. Так, Законом №1285-ІХ, який набув чинності 06.03.2021 законодавець змінив особливості процедури звільнення державних службовців на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII і виклав частину третю цього Закону у такій редакції: «Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

45. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

46. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.».

47. Тож, має місце ситуація, за якої на момент повідомлення позивача про наступне вивільнення чинною була редакція частини третьої статті 87 Закону №889-VIII, яка передбачала право (а не обов`язок) роботодавця пропонувати працівникові іншу посаду, а на момент звільнення ОСОБА_1 редакція указаної статті зазнала змін, й встановила обов`язок для роботодавця пропонувати рівнозначну посаду, тобто включила в себе певну гарантію трудових прав працівника.

48. Після внесення Законом №1285-ІХ змін до частини третьої статті 87 Закону №889-VIII існування обставин, з якими законодавець пов`язує наявність підстав для звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті включає зобов`язання роботодавця (держави) в особі суб`єкта призначення або керівника державної служби щодо працевлаштування державних службовців, які попереджаються про наступне звільнення, а саме з моменту виникнення обставин, які зумовлюють їх можливе вивільнення.

49. Тобто, суб`єкт призначення або керівник державної служби зобов`язаний не лише попередити державного службовця про наступне звільнення, а й одночасно з цим запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. Одночасно, враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

50. Беручи до уваги наведене, а також ураховуючи сформовану позицію Верховного Суду у цій категорії спорів, колегія суддів уважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що недотримання ДФС України вимог Закону №889-VIII, зокрема частини третьої статті 87, що полягає у невиконанні обов`язку пропонування вакантних посад державної служби, є істотним порушенням процедури припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

51. Таким чином доводи касаційної скарги щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень статті 87 Закону №889-VIII в редакції Закону № 440-ІХ, які були чинним на момент попередження позивача про наступне вивільнення, є безпідставними.

52. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині порушення судом апеляційної інстанції положень статті 235 КЗпП України та неврахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування при вирішення питання щодо поновлення позивача, колегія суддів виходить із такого.

53. В аспекті означених доводів касаційної скарги колегія суддів зазначає, що Верховний Суд вже неодноразово викладав позицію щодо застосування положень статті 235 КЗпП України, зокрема у постановах від 20.01.2021 у справі №640/18679/18, від 27.04.2021 у справі № 826/8332/17, від 31.05.2021 у справі № 0840/3202/18, від 27.04.2021 у справі №826/8332/17, від 11.02.2021 у справі №640/21065/18 та багатьох інш., згідно якої на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулося незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

54. Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи.

55. У цій справі суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків у вирішенні питання поновлення позивача на посаді. Зокрема, суд першої інстанції погодився із доводами позивача та його представника стосовно того, а тому дійшов висновку, що діючий на сьогодні суб`єкт призначення ДФС України має поновити позивача на раніше займаній рівнозначній посаді в новоутвореній Чорноморській митниці ДФС, яка є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, що перебуває у стані припинення. При цьому, враховуючи закриття із 18.03.2020 відокремленого підрозділу митного поста «Каховка», посаду у якому обіймав позивач до звільнення, суд уважав, що ДФС України має запропонувати державному службовцю іншу посаду відповідно до кваліфікаційного рівня та послужного списку ОСОБА_1 .

56. Натомість суд апеляційної інстанції поновив позивача на посаді начальника митного поста «Каховка» Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, тобто посаді з якої його було звільнено оскаржуваним наказом, що відповідає підходу Верховного Суду щодо застосування приписів статті 235 КЗпП України стосовно визначення органу, на посаду в якому підлягає поновленню працівник, у разі реорганізації та припинення органу, з якого працівника було звільнено, якщо таке звільнення відбулося незаконно.

57. Поряд із цим суд апеляційної інстанції, враховуючи повноваження ДМС України, затверджені постановою КМУ від 06.03.2019 №227, а також, що обов`язок по працевлаштуванню незаконно звільненого працівника покладено на роботодавця, яким у випадку реорганізації державної установи є її правонаступник, якому передані відповідні завдання і функції, та оскільки Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі припинена з 02.08.2021, Чорноморська митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення з 11.11.2020, дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту порушеного права позивача та зобов`язав ДМС України вчинити дії щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 з 02.06.2021 на рівнозначну посаду до органів ДМС України з урахуванням висновків суду у цій справі.

58. У аспекті означених висновків суду апеляційної інстанції, колегія суддів зауважує, що нормами КЗпП України, які підлягають субсидіарному застосуванню до спірних правовідносин, передбачено засоби правового захисту працівників, звільнення яких визнане незаконним.

59. У спорах, що виникають із трудових відносин предметом судового контролю є правомірність звільнення працівника та дотримання роботодавцем процедури його звільнення.

60. Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

61. Згідно із позиціє Верховного Суду іншого способу порушеного права у спорах про незаконне звільнення, аніж поновлення на посаді відповідного органу (установи, підприємства, організації), чинне законодавство не передбачає (постанови від 20.02.2019 у справі № 819/691/17, від 20.01.2021 у справі №640/18679/18).

62. Водночас колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.

63. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що повноваження щодо призначення працівника в порядку переведення на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом в новоствореній юридичній особі, яка є правонаступником роботодавця, є винятковою компетенцією роботодавця і суд, як орган, що розглядає трудовий спір, не повинен і не може втручатися у здійснення дискреційних повноважень державного органу.

64. Звертаючись до суду із цим позовом ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати наказ про його звільнення та з метою ефективного захисту порушеного права та його відновлення - поновити на посаді начальника митного поста «Каховка» Чорноморської митниці Держмитслужби.

65. При цьому, останній не заявляв вимог про зобов`язання Держмитслужби вчиняти дії щодо його призначення (переведення) на рівнозначну посаду до органів ДМС України.

66. Отже, установивши неправомірність звільнення позивача та поновивши ОСОБА_1 на посаді, з якої його було звільнено, суд апеляційної інстанції застосував достатній спосіб захисту порушених трудових прав, який відповідає трудовому законодавству.

67. Натомість зобов`язуючи ДМС України вчинити дії щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до органів ДМС України, суд апеляційної інстанції безпідставно із власної ініціативи вийшов за межі позовних вимог та обрав не передбачений законодавством спосіб захисту трудового права позивача.

68. Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

69. Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Суд звертає увагу, що як у пункті 4 частини першої статті 5, так і пункті 4 частини другої статті 245 КАС України цей спосіб захисту складається з двох частин:

а) констатуючої - суд визнає бездіяльність протиправною і

б) зобов`язуючої - суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вчинити певну дію, прийняти рішення.

70. Отже, застосовуючи спонукаючий засіб впливу та зобов`язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії, першочерговим є визнання бездіяльності протиправною.

71. Проте, суд апеляційної інстанції не визнавав протиправною бездіяльність ДМС України щодо не переведення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до органів ДМС України, про це власне і не просив позивач у позові, і цього не вимагає визначений статтею 235 КЗпП України механізм захисту прав звільненого працівника.

72. Таким чином колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції, обираючи спосіб захисту порушеного трудового права позивача, визнав, при цьому, неправомірними дії ДФС України щодо його звільнення та скасував відповідний наказ цього відповідача, проте зобов`язання вчинити дії щодо призначення (переведення) на рівнозначну посаду до органів ДМС України без законних на те підстав поклав на Держмитслужбу.

73. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

74. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині зобов`язання ДМС України вчинити дії щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до органів ДМС України.

75. В частині позовних вимог щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу касаційна скарга доводів незгоди із висновком суду апеляційної інстанції не містить, а тому Верховний Суд не перевіряє застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у цій частині судового рішення, яке відповідно до правил статті 350 КАС України підлягає залишенню без змін.

76. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 262 341 349 350 351 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної митної служби України задовольнити частково.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 540/2917/21 в частині зобов`язання ДМС України вчинити дії щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до органів ДМС України скасувати.

3. В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 540/2917/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

М.В. Білак

Судді Верховного Суду