ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 540/4158/21
адміністративне провадження № К/990/33373/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А. Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 540/4158/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року (головуючий суддя: Юхтенко Л. Р.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді: Бітова А. І., суддів: Лук`янчук О. В., Ступакової І. Г.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, що полягає у непроведенні з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області донарахувати до пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату в сумі 2000 грн згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 грн згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 липня 2021 року;
- компенсувати ОСОБА_1 недоотриманий з 01 липня 2021 року внаслідок неналежної виплати пенсії дохід;
- вжити заходів судового контролю за виконанням судового рішення, для чого зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати до суду звіт про його виконання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 18 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовив.
Вказане судове рішення було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року.
3. 25 січня 2022 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі №540/4158/21 скаржнику.
4. В подальшому, 21 червня 2023 року, при повторному зверненні ОСОБА_1 з касаційною скаргою, Верховний Суд визнав неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень. Відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі №540/4158/21.
5. 10 квітня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року за нововиявленими обставинами.
6. Обґрунтовуючи вказану заяву, ОСОБА_1 посилається на наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст. 361 КАС України).
Зокрема, заявник вказав, що 08 листопада 2022 року та 02 березня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення у справах № 420/2473/22 та № 600/870/22-а відповідно, в яких розглянув подібні до справи № 540/4158/21 правовідносини з приводу припинення та відмови у виплаті передбаченої Постановою № 713 щомісячної доплати у 2 000 грн до призначених за Законом України від 01 січня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) пенсій, у зв`язку з їх перерахунком після 01 березня 2018 року згідно з судовими рішеннями.
ОСОБА_1 зазначає, що об`єктивна неможливість для заявника та суду під час судового розгляду справи № 540/4158/21 дізнатися про наявні на той час дані пояснювальної записки, що дозволили б встановити істотні для правильного вирішення справи обставини, призвела до неправильного вирішення справи по суті.
7. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року.
8. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій виходили з того, що приймаючи 18 жовтня 2021 року рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову з підстав відсутності права на доплату, передбаченого п.1 Постанови №713, Херсонський окружний адміністративний суд вже врахував твердження Пояснювальної записки, яка є невід`ємним документом, що додавався до проекту Постанови №713, а тому істотність обставин, на які посилається заявник як на нововиявлені, не має наслідок прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке вже було прийняте.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що «твердження» пояснювальної записки, на які посилається заявник, не можуть бути (в розумінні вимог п.1 ч.2 ст. 361 КАС України) істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом, та не були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, переглянути рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права.
Так судами не враховано, що про зміст пояснювальної записки заявник дізнався з постанов Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 та від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, в яких було розглянуто подібні до справи правовідносини з приводу припинення та відмови у виплаті передбаченої Постановою № 713 щомісячної доплати у 2000 грн до призначених за Законом № 2262 пенсій, у зв`язку з їх перерахунком після 01 березня 2018 року згідно з судовими рішеннями.
Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що зазначена обставина є істотною для справи обставиною, яка не була встановлена судом, не була та не могла бути відома позивачу на час розгляду справи.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 05 жовтня 2023 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 жовтня 2023 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Бучик А. Ю., Рибачук А. І.
13. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
16. Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
17. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
18. Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17).
19. Разом із тим аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
20. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
21. Частиною четвертою статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.
22. Водночас в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
23. Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
24. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
25. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
26. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 та у постановах Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі № 826/2212/17 та від 15 листопада 2023 року у справі № 160/12681/22.
27. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивач посилається на наявні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а саме: твердження Пояснювальної записки до проекту Постанови №713, аналіз якої відображено в рішеннях Верховного Суду, прийнятих вже після розгляду даної справи в Херсонському окружному адміністративному суді.
28. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що Регламент Кабінету Міністрів України встановлює порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, визначає інші процедурні питання його діяльності у мирний час і в умовах правового режиму воєнного стану.
29. Згідно ч.5 параграфу 32 Регламенту, проекти актів Кабінету Міністрів оформляються згідно з Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870.
30. Відповідно п.1 ч.1 параграфу 50 Регламенту, до проекту акта Кабінету Міністрів додаються, зокрема, Пояснювальна записка.
31. Зі змісту постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22 вбачається, що відповідно до Пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
В преамбулі Постанови № 713 зазначено ціль її прийняття, а саме «з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам…».
32. Отже, вказана ціль Пояснювальної записки і відповідає преамбулі Постанови №713.
33. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що Пояснювальна записка передувала створенню проекту Постанови № 713, є невід`ємним документом, який додається до проектів Постанов Кабінету Міністрів України, а отже відноситься до норм матеріального права.
Ціль, зазначена у Пояснювальній записці прийняття проекту Постанови Кабінету Міністрів України, дублюється у постанові Кабінету Міністрів України за №713, а тому твердження позивача про те, що зміст Пояснювальної записки не був і не міг бути відомий, є хибним.
34. За таких обставин, «твердження» Пояснювальної записки, на які посилається ОСОБА_1 , не можуть бути (в розумінні вимог п.1 ч.2 ст. 361 КАС України) істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом, та не були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
35. Крім того, слід звернути увагу, що у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2022 року по справі № 420/2473/22, в якій робиться посилання на зміст Пояснювальної записки до проекту Постанови №713, зроблено висновок щодо неправильного застосування судом норм матеріального права, що не є нововиявленою обставиною.
36. Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року, оскільки обставина, на яку посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не існувала під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
37. Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
38. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
39. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
40. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (пункт 33).
41. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського Суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» та від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
42. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти
України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
43. Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
44. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а тому ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року слід залишити без змін.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук А. Ю. Бучик