ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2024 року
м. Київ
справа № 540/7846/21
провадження № К/990/1290/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 (суддя Іванов Е.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 (головуючий суддя Крусян А.В., судді Єщенко О.В., Яковлєв О.В.)
у справі №540/7846/21
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
про визнання протиправними та скасування припису та постанов.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) про додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 02.04.2021 №06-3-4/8;
- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення стягнень передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 09.11.2021 №06-3-7/33;
- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 09.11.2021 №06-3-7/34.
2. Згідно з Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)" територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом.
3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №540/7846/21.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 адміністративний позов залишений без руху після відкриття та позивачу наданий 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали. Але у встановлений судом строк позивачем вимоги ухвали не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті.
5. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023, позов залишено без розгляду.
6. Не погоджуючись з прийнятими у цій справі ухвалою та постановою, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що залишаючи позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі, та в подальшому повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції вважав, що позивачем не дотримано вимоги частини 3 статті 161 КАС України, оскільки до суду не надано документу про сплату судового збору в повному обсязі.
8. Суд першої інстанції відзначив, що станом на день винесення оскарженої ухвали до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду не надходило ніяких документів та заяв від позивача на виконання ухвали суду від 29.05.2023, так само не надходило заяв до суду про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, хоча ухвалу про залишення позовної заяви без руху представник позивача отримав ще 29.05.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до Електронного кабінету адвоката Риженко Д.О., що наявна в матеріалах справи.
Окрім того, копія вказаної ухвали двічі направлялась на адресу позивача засобами поштового зв`язку, проте була повернута на адресу суду із відмітками про невручення поштового відправлення. Вказані поштові повернення містяться у матеріалах справи.
Також від позивача до суду не надходило заяв про зміну ним місця проживання/реєстрації.
9. Представник позивача у касаційній скарзі посилається на те, що направлення судом першої інстанції ухвали про залишення позовної зави без руху до електронного кабінету не вважалось належним способом вручення судового рішення.
10. На думку скаржника, суди не врахували того, що жодного повідомлення про доставлення Риженку Д.О. (адвокату позивача) в його електронний кабінет ухвали суду про усунення недоліків не надходило, через що він не знав про її винесення. Через технічні проблеми з травня по серпень адвокат Риженко Д.О. не мав доступу до свого цифрового електронного підпису та фізично не міг навіть інколи перевіряти кабінет в підсистемі «Електронний суд». Через війну адвокат Риженко Д.О., як і позивач, покинули свої домівки, що істотно ускладнило організацію життя та подальшу роботу.
Судом не було надіслано вказану ухвалу електронною поштою представнику позивача (електронна адреса зазначена у позові). Вважає, що залишення позову за таких умов свідчить про обмеження доступу до правосуддя, передбаченого статтею 6 Конвенції прав людини та основоположних свобод.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, керується таким.
12. Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
13. Частиною 15 статті 171 КАС України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
14. Відповідно до вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023, позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду квитанції про сплату (доплату) всієї суми необхідного судового збору за подання позову у розмірі згідно чинного законодавства на 2021 рік, а саме 908,00 грн у 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
15. Але у встановлений судом строк позивачем вимоги ухвали не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті.
16. Судом першої інстанції копія вказаної ухвали двічі направлялась на адресу позивача засобами поштового зв`язку, проте була повернута на адресу суду із відмітками про невручення поштового відправлення. При цьому від позивача до суду не надходило заяв про зміну місця проживання/реєстрації.
17. Ухвалу про залишення позовної заяви без руху представник позивача отримав 29.05.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до Електронного кабінету адвоката Риженко Д.О., що наявна в матеріалах справи.
18. У касаційній скарзі представник позивача заперечує факт отримання ним у Електронному кабінеті ухвали суду про залишення позову без розгляду, мотивуючи це тим, що адвокат Риженко Д.О. не мав доступу до свого кабінету в підсистемі «Електронний суд».
19. Відповідно до частини першої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
20. Частиною 5 статті 18 КАС України передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
21. Положенням частини шостої статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.
22. Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.
23. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «ЄСІТС»).
24. У газеті «Голос України» від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.
25. Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.
26. Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
27. Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
28. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).
29. Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
30. Частина шоста статті 251 КАС України встановлює, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
31. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
32. Наведеною нормою права визначено обов`язок суду повідомляти учасників справи про результат розгляду справи шляхом надіслання на їх електронну чи поштову адресу копії судового рішення.
При цьому, за загальним правилом копія судового рішення надсилається на офіційну електронну адресу, а у випадку її відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. День отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення.
За правилами частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку у такому випадку починається з наступного дня після вручення копії судового рішення (з урахуванням вимог абзацу сьомого частини шостої статті 251 КАС України).
33. Отже, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
34. За висновками Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, висловленими у постанові від 08.02.2024 у справі №480/8341/22, адвокат як представник (стаття 57 КАС України) бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.
Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.
Зважаючи на наведені міркування, об`єднана палата трактує участь позивача (як учасника справи) у судовому процесі через свого представника - повноваження якого належно підтверджені - саме як участь позивача, тобто «учасника справи».
Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів в суді, є правом особи (позивача), але правом, яке передбачає також настання відповідних юридичних наслідків (як процесуального характеру, так і в матеріально-правовому спорі, переданого на розгляд суду), передовсім для позивача. Незнання цього не звільняє від настання цих наслідків.
35. У справі, що розглядається суд першої інстанції вчинив всі можливі дії щодо повідомлення позивача про залишення його позову без руху (двічі направляв паперову копію ухвали за єдиновідомим суду місцезнаходженням позивача), а також направив ухвалу його представнику через підсистему «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа до Електронного кабінету адвоката Риженко Д.О., що наявна в матеріалах справи.
36. Посилання скаржника на те, що адвокат Риженко Д.О. декілька місяців не заходив до свого електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» та нібито не мав можливості перевірити наявні документи у своєму електронному кабінеті, на яких, головним чином, побудована позиція позивача щодо позбавлення [його] можливості на доступ до правосуддя, не дають підстав для поновлення строку на усунення недоліків позову.
37. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли законного і обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав неусунення недоліків, які виявлені після відкриття провадження у справі.
38. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
39. Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій не допущено порушень норм процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
40. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №540/7846/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб