ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 540/8074/21
адміністративне провадження № К/990/3929/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи як суд касаційної інстанції справу № 540/8074/21
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Компанієць Анастасія Вікторівна,
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року, постановлену у складі головуючого судді Левчук О.А.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Кравченка К.В., суддів: Джабурія О.В., Вербицької Н.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1, МЮ України), Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач 2, ПМУ ВКП МЮ), в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ МЮ України від 13.08.2021 №1920/к "Про звільнення";
1.2. поновити ОСОБА_1 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді начальника ПМУ ВКП МЮ з 24.08.2021;
1.3. стягнути з ПМУ ВКП МЮ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.08.2021 по день ухвалення рішення суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . Цією ж ухвалою вирішено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та відмовлено в його задоволенні з тих підстав, що оскільки позивач ознайомився зі спірним наказом про звільнення лише 08.11.2021, то строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущений.
3. Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022у № 11/0/9-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справ - Одеський окружний адміністративний суд.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 ця справа прийнята до провадження суддею Одеського окружного адміністративного суду.
5. Від МЮ України 11.04.2023 до Одеського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
6. Від сторони позивача 21.06.2023 до Одеського окружного адміністративного суду надійшли письмові заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких зазначено, що про факт порушення своїх прав позивач дізнався лише 08.11.2021 року і тому вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, і відповідно заяви про поновлення строку звернення до суду не подав.
7. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.11.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом.
7.1. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки ця справа стосується проходження та звільнення з публічної служби, то для такої категорії спорів частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлений місячний строк, якій обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Предметом оскарження в цій справі є наказ Міністерства юстиції України від 13.08.2021 №1920/к, про оскарження якого позивач звернувся до суду 09.12.2021.
7.2. Надаючи оцінку обставинам пропуску позивачем строку звернення до суду, суди обох інстанцій зазначили, що сторона позивача не навела об`єктивних обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений процесуальним законом строк та які були пов`язані з дійсно об`єктивними перешкодами реалізувати своє право на звернення до суду, у визначені законодавством терміни.
7.3. Суди відхилили як безпідставні доводи позивача про неможливість ознайомлення зі спірним наказом раніше ніж 08.11.2021 внаслідок його перебування на амбулаторному лікуванні в ТОВ ««Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» в період з 11.10.2021 по 29.10.2021, та в період з 01.11.2021 по 05.11.2021, з огляду на ту обставину, що ТОВ «Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» з 13.05.2021 знаходиться в стані припинення, а строк дії ліцензії цього закладу з медичної практики закінчився 22.02.2011 і це товариство не зверталося до МОЗ з відповідною заявою щодо продовження строку дії ліцензії. Тож за оцінкою судів попередніх інстанцій надані позивачем на підтвердження своєї тимчасової непрацездатності довідки, видані ТОВ «Центр сімейної медицини «Ваше здоров`я» № 2110/29 та № 2111/05 не можуть бути належними та допустимими доказами підтвердження тимчасової непрацездатності позивача та поважності причин пропуску строку звернення до суду.
7.4. За висновком судів строк звернення до суду з цим позовом слід обраховувати після отримання позивачем на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 01.09.2021 листа від 31.08.2021 № 72470/84606-32-21/14.7, яким була направлена електронна копія спірного наказу Міністерства юстиції України від 13.08.2021 № 1920/к «Про звільнення», яку сам позивач визначив як спосіб зв`язку з ним у своєму рапорті від 19.08.2021 щодо повідомлення про наявність рівнозначних посад, і такий рапорт був направлені позивачем в адрес відповідача з його електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 вже під час знаходження позивача на лікарняному. Тобто перебіг строку звернення до суд із цим позовом розпочався з 02.09.2021.
7.5. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що необхідність залишення судом першої інстанції позову без руху з наданням позивачу можливість надати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду могла б мати місце, якщо б суд першої інстанції не отримав би від сторони позивача відповідної реакції на подане відповідачем 11.04.2023 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Однак сторона позивача на таке клопотання 21.06.2023 надала суду свої заперечення, в яких чітко висловила свою позицію щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, а тому, за висновком суду цієї інстанції, залишення судом позову без руху з наданням позивачу можливості надати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску такого строку було б невірним та нелогічним, оскільки позивач взагалі заперечував сам факт пропуску такого строку та необхідність звернення до суду з такою заявою.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. Від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Компанієць Анастасія Вікторівна, до Верховного Суду (далі - Суд) надійшла касаційна скарга на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі № 540/8074/21, в якій сторона позивача, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження до суду першої інстанції.
8.1. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправомірно залишили позовну заяву без розгляду, не надавши позивачу відповідно частини першої статті 123 КАС України можливості усунути недоліки позовної заяви шляхом залишення її без руху із наданням строку для подання заява із зазначенням інших поважних пропуску строку на звернення до суду.
8.2. Так, касатор зауважує, що ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 відкрито провадження у справі № 540/8074/21, в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом в межах строку, визначеною нормами КАС України, а відтак в задоволенні його клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено. При цьому, відмовляючи у задоволені клопотання про поновлення строку звернення до суду Херсонський окружний адміністративний суд не досліджував питання поважності/неповажності причин пропуску строку.
8.3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 справу прийнято до провадження судді Левчук О.А. та призначено підготовче судове засідання. В подальшому за наслідками розгляду заяви МЮ України, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та необхідності залишити поданий позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.
8.4. При цьому, як вказує касатор, судом першої інстанції було проігноровано доводи сторони позивача про передчасність клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки на момент вирішення спірного питання позов не залишався без руху та позивачу, у випадку встановлення факту пропуску строку звернення до суду, не надавався строк для подання клопотання про поновлення такого строку або заяви для зазначення інших поважних причин пропуску такого строку.
8.5. Тож сторона позивача наполягає, що встановивши, навіть на підставі поданого МЮ України клопотання, факт пропуску строку звернення до суду, суд мав би залишити позов без руху, з наданням позивачу можливості звернутися з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.
8.6. Позицію суду апеляційної інстанції з приводу того, що залишення позову без руху з наданням позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску такого строку було б невірним та нелогічним, оскільки позивач взагалі заперечував сам факт пропуску такого строку та необхідність звернення до суду з такою заявою, касатор уважає такою, що суперечить нормам процесуального права та обмежує право позивача на подання в установлений КАС України спосіб подати відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду, вказавши інші поважні причини.
8.7. При цьому, сам по собі факт подання учасником справи заяви про залишення позову без розгляду та заперечення такого факту позивачем, до моменту встановлення і підтвердження саме судом такого факту, шляхом ухвалення відповідного процесуального рішення, не може свідчити, що позивач скористався своїм правом на подання заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням інших поважних причин.
8.8. У цьому зв`язку касатор зазначає, що на неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 11.02.2020 у справі № 640/9242/19, від 10.06.2020 у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19, від 27.05.2021 у справі № 140/3708/19, від 14.07.2022 у справі № 380/10649/21.
8.9. Щодо висновків судів в частині оцінки наведених позивачем доводів стосовно дотримання строку звернення до суду із цим позовом, касатор вказує, що такі зроблені без врахування обставин бездіяльності відповідачів щодо невжиття заходів по повідомленню позивача у відповідності до діючого законодавства про його звільнення та заходів щодо вручення йому трудової книжки. При цьому, зважаючи на перебіг подій, які передували звільненню позивача, висновки суду апеляційної інстанції про те, що з 14.06.2021 (дата отримання попередження про звільнення) позивачу повинно було бути відомо про реалізацію попередження та можливе подальше звільнення з 13.08.2021, касатор уважає помилковими, оскільки ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом ні 13.08.2021 (дата його видачі), ні 23.08.2021 (дата звільнення позивача) не відбулося та відповідачами по справі такі дії взагалі не вживалися.
8.10. Крім того, касатор вказує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині визначення форми провадження апеляційного розгляду справи, а саме, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 311 КАС України, в ухвалі про призначення справи до апеляційного розгляду суд вказав про відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження. Проте, в апеляційній скарзі та відзиві на неї сторона позивача та МЮ України заявляли клопотання про розгляд справи за їх участі. При цьому справи в суді першої інстанції була призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження. У цьому разі апеляційний суд міг провести розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін інше у випадку, якщо учасники справи не прибулі у судове засідання, будучи належним чином повідомлені про ного проведення, або у разі відсутності від них клопотань про розгляд справи за їхньою участю.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2024 відкрите касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 24.04.2024 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
Позиція інших учасників справи
11. Від МЮ України та ПМУ ПВКП МЮ надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , де відповідачі просять відмовити в її задоволенні з огляду на необґрунтованість та безпідставність доводів останньої, а оскаржувані судові рішення у цій справі залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
12. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
14. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
15. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
17. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
18. У частині третій статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
20. У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із реалізацією відповідачем наказу від 13.08.2021 №1920/к, яким ОСОБА_1 звільнено з займаної посади. До суду із позовом про оскарження вказаного наказу позивач звернувся 09.12.2021.
21. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
22. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
23. Суд уважає за необхідне підкреслити, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС України щодо форми та змісту позовної заяви, так і вимог щодо дотримання строку звернення до суду, зокрема, відсутності відповідного клопотання про його поновлення чи визнання вказаних у ньому причин неповажними, - позовна заява залишається без руху.
24. Окрім того, частинами тринадцятою, п`ятнадцятою статті 171 КАС України передбачено повноваження суду першої інстанції у разі встановлення після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановити ухвалу про залишення заяви без руху та надати строк для усунення її недоліків, і залишення її без розгляду в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
25. З аналізу положень статей 123 171 КАС України слідує, що питання дотримання позивачем строку звернення із позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.
26. Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
27. Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого строку.
28. До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху із пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення цього строку.
29. Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.
30. Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
31. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку звернення із позовною заявою суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
32. За обставин цієї справи одночасно з позовною заявою позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, проте, уважаючи, що строк звернення до суду із цим позовом позивач не пропустив, Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.12.2021 відмовив у його задоволенні, оцінка поважності/неповажності причин пропуску такого строку судом відповідно не надавалася.
33. В подальшому ухвалою від 29.03.2023 суддя Одеського окружного адміністративного суду прийняв справу № 540/8074/21 до свого провадження, а ухвалою від 23.11.2023, за наслідками розгляду клопотання МЮ України, залишив позовну заяву без розгляду на підставі частин третьої та четвертої статті 123 КАС України.
34. Водночас системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та які були визнані судом неповажними.
35. Разом з тим у цій справі суд першої інстанції не надав можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій би пропонувалося судом вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.
36. Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
37. На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 11.02.2020 у справі № 640/9242/19, від 10.06.2020 у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 31.01.2023 у справі № 640/18309/21, від 23.11.2023 у справі № 640/15942/19 і Суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України.
38. Колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги в частині безпідставності висновків суду апеляційної інстанції з приводу того, що залишення позову без руху з наданням позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску такого строку було б невірним та нелогічним, оскільки позивач взагалі заперечував сам факт пропуску такого строку, позаяк такі суперечать нормам процесуального права та обмежують право позивача на подання в установлений КАС України спосіб подати відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду, вказавши інші поважні причини.
39. При цьому подання стороною позивача заперечень на клопотання МЮ України щодо залишення позову без розгляду не свідчить про забезпечення судом процесуальних гарантій позивача на подання відповідної заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку.
40. Крім того, у своїх запереченнях від 21.06.2023 сторона позивача зауважувала на передчасності вирішення питання про залишення позову без розгляду на стаді після відкриття провадження у справі, позаяк позивачу не надався строк для усунення недоліків позовної заяви відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України.
41. У цьому зв`язку колегія суддів вважає слушними доводи скаржника щодо того, що в будь-якому випадку наслідку залишення позову без розгляду передує встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду в процесуальний спосіб, визначений КАС України, та вчинення судом процесуальних дій шляхом залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, та надання позивачу можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.
42. Натомість у цій справі, факт пропуску позивачем строку звернення до суду встановлено ухвалою від 23.11.2023, якою залишено позов ОСОБА_1 без розгляду.
43. Разом з тим, як вказувалося вище, суд першої інстанції виявивши після відкриття провадження у справі факт пропуску позивачем строку звернення до суду та визнаючи обставини пропуску такого строку неповажними, не вчинив дій щодо залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати відповідну заяву із наведенням інших поважних причин такого пропуску.
44. Суд апеляційної інстанції своєю чергою уважав, що залишення позову без руху з наданням позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду та повідомити про інші причини поважності пропуску такого строку було б невірним та нелогічним, оскільки позивач взагалі заперечував сам факт пропуску такого строку.
45. При цьому, суд апеляційної інстанції здійснив апеляційний перегляд справи №540/8074/21 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, без вирішення клопотання представника ОСОБА_1 та МЮ України про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.
46. Згідно з частиною першою статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (глава 1 розділу ІІІ КАС України «Перегляд судових рішень» - «Апеляційне провадження»).
47. За змістом частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
48. Отже, саме положення цієї статті визначають для суду апеляційної інстанцій вичерпний перелік випадків, за яких суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, що і становить визначену у статті 310 КАС України одну із особливостей апеляційного провадження.
49. Порядок розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції встановлено статтею 312 КАС України частиною першої якої визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
50. Згідно з частиною другою статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
51. В ухвалі від 01.11.2023 суд апеляційної інстанції вирішуючи питання призначення справи до апеляційного розгляду послався на положення пункту 1 частини першої статті 311 КАС України, вказавши про відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, та дійшов висновку, що справа може бути призначена до розгляду в порядку письмового провадження.
52. Водночас, як вказувалося вище, в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та відзиві на неї МЮ України заявляли клопотання про розгляд справи за участю учасників справи.
53. Однак, як слідує із матеріалів справи, клопотання сторони позивача та відповідача про апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції за участю учасників справи залишилося без вирішення судом апеляційної інстанції
54. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у цій справі.
55. При цьому Суд зазначає, що не оцінює поважність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду, оскільки суд першої інстанції не дотримався процесуального порядку вирішення питання щодо поважності їх пропуску.
56. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
57. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
58. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
59. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Компанієць Анастасія Вікторівна, задовольнити.
2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі № 540/8074/21 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов