Постанова
Іменем України
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 554/2035/19
провадження № 61-787св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області,
третя особа - Територіальний сервісний центр 5341 Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до з суду з позовом до Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області та просила стягнути на її користь 197 508, 13 грн, з яких 197 000 грн сплачених нею за автомобіль та 508,13 грн сплачених нею за процедуру реєстрації автомобіля. Також просила стягнути на її користь 200 000 грн на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позову зазначала, що 27 грудня 2016 року вона уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу № 5341/2016/264968 транспортного засобу марки «FIAT», модель «GRANDE PUNTO», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був підписаний та оформлювався у Територіальному сервісному центрі 5341 РСЦ МВС у Полтавській області.
Після укладення договору консультантом-адміністратором було сформовано відповідну заявку «Перереєстрація ТЗ на нового власника по договору, укладеному в ТСЦ», транспортний засіб було направлено на огляд та експертне дослідження, за результатами чого було проведено реєстрацію автомобіля на неї як на нового власника. Однак, на момент проведення реєстрації, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була наявна інформація про перебування вказаного автомобіля в заставі Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк»).
Наявність такого обтяження є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу, що посадовими особами Територіального сервісного центру 5341 Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області було проігноровано при реєстрації автомобіля. 25 травня 2017 року автомобіль був вилучений у неї у зв`язку з примусовим виконанням ухвали Зарічного районного суду м. Суми про забезпечення позову від 06 грудня 2016 року. Крім того, заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 лютого 2019 року вилучено спірний транспортний засіб, який є предметом застави, та передано ПАТ «Ідея Банк» на період його реалізації. Таким чином, внаслідок порушення відповідачем процедури державної реєстрації транспортного засобу їй завдано матеріальну та моральну шкоду.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 197 508, 13 грн на відшкодування майнової шкоди та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок протиправних дій і бездіяльності Територіального сервісного центру 5341 Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області, який є органом державної влади, позивачу спричинено шкоду, яка підлягає відшкодуванню державою, оскільки її було позбавлено права власності на транспортний засіб.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 31 липня 2019 року стягнуто з Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 706, 58 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 липня 2019 року про стягнення майнової шкоди в частині вартості автомобіля та ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 31 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про відшкодування майнової шкоди в розмірі вартості автомобіля в сумі 197 000 грн відмовлено.
В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 липня 2019 року залишено без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що 27 грудня 2016 року позивач уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу автомобіля, на виконання якого сплатила 197 000 грн. Спірний автомобіль на момент укладення вищевказаного договору перебував у заставі ПАТ «Ідея Банк».
На момент розгляду справи судом договір купівлі-продажу автомобіля в судовому порядку недійсним не визнавався.
Порушення посадовими особами ТСЦ 5341 РСЦ МВС в Полтавській області пунктів 15 та 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 та статті 34 Закону України «Про дорожній рух» не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із завданням майнової шкоди позивачу у розмірі вартості придбаного нею транспортного засобу.
ОСОБА_1 передала кошти на виконання умов договору купівлі-продажу автомобіля ОСОБА_2 . Відповідач у справі не був стороною цього договору, коштів за ним не отримував, а лише надав послуги з його оформлення та реєстрації транспортного засобу, вартість яких склала 508, 13 грн. Позивач не позбавлена можливості в разі втрати набутого нею за договором права власності на транспортний засіб стягнути його вартість з продавця, який до участі в справі залучений не був.
Розмір моральної шкоди, стягнутий судом на рахунок позивача, відповідає вимогам розумності та справедливості, характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань.
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходив з часткового задоволення позовних вимог, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача 3 500 грн понесених нею витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року та залишити в силі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 липня 2019 року і ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 31 липня 2019 року.
В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що фізична особа як покупець не має об`єктивної можливості проводити перевірку відомостей про колісний транспортний засіб, зокрема, відомості з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, тому проведення державної реєстрації є гарантією правомірності набуття права власності на транспортний засіб.
Сам по собі договір купівлі-продажу, вчинений у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу, не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.
Порушення Регіональним сервісним центром МВС у Полтавській області, Територіальним сервісним центром 5341 Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області процедури реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу призвело до заподіяння майнової шкоди, що полягає у позбавленні права власності на транспортний засіб.
Враховуючи імперативність проведення державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу, враховуючи мету та завдання проведення державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу, протиправні дії та бездіяльність Регіонального сервісного центру МВС у Полтавській області перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із завданням їй майнової шкоди.
Касаційна скарга не містить доводів та аргументів в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та майнової шкоди у розмірі 508, 13 грн, сплачених позивачем за перереєстрацію права власності, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України судові рішення в цій частині в касаційному порядку не переглядаються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Октябрського районного суду м. Полтави.
05 лютого 2020 року справа № 554/2035/19 надійшла до Верховного Суду.
Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області направив відзив на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 27 грудня 2016 року ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 5341/2016/264968 транспортного засобу, відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю автомобіль FIAT GRANDE PUNTO, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_2 , вартістю 197 000 грн, а покупець зобов`язалася сплатити продавцю ціну транспортного засобу. Вказаний договір був підписаний та оформлений у Територіальному сервісному центрі 5341 РСЦ МВС у Полтавській області в присутності адміністратора ОСОБА_4 , яка перевірила відповідність інформації, внесеної до цього договору, документам, які надані сторонами договору.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль FIAT GRANDE PUNTO, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама): НОМЕР_2 , належав ОСОБА_2 з 15 грудня 2016 року.
На підставі Заяви ОСОБА_1 № 110396443 від 27 грудня 2016 року було проведено експертне дослідження автомобіля марки FIAT GRANDE PUNTO, державний номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якого складено висновок експертного дослідження № 17/5341/12120 від 27 грудня 2016 року про незмінність номера кузова та відповідність бланку Свідоцтва про реєстрацію ТЗ тим, які знаходяться в обігу. В результаті перевірки посадовими особами ТСЦ 5341 РСЦ МВС в Полтавській області було проведено реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_1 як новим власником.
Встановлено, що на момент проведення реєстрації спірного автомобіля в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містився запис про його заставу у зв`язку з укладенням попереднім власником автомобіля ОСОБА_5 з ПАТ «Ідея Банк» договору застави від 07 березня 2012 року, про що внесено запис до реєстру за № 12331009.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії і бездіяльність Територіального сервісного центру 5341 Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області щодо: нездійснення перевірки відомостей про обмеження відчуження легкового автомобіля FIAT GRANDE PUNTO, 2011 року випуску, колір чорний, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 ; незазначення на тексті заяви позивача відомостей про наявність права застави відносно легкового автомобіля FIAT GRANDE PUNTO, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ; зазначення в тексті договору купівлі-продажу №5341/2016/264968 від 27 грудня 2016 року запису про відповідність інформації, внесеної до цього договору, документам, наданим сторонами; неотримання від заставодавця ПАТ «Ідея Банк» згоди щодо перереєстрації транспортного засобу; скасовано рішення Територіального сервісного центру 5341 Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області від 27 грудня 2016 року про реєстрацію права власності на легковий автомобіль FIAT GRANDE PUNTO, 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_2 , за ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 лютого 2019 року в справі № 461/11912/15-ц за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль FIAT GRANDE PUNTO, 2011 року випуску, колір чорний, номер кузова НОМЕР_2 , вилучено транспортний засіб, який є предметом застави, та передано ПАТ «Ідея Банк» на період його реалізації.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).
Частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом першої інстанції, 27 грудня 2016 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля № 5341/2016/264968, на виконання умов якого ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_7 197 000 грн за придбання автомобіля FIAT GRANDE PUNTO.
Відповідно до пункту1.2. вказаного договору продавець гарантує, що майно, яке є предметом продажу за даним договором, належить йому на праві власності, не обмежене арештом, у розшуку, заставі не перебуває, не являється предметом спору у суді.
Разом з тим, на момент укладення договору та проведення реєстрації права власності на спірний автомобіль за позивачем, він перебував у заставі ПАТ «Ідея Банк». Вказану обставину було приховано продавцем, а відповідачем належним чином не перевірено.
Відповідно до статті 659 ЦК України продавець зобов`язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається. У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.
Встановивши, що договір купівлі-продажу автомобіля від 27 грудня 2016 року є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнавався, ОСОБА_1 на виконання умов вказаного договору передала кошти за придбання автомобіля ОСОБА_2 , який не повідомив її про перебування автомобіля у заставі ПАТ «Ідея Банк», а Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області не був стороною зазначеного договору, а лише надав послуги з його оформлення та реєстрації, з урахуванням того, що позивач не довела наявність причинного зв'язку між завданою їй шкодою та протиправною поведінкою її заподіювача, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області 197 000 грн на відшкодування вартості придбаного нею автомобіля.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Полтавського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року в оскарженій частині залишити без змін.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про відшкодування майнової шкоди в розмірі 197 000 грн залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко