Постанова

Іменем України

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 554/2748/18

провадження № 61-43342св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Діденко Інна Олександрівна,

стягувач - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2018 року у складі судді Бугрія В. М. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Бутенко С. Б., Чумак О. В.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог скарги

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - Київський ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області) Діденко І. О., вчинені у рамках виконавчого провадження № 28184661 з примусового виконання виконавчого листа від 20 січня 2011 року № 2-9911/10, виданого Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_1 посилався на те, що державний виконавець неодноразово нараховував йому заборгованість по аліментах, останній раз згідно довідки-розрахунку від 05 березня 2018 року № 8827 визначено заборгованість за період з серпня 2010 року по лютий 2018 року в розмірі 11 646,97 грн. Вважає, що вказаний розрахунок є неправомірним, оскільки за весь час стягнення та сплати аліментів він не пропустив жодного щомісячного платежу і сплачував аліменти у сумі, яка не є нижчою за встановлений законом мінімум аліментів, а у деякі періоди здійснював переплату аліментів, що має зараховуватись у майбутні платежі.

Посилаючись на зазначені обставини, а також вказуючи про те, що він не порушував зобов`язання та своєчасно і у належному розмірі сплачував аліменти, заперечуючи наявність заборгованості, ОСОБА_1 просив суд визнати довідку-розрахунок заборгованості за аліментами від 05 березня 2018 року № 8827 незаконною та скасувати її. Також просив суд визнати незаконними та скасувати постанови від 05 березня 2018 року, винесені державним виконавцем Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області Діденко І. О. у рамках вказаного виконавчого провадження: про арешт майна боржника; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про тимчасове обмеження боржника у праві полювання; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні поданої скарги.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги скарги є безпідставними та необґрунтованими. Боржник не сплатив заборгованість за аліментами у рамках виконавчого провадження, а стягувач не підтвердила факт сплати заборгованості та її відсутності у поточному періоді. Рішення державного виконавця щодо винесення постанов про арешт майна боржника, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 05 березня 2018 року прийнято відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права.

Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, досліджено у судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, надано їм правильну оцінку.

При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги заявника.

Доводи заявника зводяться до хибного тлумачення норм права, що регулюють порядок обчислення аліментів, у разі, якщо боржник не працює, та обчислення заборгованості за аліментами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити подану скаргу на дії та рішення державного виконавця Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області Діденко І. О., вчинені у рамках виконавчого провадження № 28184661 з примусового виконання виконавчого листа від 20 січня 2011 року № 2-9911/10, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов безпідставного висновку про недоведеність та відсутність правових підстав для задоволення скарги на дії та на рішення державного виконавця. Суди неправильно визначили прожитковий мінімум на дитину відповідного віку у різні періоди (2010 - 2012 роки). Довідка-розрахунок не містить інформації щодо наявності переплат за аліментами.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

01 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя» у справі № 554/2748/18 (провадження № 61-43342св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.

15 квітня 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

Київський ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У Київському ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області на виконанні перебувало виконавче провадження № 28184661 з примусового виконання виконавчого листа від 20 січня 2011 року № 2-9911/10, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 16 серпня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Виконавче провадження відкрито постановою державного виконавця від 15 серпня 2011 року. У рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем Діденко О. І. складалися довідки-розрахунки заборгованості за аліментами за період з серпня 2010 року: станом на 01 листопада 2017 року - 68 409,81 грн, станом на 01 січня 2018 року - 12 864,27 грн, станом на 05 березня 2018 року - 11 646,07 грн.

11 січня 2018 року боржник подав заяву про отримання інформації щодо заборгованості за аліментами.

18 січня 2018 року державний виконавець надав відповідь та довідку-розрахунок. За відсутності у матеріалах виконавчого провадження інформації щодо отримання боржником доходу, державним виконавцем нараховано заборгованість виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

01 лютого 2018 року надійшла заява ОСОБА_1 про надання розрахунку у письмовій формі з посиланням на норми законодавства при обчисленні та додано індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України (форми ОК-5).

Державним виконавцем розраховано заборгованість на підставі наданих відомостей, у тому числі індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форми ОК-5) та надано відповідь на вищевказану заяву 09 лютого 2018 року.

Згідно довідки-розрахунку заборгованість за аліментами складала 9 419,67 грн.

Не погоджуючись з розрахунком державного виконавця, боржник 13 лютого 2018 року подав заяву, згідно якої просив надати роз`яснення щодо методики розрахунку.

Виходячи з наведеного та беручи до уваги той факт, що за період з червня 2013 по березень 2016 року, а також з лютого по травень 2017 року та грудень 2017 року відсутня інформація щодо отриманого заробітку, обчислення розміру заборгованості здійснювалось виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості за цей період, що передбачено нормами статті 195 СК України, державним виконавцем на заяву боржника повідомлено про факт відсутності вищевказаної інформації та надано роз`яснення щодо порядку нарахування заборгованості згідно положень статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», статті 195 СК України (відповідь на звернення отримано боржником особисто 16 лютого 2018 року).

Не погодившись з методикою нарахування заборгованості за аліментами, боржник подав до Октябрського районного суду м. Полтави заяву про роз`яснення рішення суду, яким з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 01 березня 2018 року (справа № 554/1158/18) ОСОБА_1 відмовлено у роз`ясненні рішення суду.

Заборгованість по аліментах станом на 01 березня 2018 року відповідно до довідки-розрахунку від 05 березня 2018 року № 8827 складала 11 646,07 грн.

05 березня 2018 року державний виконавець виніс відносно боржника ОСОБА_1 постанови: про арешт майна боржника; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про тимчасове обмеження боржника у праві полювання.

Також 05 березня 2018 року державний виконавець направив на адресу Шевченківського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області постанову про передачу виконавчого провадження та матеріали виконавчого провадження, оскільки встановлено, що боржник ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та за ним зареєстровано нерухоме майно.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно із положеннями частин першої, другої статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Відповідно до частини третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2010 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 серпня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Доводи боржника щодо наявності переплат стосуються питання встановлення фактичних обставин справи, а порядок обрахунку державним виконавцем заборгованості відповідає положенням статті 195 СК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішень судів попередніх інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Розглядаючи справу в межах доводів касаційної скарги колегія суддів робить висновок, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність в діях державного виконавця порушень Закону України «Про виконавче провадження».

Суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши докази у справі, дали їм належну оцінку і, з урахуванням принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судових рішень, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. І. Грушицький І. В. Литвиненко І. М. Фаловська