Постанова
Іменем України
22 березня 2023 року
м. Київ
справа № 554/356/21
провадження № 61-5463св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
треті особи: Перша полтавська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 25 листопада 2021 року в складі судді: Бугрія В. М., та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 травня 2022 року в складі колегії суддів:Пилипчук Л. І., Кривчун Т. О., Чумак О. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовів
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Первісний позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді права власності на квартиру по АДРЕСА_1 . Спадкоємців першої черги у сестри не залишилося та за життя спадкодавець їй розповідала, що склала заповіт на користь дочки ОСОБА_6 та онуків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , а тому ОСОБА_1 , у шестимісячний строк від дня відкриття спадщини не подавала заяву про її прийняття.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 стало відомо, що спадкоємці за заповітом, які були обізнані про смерть спадкодавця, не прийняли спадщину, таким чином право на спадкування отримали спадкоємці другої черги, до кола яких відноситься вона, як рідна сестра спадкодавця. Проте для реалізації спадкових прав їй потрібно свідоцтво про смерть, яке знаходиться у відповідача ОСОБА_2 , їх племінника, який створює для позивачки перешкоди у поданні заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а також підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем, оскільки її, сестри, свідоцтво про народження не збереглося. З урахуванням відсутності іншої можливості підтвердження факту родинних відносин зі спадкодацем, потрібно встановити цей факт, що має юридичне значення, та на підставі частини третьої статті 1272 ЦК України встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, як пропущений з наведених об`єктивних причин, у тому числі через її похилий вік та запроваджені карантинні обмеження.
ОСОБА_1 просила:
встановити факт родинних відносин, а саме те що. померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою ОСОБА_1 ,
визначити для ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У березні 2021 ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.
Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_2 є племінником ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документи, які підтверджують родинні відносини, не збереглися. Проте за життя та до самої смерті ОСОБА_2 доглядав тітку та вжив усі необхідні дії по її похованню. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме, квартиру АДРЕСА_2 .
У встановлений законом строк ОСОБА_2 звернувся до Першої полтавської ДНК для оформлення спадкового права. Однак постановою державного нотаріуса від 28 жовтня 2019 року ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку із неможливістю встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину.
У постанові державного нотаріуса також вказано, що за даними Спадкового реєстру від імені ОСОБА_5 06 серпня 1997 року за реєстровим №5-1611 нотаріальною конторою посвідчено заповіт, яким спадкодавець заповіла належну їй квартиру в рівних частках: дочці - ОСОБА_6 , онукам - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Заяви про прийняття чи відмову від прийняття спадщини спадкоємці за заповітом до нотаріальної контори, у строки визначені чинним законодавством, не подали. При цьому, спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку частини першої статті 1270, частини першої статті 1272 ЦК України є такими, що не прийняли спадщину.
ОСОБА_2 є племінником померлої ОСОБА_5 та спадкоємцем за правом представлення, оскільки його рідна мати ОСОБА_7 , яка є рідною сестрою спадкодавця, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинив усі необхідні дії по прийняттю спадщини.
ОСОБА_2 просив:
встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Полтава Полтавської області є тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 25 листопада 2021 рокупозов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, а саме, те що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною сестрою ОСОБА_1 .
Визначено для ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Полтава Полтавської області є тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що
ОСОБА_7 є мамою ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями з свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 . ОСОБА_7 мала дошлюбне прізвище - « ОСОБА_8 », що підтверджується відомостями із свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 . Батьки матері ОСОБА_2 : батько ОСОБА_9 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , свідоцтво про смерть НОМЕР_3 ), мати: ОСОБА_10 (померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , свідоцтво про смерть НОМЕР_4 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 . При цьому, згідно свідоцтва про народження матері ОСОБА_2 було допущено описку у прізвищі як мами так і її батьків, так замість « ОСОБА_8 » було зазначено « ОСОБА_11 ». ІНФОРМАЦІЯ_8 померла мати позивача ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 . Відповідно до положення пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Відповідно до статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Свідки допитані в ході судового розгляду підтвердили факт того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є рідною сестрою ОСОБА_1 та є тіткою ОСОБА_2 . Тому суд зробив висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 та позовні вимоги ОСОБА_2 , в частині встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню;
поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року справа № 6-1320цс17. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви;
ОСОБА_1 , пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сестри ОСОБА_5 з поважних причин, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, оскільки за станом здоров`я, фізично не могла вчасно звернутись до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 25 листопада 2021 року скасовано в частині задоволення вимог позову ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.
В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
апеляційний суд, переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг сторін, дійшов висновку про правильність висновків суду в частині встановлення факту родинних відносин ОСОБА_2 зі спадкодавцем, його тіткою. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 правильність таких висновків не спростовують та зводяться до довільного тлумачення норм ЦПК України на власну користь. Як позивач ОСОБА_1 , так і відповідач ОСОБА_2 в зустрічному позові, не заявляли своїх позовних вимог до спадкоємців за заповітом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обравши відповідачами один одного. Із наявних матеріалів справи убачається, що треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини у передбачений законодавством строк та спосіб не подали, тому апеляційний суд зробив висновок, що їх не залучення до участі, як співвідповідачів у даній справі, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення;
суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши обставини справи обґрунтовано визнав ОСОБА_1 належним відповідачем у заявленому ОСОБА_2 позові, а не територіальну громаду, як припускає позивачка. При цьому колегія суддів враховала, що остання, як спадкоємець другої черги, заявила саме до ОСОБА_2 позов про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Доводи ОСОБА_1 щодо порушення норм ЦПК України через незалучення до участі у справі за зустрічним позовом третіх осіб - спадкоємців за заповітом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , апеляційним судом відхилені, оскільки не впливають на спадкові права останніх, так як при розгляді зустрічного позову встановленню підлягав факт родинних відносин сторін зі спадкодавцем. Питання щодо права спадкування вказаних спадкоємців та черговість їх спадкування в даній справі не вирішується;
колегія суддів погодилася із доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 та визнала помилковими висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позову ОСОБА_1 в частині встановлення їй додаткового строку на подання нею заяви про прийняття спадщини;
за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Проте не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Такий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 12 червня 2019 року у справі №562/713/18.
суд першої інстанції наведене не врахував та дійшов помилкового висновку про поважність причин пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, визнавши, що вона за станом здоров`я фізично не могла вчасно звернутись до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. По-перше, такі висновки не ґрунтуються на доказах, які б підтверджували відповідний стан здоров`я позивачки. Тим більше, що після спливу вказаного строку в листопаді 2020 року вона зверталася до ДРАЦС, а у грудні 2020 року - до держнотконтори за роз`ясненнями порядку спадкування. По-друге, позивачка у мотивах позову та її представник - адвокат Шидловська Н. М. в суді апеляційної інстанції пов`язували поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини із невизначеністю між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, похилим віком позивача в контексті запроваджених карантинних обмежень, відсутністю у неї свідоцтва про смерть спадкодавця та встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини. Однак у розумінні наведених норм права та висновків Верховного Суду такі обставини не є поважними причинами для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини;
колегія суддів звернула увагу на відсутність доказів звернення ОСОБА_1 у шестимісячний строк від дня відкриття спадщини до нотаріуса із заявою про її прийняття та відмови нотаріусом у прийнятті відповідного рішення через відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця. При цьому вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19)» щодо перебігу строків надання адміністративних послуг під час карантину не стосуються вчинення нотаріальних дій, в тому числі, і тих, що пов`язані з можливим пропуском передбачених законодавством строків. Тому відповідні посилання позивачки на запровадженні карантинні обмеження не впливають на обрахування строків нотаріальних дій. Враховуючи викладене, колегія суддів зробила висновок, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити та скасувати рішення районного суду в частині задоволення вимог позову ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, постановивши в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення залишити без змін.
Аргументи учасників справи
16 червня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 25 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 травня 2022 року, в якій просила:
скасувати оскаржені судові рішення в частині задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 ;
скасувати оскаржену постанову апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд першої інстанції не встановив належний склад відповідачів щодо зустрічного позову ОСОБА_2 , не врахував, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не належить до кола спадкоємців які прийняли спадщину, а тому не являється відповідачем для вимог ОСОБА_2 ОСОБА_1 не є належним відповідачем для позовних вимог ОСОБА_2 , так як заява про прийняття спадщини за померлою рідною сестрою, ще не прийнята нотаріальною конторою, і лише вирішується питання про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Належним відповідачем для позовних вимог ОСОБА_2 є органи місцевого самоврядування в особі Полтавської міської ради. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (постанова касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19-ц). При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини» (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року справа № 697/2052/17);
відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, щодо застосування права на спадщину та права на спадкування, що передбачене статтею 1223 ЦК України і статтею 1270 ЦК України із визначенням моменту неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом і спадкоємцями першої черги і визначення моменту виникнення права на спадкування у наступної черги, за умов і обставин неповідомлення спадкоємців попередніх черг про відкриття спадщини і за обставин знаходження їх на тимчасово окупованих територіях України, що перешкоджає їх можливості реалізувати свої спадкові права за заповітом;
ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги. Вказана категорія спадкоємців закликається до спадкування у випадку якщо немає спадкоємців першої черги за законом, або немає спадкоємців за заповітом або ж якщо такі спадкоємці відмовились від спадкування чи не звернулись із заявою до нотаріуса у шестимісячний строк без поважних причин. На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 були спадкоємці за заповітом - онуки ОСОБА_5 , які є спадкоємцями першої черги за правом представлення після смерті матері. Вказані треті особи знаходяться на тимчасово окупованій території України. Тобто, за наявності відомих спадкоємців першої черги ОСОБА_1 не могла і не повинна була подавати заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк. Строк для прийняття спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від неї. При цьому право на спадкування кожною наступною чергою спадкоємців за законом настає при відсутності спадкоємців попередньої черги або при неприйнятті ними спадщини або відмови від її прийняття, а також у разі, коли всі спадкоємці першої черги усунені від права на спадкування. У даному випадку необхідно обов`язково встановити дату та момент неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом, тобто, онуками ОСОБА_5 , і лише після закінченню строку для прийняття ними спадщини і за умов виконання нотаріусом обов`язку про повідомлення і закликання цих спадкоємців до спадкування, тоді починає відлік тримісячний строк на подання заяви спадкоємцями наступної черги, що передбачено статтею 1270 ЦК України. ОСОБА_2 отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_5 і подав заяву про прийняття спадщини не у строк трьох місяців після шестимісячного строку для спадкоємців другої черги, а у шестимісячний строк. У заяві ОСОБА_12 не вказав про відомих йому спадкоємців першої черги за правом представлення та спадкоємців за заповітом і не повідомив нотаріусу про відомі йому контактні номери засобів зв`язку із спадкоємцями попередньої черги;
для реалізації права спадкоємця другої черги на подачу заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 необхідне було свідоцтво про смерть сестри, однак ОСОБА_2 відмовився надати копію свідоцтва. Відсутність свідоцтва про смерть ОСОБА_5 унеможливила отримання будь-якої інформації щодо наявності чи відсутності спадкової справи. Вказана обставина та факт неможливості отримання ОСОБА_1 свідоцтва про смерть ОСОБА_5 підтверджені судом апеляційної інстанції. Крім того ОСОБА_1 не змогла отримати дублікат свідоцтва про смерть покійної сестри чи навіть виписку про реєстрацію смерті. ОСОБА_12 своїми навмисними діями перешкодив у отриманні копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 з метою реалізації ОСОБА_1 права на спадкування;
онуки ОСОБА_5 є спадкоємцями як за заповітом так і за правом представлення. Строк для прийняття ними спадщини складає 6 місяців, а в разі не подання ними заяви строк для прийняття спадщини іншими спадкоємцями складає 3 місяці по закінченню шестимісячного строку із дня смерті спадкодавця. Тобто, строк для подання заяви сторін справи визначений в межах 3 місяців після закінчення шестимісячного строку: у період після ІНФОРМАЦІЯ_9, тобто до 04 листопада 2019 року. За помилковими висновками апеляційного суду строк на прийняття спадщини закінчився 03 серпня 2019 року. Строк для прийняття спадщини онуками ОСОБА_5 не закінчився. Спадкоємці за заповітом знаходяться на тимчасово окупованій території України і мають непереборні обставини для реалізації ними своїх прав на спадкування та прав на подачу заяви про прийняття спадщини. За вказаних умов у цій справі момент неприйняття спадщини спадкоємцями попередньої черги та за заповітом не можна ототожнювати із датою закінчення шестимісячного строку після смерті спадкодавця. А момент виникнення права у наступної черги спадкоємців залежить від моменту неприйняття спадщини попередньої черги спадкоємців. Вказаний момент неприйняття спадщини спадкоємцями попередньої черги розпочнеться у дату чи у строк, який зазначить нотаріус у своєму публічному оголошенні про розшук і про закликання до спадкування за ОСОБА_5 , які будуть вчинені відповідно до вимог законодавства. І лише з моменту закінчення строку, що визначить нотаріус у своєму оголошенні, або ж з моменту такого оголошення відсутність заяв спадкоємців за заповітом можна буде вважати моментом неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом. Тому суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок шестимісячний строк для прийняття спадщини позивачем;
строк на подання заяви про прийняття спадщини позивач також пропустила з поважних причин, оскільки діяли правила карантину.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються тільки в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, та постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
У вересні 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення касаційну скаргу (уточнену) ОСОБА_1 , а судові рішення в частині їх оскарження - без змін. Відзив мотивований тим, що вимоги первісного позову та зустрічного як спадкоємців однієї черги спадкування стосувалися одного і того ж предмету спору, тому ОСОБА_2 обрано такий склад учасників справи, який є найбільш обґрунтованим. Додатковий тримісячний строк, передбачений частиною другою статті 1270 ЦК України, сплив 03 листопада 2019 року, тому ОСОБА_1 є такою, що не прийняла спадщину. ОСОБА_1 за відсутності будь-яких перешкод не вчинила дій з прийняття спадщини протягом встановленого законом строку. Встановлений законом шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 сплив 03 серпня 2019 року, тобто, до введення карантинних обмежень.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду та 15 березня 2023 року передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року:клопотання ОСОБА_2 про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу задоволено та продовжено строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 ; призначено справу до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 02 серпня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19-ц; від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17; 19 травня 2020 року у справі № 175/1941/16-ц; від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц; 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
05 червня 2019 року Першою полтавською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №218/2019 після смерті ОСОБА_5 на підставі заяви ОСОБА_2 , племінника спадкодавця та спадкоємця за правом представлення, оскільки його мати і рідна сестра спадкодавця - ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За даними Спадкового реєстру від імені ОСОБА_5 06 серпня 1997 року з реєстровим №5-1611 Першою полтавською ДНК посвідчено заповіт (інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори №56419777 від 05 червня 2019 року). Згідно вказаного заповіту ОСОБА_5 , належну їй на праві особистої власності квартиру АДРЕСА_2 заповіла у рівних частках: дочці - ОСОБА_6 , онукам - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 .
Постановою державного нотаріуса Першої полтавської ДНК Троцької О. А. відмовлено гр. ОСОБА_2 в оформленні спадкових прав на майно, що лишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка на час смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку із тим, що не можливо встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину.
Листом Шевченківського районного у м. Полтаві ВДРАЦС від 03 листопада 2020 року №889/16.22-03/23 ОСОБА_1 роз`яснено, що для отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть сестри, за умови пред`явлення паспорта або паспортного документа, необхідно подати заяву (запит) встановленого зразка, документ про внесення плати в розмірі 73 грн та документи, що підтверджують родинні відносини, а саме: документ про народження ОСОБА_13 ; документ про народження сестри, ОСОБА_14 ; документ (и) про зміну прізвища з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_15 »; документ (и) про зміну прізвища сестри з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_16 ». Також документом на підтвердження родинних відносин є рішення суду про встановлення факту родинних відносин.
07 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Першої полтавської ДНК із заявою, у якій просила роз`яснити перелік документів, які необхідно надати для включення її до кола спадкоємців, просила вважати таку заяву заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті її сестри ОСОБА_5 .
Листом державного нотаріуса Першої полтавської ДНК від 21 грудня 2020 року №1504/01-16 ОСОБА_1 роз`яснено порядок спадкування та повідомлено, що нею не подана заява про прийняття спадщини в установлений законом строк та на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем за однією адресою вона не проживала, і як наслідок, спадщину не прийняла. Роз`яснено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.
На підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 надано копії свідоцтва про народження ОСОБА_13 , виданого 08 квітня 1928 року №15 та про її одруження, після реєстрації шлюбу її прізвище стало « ОСОБА_15 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 .
Відповідно до листа Державного архіву Полтавської області від 06 вересня 2019 року №04-13 актовий запис про народження ОСОБА_17 виявити не представляється можливим. Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 ОСОБА_5 мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».
ОСОБА_7 , дівоче прізвище « ОСОБА_8 », є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та про одруження серії НОМЕР_2 .
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини у передбачений законодавством строк та спосіб не подали.
Позиція Верховного Суду
Щодо позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно (частина перша статті 1277 ЦК України).
У справі за позовом спадкоємця, який прийняв спадщину, про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У справі, що переглядається:
суди не звернули увагу, що у справі за позовом спадкоємця, який прийняв спадщину, про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем, належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування;
ОСОБА_2 пред`явив позовну вимогу про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем тільки до ОСОБА_1 , яка спадщину не прийняла, позовної вимоги до органу місцевого самоврядування не пред`явив, клопотань про залучення до участі у справі як співвідповідача не заявляв. Тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем внаслідок її пред`явлення до неналежного відповідача неналежного складу відповідачів. Як наслідок, судові рішення належить скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини
Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).
Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).
На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п`ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (див. постанову постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20).
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (частина друга статті 1270 ЦК України).
Тлумачення вказаної норми свідчить, що:
у частині другій статті 1270 ЦК України законодавець встановив спеціальний строк для прийняття спадщини у три місяці;
спеціальний строк для прийняття спадщини у три місяці пов`язується з двома обставини, що залежать від волі інших спадкоємців: неприйняття спадщини; відмова від прийняття спадщини;
спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину, тільки у разі, якщо він протягом шести місяців, тобто строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав заяву про її прийняття. В ЦК України не вимагається від спадкоємця вчинення якихось дій та подання заяв, щоб визнати його таким, що не прийняв спадщину;
у разі неприйняття спадщини спеціальний тримісячний строк починає перебіг з наступного дня після спливу загального строку у шість місяців;
не є порушенням приватного закону і подання заяви про прийняття спадщини від спадкоємця наступної черги до початку перебігу спеціального тримісячного строку.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
У справі, що переглядається:
суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За даними спадкового реєстру від імені ОСОБА_5 06 серпня 1997 року з реєстровим №5-1611 Першою полтавською ДНК посвідчено заповіт (інформаційна довідка зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори №56419777 від 05 червня 2019 року). Згідно вказаного заповіту ОСОБА_5 , належну їй на праві особистої власності квартиру АДРЕСА_2 заповіла у рівних частках: дочці - ОСОБА_6 , онукам - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
суди встановили, онуки ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які одночасно є спадкоємцями за законом першої черги не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 ;
після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), перебіг спеціального строку у три місяці, відповідно до частини другої статті 1270 ЦК України, почався 05 серпня 2019 року і сплинув 05 листопада 2019 року відповідно. Тобто, у цей період (05 серпня 2019 року - 05 листопада 2019 року) ОСОБА_1 як спадкоємець другої черги після смерті ОСОБА_5 могла подати заяву про прийняття спадщини;
встановивши відсутність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для ОСОБА_1 щодо подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Проте апеляційний суд помилково вказав про те, що ОСОБА_1 мала право прийняти спадщину у шестимісячний строк від дня відкриття спадщини, не врахувавши положення частини другої статті 1270 ЦК України. Тому постанова апеляційного суду у цій частині підлягає зміні, шляхом викладення її мотивувальної частини у редакції цієї постанови.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що строк на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропустила, оскільки діяли правила карантину.
Постановою КМ України № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин. ОСОБА_1 , як спадкоємець другої черги після смерті ОСОБА_5 , могла була подати заяву про прийняття спадщини у період з 05 серпня 2019 року до 05 листопада 2019 року.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині прийняті без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; оскаржені рішення в частині задоволеної позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин скасувати та в задоволенні цієї позовної вимоги відмовити; постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 632 грн. З урахуванням часткового задоволення касаційної скарги, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути 1 816,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 141 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 25 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 травня 2022 року в частині задоволеної позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин скасувати та в задоволенні цієї позовної вимоги відмовити.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 17 травня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 816,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 25 листопада 2021 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 17 травня 2022 року в скасованих частинах втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук