ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 560/10053/24
адміністративне провадження № К/990/46137/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2024 (суддя-доповідач - Блонський В.К.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 (суддя-доповідач - Кузьмишин В.М., судді - Біла Л.М., Сапальова Т.В.)
у справі № 560/10053/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. 10.07.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі також відповідач) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 по день фактичної виплати 05.03.2024;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 по день фактичної виплати 05.03.2024.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання рішення суду у справі № 380/25476/23 відповідач 05.03.2024 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по жовтень 2016 року. Ураховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу індексації грошового забезпечення, позивач вважає, що набув право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по день фактичної виплати.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою від 12.07.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, та надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.
4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2024 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим позовом. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачеві.
5. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із цим позовом поза межами тримісячного строку, передбаченого статтею 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», оскільки індексацію грошового забезпечення військова частина сплатила позивачу 05.03.2024, тож тримісячний строк звернення до суду із цим позовом розпочався 06.03.2024, проте до суду позивач звернувся лише 10.07.2024.
6. Суд першої інстанції вважав помилковими доводи позивача, що у цій справі спірні правовідносини виникли за редакції статті 233 Кодексу законів про працю України до набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», якою право на звернення до суду не обмежувалося будь-яким строком.
7. З огляду на ненаведення позивачем обставин щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції повернув позовну заяву позивача на підставі приписів частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України з підстав не усунення недоліків позовної заяви, яка залишена без руху ухвалою від 12.07.2024.
8. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та виснував про правильність застосування судом першої інстанції вимог процесуального права.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
9. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач указує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). За позицією позивача, спірні правовідносини щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення виникли за редакції статті 233 Кодексу законів про працю України, якою строк звернення до суду у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався.
Позиція інших учасників справи
11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги позивача, вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та такими, що прийняті відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги
12. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
13. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
14. За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить із такого.
16. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення.
17. Спірним в межах розгляду цієї справи є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з заявленими вимогами.
18. Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить із того, що спір щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати (грошового забезпечення) військовослужбовця.
19. Положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
20. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.
21. Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
22. Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
23. Окрім викладеного слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
24. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24:00 год 30.06.2023 скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
25. За висновками судів попередніх інстанцій, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону № 2352-IX, позаяк про порушення свого права на отримання компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату індексації позивач дізнався 05.03.2024.
26. На противагу таким висновкам позивач указує на те, що право позивача на звернення до суду у цій справі не обмежено будь-яким строком, оскільки на момент виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по жовтень 2016 року частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
27. Отже, у спірних правовідносинах постає питання, з якою подією слід пов`язувати початок перебігу строку звернення до суду у справі, щодо якої виник спір, що у підсумку стане відповіддю на інше запитання, яке постає перед судом при розгляді цієї справи, - якою редакцією статті 233 Кодексу законів про працю України слід керуватися при обчисленні строків звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
28. Так, питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
29. Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
30. Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
31. За правилами статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
32. Вказаними положеннями закону встановлено обов`язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
33. При цьому умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
34. За обставинами цієї справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі № 380/25476/23 установлено протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по жовтень 2016 року з урахуванням базового місяця квітня 2013 року та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по жовтень 2016 року з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
35. Відповідно до указаного рішення у відповідача виник обов`язок щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по жовтень 2016 року.
36. Згідно з приписами статей 1, 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у відповідача одночасно виник обов`язок з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення.
37. Судовим рішенням у справі № 380/25476/23 встановлено факт порушення строку виплати належного позивачу грошового забезпечення, відповідно саме з дати ухвалення рішення суду в зазначеній справі у позивача виникло право на отримання компенсації, визначеної Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
38. Судами встановлено, що індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по жовтень 2016 року на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі № 380/25476/23 виплачена позивачу 05.03.2024.
39. Водночас при виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по жовтень 2016 року відповідачем не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
40. Таким чином, саме з дати виплати позивачу належного грошового забезпечення (05.03.2024) позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
41. Станом на 05.03.2024 стаття 233 Кодексу законів про працю України діяла у редакції Закону № 2352-IX.
42. А отже, висновок судів попередніх інстанцій про пропуск позивачем тримісячного строку, визначеного статтею 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону № 2352-IX, є правильним.
43. Позивач помилково пов`язує перебіг строку звернення до суду із цим позовом з моментом виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати індексації у період з грудня 2015 року по жовтень 2016 року, оскільки право позивача на індексацію грошового забезпечення у період з грудня 2015 року по жовтень 2016 року установлено рішенням суду у справі № 380/25476/23, одночасно з ухваленням відповідного рішення у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів.
44. Реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права. У спірних правовідносинах позивач дізнався про порушення своїх прав 05.03.2024 (дата виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по жовтень 2016 року).
45. Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20.
46. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
47. За правилами частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
48. З огляду на ненаведення позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що, повертаючи позовну заяву позивачу на підставі частини другої статті 123, пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції діяв у межах процесуального закону.
49. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки щодо розподілу судових витрат
51. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі № 560/10053/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк