ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 560/10068/23

адміністративне провадження № К/990/2775/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Єресько Л.О.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 560/10068/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року (головуючий суддя: Сушко О.О., судді: Залімський І.Г., Мацький Є.М.).

УСТАНОВИВ:

І. Історя справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 , щодо не проведення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 4 липня 2020 року до дня фактичного розрахунку - 13 травня 2023 року включно та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 4 липня 2020 року до дня фактичного розрахунку - 13 травня 2023 року включно, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 5 липня 2020 року до 5 січня 2021 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 5 липня 2020 року до 5 січня 2021 року в сумі: 54269,74 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 1073,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду доказів реєстрації в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року повернуто особі, яка її подала.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, відтак апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику. До того ж суд апеляційної інстанції вказав, що згідно відомостей Реєстру підтверджень оплат із Казначейства, станом на 18 грудня 2023 року відсутня інформація про сплату відповідачем судового збору.

Не погоджуючись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та ухвали нове рішення у відповідній частині або змінити рішення відповідно до статті 351 КАС України.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що 4 листопада 2023 року військовою частиною було сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги від 3 листопада 2023 року за вих. №189/2/1659 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року. Також скаржник зауважує, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху військова частина не отримувала ні поштовим зв`язком, ні через канцелярію суду.

Позивач свого відзиву на касаційну скаргу не надіслав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Ухвала Верховного Суду від 14 березня 2024 року про відкриття касаційного провадження у цій справі отримана позивачем 26 жовтня 2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0600298809513).

Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, законодавством визначено, що відлік процесуального строку пов`язується з днем вручення судового рішення, який встановлюється за правилами частини шостої статті 251 КАС України.

У цій справі скаржник вказує, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належним чином йому направлена не була, у визначеному законом порядку він її не отримував, тому не міг у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги.

Суд уважає обґрунтованими наведені доводи скаржника з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно частини 11 цієї ж статті у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, яка в силу положень частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Тобто, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, при настанні двох взаємопов`язаних умов: 1) не усунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2023 року відповідальним працівником Сьомого апеляційного адміністративного суду складено довідку про відсутність можливості здійснювати відправку поштової кореспонденції сторонам у справі, з огляду на що копію указаної ухвали суд апеляційної інстанції надіслав відповідачу 23 листопада 2023 року на додаток Viber. (а.с. 72) .

В ухвалі про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначив, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 23 листопада 2023 року, тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 28 листопада 2023 року.

Проте, колегія суддів зазначає, що такий спосіб направлення копії судового рішення - направлення на номер телефону, нормами КАС України не передбачений.

Таким чином, наявні у матеріалах справи відомості не дають суду обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху відповідачу у встановлений процесуальний спосіб, що відповідно слугує початком перебігу процесуального строку для усунення відповідних недоліків апеляційної скарги.

Отже відсутність у матеріалах справи відомостей щодо належного надіслання та отримання відповідачем судового рішення унеможливлювало зазначений судом апеляційної інстанції висновок про отримання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, як передумову перевірки її виконання та застосування наслідків неусунення недоліків апеляційної скарги.

Варто зауважити, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо питання застосування статті 251 КАС України. Відповідні правові висновки викладено у постановах колегій, що входять до різних судових палат Касаційного адміністративного суду, зокрема справа №802/118/17-а від 1 липня 2021 року; справа № 120/4298/21-а від 7 липня 2022 року; справа № 320/11945/20 від 9 червня 2022 року; справа № 640/11616/21 від 12 вересня 2022 року; справа № 640/15282/20 від 30 серпня 2022 року; справа № 810/202/18 від 29 серпня 2022 року; справа № 560/9388/21 від 23 серпня 2022 року; справа № 640/24112/21 від 17 серпня 2022 року; справа № 560/5344/21 від 10 серпня 2022 року; справа № 600/267/21-а від 25 травня 2022 року.

Водночас суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про належне вручення військовій частині НОМЕР_1 копії ухвали суду про залишення її апеляційної скарги без руху.

Отже, повертаючи скаржнику апеляційну скаргу у зв`язку з невиконанням ним вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк, суд апеляційної інстанції не пересвідчився в належному направленні та врученні військовій частині НОМЕР_1 , яка подала апеляційну скаргу, копії указаної ухвали.

За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги порушив норми процесуального права, передчасно повернув апеляційну скаргу скаржнику, Суд, з огляду на приписи частин першої та четвертої статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ураховуючи результат касаційного перегляду, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року скасувати.

Справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

……………………………

…………………………..

…………………………..

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Л.О. Єресько,

Судді Верховного Суду