ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 560/11400/23
адміністративне провадження № К/990/35892/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (суддя-доповідач Мацький Є.М., судді Сушко О.О., Залімський І.Г.),
У С Т А Н О В И В:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.12.2017, зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.12.2017, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації - 21.09.2022.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліку позовної заяви, залишеної без руху, щодо сплати судового збору.
Не погодившись із цим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху через несплату судового збору. Позивачу надано п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги та надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2684 грн.
28 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій повідомив, що на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору під час розгляду цієї справи.
В ухвалі від 09 жовтня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав необґрунтованими доводи позивача про звільнення його від сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу у зв`язку з невиконанням позивачем у встановлений судом строк вимог ухвали від 27 вересня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та направити справу для продовження розгляду.
Скаржник будує свої доводи на тому, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору в цій справі, оскільки компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, на йому думку, належить до гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, тобто є додатковою заробітною платою. Зазначає, що протилежний висновок суду апеляційної інстанції щодо обов`язку сплати судового збору за позовами у такій категорії справ не відповідає висновку Верховного Суду, сформованому у справі №№380/8976/21. При цьому у справах №460/17052/21 і №460/14618/21 Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у трудовому законодавстві, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.
Відповідач не подав відзив на касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 частини п?ятої, частини шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до статті 1 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
У статті 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, яка включає:
- основну заробітну плату - винагороду за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;
- додаткову заробітну плату - винагороду за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
За приписами статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Статтею 34 цього Закону передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до статті 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.
У первинній редакції Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» до переліку доходів громадян, визначеному в частині другій статті 2 цього Закону, було включено: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітну плату (грошове забезпечення) та інші.
Водночас Законом від 04.02.2021 №1214-IX частину другу статті 2 вказаного Закону доповнено та окремо включено до переліку доходів, зокрема, суму індексації грошових доходів громадян.
Отже, порушення строків виплати індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є підставою для виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у порядку, встановленому чинним законодавством.
Виходячи з цього, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є компенсаційною виплатою, передбаченою чинним законодавством, що відносить її до складових заробітної плати в розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці».
Таким чином, позивачі під час розгляду справ про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічний висновок щодо застосування наведених норм права викладений в постанові Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі №380/8976/21.
З огляду на викладене висновок суду апеляційної інстанції щодо обов`язку ОСОБА_1 сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі не ґрунтується на правильному застосуванні пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв`язку з положеннями Законів України «Про оплату праці» і «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а також не враховує висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За наведених обставин оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи для продовження апеляційного розгляду.
Керуючись статтями 345 353 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська