ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року

м. Київ

справа №560/11679/22

адміністративне провадження № К/990/21244/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року (колегія у складі суддів Матохнюка Д.Б., Гонтарука В. М. Білої Л.М.)

у справі № 560/11679/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у належному розмірі та зобов`язати останнього вчинити певні дії.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус особи з інвалідністю ІІ групи і право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

3. На виконання частини 5 статті 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі по тексту - Закон № 3551-XII) відповідач виплатив позивачу разову грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі 3906,00 грн.

4. Не погоджуючись із сумою виплати, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 09.12.2022 у задоволенні позову відмовив.

6. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 24.02.2024 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, заявивши при цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

7. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 03.04.2024 відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження з мотивів його необґрунтованості й залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали вказати інші підстави для поновлення строку звернення.

8. Згодом, розглянувши повторне клопотання позивача, Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені у такому клопотанні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у його задоволенні та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвали від 24.04.2024.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. 24.05.2024 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

10. Позивач покликається, зокрема, на не врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №120/4298/21-а, від 28.06.2022 у справі № 761/21436/20, від 31.05.2023 у справі №946/4244/21, від 29.01.2024 у справі №120/10146/22.

11. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2024 відкрито касаційне провадження.

12. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - 25.06.2024.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

14. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

15. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

16. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

17. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

18. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

19. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

20. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

21. 24.02.2024 позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ухваленого 09.12.2022.

22. Як встановлено судом апеляційної інстанції, копія рішення суду першої інстанції 14.12.2022 надіслана апелянту рекомендованим листом, однак до суду повернувся лист з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 39-40).

23. Також у справі є довідка про те, що копія оскаржуваного рішення надіслана на електронну адресу ОСОБА_1 та 12.12.2022 отримано підтвердження доставки на зазначену електронну адресу (а.с. 36).

24. Крім того, в матеріалах справи є телефонограма, яка прийнята ОСОБА_1 за номером телефону НОМЕР_1 та якою останнього повідомлено про ухвалення оскаржуваного рішення (а.с. 38).

25. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник вказував на те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції він отримав 19.02.2024 (нарочно) та будь-яких інших документів/матеріалів не отримував, як і не був сповіщений телефонограмою.

26. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції рішення від 09.12.2022 було надіслано на адресу позивача, яку він зазначив у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

27. Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.05.2023 у справі № 340/2148/22 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місця перебування або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

28. Крім того, попри те, що конституційне право особи на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

29. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

30. Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження понад один рік, а позивачем не доведено існування обставин об`єктивно непереборного характеру, які могли б виправдати несвоєчасне подання скарги. Дотримання строків оскарження є невід`ємною складовою забезпечення принципу правової визначеності, порушення якого тягне за собою відповідні юридичні наслідки.

31. Щодо не врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №120/4298/21-а, від 28.06.2022 у справі №761/21436/20, від 31.05.2023 у справі №946/4244/21, від 29.01.2024 у справі №120/10146/22, колегія суддів зазначає наступне.

32. У справі №120/4298/21-а Верховний Суд зазначив, що у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

33. У цій справі направлення позивачеві копій судових рішень мало відбуватися шляхом направлення їх рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

34. У справі № 761/21436/20 Верховний Суд зазначив про те, що у цій справі направлення позивачеві копій судових рішень мало відбуватися шляхом направлення їх рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки позивач електронну адресу, на яку йому було направлено копію ухвали від 29.11.2021, у підсистемі «Електронний кабінет» ЄСІТС не реєстрував.

35. У постановах від 31.05.2023 у справі № 946/4244/21, від 29.01.2024 у справі №120/10146/22, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

36. Однак, у справі, що розглядається позивачу було направлено рішення суду першої інстанції не лише на його електронну адресу, а і рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повідомлено телефонограмою, тому вказані висновки Верховного Суду не є релевантними до спірних правовідносин.

37. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №560/11679/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб