ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

справа №560/18709/21

адміністративне провадження № К/990/26745/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 560/18709/21

за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Залімського І.Г. суддів: Мацького Є.М., Сушка О.О.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської обласної прокуратури (далі - відповідач), де просив:

1.1. визнати бездіяльність Тернопільської обласної прокуратури протиправною в частині невиплати вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 8027,25 грн;

1.2. стягнути з Тернопільської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну матеріальну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 8027,25 грн;

1.3. визнати бездіяльність Тернопільської обласної прокуратури протиправною в частині несвоєчасності розрахунку при звільненні;

1.4. стягнути з Тернопільської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 15.11.2021 по день постановлення судового рішення, у зв`язку з порушенням строків виплати.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з лютого 2012 року по листопад 2021 року працював в органах прокуратури Тернопільської області. Наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури позивач був звільнений із займної посади на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ), з 15.11.2021. Цим же наказом зобов`язано відділ фінансування та бухгалтерського обліку обласної прокуратури провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні позивачу виплати при звільненні. Вказує, що відповідачем не проведено з ним остаточний розрахунок при звільненні - не виплачено вихідну матеріальну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3. ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Тернопільської області на посаді начальника Гусятинського відділу Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області, що підтверджується записами трудової книжки.

4. Наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури від 20.10.2021 № 875к позивача звільнено із вказаної посади на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону Закон № 113-ІХ, з 15.11.2021.

5. З наказу про звільнення та інших матеріалів справи слідує, що вихідну допомогу при звільненні позивач не отримував.

6. На запит позивача щодо виплати вихідної матеріальної допомоги відповідач листом від 15.11.2021 №27-154 вих-21 повідомив його про відсутність підстав для проведення виплати. Суть відмови полягає у тому, що оскільки позивач був звільнений на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, а не з підстав, визначених статтею 44 КЗпП України, права на виплату вихідної допомоги він не має.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

7. Рішенням Хельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 позов у цій справі задоволено частково: визнано протиправними підстави відмови виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні, викладені у листі Тернопільської обласної прокуратури від 15.11.2021 №27-154вих21. Зобов`язано Тернопільську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку. У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.

7.1. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, урахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.12.2020 у справі №560/3971/19, від 15.04.2021 у справі № 440/3166/20 у подібних правовідносинах, зазначив, що частиною п`ятою статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII та частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачений перелік випадків, коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у цей перелік не включене питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже не обмежується можливість застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання.

7.2. Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то суд першої інстанції дійшов висновку, що спір щодо ненарахування та невиплати Тернопільською обласною прокуратурою середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні позивача на момент ухвалення рішення у цій справі відсутній, а тому ця вимога задоволенню не підлягає.

8. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та одночасно заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

9. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 визнано неповажними причини пропуску Тернопільською обласною прокуратурою строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 та відмовлено у поновленні такого строку.

9.1. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання відповідача на отримання копії рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у паперовому вигляді 09.06.2022 не спростовує того факту, що відповідач знав про існування та зміст рішення суду першої інстанції з дати доставлення такого рішення в електронному вигляді до його електронного кабінету 07.04.2022.

10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі № 560/18709/21 залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення.

11. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 відповідач подав 10.06.2022, тобто з пропуском строку, встановленого законом, а ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження означеного рішення визнано неповажними.

12. На виконання означеної ухвали Тернопільською обласною прокуратурою 12.09.2022 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням арументів щодо поважності причин пропуску цього строку.

13. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 визнано неповажними причини пропуску Тернопільською обласною прокуратурою строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 та відмовлено у поновленні такого строку.

13.1. Розглянувши подану відповідачем на виконання ухвали від 29.08.2022 заву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відхилив посилання апелянта на введення воєнного стану в Україні як на поважну причину пропущеного відповідачем строку на апеляційне оскарження, оскільки ані суд першої інстанції, ані відповідач не знаходилися на території безпосереднього ведення бойових дій.

13.2. Посилання відповідача на відсутність доступу до його офіційної електронної адреси, на думку суду, не вказує про обмеження доступу до електронного кабінету в системі «Електронний суд». Своєю чергою довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2022 засвідчено доставлення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 в електронний кабінет відповідача в системі Електронний суд - 24.03.2022.

14. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі № 560/18709/21.

14.1. Посилаючись на пункт 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначив про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 визнано неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

15. Від Тернопільської обласної прокуратури до Верховного Суду (далі - Суд) 03.10.2022 надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі № 560/18709/21 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

15.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частин третьої, четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

15.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник, зокрема, зазначає, що в клопотанні Тернопільської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022, яке було подано відповідачем на виконання вимог ухвали від 29.08.2022, наведено об`єктивні причини, які унеможливили подання апеляційної скарги межах строку, передбаченого статтею 295 КАС України, а також додано докази, які підтверджують наведені обставини. Проте, судом апеляційної інстанції при оцінці наведених обласною прокуратурою доводів не взято до уваги подані на їх підтвердження докази, що призвело до помилкових висновків суду щодо неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

15.3. Так, за доводами скаржника, такими причинами були труднощі у роботі електронних ресурсів органів судової влади України та Тернопільської обласної прокуратури, які виникли після 24.02.2022. Зокрема, до 20.06.2022 було закрито для загального доступу Єдиний державний реєстр судових рішень. Також до 11.05.2022 було призупинено роботу усіх електронних ресурсів органів прокуратури України, держателем яких є Офіс Генерального прокурора, офіційні портали органів прокуратури України та сервери електронної пошти *.gp.gov.ua. У період з 24.02.2022 до 11.05.2022 не працювала електронна пошта inbox@tern.gp.gov.ua, на яку зареєстрований «Електронний кабінет» Тернопільської обласної прокуратури в ЄСІТС «Електронний суд». Електронні листи, які було надіслано у вказаний період на цю адресу, поверталися відправнику з відповідною помилкою. Відтак, робота ЄСТС «Електронний суд» також була некоректною та нестабільною, доступ прокуратури області до її сервісів був неможливий.

15.4. Касатор вказує, що на адресу Тернопільської обласної прокуратури ухвала про відкриття провадження у справі № 560/18709/21, а також судове рішення по суті спору в паперовій формі не надходили. Наведена обставина про порушення судом першої інстанції процесуальних вимог щодо порядку надіслання судових рішень, на думку скаржника, також безпідставно залишилася поза увагою суду апеляційної інстанції.

15.5. До того ж, як зазаначає касатор, Тернопільською обласною прокуратурою в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивовано, що саме введення воєнного стану та утруднення у зв`язку із цим роботи електронних ресурсів судових органів та органів прокуратури, стало об`єктивною, незалежною від волі прокуратури області причиною, яка ускладнила, утруднила та сповільнила роботу прокуратури щодо своєчасного виявлення та оскарження судових рішень.

15.6. Кастор зауважує, що апеляційним судом при розгляді клопотання обласної прокуратури про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення не враховано позицію Верховного Суду щодо визнання воєнного стану поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судових рішень, винесених після 24.02.2022, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №320/12548/20.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.10.2022 відкрито касаційне провадження №К/990/26745/22 за вищевказаною касаційною скаргою.

17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30.01.2023 закінчено підготовчі дії за касаційним провадженням №К/990/26745/22 та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Позиція інших учасників справи

18. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.10.2022 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури доставлено ОСОБА_1 12.10.2022 до його «Електронного кабінету», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

19. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

21. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

22. Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

23. Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

24. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

25. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

26. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

27. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

28. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

29. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

30. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

31. Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

32. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

33. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

34. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

35. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

36. Зі змісту ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 слідує, що проаналізувавши доводи та аргументи відповідача, якими він обґрунтовував поважність причин пропущеного строку, встановленого статтею 295 КАС України, суд дійшов висновку про неповажність таких причин та як наслідок наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

37. Надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

38. Скаржник в якості підстав для поновлення строку апеляційного оскарження зазначав про запровадження в Україні воєнного стану, а також тим, що копію рішення суду першої інстанції відповідач отримав лише 09.06.2022. До того ж відповідач не знав про відкриття провадження у цій справі, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі № 560/18709/21 на його адресу в паперову вигляді не надходила. Копія оскаржуваного рішення надіслана відповідачу лише до його «Електронного кабінету» в системі «Електронний суд», однак у період з 24.02.2022 по 11.05.2022 офіційна електронна пошта відповідача не працювала, а також виникали труднощі у роботі електронних ресурсів органів судової влади України та Тернопільської обласної прокуратури і лише після 11.05.2022 прокуратура отримала можливість роботи з процесуальними документами, які надійшли до її «Електронного кабінету».

39. Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

40. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

41. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

42. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

43. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).

44. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України Кримінального процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України з процедур банкрутства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та інших нормативно- правових актів було розроблено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 "Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

45. Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема "Електронний кабінет" розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

46. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

47. Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

48. Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 "Підсистема "Електронний суд" розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

49. Пунктом 37 підрозділу 2 "Підсистема "Електронний суд" цього розділу визначено, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

49.1. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

50. Відповідно до пункту 38 підрозділу 2 "Підсистема "Електронний суд" вказаного розділу інформація про надходження до «Електронного кабінету» відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його «Електронного кабінету».

51. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування «Електронного кабінету» та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації «Електронного кабінету» з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

52. При цьому, колегія суддів зазначає, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до «Електронного кабінету» користувача.

53. Указаний порядок надсилання учасникам справи процесуальних документів у справі за допомогою засобів ЄСІТС узгоджується з положеннями частин п`ятої і шостої статті 251 КАС України, згідно з якими учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

54. З огляду на вказане, доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо направлення учасникам справи судових рішень у паперовому вигляді, як-то визначено статтею 251 КАС України, є безпідставними.

55. Судом апеляційної інстанції встановлено, що провадження у цій справі відкрито ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2021. Довідками Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.12.2021 засвідчено доставлення ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2021 та копії позовної заяви ОСОБА_1 до «Електронного кабінету» відповідача в системі «Електронний суд» 14.12.2021 та 21.12.2021 відповідно.

56. Отже, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, вказане спростовує доводи відповідача, що останньому не було відомо про перебування на розгляді в Хмельницькому окружному адміністративному суді справи № 560/18709/21 за позовом ОСОБА_1 .

57. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 ухвалено у порядку письмового провадження. Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2022 засвідчено доставлення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.03.2022 до «Електронного кабінету» відповідача в системі «Електронний суд» 24.03.2022.

58. З урахуванням наведеного та наявної в матеріалах справи довідки про доставку документа в електронному вигляді до "Електронного кабінету" скаржника 24.03.2022 о 17 год 49 хв, колегія суддів приходить до висновку, що вказані обставини є достовірним доказом отримання Тернопільської обласної прокуратури рішення суду першої інстанції.

59. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що посилання відповідача на відсутність доступу до його офіційної електронної адреси, не вказує про обмеження доступу до його «Електронного кабінету» в системі «Електронний суд», а тому не може розцінюватися як поважна причина пропуску звернення до суду.

60. При цьому, посилання скаржника на труднощі в роботі електронних ресурсів органів судової влади України та Тернопільської обласної прокуратури, які виникли після 24.02.2022 та припинення роботи офіційних порталів органів прокуратури України, не свідчать про припинення роботи підсистеми «Електронний суд» та наявність перешкод у користувачів .

61. Щодо зазначення відповідачем причин пропуску на апеляційне оскарження у зв`язку із запровадження на території України воєнного стану, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

62. Верховний Суд наголошує, що посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання апеляційної скарги, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.

63. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

64. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

65. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не наведено та не доведено наявності непереборних обставин чи труднощив, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду із апеляційною скаргою, як і наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

66. За таких обставин, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

67. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

68. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законну і обґрунтовану ухвалу, постановлену з дотриманням норм процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

69. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі № 560/18709/21 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк