ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року

м. Київ

справа № 560/2633/19

адміністративне провадження № К/9901/20725/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 (колегія у складі суддів Залімського І.Г., Мацького Є.М., Сушка О.О.)

у справі № 560/2633/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.

У С Т А Н О В И В:

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач), у якому просила зобов`язати нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з листопада 2017 року по січень 2019 року.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року, позов задоволено.

3. ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення та накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення та накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено. Прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі №560/2633/19.

5. Не погоджуючись із ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, у якій просила скасувати вищезазначену ухвалу суду першої інстанції.

6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 - без змін.

7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом апеляційної інстанції взагалі не розглянуто апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2020 та ухвалено постанову, яка не стосується вимог, зазначених у апеляційній скарзі. Вважає, що її позбавлено права на апеляційний перегляд справи.

9. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 відкрито касаційне провадження.

10. Відповідач подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

11. Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

12. Частиною другою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

13. Пунктом 25 частини першої статті 294 КАС України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу.

14. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2020, якою було відмовлено у задоволенні заяви з питань судового контролю за виконанням рішення та накладення штрафу.

15. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

16. Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не переглянув справу по суті вимог та доводів апеляційної скарги та не надав оцінки оскаржуваному позивачем судовому рішенні, а саме ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2020.

17. Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

18. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

19. Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Цей принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

20. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

21. Отже, враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

22. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

23. За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

24. Враховуючи, що справа повертається на новий розгляд до суду першої інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року скасувати та направити справу на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко