ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 560/3472/19
провадження № К/9901/13125/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 (головуючий суддя Лабань Г.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Залімського І.Г., суддів Сушка О.О., Мацького Є.М.)
у справі №560/3472/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправною бездіяльність.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо виплати різниці між пенсією по інвалідності, яка виплачена ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та пенсією, призначеною на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 72 040,62 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нараховану доплату до пенсії у розмірі 72 040,62 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 п`ять тисяч гривень на відшкодування завданої бездіяльністю відповідача моральної шкоди.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовим рішення, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове судове рішення про задоволення позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням від 25.04.2019 у справі №560/814/19 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення з 01.12.2018 виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи в органах прокуратури, що дає право на пенсію згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», періоди роботи на посадах: з 11.07.2001 по 15.09.2002 - слідчого прокуратури Віньковецького району; з 16.09.2002 по 17.10.2005 - старшого помічника прокурора м. Хмельницького; з 18.10.2005 по 02.04.2011 - судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 01.12.2018 поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
5. 08.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з запитом про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 №560/814/19.
6. Листом від 26.07.2019 №Л-154-АД-02.26.06 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило, що на виконання рішення суду від 25.04.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 1 грудня 2018 року. Розмір пенсії обчислено з урахуванням довідки про складові заробітної плати від 20.07.2018 №18-25 вих.18, виданої прокуратурою Хмельницької області, в якій зазначено заробітну плату в сумі 33792,73 грн. Розрахунок пенсії з 01.12.2018 наступний: 33792,73 грн (заробітна плата) х 60 % = 20275,64 грн. Розмір пенсії до виплати з урахуванням обмеження - 14970,00 грн, з 01.07.2019 - 15640,00 грн.
7. 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Дія зазначеного Порядку поширюється на рішення судів, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (з 01.01.2013). Згідно з пункту 4 Порядку черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Пунктом 2 постанови №649 встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Враховуючи зазначене, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 за період з 01.12.2018 по 25.06.2019 ОСОБА_1 нарахована доплата пенсії в сумі 72040,62 грн. Виплату нарахованої доплати пенсії в сумі 72040,62 грн головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області буде проведено у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, після прийняття відповідного рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду та виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Доплату пенсії за період з 26.06.2019 по 31.07.2019 в сумі 12 876,43 грн ОСОБА_1 отримає в серпні 2019 року.
8. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати різниці між пенсією по інвалідності, яка виплачена на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та пенсією, призначеною на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», у розмірі 72040,62 грн. протиправною, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що беручи до уваги, що виконання рішень суду про виплату пенсій здійснюється відповідачем в порядку черговості, правові підстави для зміни цього порядку, - відсутні, а тому відсутні підстави вважати, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та зобов`язувати суб`єкта владних повноважень виплачувати позачергово спірні кошти.
10. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин норми Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі - Порядок №649), оскільки норми зазначеного порядку суперечать основному закону держави і, крім того, оскаржуються в судовому порядку. В цьому випадку, всупереч статті 129-1 Конституції України, судове рішення щодо позивача залишається невиконаним.
11. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення судів залишити без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Ключовим правовим питанням у цій справі є те, чи слід застосовувати до спірних правовідносин норми порядку №649.
14. Згідно із положеннями статті 129 Конституції України однією із основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.
15. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
16. Зазначені норми Основного Закону України знайшли свої відображення у процесуальному законодавстві, зокрема у статті 18 ЦПК та статті 14 КАС України, відповідно до приписів яких, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
17. Так, на реалізацію положень статті 129-1 Конституції України, Верховною Радою України прийнято, зокрема, Закони України №1404-VIII та №4901-VI.
18. Відповідно до положень Закону №1404-VIІІ, такий визначає сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
19. Закон №4901-VI, у свою чергу, встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIІІ, про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, установа, організація та юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
20. Аналіз наведених положень свідчить, що означеними законами врегульовано порядок виконання судових рішень, у тому числі тих, боржником за якими є державний орган.
21. За процедурою, встановленою статтею 3 Закону №4901-VI (Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
22. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом №1404-VIІІ, із заявою про виконання рішення суду (частина 2 статті 3 Закону №4901-VI.
23. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення № 215).
24. Відповідно до пункту 1 Положення № 215 Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
25. Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону №4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
26. Ані Конституцією України, ані згаданими законами, Уряд не наділений повноваженнями з визначення порядку виконання судових рішень, зокрема, в яких боржниками є органи ПФУ. Натомість, положеннями статті 1291 Основного Закону чітко закріплено, що порядок виконання судових рішень визначається законом. Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати лише перелік документів та відомостей які додаються до заяви стягувача при зверненні останнього до уповноваженого органу Державної казначейської служби України.
27. Згідно із пунктом 5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
28. За приписами пунктів 6-9 Порядку № 649 Пенсійний фонд створює комісію з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, яка в свою чергу проводить перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, за рішеннями суду та має право приймати рішення про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови та у разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
29. Отже, Порядок №649 передбачає невизначене на рівні закону право боржника здійснювати перевірку суми заборгованості, присудженої на підставі судового рішення, що набрало сили, та вирішувати питання наявності чи відсутності підстав для виплати зазначеної судом суми коштів.
30. Проте, Порядок №649 не містить, та відповідачем не наведено, нормативного обґрунтування, із посиланням на акт вищої юридичної сили, яким Кабінет Міністрів наділений повноваженнями щодо ревізії суми боргу зазначеної в рішенні суду.
31. Вирішені спірним Порядком питання не відносяться до функцій Кабінету Міністрів України, а підлягають регулюванню на законодавчому рівні або принаймні, мають бути делеговані законодавством Уряду.
32. Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
33. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
34. Також колегія суддів звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
35. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено шляхом викладення пункту 2 його резолютивної частини у наступній редакції:
«Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
36. Постановою Верховного Суду від 26.05.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019, з урахуванням внесених апеляційним судом змін, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 залишено без змін.
37. Таким чином рішення у справі №640/5248/19, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», набрало законної сили.
38. Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, зазначені норми порядку №649 є такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, а тому і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
39. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на таке.
40. Позивачем, серед іншого, заявлено позовні вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нараховану доплату до пенсії у розмірі 72 040,62 грн.
41. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
42. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
43. Судами попередній інстанцій, з огляду на висновки про відмову у задоволенні позову з посиланням на норми Порядку №649, обставини щодо наявності заборгованості Пенсійного органу перед позивачем не досліджувались. Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначити актуальну суму зазначеної заборгованості.
44. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
45. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та, як наслідок, скасування оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
46. Під час нового розгляду судам необхідно:
- врахувати висновки Верховного Суду, зазначені у цій постанові;
- надати належну оцінку обставинам справи щодо наявності/відсутності заборгованості Пенсійного органу перед позивачем;
- вирішити похідні позовні вимоги (щодо стягнення моральної шкоди).
47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статей 345 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі №560/3472/19 - скасувати.
Справу №560/3472/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Шарапа