ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року

м. Київ

справа №560/5599/24

адміністративне провадження №К/990/46367/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Ватаманюка Р.В., суддів Капустинського М.М., Сапальової Т.В.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У квітні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови від 08 березня 2024 року ВП НОМЕР_1 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 19 квітня 2024 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишив без руху та надав позивачу строк для усунення її недоліків - 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору за подання позовної вимоги майнового характеру в розмірі 3028 грн за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)/або обґрунтувань, за яких позивач уважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено.

3. Ухвалою від 02 травня 2024 року Хмельницький окружний адміністративний суд указану позовну заяву повернув позивачу, оскільки ним не було надано платіжне доручення про сплату судового збору.

4. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від 02 травня 2024 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 17 травня 2024 року подало до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 травня 2024 року залишив без руху та запропонував особі, яка її подала, у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати оригінал документа про сплату судового збору.

5. Ухвалою від 13 червня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд указану апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала, оскільки скаржник не виконав вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.

6. 25 липня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно подало до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 липня 2024 року залишив без руху та запропонував особі, яка подала цю скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати оригінал документа про сплату судового збору.

7. 19 серпня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про виконання ухвали суду з документом про сплату судового збору.

8. Ухвалами від 02 жовтня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року. Визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року залишив без руху та запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

9. 15 жовтня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

10. Ухвалою від 31 жовтня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року, визнати поважними причини пропущення строку на апеляційне оскарження та поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.

12. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала від 31 жовтня 2024 року постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, є необґрунтованою та помилковою, оскільки апеляційний суд не взяв до уваги доводи та докази, на які посилалося Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області указує, що конституційний принцип забезпечення апеляційного оскарження судового рішення гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному порядку, яке має бути реалізоване, що забезпечення права на апеляційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну скаргу, що надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Скаржник посилається на введений на території України з 24 лютого 2022 року воєнний стан, що запровадження воєнного стану є поважними причинами для поновлення пропущеного процесуального строку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при поданні апеляційної скарги діяло швидко та відповідно до ситуації, без невиправданих зволікань, а це є підставою для поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 06 січня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

14. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відзиву на касаційну скаргу не подано.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 19 лютого 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами на 20 лютого 2025 року.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

16. Приписами статей 13 293 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.

17. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України, частиною шостою якої установлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

18. Відповідно до статті 295 КАС України, якою установлені загальні строки на оскарження судових рішень, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

19. За правилами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

20. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

21. За приписами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

V. Позиція Верховного Суду

22. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №560/5599/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

23. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

24. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

25. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

26. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

27. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

28. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

29. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

30. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається із апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

31. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

32. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має ураховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення із апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має ураховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

33. Згідно із позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою, строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первинне звернення із апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення попередньої скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих і залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення із апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

34. Як випливає із матеріалів справи №560/5599/24, копію ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 02 травня 2024 року (17:20), що підтверджується довідкою секретаря судового засідання Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року про доставку електронного листа, а 17 травня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 травня 2024 року залишив без руху через невідповідність вимогам КАС України у частині сплати судового збору, а ухвалою від 13 червня 2024 року повернув цю скаргу скаржнику в зв`язку з невиконанням ним вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

35. Копію ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 13 червня 2024 року (18:36), що підтверджується довідкою відповідального працівника Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року про доставку електронного листа.

36. 25 липня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно подало до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 липня 2024 року залишив без руху через невідповідність вимогам КАС України у частині сплати судового збору. На виконання вимог цієї ухвали Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 19 серпня 2024 року подало до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про виконання ухвали суду з документом про сплату судового збору.

37. Ухвалами від 02 жовтня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року. Визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року залишив без руху та запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

38. Копію ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 03 жовтня 2024 року (18:16), що підтверджується довідкою відповідального працівника Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року про доставку електронного листа.

39. 15 жовтня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку скаржник мотивував конституційним правом на апеляційне оскарження судового рішення, що первинна апеляційна скарга подана у передбачений процесуальним законом строк, проте через несплату судового збору була повернута скаржнику. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області також посилалося на введений на території України воєнний стан, що запровадження воєнного стану є поважними причинами для поновлення пропущеного процесуального строку, що позивач при поданні апеляційної скарги діяв швидко та відповідно до ситуації, без невиправданих зволікань.

40. Ухвалою від 31 жовтня 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

41. Постановляючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що поважними причинами пропущення процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Посилаючись на практику Верховного Суду апеляційний суд констатував, що строк на апеляційне оскарження, передбачений КАС України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху та поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, установлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Окрім того, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склалися у нього, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі й щодо вчасного подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції зауважив, що ним для скаржника були забезпечені усі умови, за яких останній, як суб`єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи для доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Проте доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали позивачу скористатися правом на звернення із апеляційною скаргою у межах визначених законодавчих строків, останнім не наведено. Щодо посилань скаржника на обставини введення воєнного стану в Україні, як на додаткову підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Проте скаржник не навів доводів і доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу. Факт введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року є загальновідомим, проте сам по собі не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії. Посилання скаржника на судову практику Верховного Суду щодо оцінки мотивів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апеляційний суд відхилив, зауваживши, що висновки щодо строків звернення із апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником постановах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі. У підсумку суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржник не довів наявності обставин, що перешкоджали йому звернутися до апеляційного суду в межах строку, встановленого законом, і становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у клопотанні не є поважними, а тому немає підстав для поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року.

42. Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

43. Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу від 31 жовтня 2024 року, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не було доведено таких обставин, які б давали підстави для поновлення йому строку звернення до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року в справі №560/5599/24.

44. Суд апеляційної інстанції правильно зауважив на тому, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності. У контексті визнання поважними причин пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення варто урахувати тривалість пропущеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року (більше ніж два місяця з дня отримання копії цієї ухвали), а також взяти до уваги, що апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало вдруге, що попередня апеляційна скарга була повернута Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в зв`язку з неусуненням ним недоліків цієї скарги (ненаданням документа про сплату судового збору) в строк, установлений апеляційним судом. При цьому відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати належною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 13 червня 2024 року про повернення попередньо поданої апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 13 червня 2024 року (18:36), а вдруге із апеляційною скаргою позивач звернувся аж 25 липня 2024 року.

45. До того ж, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропущення з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

46. Введений в Україні воєнний стан, безумовно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними та допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

47. Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що обставини введення воєнного стану можуть бути визнані як поважна причина пропущення строку на апеляційне оскарження. Проте сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. А Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, посилаючись на введений на території України воєнний стан, не навело належного обґрунтування, яким саме чином запровадження воєнного стану перешкодило йому повторно звернутися із апеляційною скаргою у більш стислий строк, чому можливість повторного звернення із апеляційною скаргою у нього з`явилася аж 25 липня 2024 року, тобто більше як через місяць після повернення попередньої апеляційної скарги ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 червня 2024 року та отримання її копії скаржником.

48. Приписи статті 44 КАС України закріплюють обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

49. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

50. Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання скаржником вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд судового рішення після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а тому не підтверджують наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

51. Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися відповідних правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

52. Беручи до уваги наведене, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 жовтня 2024 року обґрунтовано визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та відмовив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року в справі №560/5599/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не навело достатніх обґрунтувань та не надало допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду із апеляційною скаргою.

53. Зазначені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що апеляційним судом неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.

54. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. З огляду на наведене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області без задоволення, а оскаржуваної ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року в справі №560/5599/24 - без змін.

VІ. Судові витрати

56. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року в справі №560/5599/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В. М. Соколов

С. А. Уханенко