ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року

м. Київ

справа № 560/7715/24

адміністративне провадження № К/990/12245/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЧЕР`С МЕД» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року (суддя Драновський Я.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року (судді: Смілянець Е.С., Драчук Т.О. Полотнянко Ю.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЧЕР`С МЕД» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНЧЕР`С МЕД» (далі - ТОВ «ДЕНЧЕР`С МЕД», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 27.02.2024 № 3812/2201-0708, яким збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 1 076 084,00 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 у сумі 1 076 084 грн та щодо відсутності підтверджуючих документів про збільшення ціни послуг не відповідають положенням чинного законодавства, первинної документації та матеріалам перевірки.

Зауважував, що ним надано усі необхідні документи на підтвердження збільшення розміру винагороди повіреного з жовтня 2020 року за договором доручення на заготівлю продукції бджільництва.

Наголошував, що відповідачем порушені строки та порядок прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачені підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2024 залишено в силі.

Постановляючи рішення суди виходили з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та відповідає положенням ПК України, оскільки позивачем під час проведення перевірки не надано будь-яких письмових пояснень та документів, які б підтверджували розрахунок збільшення ціни послуги. Встановлено, що в порушення вимог підпунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(с)БО 16 «Витрати»), позивачем завищено собівартість реалізованої продукції на загальну суму 5 978 244 грн, в результаті віднесення до її складу витрат по операціях з придбання послуг з організації та здійснення заготівлі продукції бджільництва у ФОП ОСОБА_1 , та відповідно виплати йому винагороди за вартість послуг із заготівлі меду, які не підтверджені первинними документами в частині збільшення ціни послуг.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами при винесенні оскаржуваних рішень в порушення вимог підпункту 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України та пункту 5 розділу V Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727), проігноровано той факт, що саме податкове повідомлення-рішення було прийняте контролюючим органом 27.02.2024, тобто значно раніше дати завершення передбачених законодавством строків для подачі заперечень на акт позапланової виїзної перевірки.

Наголошує, що акти наданих послуг містять всі необхідні реквізити, передбачені для первинної документації та інформацію, яка дозволяє встановити характер та вартість послуг, які надавались ФОП ОСОБА_1 .

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує, що скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а висновки, викладені в ній, є хибними та не відповідають чинному законодавству. Відповідач вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, винесеними з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з повним та всебічним дослідженням матеріалів справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Хмельницькій області згідно з наказами від 08.02.2022 № 425-п, від 15.12.2023 № 3485-п проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ДЕНЧЕР`С МЕД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2017 по 30.09.2021 та за період з 31.01.2015 по 30.09.2021, з метою перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка була поновлена відповідно до Закону України від 09.11.2023 № 3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» з 08.12.2023, за результатами якої складений акт від 01.01.2024 № 2/22-01-07-08/39612683.

Позивач скористався своїм правом та подав заперечення від 17.01.2024 № 17/01 на акт документальної планової виїзної перевірки від 01.01.2024 № 2/22-01-07-08/39612683.

У вказаних запереченнях позивач не погоджувався із висновками, викладеними в акті перевірки, в частині порушення ним вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 11 П(с)БО 16 «Витрати», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1076084 грн. В частині інших встановлених перевіркою порушень заперечення не подавалися.

ГУ ДПС у Хмельницькій області листом від 18.01.2024 № 245/10/22-01-07-08-09 повідомило позивача про місце і час розгляду заперечень відповідно до вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України, однак посадові особи позивача або його представники участі у розгляді заперечень не взяли.

Враховуючи, що до заперечень були додані копії документів, які під час перевірки позивачем не надавались, в межах розгляду заперечень надати оцінку та дослідити достовірність яких неможливо, з метою якісного та об`єктивного розгляду заперечень ТОВ «ДЕНЧЕР`С МЕД», комісією із розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок ГУ ДПС у Хмельницькій області, виходячи з підстав, встановлених підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, вирішено призначити документальну позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом заперечень, за результатами якої складено акт від 20.02.2024 № 3567/22-01-07-08/39612683.

За наслідками перевірки, на підставі актів від 01.01.2024 № 2/22-01-07-08/39612683, від 20.02.2024 № 3567/22-01-07-08/39612683 відповідачем 27.02.2024 прийнято податкове повідомлення - рішення № 3812/2201-0708, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 1 076 084 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 86.1. статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 86.7. статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Положеннями підпункту 86.7.1. пункту 86.7. статті 86 ПК України визначено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 86.7.3. пункту 86.7. статті 86 ПК України платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Положеннями підпункту 86.7.4. пункту 86.7. статті 86 ПК України визначено, що під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

Аналогічні положення відображені також у Порядку № 727, відповідно до пункту 5 розділу V якого у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) документальної перевірки. Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 Податкового кодексу.

Як встановлено судами, позивач скористався своїм правом та подав заперечення від 17.01.2024 № 17/01 на акт документальної планової виїзної перевірки від 01.01.2024 № 2/22-01-07-08/39612683.

Крім того, 01.03.2024 позивачем подані також заперечення № 01/03 на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 20.02.2024 № 3567/22-01-07-08/39612683, які були долучені відповідачем до матеріалів перевірки, як того вимагають положення пункту 86.7. статті 86 ПК України, про що було повідомлено ТОВ «ДЕНЧЕР`С МЕД» листом від 07.03.2024 № 2638/6/22-01-07-01-09.

Виходячи з наведеного вище правового регулювання, розгляд заперечень на акт перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України окремо не здійснюється, а такі заперечення відповідно до положень підпункту 86.7.4. пункту 86.7. статті 86 ПК України долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем порядку розгляду заперечень позивача, визначеного положеннями ПК України.

Щодо правомірності збільшення відповідачем суми грошового зобов`язання зі сплати податку на прибуток позивача у розмірі 1 076 084,00 гривень слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №- 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з приписами пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(с)БО 16 «Витрати») витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 11 П(с)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Судами встановлено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення прийнято у зв`язку із завищенням задекларованих позивачем показників у рядку 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» (форма №2) на загальну суму 5 978 244 грн, в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: за 2020 рік в сумі 843491 грн, за 1 квартал 2021 року в сумі 921709 грн, півріччя 2021 року в сумі 2817249 грн, три квартали 2021 року в сумі 5134753 грн, в результаті віднесення до їх складу суми витрат по операціях з придбання послуг з організації та здійснення заготівлі продукції бджільництва у ФОП ОСОБА_1 за цінами, вищими за звичайні ціни на ринку, без підтверджуючих документів щодо причин збільшення ціни послуг.

Основним видом діяльності позивача є виробництво iнших харчових продуктів, а основними постачальниками меду та пилка квіткового, яке закуплено у населення (фізичних осіб-пасічників) для позивача були: ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Позивачем під час проведення перевірки надані додаткові угоди до договору доручення, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , у яких прослідковуються коливання вартості послуги по закупівлі меду.

Суди факту, порівнявши умови договорів, укладених між позивачем із ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , акти наданих послуг, звіти комісіонера, встановили, що фактично ФОП надавались послуги по заготівлі меду в один і той самий період та із однаковими умовами на ринку, тобто вони є ідентичними. При цьому вартість наданих послуг ФОП ОСОБА_1 значно перевищує вартість послуг, наданих ФОП ОСОБА_2 . Так, в період з 01.07.2021 по 30.09.2021 комісійна винагорода ФОП ОСОБА_2 за заготівлю різного виду меду однакова та становила 0,5 грн за 1 кг, тоді як винагорода ФОП ОСОБА_1 із заготівлі меду залежала від його виду та становила від 2,7 грн до 17,5 грн за 1 кг.

Також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 та позивач є пов`язаними суб`єктами господарювання, оскільки ОСОБА_1 згідно баз даних ДПС України є засновником ТОВ «ДЕНЧЕР`С МЕД», при цьому є приватним підприємцем та основним заготівельником меду для ТОВ «ДЕНЧЕР`С МЕД».

Крім того, під час проведення перевірки представнику позивача було вручено письмовий запит від 21.12.2023 № 3/39612683 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), що належать до предмета перевірки» з проханням надати письмове пояснення на обґрунтування рівня договірних цін при укладанні договорів з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 та надати інформацію про відмінність у вартості послуг на момент надання ідентичних (однорідних) послуг, чи проводився аналіз ринку відповідних послуг та чи вони відповідають рівню звичайних цін (ринкових), які склались на ринку ідентичних (однорідних) послуг у порівняних економічних умовах.

Разом з тим, під час проведення перевірки та складання акта перевірки жодних письмових пояснень чи документів, які б підтверджували умови та розрахунок збільшення ціни послуги, на вищезазначений запит посадовими особами ТОВ «ДЕНЧЕР`С МЕД» не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на завищення позивачем собівартості реалізованої продукції на загальну суму 5 978 244 грн, в результаті віднесення до її складу витрат по операціях з придбання послуг з організації та здійснення заготівлі продукції бджільництва у ФОП ОСОБА_1 , та, відповідно, виплати йому винагороди за вартість послуг із заготівлі меду, які не підтверджені первинними документами в частині збільшення ціни послуг, що є порушенням вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 11 П(с)БО 16 «Витрати».

В свою чергу, висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНЧЕР`С МЕД», - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська