ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року

м. Київ

справа №560/8490/24

адміністративне провадження № К/990/15195/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий суддя - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 (судді Сторчак В.Ю., Граб Л.С., Матохнюк Д.Б.)

у справі № 560/8490/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у застосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату з 30.04.2024 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 - 2023 роки, з урахуванням виплачених сум.

РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.04.2024 № 968260131624 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу з 30.04.2024 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021 - 2023 роки, з урахуванням виплачених сум.

Стягнуто на користь позивача 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для усунення виявлених недоліків скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.024 апеляційну скаргу повернуто відповідачу, в зв`язку з тим, що особою, яка її подала, не виконано вимог ухвали суду від 18.11.2024, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.

18.02.2025 відповідачем вдруге подано апеляційну скаргу.

Також відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовивши у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.03.2025 залишив апеляційну скаргу без руху та надав відповідачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

На виконання вимог ухвали суду відповідач подав заяву, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити його.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнав неповажними.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що вперше апеляційну скаргу на судове рішення було подано в межах строку на апеляційне оскарження.

Також, покликаючись на норми діючого процесуального закону, зазначає, що єдиний випадок обов`язкової відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, це якщо скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Просить ухвалу суду апеляційної інстанції від 11.03.2025 скасувати, ухвалити постанову, якою визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення та справу № 560/8490/24 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.

Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї документами отримана позивачем 23.05.2025 (про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення), однак позивач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУД

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Верховний Суд неодноразово давав оцінку поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження при повторній подачі апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень.

Так, у постанові від 03.11.2022 (справа № 560/15534/21) Верховний Суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 КАС України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.05.2022 у справі №420/4212/20, звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом у зв`язку з несплатою судового збору, та сплата судового збору суб`єктом владних повноважень у подальшому не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Крім того Верховний Суд у постановах від 21.03.2024 у справі №200/16530/21 та від 10.12.2024 у справі №560/2929/24 зазначив, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено 17.09.2024, апеляційна скарга подана з пропуском строку апеляційного оскарження 17.02.2025, а наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження та прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах процесуального строку, встановленого КАС України, та на те, що повторне звернення з касаційною скаргою відбулось без зайвих зволікань є безпідставним, оскільки повернення вперше поданої апеляційної скарги, у зв`язку з неналежним її оформленням, не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який час після закінчення строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Передбачена законом можливість повторної подачі такої касаційної скарги не звільняє особу, яка її подала, від обов`язку дотримання інших вимог процесуального законодавства, зокрема щодо строків касаційного оскарження.

До того ж, своєчасне подання першої апеляційної скарги навпаки свідчить про відсутність протягом визначеного законом строку апеляційного оскарження обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно подати апеляційну скаргу.

Покликання відповідача на те, що на відміну від частини другої статті 299 КАС України пропуск строку апеляційного оскарження не є обов`язковою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження і допускає можливість його поновлення також є безпідставним, оскільки судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження не за самим лише фактом пропуску строку апеляційного оскарження, а у зв`язку з тим, що наведені відповідачем підстави його пропуску не є поважними, що в силу приписів пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України є обов`язковою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм процесуального права, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2025 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук