ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 560/858/21

адміністративне провадження № К/9901/40240/21, К/9901/37330/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №560/858/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАН ТРЕЙД ІННОВАЦІЯ» до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційні провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області і Товариства з обмеженою відповідальністю «КАН ТРЕЙД ІННОВАЦІЯ» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 (головуючий суддя Польовий О.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 (головуючий суддя Біла Л.М., судді: Гонтарук В.М., Курко О.П.),

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАН ТРЕЙД ІННОВАЦІЯ» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2020 №0003840701 та №0003850701.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021, адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області і Товариство з обмеженою відповідальністю «КАН ТРЕЙД ІННОВАЦІЯ» звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства у справі №560/858/21.

Ухвалою суду від 29.11.2021 відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою податкового органу.

Ухвалою суду від 14.08.2023 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 15.08.2023.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

З матеріалів у цій справі встановлено наступне.

ТОВ "Кан Трейд Інновація" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2020 №0003840701, від 12.11.2020 №0003850701.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової перевірки, про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту витрат на суму 482280,00 з утримання та обслуговування ПП "ТК - Сантана" нафтобаз, які не використовуються у господарській діяльності, безпідставні, оскільки тимчасове невикористання резервуарів для зберігання нафтопродуктів не може розглядатись як фактор, що розриває зв`язок витрат на утримання такого майна з господарською діяльністю ТОВ "Кан Трейд Інновація".

Відповідач проти позову заперечив, послався на виявлені під час перевірки порушення ТОВ "Кан Трейд Інновація" податкового законодавства внаслідок безпідставного віднесення до податкового кредиту витрат в сумі 482280,00 грн. Податковий орган зазначив, що ТОВ "Кан Трейд Інновація" здійснювало витрати по придбаванню у ПП "ТК - Сантана" послуги щодо утримання та обслуговування нафтобаз (резервуарів) для ведення своєї господарської діяльності, однак відсутні первинні документи, які б підтверджували, що такі нафтобази позивач використовує у своїй господарській діяльності.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.11.2020 №0003840701 в частині суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 156512,00грн., та податкове повідомлення-рішення від 12.11.2020 №0003850701 в частині застосування штрафу в розмірі 23922,14грн.

У частині задоволення позову, суди посилались на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що витрати товариства з отриманих послуг по прийманню та відпуску нафтопродуктів з нафтобази, розташованої у місті Хмельницькому, не стосуються його господарської діяльності, оскільки в матеріалах справи містяться докази використання цієї нафтобази в періоді перевірки з липня 2017 року по грудень 2019 року, що в свою чергу не заперечує відповідач. При цьому, тимчасова відсутність експлуатації резервуара (через відсутність клієнтів як пояснив позивач) не може вважатись не використанням цієї нафтобази в господарській діяльності товариства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивач здійснював витрати на придбання у ПП "ТК - Сантана" послуг щодо утримання та обслуговування нафтобаз для ведення своєї господарської діяльності. Однак в матеріалах справи відсутні первинні документи, які б підтверджували факт використання цих нафтобаз ТОВ "Кан Трейд Інновація" у своїй господарській діяльності. За таких обставин, операції з отримання послуг від "ТК - Сантана" по прийманню, розміщенню та відпуску (відвантаженню) нафтопродуктів за адресами Кам`янець-Подільський район, с/рада Гуменецька, Хмельницьке шосе, 1 та Волочиський район, смт. Війтівці, вул. Грушевського, 10 не зумовлені розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), тому такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку як податковий кредит.

Сторони оскаржили судові рішення у касаційному порядку.

Товариство не погодилося з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову. Позивач вказує, що в оскаржуваних рішеннях встановлено фак невикористання нафтобаз с/рада Гуменецька та смт Війтійвці за цільовим призначенням. У свою чергу, на думку позивача, суди неправильно застосували норми матеріального права: підпункт г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, статті 42-44 Господарського кодексу України. Крім того, як вважає позивач, суди не врахували позиції Верховного Суду. Позивач стверджує, що у ході податкової перевірки не було встановлено фактів негосподарського використання нафтобаз в операціях, не охоплених предметом господарської діяльності, а також не встановлено під час судового розгляду, - за відсутності таких обставин. відсутнє й порушення зі сторони позивача підпункту г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Враховуючи викладене, Товариство просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги позивача. У відзиві ДПС зазначає, що Товариство здійснювало витрати по придбанню послуг щодо утримування та обслуговування нафтобаз для ведення своєї господарської діяльності, однак відповідач не використовував їх взагалі протягом тривалого часу (до прикладу 3 роки); крім того, первинні документи, які б підтверджували, що такі нафтобази використовувались у власній господарській діяльності відсутні. Таким чином, відповідач вважає, що суди повно встановили обставини, правильно застосували норми права, законно і обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.

Поряд з цим, податковий орган також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що суди застосували норму права без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, який вказує, що аналіз норм дає підстави вважати, що оскільки позивач здійснив знецінення запасів (оборотних активів), тобто використав товари в операціях, що у розумінні Податкового кодексу України, не є господарською діяльністю платника податку, тому повинен нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ. Також, відповідач зазначає, що перевіркою не встановлено отримання доходу та відповідно декларування податкових зобов`язань з ПДВ по операціях від надання послуг зберігання по нафтобазах з січня 2020 по червень 2020 року. Відповідач не погоджується, що тимчасова відсутність експлуатації резервуара (через відсутність клієнтів) не може вважатись невикористанням у господарській діяльності, з огляду на те, що тимчасове невикористання це короткий проміжок часу, а не 6 місяців, як у цій справі. На підставі вказаного, відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу податкового органу, де заперечує проти вимог касаційної скарги, посилається на врахування судами всіх обставин, вважає судові рішення в частині задоволення позову законними, такими, що не підлягають скасуванню. Зауважує, що відповідач посилається на висновок Верховного Суду, викладений у справі щодо операцій зі знецінення запасів до нульової вартості, які знаходились на тимчасово непідконтрольній території України, з огляду на що, правовідносини не є подібними. Як стверджує позивач, Товариство не здійснювало переоцінку необоротних активів, не змінювало напрямку використання нафтобаз та не переводило їх до складу невиробничих основних засобів.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг позивача і відповідача, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги Товариства, касаційної скарги податкового органу, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається, посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кан Трейд Інновація" з питань дотримання вимог щодо законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн за червень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у липні 2017 року - червні 2020 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2020 №07/22-01-07-01/39802130, яким встановлені порушення:

пункту 44.1 статті 44, абзацу "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду за червень 2020 року в сумі 482280,00 грн;

пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, в результаті чого не складені та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 482280,00 грн.

На підставі висновків Акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

від 12.11.2020 №0003840701, яким ТОВ "Кан Трейд Інновація" завищене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) в розмірі 482280,00 грн;

від 12.11.2020 №0003850701, яким до ТОВ "Кан Трейд Інновація" застосований штраф в розмірі 73725,00 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Господарська діяльність позивача визначена основним видом господарської діяльності за КВЕД 52.10, який включає в себе діяльність із зберігання та складування всіх видів товарів, при тому основним видом використання будівель та споруд нафтобаз залишається зберігання нафтопродуктів та інших речовин.

У ході розгляду справи з`ясовано судами та не заперечувалось учасниками справи, на балансі ТОВ "Кан Трейд Інновація" перебувають нафтобази (резервуари), які розташовані за адресами:

Кам`янець-Подільський район, с/рада Гуменецька, Хмельницьке шосе, 1;

Волочиський район, смт. Війтівці, вул. Грушевського, 10;

м. Хмельницький, пров. Зенітний, 21.

ТОВ "Кан Трейд Інновація" та ПП "ТК - Сантана" уклали договір про надання послуг від 01.08.2016 №0108-2-16, відповідно до умов якого "ТК - Сантана" зобов`язалось за завданням замовника виконувати власними силами та засобами послуги по прийманню, розміщенню та відпуску (відвантаженню) нафтопродуктів за вказаними вище адресами. Послуги по прийманню та відпуску нафтопродуктів включають в себе витрати виконавця по утриманню нафтобаз (поточні ремонти технологічного устаткування, комунальні платежі, оплата праці задіяного на виконанні цього договору персоналу виконавця).

За вказаними операціями ПП "ТК - Сантана" склало та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму податку на додану вартість в розмірі 482280,00 грн.

ТОВ "Кан Трейд Інновація" збільшило на вказану суму від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано платіжні доручення, акти приймання-передачі наданих послуг (виконання робіт), протоколи узгодження ціни до договору, додатки до актів приймання-передачі наданих послуг.

Окрім того, позивачем до перевірки було надано договори зберігання, укладені з ТОВ "Укртрансліт" від 01.02.2017 №04, від 02.04.2018 №02/04 та від 04.01.2019 №01/01.

Відповідно до умов вказаних договорів позивач зобов`язувався надавати, а ТОВ "Укртрансліт" приймати та сплачувати послуги з приймання, розвантаження (зливу), зберігання та відпуску (наливу) товару. Зберігання товару за договорами здійснювалось на складському комплексі (нафтобазі), що розташований за адресою м. Хмельницький, пров. Зенітний, 21.

Під час перевірки контролюючий орган встановив, що відповідно до наданих позивачем первинних документів та даних бухгалтерського обліку ТОВ "Кан Трейд Інновація" надало ТОВ "Укртрансліт" послуги зі зберігання рідких мінеральних добрив у резервуарах, які розташовані за адресою м. Хмельницький, пров. Зенітний, 21 у період з липня 2017 року по грудень 2019 року.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Суд першої інстанції, позицію якого підтверджено під час апеляційного перегляду, дослідивши надані на виконання умов договорів первинні документи, дійшов висновку, що останні належним чином оформлені та свідчать про зв`язок надання послуг ТОВ "Укртрансліт" з господарською діяльністю позивача.

Як встановлено в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, первинні бухгалтерські документи, що були надані позивачем під час перевірки та під час розгляду справи, належним чином оформлені та свідчать про наявність зв`язку між фактом надання послуг ТОВ "Укртрансліт" з господарською діяльністю позивача.

Суди врахували, що надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Будь-яких доказів неналежності наданих позивачем первинних бухгалтерських документів відповідачем суду не надано.

Таким чином, у ході судового розгляду не підтвердились доводи відповідача про відсутність первинних документів, які б підтверджували, що нафтобаза, на обслуговування якої придбавалися послуги та сформовано позивачем витрати, зокрема, яка розташована у місті Хмельницькому, не використовувалось позивачем у власній господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів контролюючого органу про те, що витрати товариства з отриманих послуг по прийманню та відпуску нафтопродуктів з нафтобази, розташованої у місті Хмельницькому, не стосуються його господарської діяльності, оскільки в матеріалах справи містяться докази використання цієї нафтобази в періоді перевірки з липня 2017 року по грудень 2019 року, що в свою чергу не заперечує відповідач. При цьому, тимчасова відсутність експлуатації резервуара не може вважатись не використанням цієї нафтобази в господарській діяльності товариства.

Суд відхиляє доводи відповідача на неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах і не може визнати релевантним висновок Верховного Суду, про який зазначає відповідач, що викладений у постанові від 02.12.2019 у справі №826/5455/18, що вказує, оскільки позивач здійснив знецінення запасів (оборотних активів), тобто використав товари в операціях, що у розумінні Податкового кодексу України не є господарською діяльністю платника податку, тому повинен нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ.

Як вбачається, у справі у справі №826/5455/18 ТОВ «Метінвест СМЦ» у березні 2017 року з посиланням на пункт 34 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 (МСБО 2) «Запаси», в бухгалтерському обліку здійснено знецінення запасів, які станом на 31 березня 2017 року знаходились на тимчасово непідконтрольній території України до нульової вартості, тобто запаси вартістю 128062917,70 грн знецінені до нульової вартості. При цьому, зазначені запаси обліковуються на балансі ТОВ «Метінвест-СМЦ» у складі активу.

Відповідач залишає поза увагою, що Верховний Суд висновувався з обставин спірних правовідносин у справі №826/5455/18 та керувався, у тому числі, пунктом 38.10 статті 38 розділу ХХ ПК України (у редакції, чинній до 1 січня 2018 року), яким передбачено, що з метою оподаткування податком на додану вартість необоротні активи, придбані (збудовані, споруджені, створені) до 14 квітня 2014 року і які станом на 1 січня 2017 року знаходяться на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, не вважаються: такими, що призначаються для використання (або починають/почали використовуватися) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків; невиробничими необоротними активами в розумінні цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що оскільки позивач здійснив знецінення запасів (оборотних активів), тобто використав товари в операціях, що, у розумінні ПК України, не є господарською діяльністю платника податку, тому повинен нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ.

Також, у справі, що розглядається суди попередніх інстанцій встановили обставини спірних правовідносин щодо нафтобаз, які розташовані за адресами: Кам`янець-Подільський район, с/рада Гуменецька, Хмельницьке шосе, 1 та Волочиський район, смт. Війтівці, вул. Грушевського, 10.

Як з`ясовано, позивачем до перевірки надались регістри бухгалтерського обліку та рахунку 02.5.1 "Матеріальні цінності довірителя" за період з липня 2017 року по грудень 2019 року щомісячно та півріччя 2020 року, відповідно до яких відображений в кількісному виразі товар, який зберігався "добрива рідкі азотні КАС марки КАС32 КАС30", місце зберігання "склад НБ Хмельницький".

При цьому, будь-яких відомостей стосовно зберігання позивачем ПММ або мінеральних добрив на нафтобазах за адресами Кам`янець-Подільський район, с/рада Гуменецька, Хмельницьке шосе, 1 та Волочиський район, смт. Війтівці, вул. Грушевського, 10, не виявлено.

Поряд з цим, факт невикористання резервуарів за вказаними адресами не заперечується і представником позивача.

Апеляційний суд в оскаржуваному рішенні вказав, що факт придбання позивачем у ПП "ТК - Сантана" послуг щодо утримання та обслуговування нафтобаз для ведення своєї господарської діяльності, внаслідок чого були понесені певні витрати, не заперечується, однак колегія суддів констатувала відсутність первинних документів, які б підтверджували факт використання цих нафтобаз ТОВ "Кан Трейд Інновація" у своїй господарській діяльності.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Доводи позивача стосовно нафтобаз, які розміщенні в с. Гуменці Кам`янець-Подільського району по Хмельницькому шосе, 1, та в смт. Війтівці Волочиського району по вул. Грушевського, 10, в першу чергу, грунтуються на припущеннях стосовно отримання майбутнього прибутку.

Разом з тим, відображення в податковому обліку як податковий кредит операції з отримання послуг від "ТК - Сантана" по прийманню, розміщенню та відпуску (відвантаженню) нафтопродуктів за адресами Кам`янець-Подільський район, с/рада Гуменецька, Хмельницьке шосе, 1 та Волочиський район, смт. Війтівці, вул. Грушевського, 10, як таких, що не зумовлені розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), а тому не є вчиненими в межах господарської діяльності позивача.

З`ясування наміру платника податків на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Як вважає позивач, висновки судів є помилковими, підставою для скасування оскаржуваних рішень Товариства зазначає неврахування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.04.2021 у справі №460/3510/20, де вказано, що підпункт г пункту 198.5 статті 198 ПК України є нормою прямої дії, що не потребує додаткового тлумачення. Також, у постанові від 15.01.2020 у справі №826/10855/16 Верховний Суд вказав, що підприємство самостійно вирішує як вести свою господарську діяльність. Крім того, у постанові від 28.012020 у справі №812/823/15 Суд визначив, що неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції жодним чином не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарської операції існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. У постанові від 29.09.2021 у справі №320/4918/19 Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили зміст понять №невикористання у господарській діяльності» та «використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку».

Розглянувши доводи позивача, Верховний Суд вважає, що обґрунтування касаційної скарги в частині незгоди позивача з висновками судів попередніх інстанцій, що сформульовані на підставі встановлених обставин щодо відсутності первинних документів, які б підтверджували факт використання нафтобаз у своїй господарській діяльності, та досліджених доказів щодо відображення в податковому обліку господарських операцій, що не зумовлені розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), - не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема і у постановах, на які посилається скаржник у касаційні скарзі. Наведені позивачем постанови Верховного Суду ухвалені у адміністративних справах за інших фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, та загалом стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів .

Відтак, доводи й аргументи заявників касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Касаційний суд вбачає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі позивача, касаційній скарзі відповідача не вбачається.

Пункт 1 частини першої статті 349 КАС України вказує, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345 349 350 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАН ТРЕЙД ІННОВАЦІЯ» залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021у справі №560/858/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду