ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 560/868/21
адміністративне провадження № К/9901/39125/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, додаткове рішення цього ж суду від 05 травня 2021 року (прийняті судом у складі судді Польового О.Л.), постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, додаткову постанову цього ж суду від 03 листопада 2021 року (ухвалені судом у складі: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів: Капустинського М.М., Смілянця Е.С.) у справі № 560/868/21 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Хмельницької міської ради, Комунального підприємства (далі - КП) «Хмельницькбудзамовник» про визнання незаконним та скасування рішення, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати незаконним Порядок демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій, затверджений рішенням 8 сесії Хмельницької міської ради від 21.09.2016 №55 «Про затвердження Порядку демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій і внесення змін і доповнень до Правил благоустрою міста Хмельницькою, затверджених в новій редакції рішенням міської ради від 25.06.2014 №71, із внесеними змінами рішеннями міської ради від 24.12.2014 №22, від 04.07.2018 № 29» (далі - Порядок № 55);
- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.01.2020 № 42 «Про демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності»;
- стягнути з Хмельницької міської ради моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн;
- стягнути з виконавчого комітету Хмельницької міської ради моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн;
- зобов`язати КП «Хмельницькбудзамовник» повернути демонтовану тимчасову споруду - лавку-автопричіп площею 8,0 кв. м.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року закрито провадження в частині позовної вимоги про зобов`язання КП «Хмельницькбудзамовник» повернути демонтовану тимчасову споруду - лавку-автопричіп площею 8,0 кв. м.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та нечинним Порядок № 55.
Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.01.2020 №42 «Про демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності».
Постановлено стягнути на користь ОСОБА_1 3000,00 грн (три тисячі гривень) моральної шкоди з виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, в частині про визнання незаконним Порядку № 55, суд виходив із того, що регуляторний акт - Порядок № 55 затверджений без аналізу регуляторного впливу, експертного висновку регуляторного впливу та належного оприлюднення його тексту в друкованих виданнях. Крім того, оскаржуваний Порядок №55 не відповідає положенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/20068; далі - Порядок №244).
Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.01.2020 №42 "Про демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності", суд виходив із того, що оскільки оскаржуване рішення прийняте від 23.01.2020 №42 на підставі Порядку №55, тому його також слід визнати протиправним та скасувати.
При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди суд виходив з того, що відповідач позбавив позивача можливості використовувати своє майно (лавку-автопричіп) для зайняття підприємницькою діяльністю, що спричинило позивачу моральну шкоду, яку суд оцінив у 3000,00 грн.
Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2021 заяву ОСОБА_1 про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково: постановлено стягнути на користь ОСОБА_1 5300,00 грн (п`ять тисяч триста гривень) витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської ради; постановлено стягнути на користь ОСОБА_1 5830,00 грн (п`ять тисяч вісімсот тридцять гривень) витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Хмельницької міської ради. У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 вересня 2021 року додаткове рішення суду першої інстанції від 05 травня 2021 року залишив без змін.
Частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не довів понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 26 500,00 грн. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5300,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської ради та 5830,00 грн за рахунок виконавчого комітету Хмельницької міської ради пропорційно до задоволених позовних вимог.
Сьомий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 03 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково.
Постановив стягнути на користь ОСОБА_1 2000 грн (дві тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської ради.
Постановив стягнути на користь ОСОБА_1 2000 грн (дві тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області.
У задоволенні заяви в іншій частині відмовив.
Своє рішення обґрунтував тим, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в загальному розмірі 6000 грн не підлягають відшкодуванню.
Водночас, судові витрати, пов`язані з участю в судовому засіданні та представництвом інтересів ОСОБА_1 , наданням пояснень та заперечень по апеляційній скарзі відповідача в загальному розмірі 4000 грн є обґрунтованими та пропорційними до предмету позову і відповідають складності справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 жовтня 2021 року Хмельницька міська рада, з урахуванням уточнення вимог касаційної скарги, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду викладених у справі № 210/3268/15-а про те, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Посилається на те, що проект регуляторного акта - Порядк № 55 - як додаток до проекту рішення «Про впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій на території міста Хмельницького» та відповідний аналіз регуляторного впливу були у відповідності до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» оприлюднені у газеті «Проскурів» та розміщені на сайті Хмельницької міської ради. 20 вересня 2016 року були проведені громадські слухання.
Щодо змін до Порядку, то також був розроблений аналіз регуляторного впливу та оприлюднений.
Посилається також на те, що суди дійшли неправильного висновку про те, що в повноваженнях органів місцевого самоврядування немає затвердження порядків, які регламентують демонтаж тимчасових споруд.
Що стосується демонтажу тимчасової споруди (далі - ТС), то у позивача закінчилися терміни дії договору про встановлення ТС та паспорта прив`язки. Суди проігнорували існування договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який закінчився 13.02.2019.
Що стосується витрат на правничу допомогу, заявлену позивачем, то обсяг вказаних позивачем, робіт і час, витрачений представником на вчинення процесуальних дій і підготовку документів, є явно неспівмірними зі складністю виконаний робіт, що свідчить про значне завищення вартості й часу, витраченого представником позивача на виконання певних процесуальних дій.
У розрахунку наданої допомоги адвокат дублює перегляд та аналіз апеляційної скарги, при цьому зазначає про вихід суду до нарадчої кімнати, оголошення короткого змісту постанов суду. Зазначені дії не є наданням правничої допомоги. Відомості щодо витраченого часу відсутні.
Аналіз розрахунку вартості витрат на правничу допомогу, свідчить про те, що заявлені суми є необґрунтованими, завищеними, виходять за межі адекватної відповідності, а тому не можуть братися судом до уваги.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 09.11.2021 залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 01.12.2021 - відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19.12.2013 Управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування видало ОСОБА_1 паспорт прив`язки ТС лавки-автопричепу площею 8,0 кв. м, що знаходиться по проспекту Миру, в районі транспортної зупинки «Сілістра». Документ, який засвідчує право на землекористування - рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 08.07.2010 № 872.
Рішенням 8 сесії від 21.09.2016 №55 "Про затвердження Порядку демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій і внесення змін і доповнень до Правил благоустрою міста Хмельницького, затверджених в новій редакції рішенням міської ради від 25.06.2014 №71, із внесеними змінами рішеннями міської ради від 24.12.2014 №22, від 04.07.2018 №29" Хмельницька міська рада затвердила Порядок демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій.
Рішенням від 23.01.2020 №42 "Про демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності" виконавчий комітет Хмельницької міської ради вирішив демонтувати ТС лавку-автопричіп для здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , яка розміщена по проспекту Миру (в районі транспортної зупинки «Сілістра»), доручив комунальному підприємству в присутності представників управління архітектури та містобудування, управління екології та контролю за благоустроєм міста, управління торгівлі в строк до 10.02.2020 здійснити демонтаж зазначеної тимчасової споруди.
Рішенням від 28.01.2020 у справі №560/4072/19 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів здійснити продовження ОСОБА_1 строку дії паспорта прив`язки ТС для провадження підприємницької діяльності «лавки-автопричепу» площею 8,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в районі транспортної зупинки «Сілістра».
На виконання рішення суду від 28.01.2021 Управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів продовжило ОСОБА_1 строк дії паспорта прив`язки ТС для провадження підприємницької діяльності до 06.01.2021.
31.01.2020 КП «Хмельницькбудзамовник» здійснило демонтаж ТС лавки-автопричепу, яка належить ФОП ОСОБА_1 , про що складено відповідний акт.
Вважаючи Порядок №55 та рішення від 23.01.2020 №42 протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною дванадцятою статті 59 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 4 Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Принципами державної регуляторної політики є:
- доцільність - обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;
- адекватність - відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;
- ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб`єктів господарювання, громадян та держави;
- збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави;
- передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;
- прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №1160-IV регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI) передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані, зокрема, оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Згідно з частиною третьою статті 15 Закону №2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону № 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.
Статтею 34 Закону № 1160-IV передбачено, що кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.
Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, який разом з цим проектом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики (далі - пропозиції уповноваженого органу).
Порядок та строки підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу внесених проектів регуляторних актів встановлюються регламентами відповідних рад.
На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії відповідної ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту та пропозицій уповноваженого органу відповідальна постійна комісія готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону. У випадках, визначених частиною другою статті 33 цього Закону, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу та пропозицій уповноваженого органу.
Висновки відповідальної постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проект регуляторного акта супроводжувався при його внесенні, лише у разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий відповідальній постійній комісії протягом строку, встановленого для його підготовки. Це правило не застосовується у випадках, передбачених частиною другою статті 33 цього Закону.
Висновки відповідальної постійної комісії та пропозиції уповноваженого органу передаються для вивчення до постійної комісії, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проекту регуляторного акта у відповідній раді (далі - головна постійна комісія), за винятком випадків, коли відповідальна постійна комісія є головною постійною комісією.
При представленні на пленарному засіданні сесії ради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії доповідає висновки цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону, а також пропозиції уповноваженого органу разом з рішенням постійної комісії щодо їх врахування.
Згідно зі статтею 33 Закону № 1160-IV у разі внесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.
За мотивованим поданням депутата ради, постійної комісії ради, голови районної або обласної ради відповідальна постійна комісія може прийняти рішення про забезпечення підготовки в порядку, встановленому частинами другою та третьою статті 34 цього Закону, експертного висновку щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта, внесеного цим депутатом ради, постійною комісією ради, головою районної або обласної ради. У цьому разі аналіз регуляторного впливу не готується, а експертний висновок щодо регуляторного впливу готується відповідно до вимог статті 8 цього Закону.
У разі внесення на розгляд засідання виконавчого органу ради чи внесення на затвердження сільським, селищним, міським головою проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу цей проект повертається його розробникові на доопрацювання.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону № 1160-IV оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.
Статтею 36 Закону № 1160-IV передбачено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:
- відсутній аналіз регуляторного впливу;
- проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано вказали про те, що Порядок №55, є регуляторним актом, тому на нього поширюються положення Закону № 1160-IV.
Хмельницька міська рада зазначала про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону № 1160-IV, оскільки аналіз регуляторного впливу та проект оскаржуваного Порядку були оприлюднені у газеті "Проскурів" та розміщені на сайті Хмельницької міської ради як додаток до проекту рішення "Про впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій на території міста Хмельницького".
Також судами встановлено, що у газеті "Проскурів" №24 від 23.06.2016 міститься повідомлення про оприлюднення регуляторного акта - рішення сесії міської ради "Про впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій на території м. Хмельницького".
Пунктом 6 оприлюдненого проекту передбачено затвердити Порядок демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій (додаток №4).
Крім того, відповідач подав копію аналізу впливу регуляторного акта проекту рішення міської ради "Про впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій на території м. Хмельницького" та протокол громадських слухань проекту рішення міської ради "Про впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій на території м. Хмельницького", в яких серед іншого розглядався Порядок демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій.
Рішення Хмельницької міської ради "Про впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій на території м. Хмельницького" затверджене 22.03.2017.
Водночас, оскаржуваний Порядок №55 затверджено рішенням 8 сесії Хмельницької міської ради від 21.09.2016 №55 "Про затвердження Порядку демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій і внесення змін і доповнень до Правил благоустрою міста Хмельницького, затверджених в новій редакції рішенням міської ради від 25.06.2014 №71, із внесеними змінами рішеннями міської ради від 24.12.2014 №22, від 04.07.2018 №29".
Тобто, як встановили суди, Порядок №55, що оскаржується, прийнятий не як додаток до рішення Хмельницької міської ради "Про впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій на території м. Хмельницького", а як додаток до іншого рішення Хмельницької міської ради.
Зважаючи на вищенаведене, як правильно зазначили суди, надані відповідачем документи не підтверджують дотримання вимог Закону № 1160-IV щодо підготовки аналізу регуляторного впливу та оприлюднення проекту безпосередньо Порядку №55.
Отже, регуляторний акт - Порядок №55 затверджений без аналізу регуляторного впливу та належного оприлюднення його тексту в друкованих виданнях, тобто з порушенням вимог статей 8, 35 Закону №1160-IV.
Щодо доводів Хмельницької міської ради про те, що з урахуванням положень підпункту 7 пункту "а" статті 30 Закону № 280/97-ВР з метою впорядкування відносин відповідач має повноваження приймати акти, в тому числі і Порядок демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій, слід зазначити таке.
Згідно з підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів визначені також статтею 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано послалися на постанову Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №705/6569/16-а, правовідносини у якій виникли з аналогічних правовідносин, у якій Верховний Суд зазначив таке:
«Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.
Законодавством України не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування щодо затвердження порядків, положень чи будь-яких інших документів, які регламентують проведення демонтажу встановлених споруд».
Отже, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що у Хмельницької міської ради відсутні повноваження для прийняття Порядку №55.
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 21.10.2011 №244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок №244).
Згідно з пунктами 2.1, 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку №244 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди, установлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу, розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.
Пунктом 2.13 Порядку №244 передбачено, що при оформленні паспорта прив`язки тимчасової споруди забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком.
Відповідно до пункту 2.14 Порядку №244 паспорт прив`язки тимчасової споруди не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив`язки з інших підстав не допускається.
Згідно з пунктами 2.3, 2.6 та 2.11 Порядку №244 перелік документів для отримання паспорта прив`язки тимчасової споруди є вичерпним. Зазначеними пунктами не передбачено надання документів про відведення земельних ділянок під розміщення тимчасової споруди.
Стосовно додатка 1 до цього Порядку, який передбачає надання інформації щодо площі земельної ділянки згідно з документами землекористування, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листом від 21.02.2012 №7/14-2737 роз`яснило, що така інформація наводиться у випадках, коли заявник уже є власником земельної ділянки і має намір розмістити тимчасову споруду саме на цій земельній ділянці. В інших випадках надання такої інформації не є обов`язковим.
Отже, для розміщення тимчасової споруди за умови наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування земельна ділянка не відводиться, а обов`язок щодо зазначення площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування стосується лише тих суб`єктів господарювання, які є власниками земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.06.2018 у справі №905/1552/16.
Таким чином, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок №244 не містять приписів щодо обов`язкового попереднього або наступного набуття суб`єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на яких вони мають бажання встановити тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності, та укладення будь-яких договорів щодо встановлення тимчасової споруди.
Водночас, пунктом 2.4 Порядку №55 передбачено, що паспорт прив`язки ТС анулюється Управлінням архітектури та містобудування у наступних випадках: недотримання вимог паспорта прив`язки при її встановленні; надання недостовірних відомостей у документах, поданих для отримання паспорта прив`язки ТС/ТК; переобладнання ПТС на СТС шляхом знімання колес тощо; у разі невнесення "Сервітуарієм" плати за користування особистим строковим сервітутом протягом трьох календарних місяців підряд; будівництво фундаменту, капітальних стін ТС/ТК, інших об`єктів на об`єкті благоустрою; припинення дії договору щодо розміщення ТС/ТК.
Тобто, Порядок № 55 для розміщення особою тимчасової споруди, окрім наявності паспорта прив`язки, передбачає необхідність укладання договору про розміщення тимчасової споруди та укладання сервітуту. При цьому, у разі відсутності вказаних документів споруда вважається самовільно встановленою та підлягає демонтажу.
Таким чином, оскаржуваний Порядок №55 не відповідає Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №244.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання нечинним та скасування Порядку демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій, затвердженого рішенням 8 сесії Хмельницької міської ради від 21.09.2016 №55.
Що стосується оскарження рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.01.2020 №42 "Про демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності", колегія суддів виходить з такого.
Судами встановлено, що відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №560/4072/19 зобов`язано Управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів здійснити продовження ОСОБА_1 строку дії паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності "Лавки-автопричепу" площею 8,0 кв. м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в районі транспортної зупинки «Сілістра».
При цьому, оскаржуване рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.01.2020 №42 "Про демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності" прийнято 23.01.2020, тобто під час судового оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у продовженні строку дії паспорта прив`язки тимчасової споруди, коли дійсність паспорта прив`язки ТС була спірною.
Крім того, рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.01.2020 №42 "Про демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності" прийняте в тому числі на підставі Порядку №55, тому суди дійшли обґрунтованого висновку про його скасування.
Також суд враховує, що рішенням від 28.01.2020 у справі №560/4072/19 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів здійснити продовження ОСОБА_1 строку дії паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності «лавки-автопричепу» площею 8,0 м.кв., розташованого за адресою м. Хмельницький, проспект Миру, в районі транспортної зупинки «Сілістра».
Що стосується наявності підстав для стягнення моральної шкоди, слід зазначити таке.
Суди попередніх інстанцій слушно послалися на те, що загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, сформульовані Верховним Судом у постановах від 10.04.2019 у справі №464/3789/17 та від 24 березня 2020 року у справі №818/607/17.
Зокрема, Суд зазначив, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
При цьому, слід виходити з презумпції того, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Згідно з доводами позивача про те, що маючи чинний та не анульований паспорт прив`язки, рішення суду від 28 січня 2020 року, більше 1 року та 5 місяців позивач не має можливості використовувати свою ТС та займатись підприємницькою діяльністю, внаслідок незаконних дій органів місцевого самоврядування, їх управлінь та комунальних підприємств та незаконно прийнятих рішень (порядку демонтажу та рішення про демонтаж ТС) та неповернення ТС.
Водночас, як зазначили суди, доводи щодо неможливості здійснення підприємницької діяльності з урахуванням мети такої діяльності пов`язані із завданням матеріальної шкоди та не обґрунтовують співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Крім того, на обґрунтування позовних вимог про стягнення з Хмельницької міської ради 30 000 грн моральної шкоди позивач не вказує про завдання йому негативних емоцій, які досягли рівня страждання або приниження, внаслідок затвердження Хмельницькою міською радою Порядку демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та тимчасових конструкцій.
Позивач також не обґрунтовує заявлену суму моральної шкоди у розмірі по 30 000 грн з виконавчого комітету Хмельницької міської ради та Хмельницької міської ради відповідно.
Зважаючи на вищенаведене, оскільки на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.01.2020 №42 "Про демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності", яке визнано судом протиправним, здійснено демонтаж тимчасової споруди позивача за наявності чинного паспорта прив`язки, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з виконавчого комітету Хмельницької міської ради моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року слід залишити без змін.
Що стосується оскарження додаткового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, якими було вирішено питання витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити таке.
Згідно з частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як встановили суди, 20.04.2021 позивач подав до Хмельницького окружного адміністративного суду заяву про розподіл судових витрат, в якій повідомив, що остаточний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та відповідні докази буде поданий після ухвалення рішення.
Частиною дев`ятою статті 139 КАС передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частин першої - п`ятої статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Як зазначили суди, на підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги від 10.01.2017, додаткову угоду від 28.08.2019 №1, додаток від 01.07.2020 №4 до договору про надання правничої допомоги, акт від 30.04.2021 №1 приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) до договору про надання правничої допомоги від 10.01.2017 та додатку від 01.07.2020 №4, звіт про витрачений час на надання правничої допомоги, рахунок-фактуру від 30.04.2021 №30/04/21.
Відповідно до рахунку-фактури від 30.04.2021 №30/04/21 сума гонорару за надані послуги складає 33 125,00 грн.
Згідно зі звітом про витрачений час на надання правничої допомоги розмір понесених витрат на надання юридичних послуг в сумі 33 125,00 грн складається з наступних послуг:
- зустріч адвоката з клієнтом, аналіз наданих матеріалів, надання первинної консультації та узгодження подальших дій щодо надання правової допомоги (750,00 грн);
- вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 08.07.2020 року №42/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (750,00 грн);
- отримання відповіді виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13.07.2020 та ознайомлення з цією відповіддю (375,00 грн);
- вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 21.07.2021 №45/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (500,00 грн);
- отримання відповіді Хмельницької міської ради від 24.07.2021 та ознайомлення з цієї відповіддю (750,00 грн);
- вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 15.12.2020 №68/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (750,00 грн);
- отримання відповіді Управління торгівлі Хмельницької міської ради від 24.12.2021 та ознайомлення з цією відповіддю (750,00 грн);
- зустріч адвоката з замовником, консультація, ознайомлення з витребуваними доказами та документами, узгодження кінцевої позиції, надання адвокату завдання щодо необхідності підготовки позовної заяви до суду (500,00 грн);
- ознайомлення із спеціальним законодавством та спеціальними нормативно-правовими актами, їх аналіз, пошук практики Верховного Суду по цій категорії справ, підготовка тексту позовної заяви, друк підготовка та оформлення додатків до позову, підготовка позовної заяви з додатками для інших учасників справи, підготовка позовної заяви для підпису замовнику, підписання позовної заяви замовником та адвокатом, підготовка замовнику додатків для засвідчення копій, подання адвокатом документів до суду шляхом направлення листа через відділення АТ "Укрпошта" (12 000,00 грн);
- отримання в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду копії ухвали про залишення позову без руху (250,00 грн);
- підготовка заяви про необхідність відкриття провадження у справі, судової практики, підготовка інших додатків, підписання заяви адвокатом, подання адвокатом усіх документів до суду шляхом направлення листа через відділення АТ "Укрпошта" (375,00 грн);
- отримання та аналіз ухвали про відкриття провадження у справі та зобов`язання Хмельницької міської ради опублікувати оголошення про оскарження порядку демонтажу (125,00 грн);
- участь у підготовчому судовому засіданні (3500,00 грн);
- ознайомлення з повним текстом ухвали суду від 11.03.2021 (250,00 грн);
- підготовка відповіді на відзив (4500,00 грн);
- участь у підготовчому судовому засіданні (1000,00 грн);
- участь у судовому засіданні (750,00 грн);
- роздруківка адвокатом фотофіксації витребуваних оригіналів документів, їх детальний аналіз (500,00 грн);
- участь у судовому засіданні (розгляд справи по суті) (3500,00 грн);
- участь у судовому засіданні (проголошення короткого тексту ухвали та рішення) (250,00 грн);
- підготовка заяви про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу та додатків до неї (1000,00 грн).
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.
Позивач зазначає про те, що вказані вище послуги є окремими видами правової допомоги та адвокатської діяльності згідно з пунктами 2.5, 4.3 Договору про надання правової допомоги від 10.01.2017.
Згідно з п.2.5 Договору про надання правової допомоги від 10.01.2017, якщо інші вимоги щодо обсягу правничої допомоги не обумовлені Сторонами і не зафіксовані в додатку Договору, комплекс правничої допомоги включає: підготовку аналітичних висновків з питань застосування законодавства України, експертних висновків стосовно законності вчинення правочинів, розробку проектів нормативно-правових актів, договорів, локальних документів суб`єкта господарювання, участь та/або представлення Замовника у розгляді та вирішенні і господарських, цивільних, адміністративних, земельних, трудових, сімейних спорів, зокрема, й представництво у судовому порядку, в тому числі підготовку процесуальних документів (позовних заяв, клопотань, скарг, пояснень тощо), друкування та/або копіювання додатків до процесуальних документів, направлення необхідних документів до суду та/або учасникам провадження поштою. електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо, надання усних та письмових консультацій, інформаційних довідок, а також представництво інтересів Замовника у міжнародних комерційних і третейських судах, органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах.
Водночас, пункт 4.3 Договору про надання правової допомоги від 10.01.2017 з урахуванням Додаткової угоди №1 від 28.008.2019 визначає обсяг повноважень адвоката, які не є видами правової допомоги, які надаються адвокатом.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зустріч адвоката з клієнтом, аналіз наданих матеріалів, надання первинної консультації та узгодження подальших дій щодо надання правової допомоги (750,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 08.07.2020 №42/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (750,00 грн), отримання відповіді виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13.07.2020 та ознайомлення з цієї відповіддю (375,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 21.07.2021 №45/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (500,00 грн), отримання відповіді Хмельницької міської ради від 24.07.2021 та ознайомлення з цієї відповіддю (750,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 15.12.2020 №68/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (750,00 грн), отримання відповіді Управління торгівлі Хмельницької міської ради від 24.12.2021 та ознайомлення з цієї відповіддю (750,00 грн), зустріч адвоката з замовником, консультація, ознайомлення з витребуваними доказами та документами, узгодження кінцевої позиції, надання адвокату завдання щодо необхідності підготовки позовної заяви до суду (500,00 грн), необґрунтовано вказані в якості окремих послуг, оскільки безпосередньо пов`язані з підготовкою позовної заяви і є її частиною.
При цьому, підготовку позовної заяви зазначено в якості окремої послуги вартістю 12 000,00 грн, однак позивач не обґрунтовує необхідність витрачання 8 год. часу на підготовку позовної заяви з урахуванням попередньо наданих послуг щодо отримання доказів та надання консультацій.
Так, суди обґрунтовано зауважили, що отримання в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду копії ухвали про залишення позову без руху (250,00 грн), підготовка заяви про необхідність відкриття провадження у справі, судової практики, підготовка інших додатків, підписання заяви адвокатом, подання адвокатом усіх документів до суду шляхом направлення листа через відділення АТ "Укрпошта" (375,00 грн) вчинені на усунення недоліків складеної адвокатом позовної заяви, плата за яку включена до вартості послуг щодо підготовки позовної заяви.
Отримання та аналіз ухвали про відкриття провадження у справі та зобов`язання Хмельницької міської ради опублікувати оголошення про оскарження порядку демонтажу (125,00 грн), ознайомлення з повним текстом ухвали суду від 11.03.2021 (250,00 грн), роздруківка адвокатом фотофіксації витребуваних оригіналів документів, їх детальний аналіз (500,00 грн) не є окремими видами адвокатської діяльності, а є частиною представництва адвокатом клієнта під час розгляду справи.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в загальному розмірі 6625,00 грн не підлягають відшкодуванню.
Щодо оскарження додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року колегія суддів вважає за потрібне зазначити таке.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги від 10.01.2017, додаткову угоду від 28.08.2019 №1, додаток №5 від 25.05.2021 до договору про надання правничої допомоги, акт №1 приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) до договору про надання правничої допомоги від 10.01.2017 та додатку №5 від 25.05.2021; звіт про витрачений час на надання правничої допомоги при підготовці до розгляду та розгляді справи №560/868/21; рахунок-фактуру №27/09/21 від 27.09.2021.
Згідно з пунктом додатку №5 від 25.05.2021 до договору про надання правничої допомоги сторони погодили, що гонорар адвоката за надання правничої допомоги згідно з пунктом 1 даного додатку становить фіксований гонорар у розмірі 10 000 грн.
Відповідно до рахунку-фактури №27/09/21 від 27.09.2021 сума гонорару за надані послуги складає 10 000 грн.
Згідно зі звітом про витрачений час на надання правничої допомоги розмір понесених витрат на надання юридичних послуг в сумі 10 000 грн складається з наступних послуг:
1) детальний аналіз рішення суду від 28.04.2021 та додаткового рішення від 05.05.2021; ознайомлення з апеляційною скаргою відповідача; зустріч адвоката із замовником; надання консультації; отримання від замовника доручення для підготовки та подання апеляційної скарги - 1000 грн;
2) підготовка апеляційної скарги на рішення суду від 28.04.2021, підготовка скарги з додатками для відповідача, підписання, скріплення ЕЦП, направлення документів електронною поштою відповідачам та до суду - 2500 грн;
3) підготовка апеляційної скарги на додаткове рішення суду від 05.05.2021, підготовка скарги з додатками для відповідача, підписання, скріплення ЕЦП, направлення документів електронною поштою відповідачам та до суду - 1500 грн;
4) підготовка заяви про розподіл судових витрат, підписання заяви, скріплення ЕЦП та направлення на електронну адресу суду - 200 грн;
5) підготовка до участі у справі; перегляд та аналіз апеляційної скарги відповідача; забезпечення представництва замовника в судовому засіданні у Сьомому апеляційному адміністративному суді в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів; надання пояснень та заперечень по апеляційній скарзі відповідача - 4000 грн;
6) підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення та включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу - 800 грн.
Оцінюючи наявність підстав для відшкодування заявлених вище витрат, апеляційний суд обґрунтовано врахував, що апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2021 залишено без задоволення, тому витрати, зазначені в пунктах 2-3 звіту про витрачений час на надання правничої допомоги в загальній сумі 4000 грн не підлягають відшкодуванню.
При цьому, детальний аналіз рішення суду від 28.04.2021 та додаткового рішення від 05.05.2021; ознайомлення з апеляційною скаргою відповідача; зустріч адвоката із замовником; надання консультації; отримання від замовника доручення для підготовки та подання апеляційної скарги не є окремими видами адвокатської діяльності, а є частиною підготовки апеляційної скарги, отже, витрати на професійну правничу допомогу згідно з пунктом 1 звіту про витрачений час на надання правничої допомоги в загальній сумі 1000 грн також не підлягають відшкодуванню.
Крім того, підготовка заяви про розподіл судових витрат та підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення не є окремими видами адвокатської діяльності, а є частиною представництва адвокатом клієнта під час розгляду справи, тому вказані витрати безпідставно визначені в якості окремих послуг.
Отже, заявлені позивачем витрати на правову допомогу в загальному розмірі 6000 грн не підлягають відшкодуванню.
Водночас, судові витрати, пов`язані з участю в судовому засіданні, представництвом інтересів ОСОБА_1 та наданням пояснень та заперечень по апеляційній скарзі відповідача в загальному розмірі 4000 грн є обґрунтованими та пропорційними до предмету позову і відповідають складності справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла обґрунтованого висновку про необхідність стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської ради та 2000 грн за рахунок виконавчого комітету Хмельницької міської ради.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Хмельницької міської ради залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, додаткове рішення цього ж суду від 05 травня 2021 року, дві постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та додаткову постанову цього ж суду від 03 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець