ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2021 року
м. Київ
справа № 562/2103/16-а
провадження № К/9901/43151/18
К/9901/43153/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області про визнання дій і рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Іваненко Т.В., Охрімчук І.Г., Франовської К.С. від 03 квітня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області про визнання дій і рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:
- визнати протиправними рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області від 21 липня 2016 року про відмову йому в підтвердженні пільгового стажу та дії управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах;
- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27 травня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 січня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що за результатами проведеної атестації робочих місць за умовами праці від 24 липня 1997 року та у зв`язку з неповним завантаженням наказом № 68 від 26 серпня 1997 року по ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання» відповідність професії заливника металу списку № 1 не підтверджено, про що зроблено відповідний запис за № 25 у трудовій книжці позивача.
Наказом № 68 від 26 серпня 1997 року також не підтверджено професію формувальника машинного та ручного формування (п.4.4 наказу), вважати дане робоче місце, як і професію заливника металу (п.2.1 наказу) із шкідливими умовами праці на загальних підставах.
З архівної довідки № 519а від 02 червня 2015 року убачається, що в особових рахунках працівників ливарного цеху Здолбунівського заводу нестандартного обладнання є дані про роботу ОСОБА_1 заливником металу (1993- 1994 роки та 1995 рік), що узгоджується із встановленими судом обставинами здобуття ним професії заливника під час роботи на підприємстві формувальником.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чіткі показання з приводу початку чи періодів виконання робіт заливником та зайнятість повний робочий день за цією професією не надали.
За наявності записів у трудовій книжці про дату зміни виду виконуваної роботи (професії), суд погоджується з доводами відповідачів, що період роботи позивача формувальником з 22 серпня 1992 року по 31 липня 1994 року, робоче місце якого не було підтверджено підприємством за результатами атестації умов праці, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, зарахуванню в пільговий стаж роботи за списком № 2 не підлягає.
4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 січня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненської області від 21 липня 2016 року про відмову в підтвердженні пільгового стажу ОСОБА_1 та дії управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії.
Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області винести рішення, яким призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27 травня 2016 року.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 працював із 21 жовтня 1987 року формувальником машинної формовки в ливарному цеху на Здолбунівському авторемонтному заводі (надалі перейменований та перетворений у ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання»), наказом № 74 від 19 липня 1994 року йому присвоєна суміжна професія заливника металу першого розряду та з 01 серпня 1994 року наказом №79 його переведено з формувальника машинної формовки на заливника литейного цеху.
З 26 серпня 1997 року по 15 лютого 1999 року позивач працював плавильником металу і сплавів в ливарному цеху.
6. За результатами проведеної атестації робочих місць за умовами праці від 24 липня 1997 року відповідність професії заливника металу списку № 1 у зв`язку з неповним завантаженням наказом № 68 від 26 серпня 1997 року по ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання» відповідність професії заливника металу списку № 1 не підтверджено, про що зроблено відповідний запис за № 25 у трудовій книжці позивача.
7. Проте наказом № 28 від 30 квітня 1998 року внесені зміни до наказу № 68 від 26 серпня 1997 року «По результатах проведення атестації робочих місць за умовами праці» та підтверджено робоче місце заливальника металу, що дає право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1.
8. Ураховуючи, що підприємство зобов`язане було провести атестацію робочого місця з 1992 року протягом п`яти років, її було проведено у належний строк у 1997 році та відповідними змінами в наказі від 30 квітня 1998 року підтверджено робоче місце позивача, яке дає право на пенсію на пільгових умовах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для незарахування вказаного стажу роботи до пільгового.
9. З 26 серпня 1997 року по 15 лютого 1999 року позивач працював плавильником металу і сплавів в ливарному цеху, робоче місце атестовано по списку № 1.
10. На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що до пільгового стажу роботи необхідно включити роботу на посаді формувальника в період з 21 жовтня 1987 року по 31 грудня 1992 року за списком № 2, що становить 5 років 2 місяці 10 днів, на посаді заливника металу в період з 1 січня 1993 року по 25 серпня 1997 року за списком № 1 (4 роки 8 місяців 26 днів) та на посаді плавильника металів та сплавів в період з 26 серпня 1997 року по 15 лютого 1999 року за списком № 1 (1 рік 5 місяців 20 днів).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області та Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненської області звернулись із касаційними скаргами, у яких просять скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 січня 2017 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Судами попередніх інстанцій установлено, що 16 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області листом від 25 серпня 2016 року повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю достатнього на день звернення необхідного стажу роботи 10 років із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, оскільки періоди пільгової роботи за списком № 1 з 22 серпня 1992 року по 31 липня 1994 року та за списком № 2 з 01 серпня 1994 року по 25 серпня 1997 рік комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області (рішення від 21 липня 2016 року) за заявою ОСОБА_1 від 06 липня 2016 року не підтверджено за результатами атестації робочих місць.
13. Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідачів, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. Касаційні скарги обґрунтовано тим, що позивач у спірні періоди працював на посаді формувальника - із 28 жовтня 1987 року по 31 липня 1994 року та на посаді заливника металу - із 01 серпня 1994 року по 25 серпня 1997 року.
Згідно з наказом ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання» від 26 серпня 1997 року № 68 (пункт 2 наказу) не підтверджено атестацію робочих місць, у тому числі, на посадах «заливник металу» та «формувальник машинного та ручного формування».
15. Суд апеляційної інстанції надаючи правову оцінку наказу ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання» від 30 квітня 1998 року № 28, яким було внесено зміни до наказу від 26 серпня 1997 року № 68, а саме було підтверджено робоче місце на посаді «заливник металу», дійшов висновку про застосування його дії на період з 1992 року по 1997 рік.
16. Скаржник уважає, що позиція апеляційного суду не відповідає нормам матеріального права, адже, якщо наказ, яким було надано атестацію робочого місця по посаді «заливних металу» був прийнятий 30 квітня 1998 року, то відповідно і чинності він набирає з моменту прийняття, якщо інше не передбачено змістом самого наказу. Оскільки, наказ від 30 квітня 1998 року не містить пункту, який би обумовлював його дію, починаючи з прийняття наказу від 26 серпня 1997 року, то відповідно і атестація робочого місця па посаді «заливник металу» підтверджена, починаючи з 30 квітня 1998 року.
17. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, описуючи досліджені документи, вказав, що з 01 серпня 1994 року наказом № 79 позивача було переведено на посаду заливника металу. При цьому суд дійшов необґрунтованого висновку про зарахування стажу на посаді заливника металу з 01 січня 1993 року, а не з 01 серпня 1994 року, тобто, фактично, додатково безпідставно дораховує позивачу 1 рік 7 місяців стажу, якого не вистачало позивачу для призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому жодних інших документів, які дійсно підтверджували б факт роботи позивача заливником металу саме з 1 січня 1993 року немає, та судом не досліджувалось. Згідно з відомостями трудової книжки та особової картки працівника позивач працював на посаді заливника металу з 01 серпня 1994 року, що також було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось позивачем.
18. ОСОБА_1 подано заперечення на касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року, у яких він просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
19. Рівненським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області подано клопотання про заміну управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області його правонаступником - Рівненським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
21. Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
22. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній установлюється Кабінетом Міністрів України.
23. Пунктом 10 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
24. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж установлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
25. За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
26. Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
27. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
28. Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
29. Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
30. Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
31. Згідно із пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
32. Так, згідно із статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
33. У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
34. Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
35. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
36. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
37. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
38. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до списку № 1 або списку № 2, робоче місце за якою підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
39. 19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19), у якій зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі №21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 2 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
40. Ухвалюючи вищезазначену постанову у справі № 520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
41. Частинами першою та другою статті 153 Кодексу законів про працю України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
42. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
43. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, у тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
44. Сукупність правових норм дає можливість дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
45. Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
46. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
47. Отже, у справі № 520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
48. Відповідно до розділу ХIV «Металообробка», підрозділ 1 «Ливарне виробництво» списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, до професій, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, належить посада формувальника (позиція 2150100а-19411), а посади «заливник металу» та «плавильник металу та сплавів» передбачена розділом ХI «Металообробка», підрозділ 1 «Ливарне виробництво» до списку № 1.
49. Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював з 21 жовтня 1987 року формувальником машинної формовки в ливарному цеху в Здолбунівському авторемонтному заводі (надалі перейменований та перетворений у ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання»), наказом № 74 від 19 липня 1994 року йому присвоєна суміжна професія заливника металу першого розряду та з 01 серпня 1994 року наказом № 79 його переведено з формувальника машинної формовки на заливника литейного цеху.
50. За результатами проведеної атестації робочих місць за умовами праці від 24 липня 1997 року та у зв`язку з неповним завантаженням наказом № 68 від 26 серпня 1997 року по ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання» відповідність професії заливника металу списку № 1 не підтверджено, про що зроблено відповідний запис за №25 у трудовій книжці позивача.
51. Наказом ВАТ «Здолбунівський завод нестандартного обладнання» № 28 від 30 квітня 1998 року внесені зміни до наказу № 68 від 26 серпня 1997 року «По результатах проведення атестації робочих місць за умовами праці» та підтверджено робоче місце заливальника металу, що дає право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1.
52. З архівної довідки № 519а від 02 червня 2015 року, виданої архівним відділом Здолбунівської районної державної адміністрації рівненської області, убачається, що в особових рахунках працівників ливарного цеху Здолбунівського заводу нестандартного обладнання є дані про роботу ОСОБА_1 заливником металу (1993-1994 роки та 1995 рік).
53. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про визнання протиправними рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненської області від 21 липня 2016 року про відмову в підтвердженні пільгового стажу ОСОБА_1 та дій управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії, та зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області винести рішення, яким призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27 травня 2016 року.
54. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо якого виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
55. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» реорганізовано шляхом приєднання Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області та управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі та утворено Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
56. Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягають скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 52 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Замінити відповідача - управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області його правонаступником - Рівненським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області.
Касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області та Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін