ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року

м. Київ

справа № 562/3422/23

провадження № 61-2463св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняЗдолбунівського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2023 року

у складі судді Мички І. М. та постанову Рівненського апеляційного суду

від 16 січня 2024 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М.,Хилевича С. В., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований, тим що згідно із судовим наказом, виданим Здолбунівським районним судом Рівненської області

06 квітня 2022 року у справі № 562/668/22, з нього стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 березня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.

3. 24 серпня 2023 року Здолбунівським районним судом Рівненської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 серпня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.

4. Стверджував, що оскільки він не працює та має мінімальний дохід,

в нього відсутня можливість сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти

у визначеному судом розмірі.

5. Просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з судовим наказом від 24 серпня 2023 року,

з 1/4 частини всіх видів заробітку до 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області

від 25 жовтня 2023 року, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, у позові відмовлено.

7. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав на відсутність передбачених законом підстав для зміни визначеного судовим рішенням розміру аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідачки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

9. 16 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області

від 25 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 16 січня 2024 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які

у березні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

11. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 23 квітня 2024 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_6 , суддею-доповідачем у справі визначено суддю

ОСОБА_7 .

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує те, що суди не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду

від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

13. Вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи.

14. Стверджує, що з моменту ухвалення судового рішення про стягнення аліментів на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його сімейні обставини змінилися, оскільки у нього з`явилася ще одна дитина - син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15. Додає, що на обох дітей він сплачує аліменти по 1/4 частині своїх доходів, що суперечить положенням сімейного законодавства про те, що загальна сума аліментів на двох дітей, має становити 1/3 частини доходу платника.

16. Вважає, що зменшення розміру аліментів у цій справі з 1/4 до

1/6 частини доходів щомісячно забезпечить рівність утримання обох дітей та не порушуватиме вимог закону щодо мінімального розміру аліментів на дитину.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

17. У березні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат

Ярмольчук В. С., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу,

в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

18. Вважає, що позивач не довів наявність обставин, які б вказували на необхідність зменшення розміру аліментів, а єдиною підставою для зменшення розміру аліментів зазначає народження другої дитини.

Проте це не може бути підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 стягнуті більш ніж через рік після стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_9 , тобто на момент винесення судового наказу від 24 серпня 2023 року у позивача вже було дві дитини,

а документів, які б підтверджували неможливість сплачувати аліменти на двох дітей ОСОБА_1 не надав.

19. Звертає увагу, що позивач тривалий час не несе витрат на утримання сина ОСОБА_4 , не бере участі в його виховані, а після видачі судового наказу аліменти не сплачує.

Фактичні обставини справи встановлені судами

20. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

21. Сторони проживають окремо. Дитина проживає з матір`ю.

22. Згідно із судовим наказом, який видано Здолбунівським районним судом Рівненської області 06 квітня 2022 року у справі № 562/668/22,

з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 березня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.

23. 24 серпня 2023 року Здолбунівським районним судом Рівненської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 серпня 2023 року до досягнення дитиною повноліття.

24. Згідно з довідкою від 13 вересня 2023 року № 21979 про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні на

АДРЕСА_1 , за вказаною адресою, крім позивача, зареєстровані: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які, зі слів позивача, є його братом, сестрою та племінницею.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

26. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

27. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

28. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

29. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

30. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. (частина перша статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

31. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

32. Відповідно до частин другої, третьої статі 150, статті 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; утримувати дитину до повноліття.

33. Згідно з частинами першою - третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій

і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

34. Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

35. Враховуючи зміст статей 181 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

36. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду

від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20, від 14 грудня 2022 року

у справі № 727/1599/22, від 30 березня 2023 року у справі № 509/5304/20,

від 14 червня 2023 року у справі № 758/8284/21.

37. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 підставою для зменшення розміру аліментів зазначав ту обставину, що у нього від моменту призначення аліментів, розмір яких він просить зменшити, відбулося погіршення матеріального становища, оскільки він має іншу дитину на яку також стягнуто аліменти.

38. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

39. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

40. Суди встановили, що на час винесення наказу Здолбунівським районним судом Рівненської області 06 квітня 2022 року у справі

№ 562/668/22 про стягнення з позивача аліментів на сина ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нього вже була спільна з відповідачкою дитина, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому обставина народження дитини, на яку посилається позивач як на підставу зменшення розміру аліментів, не є такою, що виникла після призначення цих аліментів, оскільки вона виникла раніше, ніж суд призначив аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , розмір яких у цій справі оспорює ОСОБА_1 .

41. Встановивши, що з моменту видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 у позивача не відбулося суттєвих змін у матеріальному стані або у стані його здоров`я, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному розмірі, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.

42. Також апеляційний суд надав правову оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що стягнення з нього аліментів на двох дітей по 1/4 частині на кожного є перевищенням передбаченого законом розміру та суперечить положенням сімейного законодавства, правильно вказавши, що позивач наразі є фізично здоровою особою працездатного віку та не позбавлений можливості працевлаштуватися, щоб мати можливість належним чином забезпечувати себе та своїх неповнолітніх дітей.

43. Крім того відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

44. З урахуванням того, що інші наведені в касаційній скарзі доводи загалом аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано відхилив, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявниці.

45. За встановлених обставин, висновки судів не суперечать узагальненим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 червня 2019 року

у справі № 161/10751/16-ц, на яку заявник посилався в касаційній скарзі. Крім того, у справі № 161/10751/16-ц, на відміну від розглядуваної справи, встановлено обставини, які давали право на зменшення розміру аліментів, зокрема сплату платником аліментів орендної плати за житло для своєї сім`ї, витрат зі сплати навчання повнолітньої дочки, утримання матері похилого віку та онучки, батьки якої тимчасово не працюють.

46. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів

є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

47. Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

48. Оскільки у задоволенні позову, апеляційної та касаційної скарг відмовлено, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню відповідачкою не підлягають.

49. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди ухвалили оскаржувані судові рішення

із неправильним застосуванням норм матеріального права або

із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області

від 25 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 16 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников