ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Київ

справа № 564/2127/21

провадження № 61-17556св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,

відповідач -ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Михайловим Володимиром Олександровичем, на додаткову постанову Рівненського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 20 грудня 2017 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала від товариства кредит у розмірі 583 557 грн, строком на 60 місяців, під 18,99 % річних на придбання автомобіля марки «Audi», A3 Sportback. Крім того, згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Порше Мобіліті» зобов`язалося надати позичальниці додатковий кредит у сумі 132 759,36 грн на добровільне страхування наземних транспортних засобів.

19 грудня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу автомобіля відповідачка придбала у товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ» (далі - ТОВ «НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ») вказаний автомобіль за 729 447 грн.

26 грудня 2017 року на забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено договір застави, відповідно до умов якого остання передала у заставу ТОВ «Порше Мобіліті» вищевказаний автомобіль, заставною вартістю - 729 447 грн.

Позивач вказував, що з липня 2020 року ОСОБА_1 припинила сплачувати чергові платежі, тобто не виконує зобов`язання за кредитним договором.

30 вересня 2020 року ТОВ «Порше Мобіліті» направило відповідачці вимогу (повідомлення) про дострокового повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором (від 03 вересня 2020 року вих. № 50015620), яку відповідачка не отримала.

19 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою І. С. вчинено виконавчий напис щодо звернення стягнення на автомобіль, однак у процесі примусового виконання автомобіль не знайдено, заборгованість не погашена.

05 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н. О. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19 жовтня 2020 року. Однак, у процесі примусового виконання у виконавчому провадженні автомобіль не знайдено, заборгованість не погашена. У подальшому виконавчий напис у судовому порядку за позовом ОСОБА_1 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ураховуючи наведене, ТОВ «Порше Мобіліті» просило суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором, яка станом на 25 червня 2021 року становить 537 646,96 грн, з яких:

354 360,72 грн - достроково неповернута сума кредиту з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 21 листопада 2020 року до 25 червня 2021 року; 43 642,68 грн - частина кредиту та нарахованих процентів за черговими платежами згідно з Графіком погашення кредиту з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 16 червня 2020 року до 25 червня 2021 року; 9 492,36 грн - частина додаткового кредиту та нарахованих процентів за черговими платежами згідно з Графіком погашення кредиту з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 16 липня 2020 року до 25 червня 2021 року; 55 152,44 грн - проценти, нараховані на непогашену суму кредиту з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 16 вересня 2020 року до 25 червня 2021 року; 7 283,74 грн - відшкодування страхових платежів згідно з пунктом 5.6 загальних умов кредитного договору з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 15 вересня 2020 року до 25 червня 2021 року; 67 715,02 грн - відшкодування інших витрат згідно з пунктом 9.6 загальних умов кредитного договору з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 05 листопада 2020 року до 25 червня 2021 року.

Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2022 року у складі судді Левчука О. В. позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» достроково неповернуту суму кредиту за кредитним договором від 20 грудня 2017 року, яка станом на 25 червня 2021 року становить 300 818,93 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Вейтас І. В., Ковальчук Н. М. апеляційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2022 року скасовано.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2017 року та додатковим кредитом, яка станом на 25 червня 2021 року становить 285 138,39 грн, що складається: з основної заборгованості за кредитним договором та додатковим кредитом у розмірі 273 023,78 грн: 246 736,58 грн (тіло кредиту), 4 802,91 грн - три процента річних, 21 484,29 грн - інфляційні втрати за період часу з 01 листопада 2020 року до 25 червня 2021 року; 4 830,87 грн - простроченої заборгованості зі сплати чергових платежів з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період часу з 01 листопада 2020 року до 25 червня 2021 року; 7 283,74 грн - простроченої заборгованості з відшкодування страхових платежів згідно з пунктом 5.6 Загальних умов договору з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період часу з 17 жовтня 2020 року до 25 червня 2021 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2023 року у складі колегії суддів: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф. касаційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (касаційне провадження № 61-2980св23).

Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В., Шимківа С. С. апеляційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2022 року скасовано.

Позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2017 року № 50015620 у розмірі 366 877,12 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Додатковою постановою Рівненського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року заяву ТОВ «Порше Мобіліті» про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги у розмірі 11 005,09 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

З огляду на наявність заперечень відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи суб`єктний склад справи, апеляційний суд дійшов висновку, що визначений ТОВ «Порше Мобіліті» розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, обставинам справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Суд вважав, що вимоги позивача про стягнення 68 133,40 грн судових витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню на суму 30 000 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції врахував подані ТОВ «Порше Мобіліті» докази на підтвердження наданих послуг на правничу допомогу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Михайлов В. О., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» витрат на професійну правничу допомогу до 10 000 грн.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова В. О., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу без врахування, що в суді першої інстанції представник позивача брав участь у чотирьох судових засіданнях в режимі відеоконференції, в апеляційній інстанції у трьох засіданнях в режимі відеоконференції, при повторному розгляді апеляційної скарги - в одному засіданні. Заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 68 133,40 грн не відповідають принципам обґрунтованості, розумності, співмірності до ціни позову, складності справи.

При цьому посилається на те, що розгляд справи проведено без участі та повідомлення сторін, що позбавило відповідача можливості подати заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19, постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 та додатковій постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 911/233/22, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відзиву на касаційну скаргу не подано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова В. О. підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

У передбачених статтею 270 ЦПК України випадках, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Встановлено, що 26 вересня 2023 року представник ТОВ «Порше Мобіліті» - адвокат Ізвєков В. В. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Частиною другою статті 128 ЦПК України визначено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Частинами третьою, четвертою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Апеляційний суд виходив із того, що потреби викликати учасників справи для ухвалення додаткового судового рішення немає.

Разом з тим, апеляційний суд не звернув увагу на таке.

Установлено, що заява про ухвалення додаткового судового рішення була подана після ухвалення судового рішення по суті спору.

Отже розгляд цієї заяви без належного повідомлення учасників справи, без дослідження доказів порушує принципи змагальності та диспозитивності процесу.

Саме у такому разі, коли заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на правничу допомогу подана після розгляду справи, застосуванню підлягає спеціальна норма ЦПК України - стаття 246 ЦПК України, згідно із частиною другою якої для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд 02 листопада 2023 року справи про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу. Отже, ОСОБА_1 була позбавлена можливості надати свої заперечення щодо визначеного позивачем розміру судових витрат, які підлягають стягненню з позивача.

Відсутність належного повідомлення позивача про розгляд справи щодо вирішення питання про стягнення судових витрат залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції.

Зазначене призвело до ухвалення судового рішення, яке не відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права, то касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленій у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21).

При цьому, оскільки справа направляється на новий розгляд, то Верховний Суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400-402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Михайловим Володимиром Олександровичем, задовольнити частково.

Додаткову постанову Рівненського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю .Гулейков

Д. Д. Луспеник