Постанова
Іменем України
06 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 564/2214/17
провадження № 61-44873св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
боржник - Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області,
заінтересована особа - Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 15 червня
2018 року у складі судді Грипіч Л. А. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В.,
Хилевич С. В., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона)про виконання зобов`язання по працевлаштуванню, про укладення трудового договору та стягнення середнього заробітку за три місяці.
Заочним рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від
15 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) виконати обов`язок щодо працевлаштування ОСОБА_1 в Управлінні охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) або іншій установі.
Зобов`язано Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) працевлаштувати ОСОБА_1 в Управлінні охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) або іншій установі.
Зобов`язано Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) укласти трудовий договір із ОСОБА_1 працевлаштувати ОСОБА_1 в іншій установі шляхом укладення відповідно трудового договору з нею.
Стягнуто з Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за три місяці у зв`язку з невиконанням зобов`язання по працевлаштуванню в розмірі 18 832,40 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат у справі.
У квітні 2018 року Костопільським районним судом Рівненської області було видано виконавчий лист № 564/2214/17.
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження та боржника у виконавчому листі у справі
№ 564/2214/17 за її позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) про виконання зобов`язання по працевлаштуванню, про укладення трудового договору та стягнення середнього заробітку за три місяці.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 15лютого 2018 року було задоволено її позов до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона)про виконання зобов`язання по працевлаштуванню, про укладення трудового договору та стягнення середнього заробітку за три місяці було. Зобов`язано Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) виконати обов`язок щодо працевлаштування та працевлаштувати позивача в Управлінні охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) або іншій установі, укласти трудовий договір або працевлаштувати в іншій установі шляхом укладення відповідно трудового договору з нею та стягнуто з відповідача на її користь середньомісячний заробіток за три місяці у розмірі 18 832,40 грн та в дохід держави стягнуто 640,00 грн судового збору. Також вказувала, що згідно запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи від 24 жовтня 2017 року №11981110003007183 таку юридичну особу, як Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області припинено. Посилалася на те, що відповідно до пункту
3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 894 «Про питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства», правонаступником майна територіальних органів Державного агентства рибного господарства, що ліквідуються, зокрема й Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, є зазначене Агентство.
У зв`язку з викладеним просила замінити сторону виконавчого провадження, а саме боржника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) на Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 15 червня
2018 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Змінено сторону виконавчого провадження та боржника у виконавчому листі у цивільній справі № 564/2214/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) про виконання зобов`язання по працевлаштуванню, про укладення трудового договору та стягнення середнього заробітку за три місяці, а саме боржника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) на Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області.
Суд першої інстанції постановляючи ухвалу виходив із того, що положеннями статті 422 ЦПК України, передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Оскільки заочним рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 15 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибохорона) про виконання зобов`язання по працевлаштуванню, про укладення трудового договору та стягнення середнього заробітку за три місяці задоволено. 24 жовтня 2017 року проведено реєстрацію припинення юридичної особи - Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області, номер запису №11981110003007183. Оскільки встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої особи.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 рокуапеляційну скаргу Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області задоволено, ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 15 червня 2018 року скасовано.
У задоволені заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, щосуд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу у справі належним чином не встановив всіх обставин, які мали значення для правильного вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області на яке суд замінив боржника у справі не є юридичною особою (що підтверджується відсутністю запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та господарських формувань), а є лише структурним підрозділом Апарату Державного агентства рибного господарства України, яке не було стороною в справі та не залучалось як правонаступник для заміни у виконавчому провадженні, хоч саме воно є правонаступником майна територіальних підрозділів, значить їх прав та обов`язків, тому ухвала суду першої інстанціє є не правильною та підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судами належним чином не було встановлено всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин. Вказує, що в процесі виконання заочного рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 15 лютого
2018 року їй стало відомо проте, що боржник за її виконавчим провадженням, а саме Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області припинило свою діяльність, що підтверджується записом від 24 жовтня 2017 року № 11981110003007183. Вказує, що нормами ЦПК України передбачена можливість заміни сторони виконавчого провадження, у разі вибуття однієї сторони виконавчого провадження на її правонаступника. Вказує, що на її думку оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними та такими, що прийняті з порушенням процесуальних норм. Вказує, що ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не було ретельно перевірено повноважень Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області, оскільки не зважаючи на те, що вказаний орган державної влади не є юридичною особою, однак його представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вказував, що вони уповноважені на прийняття осіб на роботу. Таким чином, на її думку, судами обох інстанцій залишилися нез`ясованими умови та підстави на яких саме вказане нею Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області не будучи юридичною особою, може прийняти будь-яку іншу особу на роботу. Таким чином на її думку суди обох інстанцій не вжили всіх передбачених законодавством заходів з метою належного виконання ухваленого раніше заочного рішення суду.
Доводи інших учасників справи
У відзиві Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказано, що суд першої інстанції під час розгляду заяви стягувача у справі про заміну сторони виконавчого провадження належним чином не встановив обставин справи, у зв`язку з чим здійснив заміну відповідача у справі та боржника у виконавчому провадженні на неналежну особу (відповідача), тому ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Також вказують, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтовано, оскільки суд апеляційної інстанції на підставі належним чином встановлених обставин у справі дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви стягувача. Вказують, що доводи касаційної скарги не впливають на законність прийнятої апеляційним судом постанови та зводяться до переоцінки встановлених судом обставини, тому просили залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 15 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Костопільського районного суду Рівненської області.
У грудні 2018 року справу № 564/2214/17 передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що заочним рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 15 лютого 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибохорона) про виконання зобов`язання по працевлаштуванню, про укладення трудового договору та стягнення середнього заробітку за три місяці.
Зобов`язано Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибохорона) виконати обов`язок щодо працевлаштування та працевлаштувати позивача в Управлінні охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області (Волиньрибоохорона) або іншій установі, укласти трудовий договір або працевлаштувати в іншій установі шляхом укладення відповідно трудового договору та стягнути з Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за три місяці у зв`язку з невиконанням зобов`язання по працевлаштуванню в розмірі
18 832,40 грн та судовий збір в сумі 640,00 грн на користь держави
(а. с. 48-50 том 1).
24 жовтня 2017 року проведено реєстрацію припинення юридичної особи - Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області, номер запису №11981110003007183.
Дана обставина також підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 894 «Про питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства» та додатком № 1 до неї - Перелік територіальних органів Держрибагентства, що ліквідуються.
Відповідно до пункту 3 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від
30 вересня 2015 року № 894, правонаступником майна територіальних органів Державного агентства рибного господарства, що ліквідуються, зокрема й Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, є Державне агентство рибного господарства України структурним підрозділом якого є Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області, згідно додатку №2 - Перелік територіальних органів Держрибагентства, що утворюються.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційноїскарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник (частина перша статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України та частини п`ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з частинами другою та третьою статті 442 ЦПК України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Згідно зі статтею 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.
Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.
Виходячи з наведених положень статті 107 ЦК України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 910/1879/17).
Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються. Разом з тим момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру.
Як випливає із аналізу вказаних норм, правовий інститут реорганізації регулює відносини, одночасно пов`язані із припиненням тих юридичних осіб, що існують, та створенням нових господарських організацій - правонаступників.
Судами було встановлено, що з 24 жовтня 2017 року Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області припинило свою діяльність, що також підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 894 «Про питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства» та додатком № 1 до неї - Перелік територіальних органів Держрибагентства, що ліквідуються.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня
2015 року № 894 «Про питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства», правонаступником майна територіальних органів Державного агентства рибного господарства, що ліквідуються, зокрема й Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, є Державне агентство рибного господарства України, структурним підрозділом якого є Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області, згідно додатку
№2 - Перелік територіальних органів Держрибагентства, що утворюються.
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області з 24 жовтня 2017 року перебуває в стані припинення.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державне агентство рибного господарства України (код ЄДРПОУ: 37472282) знаходиться за адресою:
вул. Січових Стрільців, 45-А м. Київ, відокремленим підрозділом якої є Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області (код ЄДРПОУ ВП: 41286161), яка знаходиться за адресою: вул. Товарова, 11
м. Луцьк Волинська область.
Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що оскільки Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області не є юридичною особою (що підтверджується відсутністю запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та господарських формувань), а є лише структурним підрозділом Апарату Державного агентства рибного господарства України, яке не було стороною в справі та не залучалось як правонаступник для заміни у виконавчому провадженні, хоч саме воно є правонаступником майна територіальних підрозділів, а отже їх прав та обов`язків.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з вищевикладеного, дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки Управління Державного агентства рибного господарства уВолинській області є лише структурним підрозділом Державного агентства рибного господарства України, яке саме є правонаступником боржника у справі.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що суди належним чином не встановили всіх обставин у справі та не з`ясували чи має право Управління Державного агентства рибного господарства уВолинській області самостійно приймати на роботу працівників, не заслуговують на увагу, оскільки судом апеляційної інстанції були встановлені всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин, а заявник не позбавлена права звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження із зазначенням правонаступника боржника у справі.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність постанови суду не впливають.
Таким чином, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 15 червня
2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 29 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров