Постанова

Іменем України

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 565/1059/21

провадження № 61-3636св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду в складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М. від 17 березня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки на утримання з ј на 1/8 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року в справі № 565/468/16-ц з нього на користь відповідачки стягуються аліменти на сина ОСОБА_3 у розмірі ј частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 06 квітня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. У період винесення рішення про стягнення аліментів до 2020 року у відповідачки змінилася займана посада на більш оплачувану. Заробітна плата відповідачки зросла у більш ніж 2,7 рази порівняно з 2016 та 2020 роками.

06 квітня 2021 року Кузнецовським міським судом Рівненської області винесено рішення у справі № 565/126/21 яким присуджено стягнути з нього аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/6 заробітку, починаючи з 28 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

25 травня 2021 року державним виконавцем Вараського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано постанов про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 565/126/21 від 24 травня 2021 року та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та доходи боржника.

Указує, що підставою для звернення з позовною вимогою зміни розміру аліментів є зміна матеріального стану отримувача аліментів та зміна матеріального стану платника аліментів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для зменшення розміру аліментів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2021 року скасовано. Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року та виконавчого листа від 12 травня 2016 року у справі № 565/468/16-ц, з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з метою захисту інтересів обох дітей сторін та встановлення рівності їх матеріального забезпечення, з урахуванням обставин визначених частиною першою статті 182 СК України, а також законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, принцип рівності батьківського обов`язку забезпечувати свою дитину, суд вважав справедливим та обґрунтованим зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ј до 1/6 частки заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 березня 2022 року, у якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 09 серпня 2018 року в справі № 640/10064/16-ц, від 12 листопада 2018 року в справі № 369/8695/17, від 01 серпня 2019 року в справі № 382/222/17, від 05 лютого 2020 року в справі № 664/252/19, від 16 вересня 2020 року в справі № 565/2071/19, від 09 вересня 2021 року в справі № 554/3355/20, від 03 червня 2020 року в справі № 760/9783/18-ц, від 28 травня 2021 року в справі № 715/2073/20 та постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 311 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У травні 2022 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надійшов від ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому заявник просить відмовити в задоволенні зазначеної касаційної скарги. Зазначає, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі, немає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 565/1069/21 та витребувано цивільну справу з Кузнецовского міського суду Рівненської області.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2022 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року у справі № 565/468/16-ц позов ОСОБА_2 (після зміни прізвища ОСОБА_2 ) до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 квітня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_8 народилася донька - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 13 вересня 2018 року.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2021 року у справі № 565/126/21 задоволено позов ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 28 січня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

28 травня 2021 року державним виконавцем Вараського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 аліметів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 28 січня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Дохід ОСОБА_1 за період з квітня 2016 по травень 2017 року після утримань податків і зборів, а також за виконавчими написами, становить 415 616 грн. 11 коп., що підтверджується довідкою про доходи від 03 вересня 2021 року № 3411.

Дохід ОСОБА_1 за період з січня по грудень 2019 року після утримань податків і зборів, а також за виконавчими написами, становить 638 630 грн 88 коп., що підтверджується копією довідки про доходи від 31 січня 2020 року № 1497.

Дохід ОСОБА_1 за період з липня 2020 року по червень 2021 року після утримань податків і зборів, а також за виконавчими написами, становить 768 110 грн 28 коп., що підтверджується копією довідки про доходи від 08 липня 2021 року № 2979.

Згідно довідки про доходи № 1718 від 13 лютого 2020 року, яка міститься в матеріалах справи № 565/2071/19, дохід ОСОБА_2 за період з лютого 2019 року по січень 2020 року становить 347 917 грн 51 коп.

Дохід ОСОБА_2 за період з вересня 2020 року по серпень 2021 року після утримань податків і зборів, становить 484 184 грн 06 коп., що підтверджується копією довідки про доходи від 28 вересня 2021 року № 3607.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визначає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріального утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на тримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Позивач зазначає, що внаслідок ухвалення рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2021 року у справі № 565/126/21 про стягнення з нього на користь ОСОБА_8 на утримання дитини ОСОБА_4 аліментів, змінився його матеріальний стан, що є підставою для зменшення розміру аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Убачається, що Верховний Суд у складі Першої судової Палати Касаційного цивільного суду у постанові № 565/2071/19 від 16 вересня 2020 року відмовив ОСОБА_1 у зменшенні розміру аліментів, які стягуються з нього, на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ј частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Підставою для відмови в позові стало те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини - ОСОБА_4 , не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 указував на те, що в нього змінився матеріальний стан, оскільки рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 квітня 2021 року у справі № 565/126/21 стягнуто із нього на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Так, сукупний розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на утримання обох дітей у примусовому порядку, не перевищує розмір відрахувань, встановлених статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з стягненням аліментів на утримання дитини від іншого шлюбу, а навпаки судом було встановлено збільшення доходів останнього, місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в позові. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Разом із тим, розмір аліментів, що стягуються за рішенням Кузнецовсього міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дитину від іншого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме її інтересам.

Апеляційний суд, встановивши обов`язок ОСОБА_1 надавати матеріальну допомогу дітям, належним чином не вмотивував свій висновок про визначення розміру аліментів саме у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу), не провівши належну оцінку матеріального стану останнього, а також інтересів дитини - ОСОБА_3 .

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не довів підстави позову про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2016 року, місцевий суд правильно відмовив в позові.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із цим з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 1 816 грн на відшкодування судового збору, сплаченого нею за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 400 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 17 березня 2022 року скасувати та залишити в силі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 жовтня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1816 грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун