Постанова

Іменем України

10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 569/12280/17

провадження № 61-17841св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Рівненська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2019 року в особі судді Ковальова І. М. та постанову Рівненського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Бондаренко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Рівненська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, встановлення земельного сервітуту, виділення в оренду частини земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що їй на праві власності у порядку спадкування за законом належить 14/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , а співвласником іншої частини будинку є

ОСОБА_2 , у їх спільному користуванні знаходиться спірна земельна ділянка, з приводу користування якою у них виникають спори.

З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила суд встановити порядок користування спірною земельною ділянкою згідно з першим варіантом, запропонованим судовим експертом, з виділенням їй у користування відповідно до додатка № 2, складеного 04 серпня 2013 року, земельної ділянки площею 120 кв. м, межі земельної ділянки (по периметру) починаючи з фасадної є такими: а) для площі 0,0109 га (109 кв. м): 1,40; 11,84; 1,20; 7,56; 5,30; 2,55; 1,96; 0,09; 3,63; 7,14 (м); б) для площі 0,0011 га (11 кв. м): 2,87; 3,73; 2,91; 3,82 (м). Встановити право земельного сервітуту для неї на частину земельної ділянки ОСОБА_2 , площею 76 кв. м, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, проходу (проїзду) та встановлення будівельних риштувань, складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівлі (постійний сервітут). Межі земельної ділянки (по периметру), починаючи з фасадної, є такими: 33,37; 12,20; 3,67; 8,93; 1,00; 2,91; 3,73; 2,87; 0,53; 2,06; 4,21; 3,66; 0,48; 1,59; 6,66; 0,52; 0,09; 1,96; 2,55; 5,30; 7,56; 1,20; 11,84; 1,40; 2,14 (м). Виділити їй в оренду частину земельної ділянки, площею 46 кв. м, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, проходу (проїзду) на вулицю; межі земельної ділянки (по периметру), починаючи з фасадної, є такими: 2,42; 8,13; 4,90; 7,00; 12,52 (м) та частину земельної ділянки, площею 56 кв. м, межі земельної ділянки (по периметру), починаючи з фасадної є такими: 5,58; 12,52; 5,58; 12,29 (м) за указаною адресою. Виділити їй у спільну оренду з ОСОБА_2 частину земельної ділянки, площею 46 кв. м, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, проходу (проїзду) на вулицю, межі земельної ділянки (по периметру), починаючи з фасадної, є такими: 1,28; 3,63; 12,52; 1,33; 3,37; 12,52 (м), за указаною адресою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Виділено ОСОБА_1 , власнику 14/100 часток, земельну ділянку, що має площу 166 кв. м та складається з трьох частин: ділянка, що виділяється в індивідуальне користування, має площу 166 кв. м, позначена на плані зеленим кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 9,63-15,37-2,56-3,67-2,84-5,02-4,52-0,20-3,63-9,99-1,50; ділянка, що виділяється у спільне користування з власником 86/100 часток, має площу 18 кв. м, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 1,57-7,33-4,22-1,50-4,22-8,16; ділянка, що виділяється у спільне користування з власником 86/100 часток, має площу 22 кв. м, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 1,93-6,97-1,80-1,22-1,61-0,50-4,52-5,02-2,84-0,59 (малюнок 1 додатків).

Виділено ОСОБА_2 , власнику 86/100 часток, земельну ділянку, що має площу 223 кв. м та складається з чотирьох частин: ділянка, що виділяється в індивідуальне користування, має площу 561 кв. м, позначена на плані синім кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 3,56-13,60-16,46-20,06-4,50-0,65-6,60-13,71-6,11-2,56-15,37-9,63-4,22-7,33 (малюнок 1 додатків); ділянка, що виділяється в індивідуальне користування, має площу 440 кв. м, позначена на плані синім кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 6,00-28,51-25,41-0,90-8,16-4,22-6,99-3,63-0,20-0,50-1,61-1,22-1,80-6,97 (малюнок 1 додатків); ділянка, що виділяється у спільне користування з власником 14/100 часток має площу 18 кв. м, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 1,57-7,33-4,22-1,50-4,22-8,16 (малюнок 1 додатків); ділянка, що виділяється у спільне користування з власником 14/100 часток, має площу 22 кв. м, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 1,93-6,97-1,80-1,22-1,61-0,50-4,52-5,02-2,84-0,59 (малюнок 1 додатків). Виділ земельних ділянок здійснено згідно з висновком експерта судової земельно-технічної експертизи від 04 липня 2018 року № 180507/1/С, складеного експертом ППФ «Експерт-Рівне» Сайком С. Л.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що закономпередбачено право особи, яка є власником житлової будівлі чи споруди, користуватися земельною ділянкою, на якій вони розміщені, пропорційно до своєї частки у праві власності житлового будинку чи споруди, та обґрунтовано тим, що сторони як співвласники житлового будинку мають право користування земельною ділянкою, на якій той розташований відповідно до найбільш прийнятного варіанта визначення порядку користування спірною земельною ділянкою згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2019 року залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню під час вирішення цього спору, в зв`язку із чим рішенняпідлягає залишенню без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що саме указаний у рішенні варіант визначення порядку користування земельною ділянкою максимально відповідає часткам сторін у праві спільної власності та забезпечує принцип збалансованості інтересів сторін, а доводи позивача про те, що цей варіант порядку користування земельною ділянкою перешкоджає їй вільно користуватися своєю частиною будинковолодіння, спростовуються схемою поділу земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, фактичні обставини встановлені не вірно, а висновки судів не відповідають обставинам справи.

ОСОБА_1 вказує, що експертом було запропоновано лише один варіант порядку користування земельною ділянкою, висновок ґрунтується на його суб`єктивному баченні, будь-яких інших варіантів користування, в тому числі з урахуванням фактичного користування, експертом запропоновано не було.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року було відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її із районного суду.

У листопаді 2019 року справа № 569/12280/17 надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому вона просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 178 ЦПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У частині четвертій статті 395 ЦПК України передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

ОСОБА_2 не долучила до відзиву на касаційну скаргу доказів на підтвердження надіслання його заявнику та іншим учасникам справи.

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, зазначений відзив не може бути прийнятий судом касаційної інстанції до розгляду та підлягає поверненню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 на праві власності належить 14/100, а ОСОБА_2 на праві власності належить 86/100 частин зазначеного будинку.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15 квітня

2015 року, посвідченого державним нотаріусом першої Рівненської державної нотаріальної контори Матчук І. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 4-184, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1962 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається із:

«14/100 частин житлового будинку з надвірними будівлямипо АДРЕСА_1 , належному померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою рівненською державною нотаріальною конторою 20 вересня 1985 року. Житловий будинок чотирикімнатний, матеріал зовнішніх стін дерево, цегла, зазначений за планом літерою А-1, житловою площею 66,1 кв. м, загальною площею

145,6 кв. м та надвірні будівлі, які примикають до нього: В-сарай,

в-вбиральня, Д-сарай, № 1-огорожа, Ж-септик, септ.1 септик. 14/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що спадкуються складають:

2-1 передня площею 12,7 кв. м, 2-2 кухня, площею 10,1 кв. м, 2-3 коридор площею 6,8 кв. м, 2-4 житлова кімната площею 15,1 кв. м, 2-5 санвузол площею 2,3 кв. м, ІІ тамбур, площею 2,6 кв. м, Д сарай, септ1-септик, загальною площею 49,6 кв. м, житловою площею 15,1 кв. м.»

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 грудня 1999 року, посвідченого державним нотаріусом Першої рівненської державної нотаріальної контори Любинською Л. І., спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: «36/100 житлового будинку АДРЕСА_1 , належить померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Першою рівненською державною нотаріальною конторою 22 квітня 1992 року. Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 1100 кв. м, розмір жилої площі становить

66,1 кв. м, позначений в плані літерою А-1 та надвірні будівлі: б-навіс,

В-сарай, в-вбиральня, г-сарай, пг-погріб, № 1 огорожа, Б-2 незакінчене житлове будівництво.»

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 08 листопада 2006 року та посвідченим Василютою Л. А. державним нотаріусом Другої рівненської державної нотаріальної контори, спадкоємцем зазначеної в заповіті цілої частки майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її дочка ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке в указаній частці видане це свідоцтво, складається з: «права власності на 50/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться на АДРЕСА_1 , яка належить померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Першою рівненською державною нотаріальною конторою 22 квітня 1982 року. На земельній ділянці розташований один дерев`яний житловий будинок, розмір житлової площі по будинку становить 66,1 кв. м, загальної 144,5 кв. м, позначений на поверховому плані літерою А-1 та надвірні будівлі, позначені на плані: Б-2 літня кухня (нез.); б-навіс; В -сарай; в-вбиральня; пг.-погріб;

№ 1 огорожа.»

У справі була проведена земельно-технічна експертиза на предмет можливості поділу земельної ділянки під домоволодінням АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком експерта приватного підприємства - фірми «Експерт-Рівне» Сайко С. Л. від 04 липня 2018 року № 180507/1/С судової земельно-технічної експертизи, найбільш прийнятним для обох сторін, є варіант поділу, за яким запропоновано виділити:

ОСОБА_1 , власнику 14/100 часток, земельну ділянку, що має площу 166 кв. м та складається з трьох частин: ділянка, що виділяється в індивідуальне користування, має площу 166 кв. м, позначена на плані зеленим кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 9,63-15,37-2,56-3,67-2,84-5,02-4,52-0,20-3,63-9,99-1,50 (малюнок 1 додатків); ділянка, що виділяється у спільне користування з власником 86/100 часток, має площу 18 кв. м, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 1,57-7,33-4,22-1,50-4,22-8,16 (малюнок 1 додатків); ділянка, що виділяється у спільне користування з власником 86/100 частки маж площу 22 кв. м, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 1,93-6,97-1,80-1,22-1,61-0,50-4,52-5,02-2,84-0,59 (малюнок 1 додатків);

ОСОБА_2 , власнику 86/100 частки, земельну ділянку, що має площу 223 кв. м та складається з чотирьох частин: ділянка, що виділяється в індивідуальне користування, має площу 561 кв. м, позначена на плані синім кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 3,56-13,60-16,46-20,06-4,50-0,65-6,60-13,71-6,11-2,56-15,37-9,63-4,22-7,33 (малюнок 1 додатків); ділянка, що виділяється в індивідуальне користування, має площу 440 кв. м, позначена на плані синім кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 6,00-28,51-25,41-0,90-8,16-4,22-6,99-3,63-0,20-0,50-1,61-1,22-1,80-6,97(малюнок 1 додатків); ділянка, що виділяється у спільне користування з власником 14/100 частки має площу 18 кв. м, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м: 1,57-7,33-4,22-1,50-4,22-8,16 (малюнок 1 додатків); ділянка, що виділяється у спільне користування з власником 14/100 частки має площу 22 кв. м, позначена на плані червоним кольором та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою, в м:

1,93-6,97-1,80-1,22-1,61-0,50-4,52-5,02-2,84-0,59 (малюнок 1 додатків).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (тут і далі в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Звертаючись до суду, позивач просила визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння, що належить їй та відповідачу на праві спільної часткової власності, оскільки вони не можуть добровільно дійти згоди щодо такого користування.

Судами першої та апеляційної інстанцій було обґрунтовано враховано зазначені вимоги закону про те, що сторони, які є власниками житлової будівлі чи споруди, мають право користуватися земельною ділянкою, на якій вони розміщені, пропорційно до їх частки у праві власності на житловий будинок та споруди.

При цьому суди правильно виходили із того, що саме указаний у рішенні варіант порядку користування спірною земельною ділянкою максимально відповідає часткам сторін у праві спільної власності та забезпечує принцип збалансованості інтересів сторін.

Посилання у касаційній скарзі на те, що судами неправильно встановлені фактичні обставини справи є необґрунтованими, спростовуються встановленими обставинами про те, що сторони є співвласниками зазначеного будинковолодіння і між ними виник спір щодо користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а спрямовані на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Під час вирішення справи, що переглядається, судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу залишити без розгляду та повернути особі, яка його подала.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович