ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

м.Київ

справа № 569/13686/17

провадження № 51-3850 км 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2021 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті187, частиною 1 статті263 Кримінального кодексу України (далі КК),

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті187 КК.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

На підставі частини 5 статті 72 КК ОСОБА_7 зараховано в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 13 червня 2017 року з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Суд вирішив питання щодо речових доказів, цивільного позову та судових витрат.

ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 186, частиною 1 статті 263 КК, і призначено покарання: за частиною 4 статті 186 ККу виді позбавлення волі на строк 8 років і 6 місяців; за частиною 1 статті 263 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі частини 1 статті 70 ККшляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

Судові рішення, постановлені щодо ОСОБА_8 , у касаційному порядку не оскаржуються.

За вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2021 року 09 лютого 2017 року близько 20 год 20 хв ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , перебуваючи на сходовій клітці першого поверху під`їзду № 6 будинку АДРЕСА_4 , умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, розпиливши в обличчя ОСОБА_9 газ дратівливої дії з газових балончиків, відкрито заволоділи шкіряною сумкою вартістю 398 грн, у якій містилися авторучка марки «Паркер» вартістю 1000 грн, дві платіжні картки «Ощадбанк», паспорт громадянина України та посвідчення водія, видані на ім`я потерпілого, технічний паспорт на автомобіль марки «Шкода Октавія», грошові кошти у гривнях на суму

155 000 грн та в іноземній валюті: 2000 польських злотих, 8000 доларів США, 2000 євро та 200 англійських фунтів, що за курсом НБУ становить 447 728 грн, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 449126 грн, що є великим розміром.

Крім того, 15 квітня 2017 року близько 21 год ОСОБА_8 , перебуваючи в маршрутному таксі № 57 на вул. Грушевського у м. Рівному, без передбаченого законом дозволу незаконно зберігав вогнепальну зброю - багатозарядний пістолет, перероблений саморобним способом зі стартового пістолета моделі «Blow Class»

№ НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А.К. виробництва Туреччини, який придбав у невстановленому місці.

Рівненський апеляційний суд 05 жовтня 2021 року ухвалив уважати дії ОСОБА_8 та ОСОБА_7 такими, що пов`язані з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, вчинені за попередньою змовою. В решті вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2021 року залишив без зміни. Зарахував ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення, відповідно до положень частини 5статті 72 КК, з 13 червня 2017 року по 5 жовтня 2021 року з розрахунку один день ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 просить скасувати вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2021 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року в частині, що стосується його підзахисного, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити, при цьому посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Зокрема, зазначає, що сторона обвинувачення не надала допустимих доказів вчинення ОСОБА_7 інкримінованого злочину. Сторона захисту заявила клопотання про повторне дослідження судом апеляційної інстанції доказів сторони обвинувачення, проте Рівненський апеляційний суд залишив таке клопотання без розгляду.

Позиції учасників судового провадження

Захисник у судовому засіданні ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2021 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року в частині, що стосується його підзахисного, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити.

Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від учасників не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, захисника перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Так, у своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 посилається на те, що сторона захисту заявила клопотання про повторне дослідження судом апеляційної інстанції доказів сторони обвинувачення, проте Рівненський апеляційний суд залишив таке клопотання без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 404 КПК за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Колегія суддів зазначає, що учасник судового провадження має не лише формально заявити клопотання про повторне дослідження обставин або доказів, а й навести, які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити та обґрунтувати, чому вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями чи взагалі не досліджені. В описовій частині апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 , поміж інших доводів, просив апеляційний суд повторно дослідити докази сторони обвинувачення. Проте чіткого формулювання клопотання в розумінні частини 3 статті 404 КПК апеляційна скарга не містить, сторона захисту не навела достатніх доводів про те, що докази, які необхідно повторно дослідити, досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями.

Крім того, під час апеляційного розгляду захисник не заявляв подібного роду клопотань, про що свідчить журнал судового засідання (т. 4, а. п. 106, 107) та відеозапис до нього.

Повторне дослідження доказів є правом суду апеляційної інстанції, а не обов`язком. Суд апеляційної інстанції обмежився аналізом доказів, безпосередньо сприйнятих місцевим судом, та за результатами перегляду вироку погодився з їх оцінкою, даною судом першої інстанції.

Щодо доводів касаційної скарги про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів зауважує, що в касаційній скарзі захисник жодним чином не обґрунтовує цей довід, у зв`язку з чим колегія суддів вважає його безпідставним.

За результатами касаційного розгляду Верховний Суд не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону України. Закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судових рішень і закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , у зв`язку з чим касаційна скарга захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями433,434,436, 441,442 КПК,Верховний Суд

у х в а л и в:

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 16 червня 2021 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною таоскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3