№ 571/183/14-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 571/183/14-ц

провадження № 61-8204св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Карпилівська сільська рада Рокитнівського району Рівненської області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боюка Володимир Васильович, на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року у складі судді Рижого О. А.

та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструк С. В., Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом(далі - Закон України № 460-IX).

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Рокитнівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про визнання права користування земельною ділянкою, відновлення порушеного права на земельну ділянку, скасування державного акта на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що 29 лютого 2000 року на прилюдних торгах ОСОБА_1 придбав об`єкт незавершеного будівництва - склад для кормів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

29 лютого 2000 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Рівненської області України (далі - РВ ФДМУ в Рівненській області) та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого останній купив об`єкт незавершеного будівництва - склад для кормів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 17 травня 2000 року № 55 встановлено ставку орендної плати за надані земельні ділянки несільськогосподарського призначення в оренду юридичним та фізичним особам згідно з додатками № 1, 2 та зобов`язано платників орендної плати до 15 серпня 2000 року заключити договори оренди землі. У додатку № 1 як власника ангару вказано ОСОБА_1

05 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським приватним підприємством «Сонячне» (далі - СГПП «Сонячне») укладений договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - будівлі ангару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

09 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та Карпилівською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1 908 кв. м несільськогосподарського призначення, на якій розміщена будівля ангару.

Посилаючись на порушення прав позивача у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, ОСОБА_3 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати право користування земельною ділянкою, відновити порушене право на земельну ділянку, скасувати державний акт на земельну ділянку та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15 червня 2016 року цивільну справу № 571/183/14-ц передано для розгляду до Сарненського районного суду Рівненської області на підставі частин першої, другої статті 116 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення вказаної ухвали).

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано право користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею

0,1908 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , на якій розміщена належна ОСОБА_1 будівля ангару - складу для кормів.

Відновлено порушене право ОСОБА_1 користування земельною ділянкою площею 0,1908 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , на якій розміщена належна ОСОБА_1 будівля ангару - складу для кормів.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 0,1908 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , на якій розміщена належна ОСОБА_1 будівля ангару - складу для кормів.

Визнано недійсним та скасовано державний акт від 10 лютого 2010 року, виданий ОСОБА_2 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1908 га, для використання у комерційних цілях, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з переходом права власності на будівлю ангару до ОСОБА_1 перейшло право користування на земельну ділянку, на якій розміщена вказана будівля, а тому, передавши земельну ділянку ОСОБА_2 у власність, право позивача як землекористувача є порушеним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним та скасування державного акта на земельну ділянку скасовано.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами його право користування земельною ділянкою, порушення його права на земельну ділянку та створення відповідачем перешкод у користуванні нею. Проте, вимога про визнання недійсним та скасування державного акта позивачем не заявлялась. Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 20 червня 2014 року у прийнятті заяви про доповнення позовних вимог відмовлено, тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боюка В. В., просить змінити рішення суду першої інстанції та скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи судами не було застосовно ефективний спосіб захисту порушених прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

Крім того, апеляційним судом не взято до уваги та не досліджено матеріали справи, які містять звукозаписи про уточнення ОСОБА_1 позовних вимог. Разом з тим, в матеріалах справи також наявна позовна заява від 05 квітня 2014 року, яка об`єднана з даною справою, в якій зазначена позовна вимога про скасування державного акта про право власності на земельну ділянку.

Також в касаційній скарзі ОСОБА_1 заявляє клопотання про передачу вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа стосується обставин, щодо яких Європейський суд з прав людини висловив свою позицію щодо порушених прав ОСОБА_1 .

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року справу призначено до розгляду.

12 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боюка В. В., про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Висоцької В. С., Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач).

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боюка В. В., про відвід суддів Верховного Суду Висоцької В. С., Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач) визнано необґрунтованою. Зупинено провадження у справі на час вирішення питання про відвід.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боюка В. В., про відвід суддям Верховного Суду Висоцькій В. С., Грушицькому А. І., Литвиненко І. В., Сердюку В. В., Фаловській І. М. (суддя-доповідач) відмовлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що 29 лютого 2000 року між РВ ФДМУ в Рівненської області та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого останній придбав на прилюдних торгах об`єкт незавершеного будівництва - склад для кормів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 31 грудня 2003 року № 54 СГПП «Сонячне» передало земельні ділянки сільськогосподарського призначення в оренду терміном на 3 роки із земель запасу площею 16,60 га, у тому числі зернотік площею 1,1 га на АДРЕСА_1 .

14 січня 2005 року між СГПП «Сонячне» та Карпилівською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в оренду СГПП «Сонячне» земельну ділянку загальною площею 16,30 га, у тому числі зернотік площею 1,1 га, строком на п`ять років -до 14 січня 2010 року.

05 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та СГПП «Сонячне» укладений договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - будівлі ангару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі «Україна-Захід» від 09 квітня 2008 року у справі № 83/08-К позов ОСОБА_2 до СГПП «Сонячне» про визнання договору купівлі-продажу від 05 лютого 2008 року дійсним та визнання права власності на нерухоме майно задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 05 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та СГПП «Сонячне». Визнано за ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю ангару загальною площею 511,3 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 .

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області із заявою про виготовлення технічної документації щодо права власності на земельну ділянку, на якій розміщений належний йому ангар.

Листом від 16 квітня 2008 року Виконавчий комітет Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області роз`яснив ОСОБА_1 , що сільська рада технічної документації на право власності на вказану земельну ділянку не виготовляє, а надає дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проінформував заявника, які саме документи має подати ОСОБА_1 для надання такого дозволу.

25 квітня 2008 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області із заявою про вирішення питання узаконення вищевказаної земельної ділянки, у результаті чого його знову було проінформовано письмово про надання ним сільській раді правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності його на вищевказану будівлю, яка розташована на АДРЕСА_1 .

26 грудня 2007 року Комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради (далі - КП «Рівненське ОБТІ» Рівненської обласної ради) виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок - ангар, власником якого зазначено

ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу КП «Рівненське ОБТІ» про реєстрацію права власності на нерухоме майно право власності на спірний ангар зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Універсальній товарній біржі «Україна-Захід» від 09 квітня 2008 року.

Згідно з рішенням Карпилівської сільської ради Рокитнянського району Рівненської області від 26 вересня 2008 року № 154 ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для використання у комерційних цілях орієнтовною площею

0,1908 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення на АДРЕСА_1 в оренду терміном 10 років.

Рішенням Карпилівської сільської ради Рокитнянського району Рівненської області від 04 березня 2009 року № 176 ОСОБА_2 затверджено вищевказаний проект землеустрою та надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,1908 га для використання у комерційних цілях за рахунок земель сільськогосподарського призначення, встановлено річну щомісячну плату та вказано ОСОБА_2 укласти договір оренди та провести його реєстрацію.

06 березня 2009 року між Карпилівською сільською радою Рокитнянського району Рівненської області та ОСОБА_2 укладений договір оренди землі площею 0,1908 га несільськогосподарського призначення для використання у комерційних цілях строком на 10 років, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1908 га, для використання в комерційних цілях на підставі договору купівлі-продажу

від 09 жовтня 2009 року.

06 листопада 2013 року КП «Рівненське ОБТІ» Рівненської обласної ради виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок - ангар, власником якого зазначено ОСОБА_1 .

Також, суди установили, що рішенням Рокитнянського районного суду Рівненської області від 26 березня 2014 року у справі № 2-587/11 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - РВ ФДМУ у Рівненській області, про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні майном, зобов`язання утриматись від певних дій та захист права власності, задоволено. Визнано право власності ОСОБА_1 на приміщення ангару розташованого на АДРЕСА_1 . Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 ангар, що знаходиться за вказаною адресою. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні приміщенням ангару за вказаною адресою шляхом звільнення зазначеного приміщення і забезпечення вільного доступу до нього (рішення набрало законної сили).

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2015 року у справі № 571/1771/14 позов ОСОБА_1 до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про встановлення факту порушення прав та вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним), застосування наслідків нікчемності правочину задоволено частково. Визнано факт порушення прав ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка розташована на АДРЕСА_1 , на якій розміщена будівля ангару. Визнано факт порушення права ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою, на якій розміщена будівля ангару. Визнано договір оренди земельної ділянки

від 14 січня 2005 року, укладений між Карпилівською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області та СГПП «Сонячне» недійсним в частині передачі в оренду земельної ділянки під зернотік площею 1,1 га, у зв`язку з тим, що на ній була розміщена приватизована ОСОБА_1 будівля ангару на АДРЕСА_1 . Визнано договір оренди земельної ділянки від 14 січня 2005 року, укладений між Карпилівською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області та СГПП «Сонячне» недійсним в частині передачі в оренду земельної ділянки під зернотік площею 1,1 га, в силу його недійсності за законом. Застосовано наслідки недійсності правочину в частині передачі в оренду земельної ділянки під зернотік площею 1,1 га на АДРЕСА_1 , шляхом повернення земельної ділянки у попередній стан (рішення набрало законної сили).

Також з матеріалів справи вбачається, що у лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у цій справі, що переглядається,

до ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про визнання прав, відновлення порушеного права та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (справа

№ 571/183/14-ц).

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про доповнення позовних вимог, в якій просив, зокрема, скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку під будівлею ангару, виданого на ім`я ОСОБА_2 (а. с. 168, т. 1).

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 20 червня 2014 року у прийнятті заяви ОСОБА_1 про доповнення позовних вимог у справі № 571/183/14-ц відмовлено. Роз`яснено позивачу його право звернення до суду з новим позовом у загальному порядку. Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 змінено підстави і предмет позову.

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про визнання дій протиправними, а рішень незаконними та недійсними, поворот виконання рішення про продаж земельної ділянки та зобов`язання відповідача утриматися від дій, які порушують права позивача (справа № 571/959/14-а).

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2014 року провадження у справі № 571/183/14-ц зупинено до вирішення справи № 571/959/14-а.

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки, застосування наслідків нікчемності правочину, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку (справа

№ 571/1665/14-ц (а. с. 207, т. 1)).

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2014 року відкрито провадження у справі № 571/1665/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки, застосування наслідків нікчемності правочину, скасування державного акта на право власності на земельну ділянку (а. с. 219, т. 1).

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області

від 17 листопада 2014 року об`єднано справи № 571/1665/14-ц

та № 571/183/14-ц, присвоєно номер об`єднаній справі № 571/183/14-ц. Провадження у справі № 571/183/14-ц зупинено до вирішення справи

№ 571/959/14-а (а. с. 228, т. 1).

Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області

від 20 лютого 2015 року у справі № 571/959/14-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, а рішень незаконними та недійсними, поворот виконання рішення про продаж земельної ділянки та зобов`язання відповідача утриматися від дій, які порушують права позивача, задоволено частково. Визнано протиправними дії Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області щодо передачі земельної ділянки під будівлею ангару, розташованої на АДРЕСА_1 , в оренду СГПП «Сонячне». Визнано незаконним та скасовано рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 31 грудня 2003 року № 54 «Про передачу земель в оренду СГПП «Сонячне», в частині передачі в оренду земельної ділянки під зернотік площею 1,1 га на АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 04 березня 2009 року № 176 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 ». Визнано незаконним та скасовано рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 31 липня 2009 року № 194 «Про продаж земельної ділянки площею 0,1908 га на АДРЕСА_1 ». Здійснено поворот виконання рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області

від 31 липня 2009 року № 194 «Про продаж земельної ділянки площею 0,1908 га на АДРЕСА_1 », розташованої під будівлею ангару. Зобов`язано Карпилівську сільську раду Рокитнівського району Рівненської області утриматись від вчинення дій, що порушують права ОСОБА_1 на земельну ділянку, на якій розміщена будівля ангару, на АДРЕСА_1 .

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2015 року постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області

від 20 лютого 2015 року скасовано, провадження у справі № № 571/959/14-а закрито.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2015 року провадження у справі № 571/183/14-ц відновлено.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2016 року провадження у справі № 571/183/14-ц зупинено до вирішення справи № 571/661/15-ц.

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 18 березня 2016 року, яке набрало законної сили, у справі № 571/661/15-ц позов ОСОБА_1 до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, ОСОБА_2 , третя особа - Управління Держгеокадастру у Рокитнівському районі Рівненської області, про визнання дій протиправними, а рішень незаконними та недійсними, поворот виконання рішення про продаж земельної ділянки та зобов`язання відповідача утриматися від дій, які порушують права позивача, задоволено частково. Визнано протиправними дії Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області щодо передачі земельної ділянки під будівлею ангару, розташованої на АДРЕСА_1 , в оренду СГПП «Сонячне». Визнано незаконним та скасовано рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 31 грудня 2003 року № 54 «Про передачу земель в оренду СГПП «Сонячне», в частині передачі в оренду земельної ділянки під зернотік площею 1,1 га на АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 04 березня 2009 року № 176 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 ». Визнано незаконним та скасовано рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 31 липня

2009 року № 194 «Про продаж земельної ділянки площею 0,1908 га на АДРЕСА_1 ». Здійснено поворот виконання рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 31 липня 2009 року

№ 194 «Про продаж земельної ділянки площею 0,1908 га на АДРЕСА_1 », розташованої під будівлею ангару. Зобов`язано Карпилівську сільську раду Рокитнівського району Рівненської області утриматись від вчинення дій, що порушують права ОСОБА_1 на земельну ділянку, на якій розміщена будівля ангару на АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2016 року провадження у справі № 571/183/14-ц відновлено.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15 червня 2016 року цивільну справу № 571/183/14-ц передано до розгляду до Сарненського районного суду Рівненської області.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 25 липня 2016 року відкрито провадження у справі № 571/183/14-ц за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району про визнання права на земельну ділянку, відновлення порушеного права на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 254 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у задоволенні заяви про відвід суддів Верховного Суду відмовлено, провадження у справі підлягає поновленню за ініціативою суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 1 частини першої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною першою статті 30 ЗК Української РСР 1990 року, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

За загальним правилом, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 01 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК Української РСР 1990 року до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після ж 31 грудня 2001 року право власності на земельну ділянку або її частину може переходити відповідно до статті 120 ЗК України на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладеного відповідно відчужувачем або набувачем.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України 2001 року власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною п`ятою статті 116 ЗК України 2001 року передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу своїх позовних вимог зазначав, що його право користування нерухомим майном та земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, порушено.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Факт порушення прав ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1908 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , на якій розміщена будівля ангару встановлено рішеннями Рокитнівського районного суду Рівненської області

від 11 лютого 2015 року у справі № 571/1771/14 та від 13 січня 2016 року у справі № 571/661/15-ц, які набрали законної сили.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 є власником будівлі ангару, а тому, передаючи земельну ділянку, на якій розміщена вказана будівля, у власність ОСОБА_2 , порушено права позивача як землекористувача.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, урахуванням усіх конкретних обставин справи, встановлених на підставі наявних доказів у справі, дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині визнання права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,1908 га, відновлення порушеного права користування земельною ділянкою, усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою. Судові рішення в цій частині є обґрунтованими та відповідають вимогам закону.

Разом з тим, скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі, яка переглядається, в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування державного акта про право на земельну ділянку та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що вказана вимога не заявлялась позивачем при зверненні до суду у січні 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про доповнення позовних вимог, в якій просив, зокрема, скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку під будівлею ангару, виданого на ім`я ОСОБА_2 (а. с. 168, т. 1).

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

№ 571/1665/14-ц).

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області

від 17 листопада 2014 року об`єднано справи № 571/1665/14-ц

№ 571/959/14-а.

Таким чином, апеляційний суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 було подано два позови про порушення його прав на користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля ангару, та ухвалою суду

від 17 листопада 2014 року вказані позови об`єднано в одне провадження і прийнято до розгляду всі заявлені в цих позовах позовні вимоги, справі присвоєно № 571/183/14-ц.

При цьому, апеляційний суд також не врахував, що об`єднання позовних заяв не відміняє вчинені позивачем та судами процесуальні дії, що передували такому об`єднанню по кожній цивільній справі. Тому висновок апеляційного суду про те, що позивач не заявляв позовну вимогу про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, а суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, не є обґрунтованим та не підтверджується матеріалами справи. Таким чином, рішення апеляційного суду в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в цій частині.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою (частина перша 368 ЦПК України).

За правилом статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що у позовній заяві ОСОБА_1 від 27 жовтня 2014 року (а. с. 207, т. 1) заявлено вимоги про визнання незаконним рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 31 липня 2009 року № 194 «Про продаж земельної ділянки площею 0,1908 га» на АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , розташованої під будівлею ангару, визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 жовтня 2009 року, застосування наслідків нікчемності правочину. За вказаними позовними вимогами було відкрито провадження у справі (а. с. 219, т. 1) та вони були предметом розгляду в суді першої інстанції, проте місцевий суд зазначивши, що позов підлягає задоволенню повністю, не мотивував вирішення спору, зокрема в частині позовних вимог про визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 жовтня 2009 року, застосування наслідків нікчемності правочину та визнання незаконним рішення сільської ради.

Апеляційний суд на вказані порушення, допущені судом першої інстанції, уваги не звернув. Разом з тим, суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України позбавлений можливості вирішити спір по суті в цій частині позовних вимог.

За таких обставин, постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 жовтня 2009 року, застосування наслідків нікчемності правочину та визнання незаконним рішення сільської ради також підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Посилання в касаційній скарзі про передачу вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа стосується обставин, щодо яких Європейський суд з прав людини висловив свою позицію у зв`язку з порушенням прав ОСОБА_1 , колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

Вичерпний перелік підстав для передачі справи, яка розглядається у касаційному порядку, на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлений статтею 403 ЦПК України. Відповідне питання про передачу справи згідно зі статтями 403 і 404 ЦПК України вирішує Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду.

Тобто питання прийняття касаційної скарги, відкриття касаційного провадження та передачі справи до Великої Палати Верховного Суду віднесені до повноважень Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду.

З огляду на вказане, у колегії суддів Верховного Суду відсутні підстави для передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих доводів необхідності передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Крім того, не зазначено, в якому саме рішенні Європейського суду з прав людини висловлено позицію щодо порушених його прав. Тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

Наведенні в касаційній скарзі решта доводів щодо скасування процесуальних ухвал, які окремо оскарженню від рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду не підлягають, Верховним Судом відхиляються, оскільки скаржник не зазначив, які саме процесуальні ухвали оскаржуються із зазначенням дати їх постановлення, а також найменування судової інстанції, яка їх постановила. Крім того, скаржник не вказав обґрунтованих доводів та мотивів щодо скасування вказаних процесуальних ухвал.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання права користування земельною ділянкою, відновлення порушеного права користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкоюухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржувані судові рішення в цій частині необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу в цій частині - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів в цій частині не спростовують.

Згідно з частинами третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, постанова апеляційного суду відповідно до вимог статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання державного акта на земельну ділянку недійсним та його скасування, про визнання незаконним рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 31 липня 2009 року № 194 «Про продаж земельної ділянки площею 0,1908 га», визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 жовтня 2009 року, застосування наслідків нікчемності правочину.

Керуючись статтями 254 402 409 410 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційної цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Поновити провадження у справі № 571/183/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області про визнання права користування земельною ділянкою, відновлення порушеного права на земельну ділянку, скасування державного акта на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання незаконним рішення сільської ради, визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки, застосування наслідків нікчемності правочину.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боюка Володимир Васильович, задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року в частині вирішення позовних вимог про визнання державного акта на земельну ділянку недійсним та його скасування, про визнання незаконним рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області від 31 липня 2009 року № 194 «Про продаж земельної ділянки площею 0,1908 га», визнання недійсним та нікчемним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 жовтня 2009 року, застосування наслідків нікчемності правочину скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею

0,1908 га, відновлення порушеного права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 , усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська