Постанова
Іменем України
08 липня 2021 року
м. Київ
справа № 573/1389/19
провадження № 61-124св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 08 вересня 2020 року
у складі судді Замченко А. О. та постанову Сумського апеляційного суду
від 03 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Собини О. І.,
Криворотенка В. І., Левченко Т. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у володіння та користування часток земельних ділянок, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ у натурі домоволодіння та земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив виділити йому у володіння та користування 1/2 частку земельної ділянки з розподілом її вздовж від житлового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із кадастровим номером 5920655300:00:002:0239.
Первісні позовні вимоги мотивовано тим, що сторонам у справі на праві власності належить по 1/2 частці від 67/100 часток одноповерхового будинку та господарських споруд, а також по 1/2 частці земельних ділянок з кадастровими номерами 5920655300:00:002:0239 та 5920655300:00:002:0238, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Після оформлення всіх необхідних документів на вказане нерухоме майно ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 із питанням виділу у володіння та користування належної йому частки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5920655300:00:002:0239, але домовленості щодо встановлення порядку користування, розпорядження та володіння вказаною земельною ділянкою між ними досягнуто не було, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ у натурі домоволодіння та земельних ділянок, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а. с. 43-46, 238-243, т. 3), просив поділити домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно
до варіанту № 3 комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи від 12 травня 2020 року
№ 89/1366/07; поділити земельні ділянки площею 0,0938 га (кадастровий номер 5920655300:00:002:0238) та 0,3087 га (кадастровий номер 5920655300:00:002:0239), з цільовими призначеннями: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), а також для ведення особистого селянського господарства, відповідно до варіанту вказаної експертизи, припинивши право спільної часткової власності; встановити постійний та безоплатний сервітут на земельну ділянку з кадастровим номером 5920655300:00:002:0238.
При цьому ОСОБА_2 послався на відсутність згоди з ОСОБА_1 як співвласником спірного нерухомого майна щодо варіанту поділу частки домоволодіння та земельних ділянок.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 08 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду
від 03 грудня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Поділено домоволодіння, розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 , по 3 варіанту (додаток № 3) судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи від 12 травня 2020 року № 89/1366/07, а саме:
- виділено ОСОБА_2 у натурі: 1) приміщення житлового будинку літ. «А-1»: коридор літ. «1-1», площею 5,3 кв. м, житлову кімнату «1-3», площею 9,1 кв. м, житлову кімнату «1-4», площею 15,8 кв. м, житлову кімнату «1-6», площею 6,2 кв. м; приміщення прибудови літ. «А1-І» площею 9,9 кв. м: кухню «1-5», площею 9,9 кв. м; приміщення прибудови літ. «аІІ»: коридор літ. «IV», площею 4,6 кв. м; приміщення тамбуру літ. «аІІІ»: тамбур літ. «ІІІ», площею 2,2 кв. м;
2) господарські споруди: сарай літ. «Б», літню кухню літ. «Г», прибудову літ. «г», гараж літ. «Д», погріб літ. «П», жомову яму літ. «Ж», 67/100 огорожі 1-3, що складає 68/100 ідеальних часток.
- виділено ОСОБА_1 у натурі: 1) приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлову кімнату «1-2», площею 15,8 кв. м; приміщення прибудови літ «а»: коридор літ. «І», площею 5,4 кв. м, веранду «ІІ», площею 9,9 кв. м, ванну «1-7», площею 5,3 кв. м; 2) господарські споруди: сарай літ. «В», прибудові літ. «в», 33/100 огорожі № 1-3, що складає 32/100 ідеальних часток.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за відхилення від ідеальних часток поділу домоволодіння в розмірі 2 170,00 грн.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на домоволодіння, розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 провести необхідні переобладнання в житловому будинку відповідно до висновку експертизи, а саме:
1. між коридором «І» і коридором «1-1» закласти дверний проріз;
2. між кімнатою «1-2» і кімнатою «1-3» закласти дверний проріз;
3. між кімнатою «1-2» і кімнатою «1-4» закласти дверний проріз;
Зобов`язано ОСОБА_1 провести необхідні переобладнання у житловому будинку відповідно до висновку експертизи, а саме: між кімнатою «1-2» і верандою «ІІ» влаштувати дверний проріз.
Зобов`язано ОСОБА_2 провести необхідні переобладнання у житловому будинку відповідно до висновку експертизи, а саме: між кімнатою «1-3» і кімнатою «1-4» влаштувати дверний проріз.
Поділено земельну ділянку площею 0,0938 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0238, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , по 3 варіанту (додаток № 4, арк. 3) судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи від 12 травня 2020 року № 89/1366/07:
- виділено ОСОБА_2 у натурі земельну ділянку площею 0,0606 га
(606 кв. м), яка відображена блакитним кольором у висновку експертизи (додаток № 4, арк. 3), що складає 65/100 ідеальних часток земельної ділянки;
- виділено ОСОБА_1 у натурі земельну ділянку площею 0,0332 га (332 кв. м), яка відображена жовтим кольором у висновку експертизи (додаток № 4, арк. 3), що складає 35/100 ідеальних часток земельної ділянки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за відхилення від ідеальних часток поділу земельної ділянки в розмірі 1 329,00 грн.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0938 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0238, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Поділено земельну ділянку площею 0,3087 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0239, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , по 3 варіанту (додаток № 4, арк. 3) судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи від 12 травня 2020 року № 89/1366/07:
- виділено ОСОБА_2 у натурі земельну ділянку площею 0,15435 га (1543,5 кв. м), яка зображена блакитним кольором у висновку експертизи (додаток № 4, арк. 3), що складає 50/100 ідеальних часток земельної ділянки;
- виділено ОСОБА_1 у натурі земельну ділянку площею 0,15435 га (1543,5 кв. м), яка відображена жовтим кольором у висновку експертизи (додаток № 4, арк. 3), що складає 50/100 ідеальних часток земельної ділянки.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,3087 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0239, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено постійний та безоплатний сервітут частини земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:00:002:0238, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка виділяється у власність ОСОБА_1 , площею
5 кв. м, лінійними розмірами: 4,32 м стіна сараю літ. «Б», 1,09 м, 1,15 м, 3,45 м, 2,25 м, для здійснення обслуговування належної ОСОБА_2 частини стіни сараю «Б» відносно проходу по двору - для встановлення будівельних риштувань та складання будівельних матеріалів із метою ремонту будівель та споруд (у додатку № 4, арк. 3 до висновку експертизи позначена жовтим кольором зі штриховкою червоного кольору).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи вимоги первісного та зустрічного позовів, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, вважав за можливе провести розподіл спірного нерухомого майна між сторонами та припинити їх право спільної часткової власності, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у володіння та користування 1/2 частки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства були залишені без задоволення. При цьому, частково задовольняючи зустрічні
позовні вимоги ОСОБА_2 та проводячи розподіл у натурі спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 5920655300:00:002:0238
і 5920655300:00:002:0239 та будинку на АДРЕСА_1 суд обрав ІІІ варіант їх поділу, запропонований судовою оціночно-будівельною, будівельно-технічною, земельно-технічною експертизою від 12 травня 2020 року № 89/1366/07, оскільки, на думку судів першої та апеляційної інстанцій, він є найбільш наближеним до часток сторін.
При обраному варіанті поділу майна можлива експлуатація будинку і господарських будівель як окремих об`єктів нерухомості, передбачені окремі входи, роздільне електропостачання, газопостачання, опалення, водопостачання, каналізація, не порушується цілісність каркасу будинку, необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль, а також не порушуються права та інтереси сторін, їх частки мінімально відрізняються від ідеальних, а зменшення частки однієї із сторін у спірному будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки компенсується в грошовому еквіваленті й ця компенсація є незначною - 2 170,00 грн та 1 329,00 грн відповідно, а тому не є тягарем для іншої сторони.
Крім того, суд встановив безоплатний сервітут частини земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:00:002:0238, яка переходить у власність ОСОБА_1 для здійснення обслуговування належної ОСОБА_2 частини стіни сараю «Б» відносно проходу по двору площею 5 кв. м, як визначено у висновку експертизи.
ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів, що обраним варіантом розподілу будинковолодіння та двох земельних ділянок порушуються його права та законні інтереси, як власника 33/100 часток будинку та 1/2 часток земельних ділянок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником ОСОБА_3 , на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 08 вересня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення первісного позову і відмову у задоволенні зустрічного позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У березні 2021 року справу № 573/1389/19 передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, а також зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій не в повній мірі узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 01 липня 2020 року у справі № 750/3501/17 та від 20 травня 2020 року у справі № 308/8156/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У вказаних постановах Верховного Суду зроблено висновок про поділ земельних ділянок в рівних частках відповідно до правовстановлюючих документів. При ухваленні оскаржуваних судових рішень суди хоч і посилалися на вказані висновки Верховного Суду, проте відступили від них без відповідного обґрунтування.
У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі
№ 6-12цс13 проаналізовано положення статті 358 ЦК України та вказано, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. Зокрема, при встановленні порядку користування будинком кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина будинку з урахуванням його частки в праві спільної власності на будинок.
При використанні вказаного правового висновку суди не звернули увагу на те, що фактично площа садиби є більшою, ніж зазначено у експертному висновку, а тому поділ було здійснено без з`ясування фактичної кількості та розмірів господарських споруд, способу користування, згоди співвласників щодо компенсації тощо.
Крім того, судом першої інстанції помилково було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи у справі та не звернуто уваги на доводи позивача за первісним позовом про передачу
ОСОБА_2 частини городу (приблизно 2 метри шириною) сусідам зі сторони АДРЕСА_2 , що було суттєвим при розподілі земельної ділянки та свідчить про те, що судами не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить суд відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки висновки суду першої інстанції, з якими погодився і апеляційний суд, відповідають вимогам закону та сталій судовій практиці. ІІІ варіант поділу спірного майна, визначений експертизою, відповідає інтересам обох сторін із мінімальним відступленням від ідеальних часток співвласників.
Доводи касаційної скарги про передачу частини земельної ділянки сусідам не підтверджено жодними доказами та навпаки спростовуються топографічною зйомкою і висновком експертизи.
Доводи касаційної скарги про незаконну відмову суду у призначенні додаткової експертизи є безпідставними, оскільки, звертаючись до суду із відповідним клопотанням, ОСОБА_1 не обґрунтував неповноту висновку експерта, а просто вказав, що жоден із зазначених експертом варіантів поділу йому не подобається, що не є підставою для призначення додаткової експертизи.
У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відповідь на відзив, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що виконавчим комітетом Жовтневої селищної ради Білопільського району Сумської області 25 червня 2011 року було прийняте рішення про оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно з рішення суду
від 04 травня 2007 року та взамін договору купівлі-продажу, посвідченого Ульянівською ДНК від 12 квітня 2005 року, видано свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна в ідеальних долях: ОСОБА_4 - 33/100, ОСОБА_5 - 67/100 частини домоволодіння (а. с. 45, 46, т. 4).
На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 29 грудня 2015 року державним нотаріусом Улянівської державної нотаріальної контори, Токманю І. С. та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0238, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,3087 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0239, для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
(а. с. 72, 73, 75, 76).
Також ОСОБА_1 і ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 успадкували по
1/2 частці від 67/100 частки житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Улянівської державної нотаріальної контори 29 грудня 2015 року та зареєстрованим у реєстрі № 1960, витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а. с. 69, 70, т. 1).
09 січня 2020 року ОСОБА_4 продала свою частку у праві власності ОСОБА_2 , що вбачається з договору купівлі-продажу частки житлового будинку, за умовами якого ОСОБА_4 продала ОСОБА_2
33/100 частки житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а. с. 26-27). Цього ж дня, тобто 09 січня 2020 року, право власності ОСОБА_2 на 33/100 частки домоволодіння було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 28, т. 3).
За даними технічного паспорта спірне домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку «А-1», сараю «Б» площею
26,1 кв. м, сараю «В» площею 21,8 кв. м із прибудовою «в» площею 7,8 кв. м, літньої кухні «Г» площею 18,1 кв. м з прибудовою «г» площею 5,9 кв. м, гаражу «Д» площею 21 кв. м, погребу «П» 15,4 кв. м, жомової ями «Ж» 5 кв. м, огорожі № 1-3. Житловий будинок «А-1» має прибудови «а», «аІІ», «аІІІ», два окремі входи та складається з коридору «І» площею 5,4 кв. м, веранди «ІІ» площею 9,9 кв. м, тамбуру «ІІІ» площею 2,2 кв. м, коридору «IV» площею
4,6 кв. м, коридору «1-1» площею 5,3 кв. м, житлової кімнати «1-2» площею 15,8 кв. м, житлової кімнати «1-3» площею 9,1 кв. м, житлової кімнати «1-4» площею 15,8 кв. м, кухні «1-5» площею 9,9 кв. м, житлової кімнати «1-6» площею 6,2 кв. м, ванни «1-7» площею 5,3 кв. м. Загальна площа будинку становить 89,5 кв. м, житлова - 46,9 кв. м (а. с. 78-80, т. 1).
Отже, ОСОБА_1 належить на праві власності 33/100 частки будинковолодіння на АДРЕСА_1 та по 1/2 частці земельних ділянок з кадастровими номерами 5920655300:00:002:0238 і 5920655300:00:002:0239. ОСОБА_2
є власником 67/100 часток будинковолодіння та 1/2 частки вказаних земельних ділянок. Разом з тим, між сторонами не досягнуто згоди щодо порядку користування спірним нерухомим майном.
Під час розгляду цієї справи ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 02 березня 2020 року призначалась комплексна будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1) яка ринкова (дійсна) вартість домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ?
2) Яка ринкова (дійсна) вартість земельної ділянки площею 0,0938 га (кадастровий номер 5920655300:00:002:0238), розташованої за адресою:
АДРЕСА_1 ?
3) Яка ринкова (дійсна) вартість земельної ділянки площею 0,3087 га (кадастровий номер 5920655300:00:002:0239), розташованої за адресою:
АДРЕСА_1 ?
4) Чи можливий, і в яких варіантах, поділ земельної ділянки площею
0,3087 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0239, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі відповідно до ідеальних часток співвласників, щоб виділені земельні ділянки не мали місць загального користування з іншим співвласником. Якщо такий поділ неможливий, то які є варіанти поділу в частках, близьких до ідеальних; який розмір компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку?
5) Чи можливий поділ земельної ділянки площею 0,3087 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0239, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі відповідно до ідеальних часток співвласників за встановленим фактичним користуванням? Якщо такий поділ можливий лише з відступленням від ідеальних часток, то який розмір компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку?
6) Чи можливий, і в яких варіантах, поділ земельної ділянки площею
0,0938 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0238, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі відповідно до ідеальних часток співвласників, щоб виділені земельні ділянки не мали місць загального користування з іншим співвласником. Якщо такий поділ неможливий, то які є варіанти поділу в частках, близьких до ідеальних; який розмір компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку?
7) Чи можливий поділ земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0238, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі відповідно до ідеальних часток співвласників за встановленим фактичним користуванням? Якщо такий поділ можливий лише з відступленням від ідеальних часток, то який розмір компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку?
8) Чи можливий, і в яких варіантах, поділ домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі відповідно до ідеальних часток співвласників, щоб виділені приміщення мали окремі входи і не мали місць загального користування з іншим співвласником домоволодіння. Якщо такий поділ неможливий, то які є варіанти поділу в частках, близьких до ідеальних; який розмір компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку?
9) Чи можливий, і в яких варіантах, поділ домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних часток співвласників за встановленим фактичним користуванням? Якщо такий поділ можливий лише з відступленням від ідеальних часток, то який розмір компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку? (а. с. 81-82, т. 3).
Відповідно до висновку комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельної-технічної експертизи № 89/1366/07
від 12 травня 2020 року вартість спірного домоволодіння склала
217 000,00 грн. При цьому експертам не вдалося за можливе визначити дійсну вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:00:002:0239, так як це питання відноситься до земельно-технічної експертизи.
У той же час, експертом було запропоновано три варіанти (І, ІІ, ІІІ) поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:00:002:0239 для ведення особистого селянського господарства, два варіанти (І, ІІІ) поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:00:002:0238 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та один варіант (ІІ) порядку користування земельною ділянкою. Крім того, експертом запропоновано три варіанти (І, ІІ, ІІІ) поділу житлового будинку літ. «А-І» з надвірними будівлями за адресою:
АДРЕСА_1 (а. с. 124-223, т. 3).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі -
у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно до частин першої, третьої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Системний аналіз положень статей 183 358 364 379 380 382 ЦК України дає підстави зробити висновок про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом(квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 127/5835/16-ц.
Наведене також відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, на яку в касаційній скарзі посилається ОСОБА_1 , та було враховано судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті спору, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
Встановивши, що відповідно довисновку судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельної-технічної експертизи від 12 травня
2020 року № 89/1366/07 третій (ІІІ) варіант розподілу будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також двох земельних ділянок з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого
селянського господарства (кадастрові номери 5920655300:00:002:0238
і 5920655300:00:002:0239), є найбільш наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечує можливість експлуатації будинку і господарських будівель як окремих об`єктів нерухомості, не порушує цілісності каркасу будинку, необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль, а зменшення частки однієї із сторін у спірному будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки компенсується в грошовому еквіваленті та ця компенсація є незначною, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про можливість виділення співвласникам найбільш ізольованих житлових та підсобних приміщень із найменшим відхиленням від ідеальних часток співвласників, а також незначну виплату грошової компенсації.
Доводи касаційної скарги про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 01 липня 2020 року у справі № 750/3501/17 та від 20 травня 2020 року у справі № 308/8156/14-ц, є безпідставними, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними зі справою, яка переглядається, у них встановлені різні фактичні обставини та підстави звернення до суду.
Так, у справі № 750/3501/17 предметом позову був поділ майна подружжя, визнання права власності на частку майна за одним із подружжя та вселення. У частині позовних вимог, що стосувалися поділу в натурі майна, Верховний Суд не зробив правовий висновок та вважав за необхідне направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди не визначились із характером спірних правовідносин.
У справі № 308/8156/14-ц предметом спору було визнання за особою права безстрокового користування чужою земельною ділянкою, а тому з огляду на підстави позовів, їх нормативно-правове регулювання, вказані справи не є тотожними зі справою, що переглядається.
Верховний Суд наголошує, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин із метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про помилковість відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення додаткової експертизи у справі, оскільки статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, особа не позбавлена можливості заявити вмотивоване клопотання про призначення повторної експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи.
Разом із тим, ОСОБА_1 , заявляючи до суду першої інстанції клопотання про призначення додаткової експертизи, на вирішення якої просив поставити ті ж запитання, які ставилися при призначенні першої експертизи, мотивував клопотання тим, що експерти, які проводили експертизу, дійсно професіонали, проте на них тиснув відповідач. Крім того, варіанти розподілу, запропоновані в експертизі, йому не подобаються.
За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи, оскільки ОСОБА_1 не зазначив обставин, підтверджених доказами, та не навів підстав, передбачених законом, для призначення повторної експертизи у справі.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування ухвалених у справі судових рішень, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень не впливають, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, що відповідає положенням статті 6 Конвенції, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 08 вересня
2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
О. С. Ткачук