Постанова
Іменем України
19 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 574/792/21
провадження № 61-12906св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф, Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Буринська міська рада Сумської області, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_3 на рішення Буринського районного суду Сумської області у складі судді Гука Т. Р., від 16 червня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Криворотенка В. І., Собини О. І., від 08 листопада 2022 року, і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Буринської міської ради Сумської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення.
2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, щозгідно з рішенням виконавчого комітету Слобідської сільської ради народних депутатів № 23 від 20 липня 1997 року ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,50 га за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Позивачка вказувала, що вона є спадкоємицею ОСОБА_4 . Відповідно до довідки, виданої Слобідською сільською радою Буринського району Сумської області, згідно з відомостями погосподарського обліку Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області площа земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у домогосподарстві будинку АДРЕСА_1 становить 0,40 га. Рішенням Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області від 04 червня 2020 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян» ОСОБА_2 отримав у власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 1,7210 га, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 5920986000:01:000:1800 площею 0,5 га. Зазначала, що 10 червня 2020 року здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920986000:01:000:1800 за ОСОБА_2 , яка фактично була успадкована нею після смерті ОСОБА_4 .
3. Із урахуванням зазначеного, позивачка просила: визнати незаконним та скасувати рішення Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області від 04 червня 2020 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:01:000:1800 площею 1,000 га по
АДРЕСА_1 ; скасувати рішення державного реєстратора 36849757 від 10 червня 2021 року про державну реєстрацію на підставі рішення Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області від 04 червня 2020 року права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5920986000:01:000:1800, площею 1,000 га.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 16 червня
2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щопозивачкою не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_4 у встановленому законом порядку набула право власності на спірну земельну ділянку у розмірі 0,5 га. Крім того, позивачкою не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження чинності на момент смерті ОСОБА_4 заповіту, посвідченого 30 квітня 2008 року, прийняття позивачкою у встановленому законом порядку спадщини після смерті ОСОБА_4 , а також відсутності в останньої інших спадкоємців, у тому числі, які мають обов`язкову частку у спадщині та прийняли її. Крім того, позивачкою не доведено, що земельна ділянка, передана у власність відповідачу ОСОБА_2 , є тією ж земельною ділянкою, яка ОСОБА_4 передавалась у власність рішенням Слобідською сільською радою народних депутатів рішення № 23 від 20 липня 1993 року «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування», а відтак і не доведено порушення її прав.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Сумського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Буринського районного суду Сумської області від 16 червня 2022 року - без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що спірна земельна ділянка є тією ж земельною ділянкою, яка ОСОБА_4 передавалась у власність рішенням Слобідської сільської ради народних депутатів № 23 від 20 липня 1993 року «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування», при тому, що розміри цих земельних ділянок є різними.
8. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що Слобідська сільська рада при прийнятті рішення від 04 червня 2020 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів на території Слобідської сільської ради та надано останньому безоплатно у власність земельні ділянки, в тому числі спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5920986000:01:000:1801, площею 1 га, діяла поза межами наданих їй повноважень або з порушенням порядку, визначеного законом.
Узагальнені доводи касаційної скарги
9. У грудні 2022 рокупредставник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Буринського районного суду Сумської області від 16 червня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
10. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
11. У касаційній скарзі заявниквказує, що при вирішенні спору суди не застосували до спірних правовідносин положення пункту 1 розділу Х перехідних положень ЗК України, відповідно до якого рішення Слобідської сільської ради народних депутатів № 28 від 31 липня 1993 року «Про передачу громадянам земельних у приватну власність та користування», яким земельна ділянка передавалась у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку - ОСОБА_5 (спадкодавцю), є підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку за особою, яка прийняла спадщину, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
12. Заявник вказує, що під час судового розгляду суди не висловлювали свої сумніви щодо добросовісності позивачки у здійсненні своїх процесуальних прав і не витребували доказів на спростування сумнівів щодо прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_4 . Заявник звертає увагу на те, що у спадковій справі № 45683334 спадкоємцем ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 574/792/21.
14. 24 березня 2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 574/792/21 розподілено судді-доповідачеві.
15. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2023 рокусправу № 574/792/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
16. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують правильних по суті судових рішень. Судами правильно встановлено обставини справи, обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачка не довела, що померла ОСОБА_4 набула у приватну власність земельну ділянку саме площею 0,5 га, а у матеріалах справи відсутні докази реєстрації за спадкодавцем на підставі рішення Слобідської сільської ради народних депутатів № 28 від 31 липня 1993 року «Про передачу громадянам земельних у приватну власність та користування» спірної земельної ділянки.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. У відповідності до заповіту, посвідченого 30 квітня 2008 року секретарем виконавчого комітету Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області Ліщенко О. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 282, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , 1990 року народження.
18. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
19. Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 17 вересня 2011 року зареєстрували шлюб, прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_8 , дружини - ОСОБА_1 .
20. Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі станом на 23 жовтня 2008 року заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_5 за зверненням до Буринської районної державної нотаріальної контори. Дані про особу, яка звернулася за прийняттям спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_5 , в матеріалах справи відсутні.
21. Рішенням виконавчого комітету Слобідської сільської ради народних депутатів № 23 від 20 липня 1993 року «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування» ОСОБА_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , було передано у власність земельну ділянку, що розташована за цією ж адресою, площею 0,5 га, в тому числі для ведення особистого селянського господарства - 0,45 га, а для обслуговування житлового будинку - 0,05 га.
22. Згідно з довідкою Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області від 20 серпня 2020 року № 683/02-25 відповідно до відомостей погосподарського обліку Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області (особовий рахунок НОМЕР_2 , 2006-2010 роки) площа земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у домогосподарстві будинку АДРЕСА_1 , головою якого була ОСОБА_4 , 1930 року народження, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 0,40 га.
23. Рішенням 41 серії 7 скликання Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області від 12 серпня 2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки по
АДРЕСА_2 . Рішенням 36 сесії 6 скликання Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області від 31 січня 2014 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано жителю с. Слобода ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га.
25. Рішенням 39 сесії 7 скликання Слобідської сільської ради Сумської області від 04 червня 2020 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам» затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадян за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів на території Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області та надано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельні ділянки: з кадастровим номером 5920986000:01:000:1801, площею
1 га; з кадастровим номером 5920986000:01:000:1799, площею 0,2210 га та земельну ділянку з кадастровим номером 5920986000:01:000:1800, площею 0,500 га, які знаходяться по
АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920986000:01:000:1800,
площею 0,5 га.
27. У відповідності до листа Слобідської сільської ради Буринського району від 05 жовтня 2020 року, адресованого ОСОБА_1 , останній повідомлено, що Слобідська сільська рада не надавала жодних дозволів на незаконне заволодіння земельними ділянками, у тому числі ОСОБА_2 , 01 жовтня 2020 року членами постійної комісії сільської з питань агропромислового розвитку, соціального розвитку села, земельних і водних ресурсів, екологічні та довкілля, транспорту, зв`язку, будівництва, житлово-комунального та дорожнього господарства, розвитку підприємства за участі ОСОБА_2 було здійснено огляд земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яку використовує ОСОБА_2 та його сім`я. Межі фактичного користування встановлені за ознаками на місцевості. ОСОБА_2 пояснив, що така конфігурація земельної ділянки склалася внаслідок помилки і він готовий здійснити поділ існуючої земельної ділянки на 2 частини і одну з них передати позивачці.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
28. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
29. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
30. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
31. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
32. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
33. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
34. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
35. За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
36. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
37. Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
38. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша
39. За приписами частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
40. На момент прийняття Слобідською сільською радою народних депутатів рішення № 23 від 20 липня 1993 року «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування» діяв Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року (далі - ЗК України 1990 року), відтак до спірних правовідносин слід застосовувати його приписи.
41. Частиною другою статті 3 ЗК України від 18 грудня 1990 року (у редакції, чинній станом на час отримання спадкодавцем спірної земельної ділянки) визначено, що розпоряджаються землею ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
42. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно (частина друга статті 6 ЗК України 1990 року).
43. Згідно зі статтею 17 ЗК України 1990 року передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).
44. Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, у тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
45. За приписами статті 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.
46. Пунктом 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року
№ 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
47. Відповідно до пункту 7 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року, у редакції, чинній на момент прийняття рішення сільської ради про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_4 , земельна-кадастрова документація включає книги реєстрації актів на право колективної, приватної власності на землю, права постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.
48. Відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України
2002 року, рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів Українивід 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
49. Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
50. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
51. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов загалом обґрунтованого висновку про те, що позивачка не довела факту порушення її права належними та допустимими доказами, зокрема не довела переходу до неї права власності у порядку спадкування на земельну ділянку, яка передавалася ОСОБА_4 на підставі рішення Виконавчого комітету Слобідської сільської ради народних депутатів № 23 від 20 липня 1993 року «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування», площею 0,5 га, в тому числі для ведення особистого селянського господарства - 0,45 га, а для обслуговування житлового будинку - 0,05 га.
52. Право власності на землю виникало після одержання документа, що посвідчує це право, яким як станом на час отримання спадкодавцем спірної земельної ділянки, так і в подальшому виступав державний акт на право власності на землю, однак, як установили суди, такий документ спадкодавцю за життя не видавався.
53. Позивачкою також не було надано доказів, що після прийняття виконавчим комітетом Слобідської сільської ради народних депутатів рішення № 23 від 20 липня 1993 року «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування» вносився запис до земельно-кадастрової книги про передачу земельної ділянки ОСОБА_4 . При цьому судами встановлено, що уповноваженим на те органом не приймалось рішення про надання дозволу ОСОБА_4 на розробку документації із землеустрою.
54. Оскільки позивачкою не було надано доказів набуття померлою
ОСОБА_4 права власності на спірну земельну ділянку, суди дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
55. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд надав належну оцінку аргументам апеляційної скарги, звернув увагу на те, що у відповідності до положень статті 81 ЦПК України саме на позивачку покладено обов`язок підтвердити той факт, що вона є належним спадкоємцем, яка фактично прийняла спадщину, однак таких доказів остання не надала, а заяв від неї про витребування відповідних доказів через існування у неї труднощів в їх надані до суду першої інстанції не надходило.
56. При цьому слід враховувати, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
57. Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли цілком обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
58. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400 402 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Рішення Буринського районного суду Сумської області від 16 червня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович