ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 576/2871/23
провадження № 61-3026св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 , від імені якої діє адвокат Пєтухов Андрій Юрійович,на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року у складі судді Колодяжного А. О. та постанову Сумського апеляційного суду від 30 січня 2025 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Рунова В. Ю., і ухвалив таку постанову.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту батьківства.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання у них народилася дитина - син ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Оскільки вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі, то запис про батька дитини було зроблено в порядку, визначеному статтею 135 Сімейного кодексу України, за вказівкою матері. Шлюб між нею та ОСОБА_5 так і не було зареєстровано та в подальшому фактичні шлюбно-сімейні відносини припинено.
4. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на квартиру по АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги є відповідачі: мати ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , та його дочка - ОСОБА_4 .
5. Посилалася на те, що ОСОБА_2 також є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 , однак не може реалізувати своє право на спадщину після смерті батька з огляду на невизнання такого права іншими його спадкоємцями.
6. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд встановити батьківство ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
8. Встановлено батьківство ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зібраними у справі доказами, зокрема висновком експерта молекулярно-генетичного дослідження, підтверджується факт батьківства ОСОБА_5 щодо дитини ОСОБА_2 , у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі статті 130 СК України.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
10. Постановою Сумського апеляційного суду від 30 січня 2025 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року залишено без змін.
11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову. Зазначено, що походження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від ОСОБА_5 підтверджується висновком експерта № 2523-МГ
від 14 грудня 2023 року, а така експертиза є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами з метою підтвердження або спростування батьківства.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12. 07 березня 2025 року ОСОБА_4 , від імені якої діє ОСОБА_6 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня
2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 30 січня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог .
13. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18, від 11 січня 2023 року у справі № 504/4181/17, від 04 квітня 2023 року у справі № 523/11536/19, від 29 квітня 2024 року у справі № 705/2465/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази, не надали їм належної правової оцінки та встановили обставини на підставі неналежних доказів. Крім того вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Також судами попередніх інстанцій не було залучено до участі у справі Міністерство оборони України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно врахували результати судово-медичної експертизи, яка була призначена та проведена з порушенням норм закону. Зокрема, проведення такої експертизи було здійснено без її дозволу, як дочки ОСОБА_5 , чим позбавлено її права на надання відповідних пояснень.
15. Зазначає заявниця про порушення судом першої інстанції її права на доступ до правосуддя, оскільки її представник з поважних причин не міг прибути у судове засідання, призначене на 11 квітня 2024 року, про що завчасно повідомив суд у заяві про відкладення судового засідання. Разом з тим, акцентує увагу на тому, що вона не має юридичної освіти та не може самостійно захищати свої інтереси в суді. Додатково зауважує, що її представник не був ознайомлений з матеріалами справи після його вступу у справу, а тому розгляд судом першої інстанції справи по суті без її участі та участі її представника, який подав заяву про відкладення розгляду справи, є передчасним.
16. Вважає, що ОСОБА_1 , яка не є родичем загиблого ОСОБА_5 та не перебувала з ним у шлюбних відносинах, не могла володіти інформацією щодо наявності відібраних у померлого ОСОБА_5 біологічних зразків. Інформація про наявність дозволу близьких родичів на відібрання біологічних зразків у матеріалах справи відсутня.
17. Також вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо встановлення факту батьківства ще до смерті ОСОБА_5 , визнання ним такого факту, а також докази того, що до вагітності позивачки вона проживала разом з ОСОБА_5 , вела спільне з ним господарство, або що після народження сина
ОСОБА_5 мав відношення до його виховання. Вважає, що наявний у матеріалах справи висновок судової молекулярно-генетичної експертизи не має заздалегідь встановленої сили, а його потрібно оцінювати у сукупності з іншими доказами.
18. Акцентує увагу на іншій меті встановлення відповідного факту, ніж та, що наведена позивачкою у позовній заяві. Вважає, що реальною метою є отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується при загибелі військовослужбовця. Зазначене свідчить про те, що рішення суду у цій справі може вплинути на права та обов`язки Міністерства оборони України, яке не було залучено до участі у розгляді справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2025 року поновлено
ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року та постанови Сумського апеляційного суду від 30 січня 2025 року, відкрито касаційне провадження у справі № 576/2871/23, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
20. 25 березня 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 576/2871/23.
21. Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
22. 31 березня 2025 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
23. Відзив обґрунтований посиланням на те, що суди попередніх інстанцій правильно визначились з характером спірних правовідносин, доказовою базою, яка має значення для дослідження факту батьківства, та надали належну правову оцінку зібраним у справі доказам. Клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи було заявлено у встановленому процесуальним законом порядку. Розтин трупа померлого ОСОБА_5 з відібранням у нього біологічних зразків проводився у комунальному закладі «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради одразу після загибелі останнього, а не у зв`язку з призначенням судом експертизи. Така процедура є штатною і проводиться у всіх випадках загибелі особи з метою подальшої ідентифікації родичів загиблого. Отримання згоди родичів на її проведення не передбачено жодним нормативно-правовим актом.
24. Міністерство оборони України не оскаржувало судові рішення у справі, що переглядається в касаційному порядку, та не має жодних претензій щодо встановлення батьківства. Більш того, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, було прийнято позитивне рішення про призначення ОСОБА_2 відповідної допомоги.
25. Безпідставними також вважає доводи касаційної скарги про порушення права відповідачки на доступ до правосуддя. Зауважує, що відповідачка жодного разу у судові засідання не з`явилася і лише через чотири місяці звернулась за відповідною правовою допомогою. Її адвокат мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі дистанційно, мав можливість взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 11 квітня 2024 року, у режимі відеоконференції. Вважає, що зазначена процесуальна поведінка сторони відповідача свідчить про намір затягнути розгляд справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Глухів Сумської області народився ОСОБА_2 , про що 14 травня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Глухову Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області складено відповідний запис № 140. Матір`ю дитини зазначена
ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_7 .
27. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер у с. Рівнопіль Волноваського району Донецької області.
28. Згідно з висновком експерта № 2523-МГ від 14 грудня 2023 року за результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи, загиблий
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вірогідність того, що ОСОБА_5 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами експертизи складає не менше 99,999%.
Позиція Верховного Суду
29. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
30. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
31. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
32. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
33. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
34. Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
35. Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
36. Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
37. Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
38. Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
39. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (стаття 130 СК України).
40. Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.
41. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
42. Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
43. Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану (постанови Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22, від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22).
44. Тлумачення статті 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом з тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18).
45. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти», заява № 62257/15, зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
46. Обов`язок з доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
47. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
48. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
49. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
50. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
51. Національні органи влади, дозволяючи або відхиляючи позов про встановлення батьківства, користуються дискреційними повноваженнями, спрямованими на захист найкращих інтересів дитини та збалансування інтересів як дитини, так і передбачуваного біологічного батька, що не суперечить гарантіям, які містяться у статті 8 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Krisztian Barnabas Toth v. Hungary», № 48494/06, 12 лютого 2013 року,
§ 33).
52. Звертаючись до суду з позовом у справі, що переглядається в касаційному порядку, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , посилалася на факт її спільного проживання з ОСОБА_5 , під час якого у них народився син ОСОБА_8 . До позовної заяви додатні фотознімки померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , скріншоти з месенджера дитини, заявлено клопотання про виклик свідків та призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи.
53. За результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи було надано висновок експерта № 2523-МГ від 14 грудня 2023 року, згідно з яким вірогідність того, що ОСОБА_5 є біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає не менше 99,999%.
54. ОСОБА_9 не надала доказів на спростування висновків експерта.
55. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, належним чином визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню та надав обґрунтовану правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, які підтверджуються факт батьківська померлого ОСОБА_5 відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , і дійшов мотивованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
56. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
57. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
58. Посилання касаційної скарги на необхідність залучення до участі у справі Міністерства оборони України колегія суддів відхиляє. Спірні правовідносини стосуються встановлення батьківства чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, після його смерті.Згідно із загальними положеннями СК України сімейні правовідносини виникають на підставі кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування та є такими, що тісно пов`язані з особою. Міністерство оборони не може бути учасником сімейних правовідносин. Спір щодо призначення чи виплати допомоги або інших компенсаційних виплат, пов`язаних з проходженням служби та загибеллю військовослужбовця
ОСОБА_5 в межах цієї цивільної справи не вирішувався.
59. Доводи касаційної скарги щодо порушення судом першої інстанції права заявниці на доступ до правосуддя були предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який правильно встановив відсутність порушення гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
60. У цьому аспекті колегія суддів враховує, що справа перебувала у провадженні суду з жовтня 2023 року. Відповідачка ОСОБА_4 була належним чином повідомлена про дату та час призначених у справі судових засідань, однак у жодне з них не з`явилася. У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_4 від 13 листопада 2023 року про розгляд справи про встановлення батьківства за її відсутності. Після проведення судової молекулярно-генетичної експертизи ОСОБА_4 чотири рази подавала заяву про відкладення судового засідання, три з яких було задоволено судом першої інстанції.
61. 10 квітня 2024 року ОСОБА_4 , від імені якої діяв адвокат
Пєтухов А. Ю., через підсистему «Електронний суд» подала четверту заяву про відкладення розгляду справи, у якій посилалася на те, що вона не має юридичної освіти та не зможе самостійно представляти свої інтереси під час судового розгляду, а її представник не має можливості прибути у призначене на 11 квітня 2024 року на 13:30 год. судове засідання, оскільки братиме участь у судовому засіданні у Господарському суді Сумської області в іншій судовій справі, призначеній до розгляду на 11 квітня 2024 року на 10:00 год. Однак, до клопотання не було додано ні судової повістки про виклик адвоката Пєтухова А. Ю. у зазначене судове засідання Господарського суду Сумської області, ні документів, які б посвідчували повноваження на представництво інтересів сторони такого спору. Крім того, не зазначено про неможливість участі у призначеному у справі, що переглядається в касаційному порядку, судовому засіданні у режимі відеоконференції, з огляду на тривалий проміжок часу між призначеним судовим засіданням у Господарському суді Сумської області та у Глухівському міськрайонному суді Сумської області.
62. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
63. Враховуючи процесуальні строки розгляду справи, визначені статтею 210 ЦПК України, принцип невідкладності задля якнайкращого захисту прав дитини, процесуальну поведінку сторони відповідача ОСОБА_4 , яка була належним чином повідомлена про розгляд справи, у тому числі про проведення у ній судової молекулярно-генетичної експертизи, однак на всі призначені судові засідання у суді першої інстанції після складання висновку експерта подавала клопотання про відкладення розгляду справи, у тому числі з підстав перебування її адвоката у відпустці, а також з огляду на необґрунтованість підстав для відкладення розгляду справи, призначеного на 11 квітня 2024 року, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушення права відповідачки на доступ до правосуддя при розгляді справи у суді першої інстанції.
64. Крім того, відповідачка скористалася своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та виклала в апеляційній скарзі усі свої доводи та заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1 .
65. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що не кожне допущене судом порушення процедури може істотно впливати на права учасників справи та тягнути порушення гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, за змістом цієї статті більшість процесуальних порушень, допущених на одній стадії цивільного процесу, можна виправити на іншій його стадії (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц (пункт 50)).
66. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.
67. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та наданої правової оцінки доказам, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
68. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
69. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
70. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_4 , від імені якої діє адвокат Пєтухов А. Ю., що стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 402 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 , від імені якої діє адвокат Пєтухов Андрій Юрійович, залишити без задоволення.
2. Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 30 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович