№ 580/111/22 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа №580/111/22

провадження № К/990/38655/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (у складі: судді-доповідача - Кузьмишиної О.М., суддів: Вівдиченко Т.Р., Коротких А.Ю.) у справі №580/111/22,

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної прокуратури в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати, за період з 27.03.2020 по 21.10.2021, відповідно до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;

зобов`язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити позивачу недоотриману заробітну плату, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного у відповідності до частини 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», за період з 27.03.2020 по 21.10.2021;

зобов`язати Черкаську обласну прокуратуру зробити перерахунок виплат, здійснених при звільненні позивачу з посади заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури на підставі наказу №627к від 21.10.2021, відповідно до частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(II)/2023 у справі № 3-80/2022 (191/22; 226/22; 80/23; 131/23; 99/23) за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX (далі - Закон №113-IX) (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності), зокрема, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX; друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, визнане неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

4. 28 вересня 2023 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2023 у справі №580/111/22 на підставі частини першої, пункту 1 частини п`ятої статті 361, статті 362, пункту 4 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2023 у справі №580/111/22 та призначено розгляд цієї заяви в порядку письмового провадження з 20 листопада 2023 року.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 закрито апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 у цій справі, як помилково відкрите.

7. Суд апеляційної інстанції виходив з помилковості звернення ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022, позаяк судом, що в даному випадку ухвалив рішення є Черкаський окружний адміністративний суд, який в силу частини першої статті 365 КАС України уповноважений на розгляд такої заяви; постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2023 зміни або скасування судового рішення у справі №580/111/22 не здійснено; відтак суд апеляційної інстанції не є належним судом для розгляду указаної заяви ОСОБА_1 .

8. Суд апеляційної інстанції окремо зауважив, що за змістом заяви ОСОБА_1 та, зокрема, її прохальної частини вбачається намір позивача здійснити перегляд рішення суду за виключними обставинами у справі «№580/9908/2», що вказує на невідповідність прохальної частини заяви її мотивувальній частині.

9. Таким чином, за висновками суду апеляційної інстанції, Шостий апеляційний адміністративний суд не є «судом встановленим законом» в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, а тому апеляційне провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 підлягає закриттю, як помилково відкрите.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

10. Не погоджуючись із наведеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, скаржник просить, зокрема:

скасувати Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №580/111/22 про закриття провадження в справі;

залишити в силі ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №580/111/22;

зобов`язати Шостий апеляційний адміністративний суд виправити описки в ухвалі від 30.10.2023 у справі №580/111/22, замінивши словосполучення «про перегляд за нововиявленими обставинами» на «про перегляд за виключними обставинами».

11. Позивач вважає висновок суду апеляційної інстанції про звернення до неналежного суду і про закриття апеляційного провадження таким, що суперечить частині першій статті 361 КАС України, оскільки саме Шостий апеляційний адміністративний суд у судовому рішенні від 25.11.2022 застосував по відношенню до позивача норми Закону №113-IX, які в подальшому були визнанні Конституційним Судом України у Рішенні від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 неконституційними, і саме постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 у справі № 580/111/22 стала підставою для подання позивачем конституційної скарги до Конституційного Суду України.

12. Скаржник окремо зауважує, що Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 по справі № 580/111/22 є незаконним, оскільки йде в розріз з позовними вимогами і приписами законодавства.

13. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, жодним чином не звернув увагу на той факт, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 не відповідає предмету позовних вимог; натомість, посилаючись на пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ в частині оплати праці працівників органів прокуратури, Шостий апеляційний адміністративний суд вказав на те, що дія статті 81 Закону № 1697-VII у редакції, чинній з 26.03.2020, не поширюється на прокурорів регіональних та місцевих прокуратур, тобто на позивача, як і рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020; тобто саме судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 у справі №580/111/22 є таким, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили і яке може бути переглянуте за виключними обставинами на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023№ 8- р(ІІ)/2023 в силу вимог частини першої статті 361 КАС України.

14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач у справі висловлює позицію щодо помилковості висновків про наявність підстав для перегляду постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2023 на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України.

15. У відповіді на відзив, позивач, окрім іншого, звертає увагу, що суд апеляційної інстанції допустив описки в ухвалі від 30.10.2023, вказавши «про відкриття апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами», хоча заява подана за виключними обставинами. Скаржник також просить врахувати той факт, що він допустив описку в прохальній частині заяви, помилково вказавши в пункті 2 номер справи «№580/9908/2».

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

16. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 17.11.2023.

17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

18. Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 580/111/22.

19. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

22. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

23. Відповідно до частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

24. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

25. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами визначено статтею 365 КАС України, відповідно до частин першої-другої якої заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

26. Таким чином, суд апеляційної інстанції, який постановою не змінював рішення суду першої інстанції та залишив його в силі, не наділений повноваженнями розглядати заяву про перегляд за виключними обставинами такої постанови.

27. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про помилковість звернення ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022, позаяк в силу частини першої статті 365 КАС України, судом, що в даному випадку ухвалив рішення, є Черкаський окружний адміністративний суд.

28. Наявність у мотивувальній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 у справі №580/111/22 посилань на положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, за умови відсутності таких посилань у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2022, та яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, не створює для заявника підстави вважати, що саме суд апеляційної інстанції є судом, який прийняв рішення в розумінні частини першої статті 365 КАС України.

29. А тому, висновки суду апеляційної інстанції відповідають правильному застосуванню норм процесуального права в цій частині.

30. Водночас, Верховний Суд констатує, що з указаних мотивів в суду апеляційної інстанції відсутні були підстави для відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2022 у справі №580/111/22.

31. Верховний Суд неодноразово, висловлював позицію стосовно можливості закриття провадження у справі, як помилково відкритого, з посиланням на те, що суд буде діяти не як «суд встановлений законом».

32. Зокрема такий підхід застосовував Верховний Суд у справах №761/10509/17 (ухвала від 15.05.2019), №640/1266/19 (ухвала від 08.11.2019), №640/2306/19 (ухвала від 21.11.2019), №817/1768/18 (ухвала від 27.11.2019), №766/12353/18 (ухвала від 08.10.2019), №629/1261/15-а (ухвала від 21.01.2020), №826/4866/18 (ухвала від 05.02.2020), №1.380/2019/001145 (ухвала від 02.04.2020) та № 826/10834/14 (ухвала від 29.12.2020).

33. Висновки щодо закриття провадження як помилково відкритого містяться, зокрема, в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.12.2020 у справі №826/10834/14, в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30.06.2020 у справі № 320/2127/18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30.06.2020 від 14.04.2021 року у справі № 333/7816/14-ц (провадження № 61-16938св20), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.2021 у справі № 29/5005/6381/2011, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №420/1808/21.

34. Також ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №826/16892/17 (провадження № 11-953апп18), постановами Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №761/10509/17 та від 28.09.2022 у справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21) закрито касаційне провадження у вказаних справах, яке було відкрито помилково.

35. Відтак, допустивши порушення норм процесуального права, відкривши провадження у цій справі за указаною заявою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про закриття такого провадження, як помилково відкрите.

36. В іншому випадку, Шостий апеляційний адміністративний суд не був би «судом встановленим законом» в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, а тому оскаржуване позивачем судове рішення є виправленням власної судової помилки.

37. Щодо вимог касаційної скарги про зобов`язання Шостого апеляційного адміністративного суду виправити описки в ухвалі від 30.10.2023 у справі №580/111/22, замінивши словосполучення «про перегляд за нововиявленими обставинами» на «про перегляд за виключними обставинами», слід зазначити, що указане питання підлягає вирішенню в порядку, визначеному статтею 253 КАС України, а не в порядку касаційного оскарження іншого судового рішення.

38. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

39. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

40. Згідно з положеннями частини другої статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

41. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права, які зумовлюють необхідність для скасування оскаржуваного судового рішення.

42. А тому, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - без змін.

43. Колегія суддів вважає, що в контексті змісту касаційної скарги, Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи.

44. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 242 341 345 349 350 355 356 359 361 365 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №580/111/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

..................................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду