ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
Київ
справа №580/1768/19
адміністративне провадження №К/9901/34603/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Шишова О.О.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 у складі судді Гаврилюка В.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 у складі колегії суддів: Ганечко О. М., Василенка Я. М., Шурка О. І. у справі № 580/1768/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із указаним позовом до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - відповідач) в якому просив:
- визнати протиправною відмову у проведенні розслідування нещасного випадку ОСОБА_1 , викладену в листах голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 22.04.2019 № 16/1-33 та від 23.05.2019 № 16/1-42;
- зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області призначити (вчинити дії по призначенню) і провести розслідування нещасного випадку, що трапився при виконані службових обов`язків та за результатами розслідування скласти акт розслідування нещасного випадку та акт, що свідчить про причини та обставини отримання травми ОСОБА_1 за формою, що затверджується УМВС.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 позовні вимоги задоволено.
2.1. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Представник ОСОБА_1 направив на адресу ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області клопотання від 10.04.2015 № 5 про призначення та проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 та просив скласти за його результатами відповідні акти, що передбачені Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ 27.12.2002 № 1346.
3.2. Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області направила на адресу представника позивача лист від 22.04.2019 № 16/1-33, в якому зазначила, що відповідно до пункту 4 статті 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) переходить повноваження щодо управління справами юридичної особи, а не виконання функцій юридичної особи, тобто, ліквідаційна комісія не наділена повноваженнями проведення розслідувань. Таким чином, правові підстави для організації проведення розслідування нещасного випадку, який стався в 2013 році з ОСОБА_1 , відсутні.
3.3. У подальшому, представник позивача направив на адресу ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області клопотання від 18.04.2019 № 7, в якому просив надати інформацію/відповідь про стадію розгляду клопотання від 10.04.2019 про призначення і проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 06.12.2013, та складання за його результатами відповідних актів, що передбачені Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ 27.12.2002 № 1346.
3.4. Відповідачем направлено на адресу представника позивача лист від 24.04.2019 № 16/1-37, в якому зазначено, що ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області підготовлено відповідь на клопотання від 22.04.2019 № 16/1-32, яку відправлено на адресу представника позивача.
3.5. Надалі, представником позивача направлено на адресу ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області клопотання від 13.05.2019 № 10 про призначення та проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 та просив скласти за його результатами відповідні акти, що передбачені Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх Справ 27.12.2002 № 1346.
3.6. Крім того, ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області направлено на адресу представника позивача лист від 23.05.2019 № 16/1-42, в якому зазначено про те, що відповідно до пункту 4 статті 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) переходить повноваження щодо управління справами юридичної особи, а не виконання функцій юридичної особи, тобто ліквідаційна комісія не наділена повноваженнями проведення розслідувань. Відповідачем вказано про те, що правові підстави для організації проведення розслідування нещасного випадку, який стався в 2013 році з ОСОБА_1 , відсутні.
3.7. Уважаючи вищезазнені висновки відповідача необгрунтованими та помилковими, позивач звернувся до суду із указаним позовом.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості проведення розслідування нещасного випадку головою ліквідаційної комісії органу Міністерства внутрішніх справ України. На підставі аналізу чинного законодавства, станом на момент виникнення спірних правовідносин та оцінці обставин справи, судами встановлено, що відмова ліквідаційної комісії у проведенні розслідування нещасного випадку ОСОБА_1 , викладена в листах голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 22.04.2019 № 16/1-33 та від 23.05.2019 № 16/1-4 є протиправними.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не було взято до уваги відсутність у Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повноважень щодо проведення розслідування нещасних випадків.
5.2. Також скаржник зазначає про те, що відсутні докази вчасного повідомлення позивачем безпосереднього керівника про факт нещасного випадку одразу після його настання. На переконання відповідача звертаючись із заявою після спливу тривалого часу, позивачем порушено процедуру визначену Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України.
6. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстнацій - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до статті 14 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
9. Крім того, положеннями пункту 5 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
10. З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 (надалі - Порядок № 1346).
11. Так, приписами пункту 2.1 Порядку № 1346 визначено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
12. Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 1346, визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.
13. Згідно з положеннями пункту 2.4 Порядку № 1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто, нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*.
14. Разом з тим, пунктом 3.8 Порядку № 1346 закріплено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
15. Крім того, пунктами 3.1, 3.2 Порядку № 1346, визначено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов`язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров`ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
У разі нещасного випадку (у тому числі поранення) з працівником головного управління, самостійного управління, департаменту чи відділу центрального апарату МВС, підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в м. Києві, керівник зобов`язаний повідомити про це відділ державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС.
16. Відповідно до пункту 3.5 Порядку № 1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
17. Разом з тим, пунктами 3.19, 3.20 Порядку № 1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався в підрозділі з працівником іншого підрозділу під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підрозділом, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1* (НТ*) комісією з розслідування за участю представників підрозділу, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий. Підрозділ, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення), зберігає в себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1* (НТ*).
18. Водночас, положеннями пункту 3.24 Порядку № 1346 врегульовано, що нещасні випадки (у тому числі поранення) з працівниками, які виконували завдання (роботи) у складі зведених загонів (груп, бригад, транспортної колони), сформованих певним підрозділом, розслідуються цим підрозділом за участю представника підрозділу, що направив працівника. Такі випадки беруться на облік підрозділами, працівниками яких є потерпілі.
19. Таким чином, Порядком № 1346, чітко врегульований випадок, за якого нещасний випадок, про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили має бути розслідуваний протягом місяця після одержання заяви потерпілого.
20. При цьому, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що час, коли стався нещасний випадок не має значення.
21. Посилання скаржника на неможливість об`єктивного встановлення обставин, за яких у 2013 році стався нещасний випадок з позивачем з огляду на особивості зберігання номенклатурних справ структурними підрозділами органів внутрішніх справ не беруться судом до уваги оскільки відповідачем не було надано доказів (протоколів, актів та ін.) знищення документів, які б підтвердили/спростували події, щодо яких виникли правовідносини.
22. Крім того, на переконання Верховного Суду, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що при зверненні позивача із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, який з ним стався, відповідачу необхідно було створити комісію з розслідування такого випадку.
23. Судами першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано зазначено про те, що питання по суті отриманої позивачем травми та проміжку часу від отримання травми до звернення з повідомленням про неї, обставини проходження медоглядів, здачі заліків з фізичної підготовки, визнання позивача придатним до служби, на які посилається апелянт, мають вирішуватись саме створеною комісією з розслідування такого випадку, за наслідками роботи якої, нею мають бути зроблені відповідні висновки про обгрунтованість/необгрунтованість заяви позивача.
24. Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що пунктом 3.5. Порядку № 1346 прямо передбачено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією.
25. Тобто, при зверненні позивача із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, який з ним стався, відповідачу необхідно було створити комісію з розслідування нещасного випадку.
26. Аналогічна позиція щодо подібних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду від 01.11.2019 у справі № 823/346/17.
27. Щодо тверджень скаржника про відсутність у Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повноважень щодо розслідування нещасних випадків колегія суддів зазначає наступне.
28. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», постановлено ліквідувати УМВС України в Черкаській області та утворити Головне управління Національної поліції в Черкаській області.
29. Відповідно до приписів частини першої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
30. Положеннями частини другої статті 104 Цивільного кодексу України, передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
31. Крім того, положеннями частини третьої статті 105 Цивільного кодексу України, учасники, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
32. Відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
33. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості проведення розслідування нещасного випадку головою ліквідаційної комісії органу Міністерства внутрішніх справ України.
34. Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, як на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, так і на момент перегляду в касаційному порядку перебуває в стані припинення, проте його не було ліквідовано, що вказує на те, що цивільна правоздатність даної юридичної особи не припинена.
35. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суду вважає обгрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що відмова ліквідаційної комісії у проведенні розслідування нещасного випадку ОСОБА_1 , викладена в листах голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 22.04.2019 № 16/1-33 та від 23.05.2019 № 16/1-4 є протиправною.
36. Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права, зокрема Порядку № 1346, не знайшли свого відображення під час перегляду справи в касаційному порядку.
37. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
38. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. З огляду на наведене, касаційна скарга Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
40. Касаційну скаргу Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області залишити без задоволення.
41. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 580/1768/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
42. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді Н. В. Мартинюк
О.О. Шишов