ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
справа № 580/2577/19
адміністративне провадження № К/990/34605/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» Ватутінської міської ради, третя особа - Ватутінська міська рада Черкаської області про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» Ватутінської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 (суддя - Тимошенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 (головуючий суддя - Коротких А.Ю., судді: Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі №580/2577/19.
встановив:
У серпні 2019 року Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» Ватутінської міської ради, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило стягнути з відповідача з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, кошти на користь бюджету через відповідача податковий борг в сумі 2963842,19 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 провадження у адміністративній справі №580/2577/19 за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до Ватутінського комунального виробничого підприємства Водоканал, третя особи Ватутінська міська рада Черкаської області про стягнення коштів, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №580/3471/19 за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства Водоканал до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 провадження у справі поновлено.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 провадження у адміністративній справі №580/2577/19 за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до Ватутінського комунального виробничого підприємства Водоканал, третя особи Ватутінська міська рада Черкаської області про стягнення коштів, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №580/3258/21 за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 провадження у справі поновлено.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Ватутінської міської ради звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2023, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В обґрунтування підстав оскарження Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Ватутінської міської ради посилається на те, що судами не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 820/899/17, №520/11571/19, 520/6746/2020.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято без врахування конкретних обставин даної справи та без дослідження ситуації, що склалась на Ватутінському комунальному виробничому підприємстві «Водоканал», зокрема, щодо порушення строків давності контролюючим органом, ведення податкового обліку надходження платежів, узгодження податкового боргу.
Також Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Ватутінської міської ради просить передати справу №580/2577/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні, враховуючи та виходячи із конкретних, фактичних обставин справи щодо застосування пункту 87.9 статті 87, статті 96 Податкового кодексу України.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, КВП «Водоканал» є юридичною особою, яка перебуває на обліку, як платник податків та має непогашений податковий борг перед бюджетом на загальну суму 2963842,19 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що виник згідно таких документів:
податкової декларації з податку на додану вартість №9190051195 від 18.09.2017 термін сплати 30.09.2017 на суму 82057,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9216106609 від 18.10.2017 термін сплати 30.10.2017 на суму 109636,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9242343459 від 16.11.2017 термін сплати 30.10.2017 на суму 158620,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9270143876 від 18.12.2017 термін сплати З0.12.2017 на суму 123396,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9294963983 від 16.01.2018 термін сплати 30.01.2018 на суму 184121,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9024406770 від 19.02.2018 термін сплати 02.03.2018 на суму 51997,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9047268638 від 19.03.2018 термін сплати 30.03.2018 на суму 202994,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9069262396 від 16.04.2018 термін сплати 30.04.2018 на суму 390131,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9095499343 від 17.05.2018 термін сплати 30.05.2018 на суму 102364,00 грн;
уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9131183266 від 27.06.2018 за 01.05.2018 на суму 144,00 грн;
уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9131624904 від 27.06.2018 на суму 4,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9121509808 від 18.06.2018 термін сплати 30.06.2018 на суму 128622,00 грн;
уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9153172162 від 25.07.2018 на суму 655,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9148090896 від 18.07.2018 термін сплати 30.07.2018 року на суму 172087,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9174265276 від 17.08.2018 термін сплати 30.08.2018 року на суму 116675,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9200256882 від 18.09.2018 термін сплати 30.09.2018 на суму 146569,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9225501588 від 16.10.2018 термін сплати 30.10.2018 на суму 137454,00 грн;
уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9248812680 від 13.11.2018 на суму 11174,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9254514297 від 16.11.2018 термін сплати 30.11.2018 року на суму 77366,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9281812177 від 17.12.2018 термін сплати 30.12.2018 на суму 76108,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9308180506 від 21.01.2019 термін сплати 30.01.2019 на суму 38539,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9024592316 від 18.02.2019 термін сплати 01.03.2019 на суму 154638,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9050944930 від 20.03.2019 термін сплати 30.03.2019 на суму 235642,00 грн;
податкової декларації з податку на додану вартість №9077347125 від 18.04.2019 термін сплати 30.04.2019 на суму 112425,00 грн;
уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9094249776 від 10.05.2019 за 01.03.2019 на суму 727,00 грн;
уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9098595324 від 14.05.2019 на суму 22,00 грн.
Залишок несплаченої пені, відповідно статті 129 Податкового кодексу України складає 349675,19 грн.
По податку на прибуток підприємств та фінустанов комунальної власності на суму 4923,21 грн, що виник згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9297850068 від 03.02.2018 з терміном сплати 11.03.2018 на суму 160294,00 грн.
Залишок несплаченої пені, відповідно статті 129 Податкового кодексу України складає 4923,00 грн.
Станом на день звернення до суду з даним адміністративним позовом до суду вказана заборгованість погашена не була.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання податковим органом прийнято податкову вимогу форми «Ю» від 22.12.2018 №2924-53 на суму 2937408,61 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 року у справі №580/3471/19:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо розгляду скарги Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» від 11.01.2019 №21 на податкову вимогу від 22.12.2018 №2924-53;
визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо залишення без відповіді заяв Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» від 10.05.2019 №215 та від 16.08.2019 №321 про списання податкового боргу;
зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області виконати вимоги Податкового кодексу України щодо розгляду скарги Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» від 11.01.2019 №21 на податкову вимогу від 22.12.2018 №2924-53 та заяв від 10.05.2019 №215 та від 16.08.2019 №321 про списання податкового боргу.
Головне управління ДПС у Черкаській області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №580/3471/19 на скаргу Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» №21 від 21.01.2019 направило останньому лист №18352/6/23/23-00-13-0618 від 16.09.2021, в якому зазначило, що вказана скарга залишена без розгляду з тих підстав, що подана не до Державної фіскальної служби України, а до Головного управління ДФС у Черкаській області.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №580/3471/19 на заяви Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» №215 від 10.05.2019 та №321 від 16.08.2019 Головне управління ДПС у Черкаській області направило останньому листи №18351/6/23-00-13-0618 від 16.09.2021 та №18349/6/23-00-13-0618 від 16.09.2021, в яких зазначило, що підстави для списання заборгованості з податку на додану вартість відсутні, оскільки станом на 10.05.2019 та на 13.09.2019 за позивачем не обліковувалась заборгованість з податку на додану вартість, з дня виникнення якої пройшло 1095 календарних днів.
Відповідач у встановленому законом порядку податкову вимогу від 22.12.2018 №2924-53 не оскаржував, доказів скасування в адміністративному чи судовому порядку до суду не надано.
Вирішуючи даний спір судами вірно враховано, що предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку. Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання протягом установленого строку.
Факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, що є підставою для формування та надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги, та, в подальшому, здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу.
Відповідно до пункту 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до пунктів 95.3-95.4 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За наведених обставин та з урахуванням того, що спірна сума податкового боргу є узгодженою, доказів про сплату податкового боргу відповідачем під час вирішення справи судами попередніх інстанцій не надано, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення спірної суми податкової заборгованості.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які, на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, скільки вони здійснені за інших фактичних обставин (порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств, визначеного статтею 96 Податкового кодексу України).
Разом з тим, у межах цього спору предметом є питання стягнення з відповідача податкового боргу за узгодженими зобов`язаннями в порядку статті 95 Податкового кодексу України.
Визначена статтею 96 Податкового кодексу України процедура застосовується тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності самого платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, не призвела до погашення податкового боргу. Реалізація контролюючим органом положень статті 96 Податкового кодексу України можлива лише у разі, коли процедура стягнення коштів безпосередньо з комунального підприємства виявилася безрезультатною.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.08.2023 у справі №440/8656/22.
Щодо заявлених клопотань про передачу справи №580/2577/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, такі клопотання є безпідставними, оскільки порядок зарахування контролюючим платежів в рахунок погашення платежів не є предметом даного спору.
Велика Палата Верховного Суду, застосувавши норми частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України, у постановах від 13.10.2020 у справі № 640/17296/19, від 27.04.2021 у справі №480/3310/19, але не виключно, визначила критерії справи, що містить виключну правову проблему, вказавши, що за усталеною практикою розгляду Великою Палатою Верховного Суду питань стосовно прийнятності справ на підставі частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України наявність у справі виключної правової проблеми має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
Кількісний критерій ілюструє той факт, що правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
Якісний критерій ілюструє, що на користь виключності правової проблеми можуть свідчити, зокрема, такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Ватутінської міської ради не навело належного правового обґрунтування того, що спірне у цій справі питання врегульоване законодавчими нормами, які допускають їх множинне тлумачення та породжують відповідну правову невизначеність, підстави вважати, що зазначена справа містить виключну правову проблему відсутні.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341 344 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» Ватутінської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №580/2577/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова