ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2025 року
м. Київ
справа № 580/2706/23
адміністративне провадження № К/990/33536/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 580/2706/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Епель О.В., суддів Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Черкаській області (далі - відповідач, ГУНП в Черкаській області), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Черкаській області від 14.03.2023 № 69о/с в частині призначення позивача старшим дільничним офіцером поліції сектору превенцїї Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, у порядку переведення, звільнивши з посади заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області, з 15.03.2023;
1.2. поновити позивача на посаді заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області з 14.03.2023;
1.3. допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області з 14.03.2023
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що його переведення з посади заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області на посаду старшим дільничним офіцером поліції сектору превенцїї Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області є протиправним та таким, що порушує його права, оскільки цим переведенням фактично змінено специфікацію служби (роботи, посадових обов`язків), місцевість виконання служби, переведено на нерівнозначну посаду з меншою оплатою праці, та в порушення вимог Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відбулось без його згоди.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. До 15.03.2023 ОСОБА_1 проходив службу в м. Черкаси на посаді заступника командира роти конвойної служби ГУ НП в Черкаській області. На вказаній посаді позивач проходив службу в м. Черкаси.
4. Наказом ГУНП у Черкаській області від 14.03.2023 № 69 о/с позивача ,відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ), призначено на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 15.03.2023 у порядку переведення зі звільненням звільнивши з посади заступника командира роти конвойної служби ГУГП в Черкаській області. Цим наказом позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, установлено посадовий оклад в розмірі 2500 грн та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45%.
5. Підставою для винесення такого наказу стало подання заступника начальника ГУНП у Черкаській області від 14.03.2023.
6. У поданні вказано, що в штаті ГУНП в Черкаській області, затвердженого наказом НПУ від 10.11.2017 № 1168 та Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, затвердженого наказом НПУ від 18.12.2020 № 996, передбачені посади заступника командира роти Конвойної служби ГУНП в Черкаській області та старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області. Відповідно до Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань, затвердженого наказом НПУ від 04.12.2015 № 142, вказані посади є рівнозначними.
6.1. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 04.06.2004 по 06.11.2015 в підрозділах державної служби охорони та конвойної служби. В поліції ОСОБА_1 перебував на посадах в черговій частині та превенції, а з 12.10.2020 перебуває на посаді заступника командира роти конвойної служби ГУНП.
6.2. Некомплект Золотоніського районного відділу станом на березень 2023 року складає 26 посад (18%), в превенції взагалі 9 посад (41 %) неукомплектовані, що унеможливлює вчасні виїзди на повідомлення громадян про вчинені правопорушення та інші події, що надходять до Золотоніського районного відділу та проводити в повному обсязі невідкладні першочергові дії в разі виявлення вчиненого правопорушення, а також в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість виявлених адміністративних правопорушень у Золотоніському районі відділі має тенденцію до зростання (з 197 до 202).
6.3. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 за час служби в Національній поліції та на займаній посаді зарекомендував себе з позитивної сторони як грамотний фахівець, ініціативний та принциповий працівник, має великий практичний досвід та спроможний чітко організовувати і планувати свою роботу. До виконання своїх службових обов`язків ставиться з високою мірою відповідальності, працелюбний і самовідданий роботі. Добре знає нормативні документи, які регламентують службову діяльність, вміло користується ними в повсякденній діяльності. Має добру спеціальну підготовку, організаторські та лідерські здібності, що дозволяє ефективно працювати та реально впливати на стан справ в колективі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
13. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
13.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що переміщення позивача на підставі оскаржуваного наказу на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області відбулося в межах рівнозначних посад з метою більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби у відповідності до частини восьмої статті 65 Закону № 580-VІІІ, яку доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Закон № 2123-IX) з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», яка передбачає, що поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
13.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин положення КЗпП України застосуванню не підлягають, оскільки вони врегульовані спеціальним Законом № 580-VІІІ, а згідно Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-IX) переведення працівника на іншу роботу можливе без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії).
13.3. У цьому контексті суд зазначав, що місце служби позивача знаходиться в м. Золотоноша Черкаської області, де на час переведення позивача та на час розгляду справи активні бойові дії не ведуться.
13.4. Також цей суд установив, що розмір заробітної плати позивача на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області порівняно із заробітною платою на посаді заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області збільшився.
14. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.09.2023 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 скасував та ухвалив постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Черкаській області задовольнив. Визнав протиправним та скасувати наказ ГУНП у Черкаській області від 14.03.2023 № 69о/с в частині щодо призначення ОСОБА_1 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області в порядку переведення та його звільнення з посади заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області та поновив позивача на посаді заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області з 14.03.2023.
14.1. Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що у ГУНП в Черкаській області не було достатніх та правових підстав для переміщення ОСОБА_1 на іншу посаду без його згоди в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 65 Закону №580-VІІІ та що відповідач не довів необхідність такого переведення саме в інтересах служби.
14.2. В обґрунтування рішення про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції вказав, що Законом № 580-VІІІ не врегульовано питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нижчу посаду в іншій місцевості, тому в цій частині підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства.
14.3. У цьому контексті суд апеляційної інстанції установив, що позивача переведено без його згоди на роботу в іншу місцевість з іншими умовами оплати праці, що коло обов`язків та повноважень за посадами заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області та старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУПН в Черкаській області не є тотожними та обумовлені специфікою роботи на кожній із цих посад.
14.4. Також суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що спірний наказ ГУНП у Черкаській області прийнято лише на підставі пункту 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VІІІ без посилання на Закон № 2136-IX.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
15. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУНП в Черкаській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду (далі - Суд), у якій просить скасувати його та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 про відмову у задоволенні позову.
15.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме застосування статті 65 Закону № 580-VІІІ, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.05.2023 у справі № 620/3663/19.
15.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за вказаним пунктом скаржник наводить доводи, що до спірних правовідносин мають бути застосовані норми статті 65 Закону № 580-VІІІ, якими передбачено, що поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади і не передбачають жодних винятків.
15.3. Також скаржник стверджує, що висновки Верховного Суду у постановах від 17.10.2019 у справі № 420/5192/19, від 11.08.2020 у справі № 620/2624/19, від 12.05.2022 у справі № 400/2741/19, на які послався суд апеляційної інстанції, не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки вони ухвалені без урахування змін, внесених Законом № 2123-ІХ, які набрали чинності 01.05.2022.
15.4. Оскільки, на думку скаржника, Законом № 2123-ІХ внесено зміни до статті 65 Закону № 580-VІІІ та врегульовано питання щодо переміщення поліцейського по службі, то до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення КЗпП України.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2023 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою №К/990/33536/23.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30.01.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
18. Із доводами касаційної скарги не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шарая Людмила Олександрівна, та подав відзив, за змістом якого просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
18.1. Позивач у відзиві наводить доводи про законність рішення суду апеляційної інстанції про скасування наказу ГУНП у Черкаській області від 14.03.2023 № 69о/с в частині щодо призначення ОСОБА_1 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області в порядку переведення та його звільнення з посади заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області та поновлення позивача на посаді заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області з 14.03.2023, оскільки таке переведення відбулося без його згоди на роботу в іншу місцевість та з іншими умовами оплати праці, з виконанням істотно інших обов`язків та повноважень позивача, пов`язаних з іншою специфікою роботи та за відсутності обґрунтувань необхідності переміщення позивача на іншу посаду для більш ефективної служби.
Оцінка Верховним Судом висновків суду, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
19. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
20. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенні у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
21. Спір у цьому провадженні виник через звільнення поліцейського з посади заступника командира роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області та переведення його на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
22. Позивач був прийнятий на службу в поліції та проходив її на підставі Закону №580-VIII). Цим законом визначаються правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
23. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIII (тут і ділі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
24. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (частина перша статті 2 Закону № 580-VIII).
25. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).
26. Згідно із частиною третьою статті 59 Закону № 580-VIII, рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
27. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (частина четверта статті 59 Закону №580-VIII).
28. За приписами частини першої статті 60 Закону № 580-VIII, відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
29. Згідно із положеннями пункту 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII, переміщення поліцейських здійснюється: на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону.
30. Частиною другою статті 65 Закону № 580-VIII, передбачено, що посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліцій нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
31. Відповідно до змісту частини сьомої статті 65 Закону № 580-VIII, переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
32. Згідно з приписами частини восьмої статті 65 Закону № 580-VIII, переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
32.1. Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
33. Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (частина дев`ята статті 65 Закону № 580-VIII).
34. Як убачається із оскаржуваного наказу ГУНП у Черкаській області від 14.03.2023 № 69о/с, підставою призначення позивача старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, у порядку переведення, стало подання заступника начальника ГУНП в Черкаській області у якому зазначено, що таке призначення обґрунтоване некомплектом Золотоніського районного відділу станом на березень 2023 року, що складає 26 посад (18%), в превенції 9 посад (41%) неукомплектовані, що унеможливлює вчасні виїзди на повідомлення громадян про вчинені правопорушення та інші події, що надходять до Золотоніського районного відділу та проводити в повному обсязі невідкладні першочергові дії в разі виявлення вчиненого правопорушення, а також тим, що в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість виявлених адміністративних правопорушень у Золотоніському районному відділі має тенденцію до зростання (з 197 до 202).
34.1. Крім того, подання містить висновки що характеризують ОСОБА_1 як поліцейського з позитивної сторони, зокрема, як грамотного фахівця, який має великий досвід роботи, до виконання обов`язків ставиться з високою відповідальністю, працелюбний і самовідданий в роботі, добре знає нормативні документи, які регламентують службову діяльність, вміло користується ними, має добру спеціальну підготовку, що дозволяє ефективно працювати.
34.2. Із посиланням на частину 8 статті 65 Закону № 580-VIII керівник ГУНП у Черкаській області клопотав про призначення ОСОБА_1 на вказану посаду для більш ефективної служби та виходячи з інтересів служби.
35. Суд звертає увагу, що пункт 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.
36. Отже, спеціальне законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не вимагало згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість.
37. У цьому контексті варто зауважити, що Законом України від 15.03.2022 №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон № 2123-IX), який набрав чинності з 01.05.2022, було внесено зміни, зокрема до частину 8 статті 65 Закону №580-VIII та доповнено її абзацом другим про те, що поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
38. Крім того, Законом від 15.03.2022 № 2123-IX частину першу статті 60 Закону №580-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
39. Водночас частиною першою статті 32 КЗпП України установлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
40. Усталеною є практика Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
41. Однак відсутність у Законі № 580-VIII норми про обов`язковість згоди поліцейського на переміщення в іншу місцевість на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, вказує не про неврегульованість цих правовідносин нормами спеціального законодавства, як помилково зазначив суд апеляційної інстанцій, а про їхнє вирішення у спосіб, відмінний від правового регулювання трудових відносин відповідно до норм трудового законодавства.
42. Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах.
43. Крім того слід зазначити, що згідно статті 3 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (частини перша і друга вказаної статті).
44. Однак, переміщення поліцейського з ініціативи начальника, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно мати легітимну мету та бути пов`язаним з певними об`єктивними чинниками - інтересами служби. У будь-якому разі поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту.
45. Як убачається зі справи, відповідач, стверджуючи про необхідність переведення позивача на нову посаду у зв`язку із необхідністю доукомплектування штату сектору превенції Золотоніського районного відділу, не надав жодних доказів, які б підтверджували, що інший підрозділ поліції, в якому позивач до цього проходив служби, укомплектований належним чином і що, в разі переведення позивача на іншу посаду в іншу місцевість, не буде порушено інтереси служби в підрозділі, де він проходив службу.
46. Відповідно до довідки ГУНП в Черкаській області № 1063/12/11/02-2023 від 27.04.2023, станом на 14.03.2023 штат роти конвойної служби, у якому раніше працював позивач, становить 66 посад, а некомплект становить 9 посад (13,6%) (т.1 а/с 56).
47. Суд звертає увагу й на те, що згідно з функціональними обов`язками заступника командира роти конвойної служби ГУНП у Черкаській області (т.1 а.с.13-14), Положенням про роту конвойної ГУНП у Черкаській області (т.1 а.с.16-20) та посадовою інструкцією старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області (т.1 а.с.21-27) коло обов`язків та повноважень за вказаними посадами не є тотожним та обумовлено специфікою роботи за кожною з них.
48. За таких обставин Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції в частині недоведення відповідачем необхідність переведення ОСОБА_1 на іншу посаду в інтересах служби та дотримання при цьому принципу балансу інтересів підрозділу у якому працював позивач до переведення при прийнятті спірного наказу про призначення його на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області та урахування специфіки служби на цій посаді.
49. Водночас необхідно врахувати, що у постановах від 17.10.2019 у справі №420/5192/18, від 11.08.2020 у справі № 620/2624/19 та від 12.05.2022 у справі №400/2741/19, на які послався суд апеляційної інстанції, Верховним Судом викладено висновки щодо необхідності застосування до працівників поліції приписів статті 32 КЗпП України у випадку переміщення (переведення) на службу в іншу місцевість. Так, у вказаних постановах Верховний Суд зазначив, що для цілей застосування статті 65 Закону № 580-VIII поняття «переміщення» та «переведення» є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов`язків) та/або місця несення служби. Закон № 580-VIII встановлює підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте ним не визначено, чи вимагається згода поліцейського на таке переміщення. Беручи до уваги, що Законом № 580-VIII не врегульовано питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нищу посаду в іншій місцевості, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства. Статтею 32 КЗпП України встановлено можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством. Отож переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в іншу місцевість, можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення. Для цілей застосування статті 32 КЗпП України, в контексті спірних правовідносин, іншою місцевістю є інший населений пункт, у тому числі в межах однієї області.
50. Однак, як вже було зазначено, 01.05.2022 набрав чинності Закон № 2123-IХ про внесення зміни, зокрема до частину 8 статті 65 Закону № 580-VIII та унормовано, що на період дії воєнного стану, надання згоди поліцейського при переведенні його на службу в іншу місцевість не передбачено. Таке переведення (переміщення) здійснюється виключно в інтересах служби і незалежно від волі поліцейського.
51. Оскільки правовідносини у справах № 420/5192/18, № 620/2624/19, №400/2741/19 були врегульовані Законом № 580-VIII у попередній редакції, застосування їх до спірних правовідносин, що маємо у цій справі, не є можливим.
52. Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.05.2023 у справі № 620/3663/19, не можна визнати обґрунтованими, оскільки позов у цій справі стосувався неправомірністю переміщення позивача на іншу посаду в порядку пункту 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII також у редакції, чинній до 01.05.2022.
53. Інші доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
54. За правилами частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
55. Відповідно до частини четвертої статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
56. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив правильне судове рішення, але з помилковим застосуванням норми матеріального права, а тому наявні підстави для зміни постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 у її мотивувальній частині з викладених у цій постанові мотивів.
Висновки щодо розподілу судових витрат
57. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
58. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
59. За змістом частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
60. Позивачем, в інтересах якого діє адвокат Шарая Л.О., 26.12.2023 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надіслано відзив на касаційну скаргу ГУНП в Черкаській області у якому, крім іншого заявлено вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката (з доказами направлення її відповідачу). В підтвердження понесених судових витрат надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 22.12.2023 у якому зазначено, що адвокат Шарая Л.О. зобов`язується надати ОСОБА_1 правничу (правову, юридичну) допомогу, а саме: надати консультацію, скласти на направити відзив на касаційну скаргу відповідача та що за послуги, вказані у цьому договорі клієнт має сплатити адвокату гонорар у розмірі 5 000 грн; квитанцію без номера від 26.12.2023 про прийняття від ОСОБА_1 на підставі договору від 22.12.2023 п`ять тисяч гривень. Письмових клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу із обґрунтуванням неспівмірності та нерозумності такого розміру відповідач не подавав.
61. Наведені докази підтверджують понесені позивачем витрати на правничу допомогу, надану адвокатом Шарая Л.О. в суді касаційної інстанції в розмірі 5 000 гривень.
Керуючись статтями 139 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задовольнити частково.
2. Змінити постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 580/2706/23 в частині мотивів, виклавши її у редакції цієї постанови.
3. В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року залишити без змін.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн (п`ять тисяч гривень) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ЄДРПОУ 40108667).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов