ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2024 року
м. Київ
справа №580/3483/24
адміністративне провадження №К/990/42109/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Дубком Сергієм Миколайовичем, на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року, ухвалене у складі головуючого судді Рідзеля О.А., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Голяшкіна О.В., суддів Заїки М.М., Мельничука В.П.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), та щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток та грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, обчисливши їхній розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, і перерахувати та доплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обчисливши їхній розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 07 червня 2024 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що пункт 6 розділу ХХIIІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - Порядок №260), містить застереження, що грошова допомога для оздоровлення визначається з грошового забезпечення, до якого не включаються винагороди. До того ж, норми Порядку №260 (пункт 6 розділу XXXI) вказують на те, що компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки розраховується без урахування винагород. Разом із тим, з огляду на зміст пункту 1 Постанови №168, яким регламентовано підстави та порядок виплати додаткової винагороди, така винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога для оздоровлення за 2022 рік, компенсація за невикористану щорічну основну відпустку, додаткової винагороди, встановленої Постановою №168. Стосовно урахування індексації грошового забезпечення під час виплати спірних виплат, суд першої інстанції зазначив, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Таким чином, відсутні підстави для урахування сум індексації під час нарахування спірних виплат у 2023 році. Доказів неврахування індексації грошового забезпечення під час нарахування грошового забезпечення у 2022 році до суду не надано.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року - без змін.
5. Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач під час відмови позивачу в урахуванні додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Адвокат Дубок Сергій Миколайович (далі - Дубок С.М.) подав в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року в справі №580/3483/24 у частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, а саме зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
7. Як підставу оскарження судових рішень в указаній частині скаржник, посилаючись на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача права на включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористану відпустку, суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 вересня 2024 року в справі №240/32125/23. При цьому нормою, яку неправильно застосували суди, є пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260.
8. Скаржник стверджує, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 вересня 2024 року в справі №240/32125/23, позивач має право на включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористану відпустку.
IV. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 20 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
10. Військовою частиною НОМЕР_1 відзиву на касаційну скаргу не подано.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 18 грудня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 19 грудня 2024 року.
V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. ОСОБА_1 проходив військову службу в складі військової частини НОМЕР_1 з 24 червня 2022 року.
13. Наказом командувача ДШВ ЗСУ від 09 листопада 2023 року №318 (по особовому складу) ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08 грудня 2023 року №356 (по стройовій частині) - виключений із списків особового складу частини та знятий з усіх видів забезпечення.
14. Указаним наказом доручено провести з позивачем розрахунок при звільненні. Зокрема передбачено виплатити: грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік; грошову компенсацію за 28 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік; грошову компенсацію за невикористані 14 днів додаткової відпустки за 2023 рік; щомісячну премію в розмірі 496% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року, з 01 грудня 2023 року по 08 грудня 2023 року; додаткову винагороду військовослужбовцям на період дії воєнного стану згідно Постанови №168 в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з 29 вересня 2023 року по 08 грудня 2023 року та інше.
15. Уважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації при обрахунку грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
VІ. Джерела права й акти їхнього застосування
16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. За приписами частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
18. До складу грошового забезпечення, як установлено у частині другій статті 9 Закону №2011-XII, входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
19. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).
20. Приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ), та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
21. У пунктах 2, 3 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.
22. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок №260, у пункті 2 розділу І якого (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) внормовано, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану (доповнено згідно з Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44, який застосовується з 01 лютого 2023 року); допомоги.
23. Водночас у пункті 16 розділу І Порядку №260 визначено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
24. 28 лютого 2022 року КМУ на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» прийняв Постанову №168, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, пунктом 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Надалі до цієї Постанови неодноразово вносилися зміни та доповнення, у тому числі й до пункту 1.
25. Нормами абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-XII передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки».
26. Відповідно до пункту 6 розділу XXXI Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
VІІ. Позиція Верховного Суду
27. Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
30. У касаційній скарзі доводи і вимоги скаржника полягають в оскарженні рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року в справі №580/3483/24 у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 перерахувати та доплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
31. У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року в справі №580/3483/24 у касаційному порядку не оскаржуються.
32. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23 вересня 2024 року в справі №240/32125/23, відповідно до яких позивач має право на включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористану відпустку.
33. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та судовим рішенням судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині, Верховний Суд, з огляду на приписи статті 341 КАС України, зазначає, що Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року в справі №240/32125/23 висловив правову позицію щодо питань, чи ураховується передбачена Постановою №168 додаткова винагорода до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюються військовослужбовцям розміри грошових допомог для оздоровлення, при звільненні та грошова компенсація за невикористані дні відпусток.
34. Так, відповідаючи на питання щодо умов обчислення розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні відпусток, Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року в справі №240/32125/23 констатував, що, на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за приписами указаної норми, до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням. Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, відповідно до довідки військової частини виплачувалася позивачу починаючи з квітня 2022 року по лютий 2023 року, вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
35. Відповідної правової позиції дотримувався Верховний Суд і у постанові від 07 листопада 2024 року в справі №240/23909/23.
36. Отже, зважаючи на те, що Верховним Судом сформований правовий висновок щодо вказаного спірного питання, але такий не врахований судом апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції, беручи до уваги, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, виплачувалася ОСОБА_1 з 29 вересня 2023 року по 08 грудня 2023 року, ця винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється розмір грошової компенсації за невикористані ним дні відпусток.
37. За таких обставин, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в означеній частині, про що слушно стверджує скаржник у касаційній скарзі. У зв`язку з чим, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року в справі №580/3483/24 у вказаній частині, з огляду на приписи статті 351 КАС України, необхідно скасувати та задовольнити зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 .
38. У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року в справі №580/3483/24 у касаційному порядку адвокатом Дубком С.М., який діє в інтересах позивача, не оскаржені, тому в межах цього касаційного провадження Верховний Суд не перевіряє й не надає оцінки висновкам судів попередніх інстанцій в означеній неоскаржуваній частині.
VІІІ. Судові витрати
39. З огляду на результат касаційного розгляду, підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 341, 345, 349 350 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Дубком Сергієм Миколайовичем, задовольнити.
2. Скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року в справі №580/3483/24 у частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», і зобов`язання військової частини НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
3. Ухвалити в указаній частині нове рішення, яким задовольнити зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 .
4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
6. У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року в справі №580/3483/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В. М. Соколов
С. А. Уханенко