ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа №580/34/19

провадження №К/9901/25593/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" про застосування заходів реагування, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Ісаєнко Ю. А., суддів: Земляної Г. В., Мельничука В. П.

І. Суть спору

1. У січні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - ТОВ "Сокар Петролеум") про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС по вул. Велика Кільцева, 11 у м. Києві шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, та покладення обов`язку щодо забезпечення виконання рішення на позивача.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведеної посадовими особами ГУ ДСНС у м. Києві планової перевірки приміщення ТОВ "Сокар Петролеум" щодо додержання та виконання відповідачем вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресою: вул. Велика Кільцева, 11 у м. Києві, виявлено ряд порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю людей, які перебувають на АЗС, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі у разі її виникнення.

2.1. З метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей, ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до суду з вимогою про застосування заходів реагування у сфері пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту шляхом повного зупинення експлуатації приміщень АЗС ТОВ "Сокар Петролеум".

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. На підставі наказу ГУ ДСНС у м. Києві від 17 жовтня 2018 року № 625 у період з 15 листопада 2018 року по 27 листопада 2018 року посадовою особою контролюючого органу проведено планову перевірку щодо додержання ТОВ "Сокар Петролеум" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складено акт № 410, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а саме:

1) пункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - не всі приміщення обладнані системами протипожежного захисту (автоматичною системою пожежогасіння (складські приміщення) та системою пожежної сигналізації (кімната для зберігання інвентаря)), в порушення ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

2) пункту 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні - на шляхах евакуації (вихід з торгового залу) влаштовані розсувні двері, в порушення ДБН В. 1.1-7- 2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

3) пункту 2.9 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні - не проведено розрахунок стосовно визначення категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

4) пункту 1.8 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

5) пункту 22 розділу II, пункту 10.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні - АЗК не забезпечено двома пожежними гідрантами;

6) пункту 22 розділу II, пункту 10.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні - пожежний гідрант, який призначений для зовнішнього пожежогасіння АЗК, розташований на відстані менше ніж 35 м від резервуарів палива та паливороздавальних колонок;

7) пункту 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні - ширина проходу в коридорі та торговій залі, що веде до другого евакуаційного виходу, менше 1 метра;

8) пункту 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні - шляхи евакуації (другий вихід з торгового залу) захаращені матеріальними цінностями;

9) пункту 9.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні - допускається зберігання в складських приміщеннях продукції навалом та впритул до приладів і труб опалення;

10) пункту 31 розділу VII НАПБ В.01.058- 2008/112 "Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів" - кількість плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою не підтверджена розрахунком;

11) пункту 11 розділу VII НАПБВ.01.058- 2008/112 "Правила пожежної безпеки для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів" - АЗК не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗК у випадку пожежі;

12) пункту 1.15 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - електричні вимикачі складських приміщень (підсобних) не винесені поза межі вказаних приміщень на негорючі стіни;

13) пункту 4 розділу І, пункту 22 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні - відстань від в`їзду та виїзду з території АЗС до перехрестя з вулицею не відповідає нормованій, в порушення п. 7.65* ДБН 360-92*;

14) пункту 4 розділу І, пункту 22 розділу II, пункту 2.23 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні - частина торгового залу для продажу горючих рідин (автомобільних мастил тощо) не відокремлена протипожежною стіною 1-го типу від частини торгового залу, у якій здійснюється продаж продовольчих та супутніх товарів, в порушення пункту 4.1 ДБН В.2.2-23:2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі".

4. Вказані обставини слугували підставою для звернення 02 січня 2019 року ГУ ДСНС у м. Києві до Черкаського окружного адміністративного суду з цим позовом щодо застосування до ТОВ "Сокар Петролеум" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

5. У подальшому, на підставі звернення відповідача, ГУ ДСНС у м. Києві здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Сокар Петролеум" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на АЗС за адресою: вул. Велика Кільцева, 11, м. Київ.

6. Так, за результатами позапланової перевірки складено акт від 15 лютого 2019 року № 72, яким зафіксовано наявність одного порушення відповідачем вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а саме: пункту 22 розділу II, пункту 10.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні - пожежний гідрант, який призначений для зовнішнього пожежогасіння АЗК, розташований на відстані менше ніж 35 м від резервуарів палива та паливороздавальних колонок.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

7. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

7.1. Застосовано до ТОВ "Сокар Петролеум" заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень автозаправної станції по вул. Велика Кільцева, 11 у Солом`янському районі м. Києва шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 27 листопада 2018 року № 410.

7.2. В решті позову - відмовлено.

8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей є самостійною правовою підставою для застосування до нього заходів реагування шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) та заборони експлуатації відповідного об`єкта.

9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким в позові відмовлено.

10. Шостий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку про відсутність підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексом цивільного захисту України для застосування до відповідача заходів реагування.

IV. Касаційне оскарження

11. Представник ГУ ДСНС у м. Києві подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

12. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судом апеляційної інстанції, що потенційно небезпечний об`єкт не забезпечено зовнішнім водопостачанням, призначеним для використання під час ліквідації надзвичайної ситуації, функціонує з суттєвим порушенням вимог правил пожежної безпеки, що створює небезпеки для життя та здоров`я людей.

13. Натомість представник ТОВ "Сокар Петролеум" у відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

16. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

17. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

18. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

21. За приписами частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

22. Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

23. Приписами статті 4 Закону № 877-V обумовлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

24. Відповідно до частин першої, другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

25. За змістом пунктів 1, 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями ДСНС є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

26. Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

27. За правилами пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

28. Частина друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

29. Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

30. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

31. Визначення небезпечного чинника надано в пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

32. Частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

VI. Позиція Верховного Суду

33. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

34. Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

35. З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

36. Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який у цій справі звернувся з позовом, а саме на ГУ ДСНС у м. Києві. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Разом з цим, у спірних правовідносинах, які склались у цій справі ГУ ДСНС у м. Києві діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

37. Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судами, слугувало виявлення на об`єкті перевірки ТОВ "Сокар Петролеум", численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

38. Водночас, на підставі звернення відповідача ГУ ДСНС у м. Києві здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Сокар Петролеум" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на АЗС за адресою: вул. Велика Кільцева, 11, м. Київ, за результатами проведення якого зафіксовано наявність одного порушення відповідачем вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а саме: пункту 22 розділу II, пункту 10.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні - пожежний гідрант, який призначений для зовнішнього пожежогасіння АЗК, розташований на відстані менше ніж 35 м від резервуарів палива та паливороздавальних колонок.

39. Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що вказане порушення є суттєвим та потребує усунення, оскільки відповідач у сфері цивільного захисту має обов`язок вживати комплексні заходи по забезпеченню пожежної безпеки.

40. Суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для застосування до відповідача крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень автозаправної станції, оскільки суб`єктом владних повноважень не доведено допущення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

41. При цьому судом проаналізовано виявлені позивачем порушення в акті планової перевірки, а також в акті позапланової перевірки, який, насамперед, свідчить про усунення значної кількісті виявлених порушень, та зроблено висновок, що пожежний гідрант як такий, що розташований з порушенням відстаней до резервуарів палива та паливороздавальних колонок, не передбачається використовувати для ліквідації ймовірної пожежі на АЗС, оскільки в наявності є ще три інших пожежних гідранти на території АЗС, які можливо використовувати для ліквідації ймовірних надзвичайних ситуацій, а гідрант, який зазначений в актах планових і позапланових заходах є вуличним (не об`єктовим) і передбачається для ліквідації ймовірних пожеж поза територією АЗС, що не спростовано позивачем жодними доказами.

42. Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

43. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

44. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.

45. Доводи ГУ ДСНС у м. Києві ґрунтуються на констатації того, що органом державного нагляду (контролю) при перевірці відповідача було виявлено порушення пункту 22 розділу II, пункту 10.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні - пожежний гідрант, який призначений для зовнішнього пожежогасіння АЗК, розташований на відстані менше ніж 35 м від резервуарів палива та паливороздавальних колонок.

46. При цьому ГУ ДСНС у м. Києві наголошують, що належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є лише результати повторної перевірки, в ході проведення якої посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

47. Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, звертаючись з цим позовом, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного зупинення експлуатації приміщень автозаправної станції, а якщо неможливо - то чому.

48. Положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

49. Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

50. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

51. Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

52. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

53. За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

54. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16.

55. У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем усунуто тринадцять з чотирнадцяти виявлених позивачем порушень вимог законодавства, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи.

57. За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

58. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

59. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

60. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

61. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова