ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа №580/3576/22
адміністративне провадження № К/990/31308/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року (суддя Гаврилюка В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року (колегія у складі суддів Вівдиченко Т.Р., Коротких А.Ю., Собківа Я.М.)
у справі № 580/3576/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФ України в м. Києві; відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФ України в Черкаській області; відповідач-2), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), починаючи з моменту звернення (з 20.05.2022);
- зобов`язати відповідача-1 призначити пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV, починаючи з 20.05.2022.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до посвідки на постійне проживання, виданої 22.04.2014, ОСОБА_1 є громадянином російської федерації, 15.08.1953 р.н.
3. 20.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою щодо призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
4. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27.05.2022 № 230850002089 відмовлено у призначенні пенсії за віком, у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зазначено, що, відповідно до запису № 34 у трудовій книжці ОСОБА_1 звільнений, згідно п. 3 ст. 77 Трудового кодексу російської федерації, за власним бажанням, у зв`язку із виходом на пенсію.
Вказано, що, згідно ст. 7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера, однак, відомості про припинення пенсійної виплати в російській федерації відсутні.
5. Листом від 01.06.2022 № 2600-0208-8/59391 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із вказаних у рішенні від 27.05.2022 № 230850002089 підстав.
6. Не погоджуючись із відмовою, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Позивач вважає, що має достатній стаж для призначення пенсії за віком і така пенсія в Україні йому раніше не призначалася. Сам він переїхав з російської федерації до України та бажає отримувати пенсію відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
8. Відповідач-1 заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що рішенням від 27.05.2022 № 230850002089 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058, оскільки позивач звільнений з роботи в російській федерації за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію, однак відомості про припинення пенсійної виплати в російській федерації відсутні.
Згідно ст. 7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.
9. Відповідач-2 заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що у Головного управління є підстави вважати, що позивачу призначена та виплачується пенсія за віком в російській федерації. Позивачу пенсія може бути призначена в Україні лише після припинення виплати пенсії в російській федерації, що повинно підтверджуватись відповідними документами. Однак будь-яких підтверджень припинення виплати пенсії в російській федерації позивач не надав. Територіальні органи Пенсійного фонду України не мають обов`язку витребовувати такі документи.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.02.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.
11. Суд врахував, що серед підстав позову позивачем зазначено, що у зв`язку з військовою агресію російської федерації та оголошенням військового стану позивач не може перетинати кордон до російської федерації для отримання пенсії, а картки держави агресора на території України не працюють, в зв`язку із чим фактично позивач не отримує пенсію, а після закінчення військового стану та можливості направлення відповідачем запиту до пенсійного фонду російської федерації щодо бажання отримувати пенсію на території України позивачем пенсійний фонд російської федерації закриє пенсійну справу.
Беручи до уваги встановлені відомості трудової книжки та вищевказані доводи позивача, суд дійшов висновку, що позивачеві призначена та продовжує нараховуватися пенсія в російській федерації. При цьому жодних доказів припинення нарахування пенсійних виплат в російській федерації позивачем не надано ні до пенсійного органу, під час його звернення із заявою про призначення пенсії, ні до матеріалів даної справи.
Отримання особою пенсій одночасно у двох різних державах - учасницях Угоди суперечить принципам пенсійного забезпечення, встановленим Угодою. Таким чином, за відсутності відомостей про припинення нарахування позивачу пенсійних виплат в російській федерації, суд доходить висновку, що оскаржувані дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії не містять ознак протиправності та вчинені у відповідності до вимог Закону.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 Угоди обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. Натомість позивачем не було надано а ні до пенсійного органу, а ні до суду жодних відомостей про заробітну плату позивача за періоди роботи позивача.
Беручи до уваги відсутність відомостей про припинення нарахування позивачу пенсійних виплат в російській федерації, а також не подання позивачем відомостей про заробітну плату за періоди його роботи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком.
12. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що за відсутності відомостей про припинення нарахування позивачу пенсійних виплат в російській федерації, оскаржувані дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії не містять ознак протиправності та вчинені у відповідності до вимог Закону.
Доводи апелянта про те, що відсутність оригіналу пенсійної справи та інших доказів виплати пенсії позивачу, що зумовлена бездіяльністю відповідача щодо отримання таких доказів не може нівелювати відомості копії пенсійної справи, а також електронної пенсійної справи та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення, колегія суддів відхилила, оскільки, підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідача стала не відсутність оригіналу пенсійної справи, а ненадання позивачем доказів припинення нарахування йому пенсійних виплат в російській федерації.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 308/3864/17 колегія суддів вважала необґрунтованим, оскільки, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.
Крім того, колегія суддів взяла до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992.
13. Представник позивача ОСОБА_2 у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
14. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що право пенсіонера на отримання пенсії не залежить від можливості пенсійного органу підтвердити припинення виплати пенсії останнього за попереднім місцем проживання.
Також скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо виплати, призначення пенсії особі, яка раніше отримувала пенсію на території російської федерації, починаючи з моменту військової агресії останньої проти України у лютому 2022 року, припинення міждержавного листування та вихід України з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення 1992 року. Фундаментальне значення справи обґрунтовує тим, що спір стосується осіб, які отримували пенсію на територію республіки білорусь та російської федерації, які не можуть надати докази неотримання (припинення отримання) пенсії на території держави-агресора та скористатися правом на соціальний захист, передбачений ст. 46 Конституції України.
15. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2023 відкрито касаційне провадження для перевірки правильності застосування судами Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у питанні виплати пенсії при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення 1992 року, зокрема, після виходу України з цієї Угоди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328. Суд раніше не формулював висновку з подібного питання, тому рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
16. Відповідач-1 заперечує проти задоволення касаційної скарги, покликається на правомірність дій. Зазначає, що позивачу може бути призначена пенсія лише після припинення виплати пенсії в російській федерації, що повинно підтверджуватися відповідними документами.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
18. Ключовим у справі є питання про необхідність подання доказів припинення виплати пенсії у російській федерації для призначення пенсії в Україні.
19. Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
21. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.
22. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.
23. Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
24. Як передбачено частиною другою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
25. Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода).
26. Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
27. Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
28. Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
29. Відповідно до статті 7 Угоди при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.
Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.
30. Статтею 8 Угоди встановлено, що органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхніми центральними органами.
31. Відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
32. Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
33. Таким чином, Угода припинилася через шість місяців з дня отримання депозитарієм повідомлення України про вихід з угоди, що сталося не раніше, ніж 30.05.2023. Отже, на час звернення позивача до відповідача (20.05.2022) Угода була чинною. Окрім того, не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).
34. Отже, положення відповідного міжнародного договору розповсюджується на питання пов`язані із призначенням пенсії, зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу тощо.
35. У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
36. Колегія суддів звертає увагу на те, що чинним на час виникнення спірних правовідносин міжнародним договором - Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 - встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання особи, при цьому, при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, для встановлення права особи на пенсію органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, зобов`язані співпрацювати між собою.
37. При цьому, ні Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ні в Угоді від 13.03.1992 не передбачено такої умови для виплати пенсії як надання особою документів, що підтверджують припинення виплати пенсії на території, де особа раніше отримувала пенсію.
38. Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1), який застосовується Судом у редакції, що була чинною на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії (22.05.2022).
39. Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
40. Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком. У цьому переліку не передбачено документа про припинення пенсіонеру виплати пенсії в іншій державі.
41. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
42. За таких обставин вимога відповідачів надати документ про припинення виплати пенсії в російської федерації не відповідає вимогам закону і не може слугувати підставою для відмови у призначенні/поновленні пенсії за віком відповідно Закону №1058-ІV.
43. Суд бере до уваги, що в Україні введено воєнний стан. Акціонерне товариство «Укрпошта» з 24.02.2022 тимчасово припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до російської федерації, тому позивач не може з об`єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати підтвердження виплати чи припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації.
44. З огляду на вище викладене, відсутність інформації про припинення виплати пенсії на території держав-учасниць Угоди не може бути підставою для відмови у призначенні, поновленні виплати пенсії за новим місцем проживання пенсіонера.
45. Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
46. Беручи до уваги, що конституційне право на соціальний захист включає право на пенсійне забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27.05.2022 №230850002089 про відмову у призначенні пенсії за віком, та наявність підстав для зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
47. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
48. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
49. Оскільки судом було установлено неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, то касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 580/3576/22 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27 травня 2022 року № 230850002089 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб