№ 580/3589/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року

м. Київ

справа № 580/3589/23

адміністративне провадження № К/990/39478/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л. О., Загороднюка А. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення про повернення наказів, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 (колегія суддів у складі: Кузьмишиної О. М., Кобаля М. І., Костюк Л. О.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена» (далі - позивач, ТОВ «Селена») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДКСУ у Черкаській області, Казначейство), в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення ГУ ДКСУ у Черкаській області, оформленого листом від 14.03.2023 № 04-17-02-10/1910, про повернення частково виконаних наказів від 09.05.2022 № 925/181/20(925/1747/21) з примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 01.03.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21), в межах сум стягнення: стягнення з державного бюджету податку на прибуток в сумі 3850,70 грн; стягнення з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади туристичного збору в сумі 447,10 грн та орендної плати за землю в сумі 32 823,32 грн;

- визнати незаконною бездіяльність ГУ ДКСУ у Черкаській області щодо не стягнення судового збору в розмірі 1978,91 грн з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2022 № 925/181/20(925/1747/21);

- зобов`язати ГУ ДКСУ у Черкаській області здійснити заходи щодо безспірного списання (стягнення) судового збору в розмірі 1978,91 грн з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2022 № 925/181/20(925/1747/21).

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що відповідачем було прийнято рішення про відкладення безспірного списання з відповідних бюджетів указаних вище сум з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, пунктів 1, 6, 9, 11 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) та статей 18 75 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

01.03.2022 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 925/181/20 (925/1747/21) (із виправленою згідно з ухвалою суду від 09.05.2022 опискою) частково задоволено позовні вимоги боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А. М., від 15.12.2021 № 925/181/20/1143: стягнуто із Державного бюджету України на користь ТОВ «Селена» кошти в сумі 5423,27 грн (з них: кошти з податку на прибуток в сумі 3850,70 грн, з рентної плати за спеціальне використання води в сумі 1536,69 грн, з екологічного податку в сумі 35,88 грн), а також 2270,00 грн судового збору, а всього: 7693,27 грн; стягнуто з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади, яка є правонаступником Свидівоцької сільської ради на користь ТОВ «Селена» надміру сплачені кошти в загальній сумі 33 270,42 грн (з них: туристичний збір в сумі 447,10 грн, орендна плата за землю в сумі 32 823,32 грн), а також 1978,91 грн судового збору, всього 35 249,33 грн.

09.05.2023 на виконання указаного вище судового рішення видані накази суду.

07.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 925/181/20 (925/1747/21) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

27.01.2023, 14.03.2023 та 15.03.2023 ГУ ДКСУ у Черкаській області та Державна казначейська служба України листами, відповідно за вих. № 04-17-02-10/712, за вих. № 04-17-02-10/1910 та за вих. № 5-06-06/4443, повідомили позивача про те, що відповідно до Порядку № 845 ГУ ДКСУ у Черкаській області, відповідно до наказів суду від 09.05.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21), 17.01.2023 здійснено стягнення коштів з державного бюджету у загальній сумі 3842,57 грн; що стягнення коштів здійснено з урахуванням поданих стягувачем платіжних доручень про перерахування коштів, у межах сум, фактично зарахованих до державного бюджету; що у зв`язку з відсутністю розрахункових документів, які підтверджують факт зарахування коштів до державного бюджету податку на прибуток у сумі 3850,70 грн, зарахування коштів до місцевого бюджету Будищенської територіальної громади туристичного збору у сумі 447,10 грн та орендної плати за землю у сумі 32 823,32 грн, безспірне стягнення цих платежів з відповідних бюджетів не здійснювалося; що стягнення судового збору з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади в сумі 1978,91 грн не здійснено, оскільки такі кошти зараховані до спеціального фонду державного бюджету, що унеможливлює подальше виконання; що у зв`язку із викладеними обставинами, ГУ ДКСУ у Черкаській області прийнято рішення про відкладення безспірного списання коштів до надходження на його адресу у місячний строк оригіналів чи копій розрахункових документів (платіжних доручень, квитанцій тощо), що підтверджують надходження їх до державного бюджету.

19.07.2022 та 06.03.2023 АТ КБ «ПриватБанк» листами № 20.1.0.0.0/7-220716/345 та № 20.1.0.0.0/7-230213/26228 відмовив ліквідатору у наданні копій платіжних документів, про які зазначали у своїх листах органи Казначейства, у зв`язку із спливом строку їх зберігання та з посиланням на захист персональних даних.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУ ДКСУ у Черкаській області щодо повернення частково виконаних наказів від 09.05.2022 № 925/181/20 (925/1747/21) з примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 01.03.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21), в межах сум стягнення: стягнення з державного бюджету податку на прибуток в сумі 3850,70 грн; стягнення з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади туристичного збору в сумі 447,10 грн та орендної плати за землю в сумі 32 823,32 грн. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДКСУ у Черкаській області щодо не стягнення судового збору в розмірі 1978,91 грн із місцевого бюджету Будищенської територіальної громади при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2022 № 925/181/20 (925/1747/21). Зобов`язано ГУ ДКСУ у Черкаській області здійснити заходи щодо безспірного списання (стягнення) судового збору в розмірі 1978,91 грн із місцевого бюджету Будищенської територіальної громади при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2022 № 925/181/20 (925/1747/21).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що законодавством наділено органи Казначейства повноваженнями здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Казначейством, після надходження відповідної заяви позивача, не вживались жодні заходи з метою належного виконання судового рішення, за яким стягувачем є позивач. Відсутні докази вжиття відповідачем встановлених законодавством заходів, які будуть спрямовані на виконання судового рішення, зокрема, направлення на адресу боржника вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій для виплати позивачу заборгованості чи вчинення інших дій, спрямованих на виконання рішень судів.

Таким чином, за висновками суду першої інстанції відповідачем не виконано обов`язку, передбаченого Порядком № 845, щодо виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача коштів, яке набрало законної сили та відповідно до статті 124 Конституції України є обов`язковим до виконання на всій території України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що списання коштів з рахунків боржника і безспірне списання коштів бюджету є двома різними видами безспірних списань та відповідно передбачають відмінний набір документів, необхідних для виконання судового рішення, різну процедуру їх виконання органом Казначейства. При вирішенні цього спору застосуванню підлягають пункти 16-20 Порядку № 845, оскільки саме їх приписами врегульовано питання безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету, а не пункти 24-32 цього Порядку, які застосував суд першої інстанції.

Із обсягу встановлених обставин цієї справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем вживалися вичерпні заходи, направлені на виконання судового рішення. Натомість, позивачем не надано оригіналів чи копій розрахункових документів (платіжних доручень, квитанцій тощо), що підтверджують надходження до державного бюджету сум, які підлягають списанню, та які передбачені Порядком № 845.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2023.

Підставами звернення з касаційною скаргою відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 6 Порядку № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) під час виконання рішення суду про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, у випадку відсутності у стягувача, який перебуває в процесі банкрутства, оригіналу або копії розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Крім того, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: незастосування закону, який підлягав застосуванню: статей 19 129 129-1 Конституції України, підпункту 2 пункту 4, підпунктів 3, 4, 7 пункту 5, пункту 18 Порядку № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45).

Також зазначає, що факт перерахування коштів до відповідного бюджету вже встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.03.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21) на підставі банківських виписок, які є належними та допустимими доказами зарахування коштів до бюджету. Крім того, оскільки ГУ ДКСУ у Черкаській області було стороною у справі № 925/181/20(925/1747/21), то у нього станом на дату подання заяв про виконання рішення була як копія рішення суду про стягнення коштів, так і копії розрахункових документів, на які в рішенні містяться посилання.

Наголошує, що обставина відсутності у банкрута оригіналів або копій розрахункових документів (платіжного доручення, квитанції тощо), які підтверджують перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету), враховуючи, що ліквідатор вжив достатніх заходів задля пошуку цих документів, однак вони вже є знищеними за закінченням терміну зберігання, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача.

Відтак, скаржник уважає, що у ГУ ДКС у Черкаській області були відсутні підстави для повернення виконавчих документів стягувачу, оскільки орган казначейства не позбавлений можливості звернутися до відповідних органів для отримання інформації про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а ріішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

23.11.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Селена» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Єресько Л. О., Загороднюка А. Г. для розгляду судової справи № 580/3589/23.

Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ «Селена» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, виходить із такого.

Спірні правовідносини у цій справі виникли внаслідок часткового невиконання ГУ ДКСУ у Черкаській області рішення Господарського суду Черкаської області від 01.03.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21) та виданих на його виконання наказів суду від 09.05.2022, у зв`язку з відсутністю у стягувача оригіналу або копії розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини першої статі 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 9 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» БК України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення № 215) Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 9 Положення № 215 Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 14 пункту 4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 (далі - Положення № 1280) передбачено, що Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Отже, законодавством наділено органи Казначейства повноваженнями здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845).

Пунктом 1 Порядку № 845 визначено, що цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

За приписами пункту 2 Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Підпунктом 1 пункту 16 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Пунктом 8 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства (підпункт 9 пункту 9 Порядку № 845).

Згідно з абзацом 1 пункту 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що стягнення коштів державного та місцевого бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків та зборів і інших доходів бюджету можливе виключно у разі надходження таких коштів на рахунки державного чи місцевих бюджетів з підтвердженням такого надходження відповідними розрахунковими документами.

Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції та відповідно до матеріалів справи, судом першої інстанції при вирішенні спору помилково застосовано приписи пунктів 24-32 Порядку № 845, оскільки вони регулюють безспірне списання коштів з рахунків боржника. Водночас, як встановлено з матеріалів справи, спір виник внаслідок невиконанням ГУ ДКСУ у Черкаській області виконавчих документів у справі № 925/181/20 (925/1747/21) щодо стягнення надходжень (податків і зборів) з державного та місцевого бюджетів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що списання коштів з рахунків боржника і безспірне списання коштів бюджету є двома різними видами безспірних списань та відповідно передбачають відмінний набір документів, необхідних для виконання судового рішення, різну процедуру їх виконання органом Казначейства.

Таким чином при вирішенні цього спору застосуванню підлягають пункти 16-20 Порядку № 845, оскільки саме їх приписами врегульовано питання безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, при поданні позивачем виконавчих документів для виконання у грудні 2022 року ним долучалися копії платіжних доручень, що підтверджували перерахування частини коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до вимог Порядку № 845, відповідачем 17.01.2023 здійснено безспірне списання коштів державного бюджету в загальній сумі 3842,57 грн. Таке списання проведено з урахуванням поданих позивачем платіжних доручень про перерахування коштів, у межах сум, фактично зарахованих до державного бюджету.

Натомість, у зв`язку з відсутністю розрахункових документів, які підтверджують факт зарахування коштів до державного бюджету податку на прибуток в сумі 3850,70 грн, а також зарахування коштів до місцевого бюджету Будищенської територіальної громади туристичного збору в сумі 447,10 грн та орендної плати за землю в сумі 32 823,32 грн, що зазначені в наказах Господарського суду Черкаської області від 09.05.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21) про стягнення коштів з Державного бюджету та про стягнення коштів з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади, безспірне списання коштів з відповідних бюджетів не здійснювалося.

Крім того, безспірне списання судового збору з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади в сумі 1978,91 грн також не здійснено, оскільки такі кошти зараховані до спеціального фонду державного бюджету, що унеможливлює його виконання.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу листом від 13.05.2022 № 04-17-02-10/2806 повідомлялося про те, що стягнення надходжень державного та місцевих бюджетів можливе виключно за наявності оригіналу або копії розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Оскільки суми на користь позивача за рішенням суду не були стягнуті, у зв`язку з відсутністю розрахункових документів, ГУ ДКСУ у Черкаській області відкладено безспірне списання частини коштів, відповідно до підпункту 2 пункту 11 Порядку № 845, та листом від 27.01.2023 № 04-17-02-10/712 повідомлено позивача про таке відкладення і запропоновано направити до ГУ ДКСУ у Черкаській області оригінали чи копії розрахункових документів (платіжних доручень, квитанцій тощо), що підтверджують надходження до державного бюджету податку на прибуток в сумі 3850,70 грн, а також зарахування коштів до місцевого бюджету Будищенської територіальної громади туристичного збору в сумі 447,10 грн та орендної плати за землю в сумі 32 823,32 грн.

Окрім іншого позивача повідомлено про необхідність надання додаткових документів у місячний строк, оскільки підпунктом 9 пункту 9 Порядку № 845 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачеві у разі, коли протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства.

Оскільки запитуваних відомостей позивачем у місячний термін до ГУ ДКСУ у Черкаській області не надано частково виконані накази Господарського суду Черкаської області повернуто без виконання на адресу позивача листом від 14.03.2023 №04-17-02-10/1910.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем вживалися вичерпні заходи, направлені на виконання судового рішення. Натомість, позивачем не надано оригіналів чи копій розрахункових документів (платіжних доручень, квитанцій тощо), що підтверджують надходження до державного бюджету сум, які підлягають списанню, та які передбачені Порядком № 845.

Однак колегія суддів не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Повертаючи виконавчі документи ТОВ «Селена», відповідно до підпункту 9 пункту 9 Порядку № 845, на підставі того, що протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства, відповідач мав урахувати пункт 5 Порядку № 845, яким передбачені права органів Казначействах під час виконання виконавчих документів, а саме:

1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;

2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;

3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;

4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;

5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби;

5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа;

6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;

7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Крім того, підпунктом 2 пункту 4 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Отже, реалізація гарантії держави виконання судових рішень щодо стягнення коштів з відповідних бюджетів, покладається на органи казначейства, які зобов`язані в кожному випадку, незалежно від заходів, вчинених стягувачем, застосувати весь спектр наданих їм повноважень для невідкладного виконання судового рішення про стягнення коштів із указаних суб`єктів. Тобто, у разі наявності обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання виконавчих документів, у спосіб і порядку, які визначені такими документами, відповідач може скористатися указаним вище переліком прав.

Крім того, за змістом пункту 18 Порядку № 845 під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п`яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.

У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.

Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі.

У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.

Виконання виконавчих документів щодо стягнення судового збору, зарахованого до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, АТ КБ «ПриватБанк» листами від 19.07.2022 № 20.1.0.0.0/7-220716/345 та від 06.03.2023 № 20.1.0.0.0/7-230213/26228 відмовив ліквідатору банкрута (стягувачу у виконавчих документах) у наданні копій платіжних документів, про які зазначали у своїх листах органи Казначейства, у зв`язку із спливом строку їх зберігання та з посиланням на захист персональних даних.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично не спростовує наявності у позивача права на виконання ухваленого відносно нього судового рішення, що підлягає виконанню органами Казначейства, а також не спростовує наявності у позивача права на отримання присуджених судом грошових коштів, проте обґрунтовує неможливість виконання виконавчого листа, виданого за результатом розгляду справи № 925/181/20 (925/1747/21), відсутністю оригіналів або копій розрахункових документів.

Разом з тим, факт перерахування позивачем коштів до відповідного бюджету встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.03.2022 у справі № 925/181/20 (925/1747/21).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, яке випливає з першого речення пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Агротехсервіс проти України» від 05.07.2005, заява № 62608/00, п. 45).

Суд зазначає, що позивач, отримавши рішення господарського суду та виданих на його виконання наказів про стягнення коштів, та пред`явивши їх до органу казначейської служби, мав законні сподівання на їх безперешкодне та швидке виконання, на вжиття відповідачем усіх заходів по виконанню виконавчих документів, встановлених Порядком № 845.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена у статті 129 Конституції України, частині першій статті 18 та частині першій статті 326 ГПК України, якими визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, а тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.

У даному випадку, відповідач повертаючи листом від 14.03.2023 №04-17-02-10/1910 частково виконані накази від 09.05.2022 № 925/181/20 (925/1747/21) з примусового виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 01.03.2022 у справі № 925/181/20(925/1747/21), в межах сум стягнення: з державного бюджету податку на прибуток в сумі 3850,70 грн; з місцевого бюджету Будищенської територіальної громади туристичного збору в сумі 447,10 грн та орендної плати за землю в сумі 32 823,32 грн без виконання, що не є актом владно-розпорядчого характеру, порушив указані вище вимоги законодавства, у тому числі положення частини другої статті 6 Закону № 1404-VIII, чим порушив право позивача на отримання коштів.

З огляду на наведене Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач повинен вживати всіх заходів по виконанню вищевказаного рішення суду, встановлених Порядком № 845.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, проте не всі мотиви, що стали основою рішення суду першої інстанції, є правильними, тому його мотивувальну частину необхідно змінити, виклавши її у редакції цієї постанови.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, тому його рішення підлягає скасуванню.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з підпунктами «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із зміною рішення суду першої інстанції в частині мотивів, а в іншій частині із залишенням його без змін, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За подання касаційної скарги у цій справі позивач сплатив 10 736,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.12.2023 № 17. Відповідно, ця сума підлягає стягненню на користь ТОВ «Селена» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 скасувати, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 змінити в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» (код ЄДРПОУ 31537129; місцезнаходження: 19622, Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, 21) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (код ЄДРПОУ 37930566; місцезнаходження: 18001, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 192) судові витрати на сплату судового збору, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції в сумі 10 736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко

Судді: Л. О. Єресько

А. Г. Загороднюк