ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа №580/3599/19

адміністративне провадження № К/9901/20619/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Шарапи В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №580/3599/19

за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (суд у складі головуючого судді Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді Костюк Л.О., суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 26 лютого 2019 року №ЧК94Є375/АВ/П/ПТ/СПТД-ФС-075.

Позовна заява мотивована відсутністю підстав для проведення перевірки, у тому числі, рішення суду або повідомлення правоохоронних органів.

Крім того, відповідач не надав направлення на проведення перевірки та не ознайомив ОСОБА_1 з підставами проведення інспекційного відвідування; не повідомив про розгляд справи про накладення штрафу, чим позбавив позивача встановлених законодавством процедурних гарантій і унеможливив здійснення належного захисту своїх прав, надання аргументів та доказів на їх підтвердження.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано оскаржувану постанову.

Суди прийшли до висновку, що ненадання позивачем документів, зазначених у вимозі, спричинило об`єктивну неможливість проведення інспекційного відвідування та створило перешкоди для встановлення факту допуску до виконання роботи працівників без укладення трудового договору. При цьому, інспектори праці не вчинили жодних дій для встановлення вказаних осіб та з`ясування, чи укладались з ними трудові договори.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Держпраці у Черкаській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що посадові особи органу Держпраці самостійно визначають перелік та обсяг документів, необхідних для реалізації своїх повноважень.

Касатор вказує, що суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі №200/11885/18-а, від 23 квітня 2020 року у справі №804/1671/17 та від 16 липня 2020 року у справі №522/6990/17, щодо застосування норм абзацу 7 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Шарапи В.М., Рибачука А.І.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року.

5. Позивач надала відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити її без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін, та закрити провадження у справі.

В обґрунтування відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає таке:

- відповідач не виконав обов`язку щодо інформування стосовно дати розгляду справи про накладення штрафу, оскільки фіскальний чек і список поштових відправлень не містять відомостей про вкладення у лист, та не підтверджують надіслання саме повідомлення про час та місце розгляду справи про накладення штрафу;

- рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №704/1227/19 встановлено, що ОСОБА_1 не вчиняла протиправних дій щодо недопущення до перевірки посадових осіб Управління Держпраці та не вчиняла адміністративного правопорушення за статтею 1886 КУпАП, оскільки відеозапис не є належним та допустимим доказом, а тому наведені обставини не підлягають доказуванню у межах цієї справи.

6. Верховний суд ухвалою від 25 січня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 26 січня 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 , код КВЕД 14.19 виробництво іншого одягу й аксесуарів. Реєстрація припинена 17 травня 2019 року.

11 січня 2019 року до Управління Держпраці у Черкаській області надійшов лист Управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 10 січня 2019 року №348/39/122/03/77-2019, яким відповідача повідомлено, що відповідно до наявної оперативної інформації ФОП ОСОБА_1 використовує працю найманих осіб для виробництва одягу й аксесуарів без оформлення трудових відносин.

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 29 січня 2019 року №138-Н «Про проведення інспекційного відвідування» наказано здійснити у період з 30 січня 2019 року до 31 січня 2019 року позаплановий захід (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 .

На підставі вказаного наказу виписано направлення на проведення інспекційного відвідування з питань трудових відносин суб`єкта господарювання або його структурного підрозділу від 29 січня 2019 року №136.

30 січня 2019 року, інспекторами праці, у присутності позивача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧК94/375/НД, яким встановлено, що інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених копій або витягів.

Також інспекторами праці складено вимогу про надання/поновлення документів від 30 січня 2019 року за №ЧК-94/375/НД, якою ФОП ОСОБА_1 зобов`язано у строк до 01 лютого 2019 року надати відповідачу такі документи: свідоцтво про державну реєстрацію, код ЄДРПОУ (завірену копію), фактичне місце (-я) здійснення господарської діяльності, його (їх) режим) роботи, наказ на призначення керівника, повідомлення ДФС (за наявності) (завірені копії), паспортні дані та ідентифікаційний код, штатні розписи, що діяли з 2018 по 2019 рік включно (завірені копії), правила внутрішнього трудового розпорядку (завірені копії), вступні інструктажі працівників з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, журнали (завірені копії), трудові договори, накази з прийняття (переведення), повідомлення ДФС про початок роботи 2018-2019 (завірені копії), табелі обліку використання робочого часу за 2018-2019 (завірені копії), графіки роботи працівників 2018-2019 (завірені копії), договори цивільно-правового характеру, акти виконаних робіт, додаткові угоди (за наявності). Вимога складена у двох екземплярах і підписана інспекторами праці.

В акті від 30 січня 2019 року зазначено, що у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, копія цього акта та письмова вимога про надання/поновлення документів від 30 січня 2019 року №ЧК 94/375/НД надіслані об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення №1800208993372. Строк інспекційного відвідування зупинено до 01 лютого 2019 року.

31 січня 2019 року відповідач прийняв наказ про продовження інспекційного відвідування позивача, на підставі якого видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 31 січня 2019 року №145.

За результатами проведення інспекційного відвідування, відповідач склав акт від 01 лютого 2019 року №ЧК94/375/НД про неможливість проведення інспекційного відвідування, у зв`язку із ненаданням ФОП ОСОБА_1 документів.

Згідно з вимогою про надання/поновлення документів від 01 лютого 2019 року №ЧК94/375/ПД, ФОП ОСОБА_1 зобов`язано надати документи до 04 лютого 2019 року. Факт вручення позивачу вимоги зафіксований відеозаписом від 01 лютого 2019 року.

04 лютого 2019 року, інспекторами праці складено акт інспекційного відвідування №ЧК94/375/АВ, де зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме: дії та бездіяльність підприємця свідчать про створення перешкод посадовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в здійсненні державного контролю за додержанням законодавства про працю. В акті зазначено, що 2 примірники направлено позивачу для підпису рекомендованим листом №1800198205192. Факт направлення акта інспекційного відвідування позивачу підтверджується копією фіскального чека від 06 лютого 2019 року.

Відповідач направив позивачу повідомлення про розгляд справи про накладення штрафів за порушення законодавства про працю від 13 лютого 2019 року №17-07/522/958 та №17-07/523/959 на адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , що підтверджується списком №605 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 13 лютого 2019 року та фіскальним чеком від 13 лютого 2019 року. Згідно із вказаними повідомленнями розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю був призначений на 10 год. 10 хв. 26 лютого 2019 року в приміщенні Управління Держпраці у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, кім. 305.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відповідач прийняв постанову від 26 лютого 2019 року №ЧК94Є375/АВ/П/ПТ/СПТД-ФС-075, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 417 300,00 грн., за порушення вимог статті 259 Кодексу законів про працю України, а саме: недопущення до проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні з питань виявлення порушень фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) на підставі абзацу 7 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, застосовано штраф у сумі 417 300,00 грн.

Вказана постанова надіслана позивачу рекомендованим листом 27 лютого 2019 року, що підтверджується копією листа від 27 лютого 2019 року №17-07/438/1266, списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 27 лютого 2019 року №811 та копією фіскального чека від 27 лютого 2019 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів КАС Верховного Суду дійшла таких висновків.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю (підпункт 4 пункту 5 Порядку №295).

Пунктами 12, 16, 18 Порядку №295 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Відповідальність юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, за порушення вимог законодавства про працю передбачена частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України.

Абзацом сьомим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно з абзацом шостим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі по тексту - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

9. Як встановлено судом, інспекційне відвідування позивача призначене на підставі листа Управління захисту економіки в Черкаській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 10 січня 2019 року №348/39/122/03/77-2019, яким відповідача повідомлено, що відповідно до наявної оперативної інформації ФОП ОСОБА_1 використовує працю найманих осіб для виробництва одягу й аксесуарів без оформлення трудових відносин.

З наведеного вбачається, що підставою для проведення інспекційного відвідування було повідомлення правоохоронного органу про порушення законодавства про працю, що відповідає підпункту 4 пункту 5 Порядку №295.

Колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про дотримання посадовими особами відповідача процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю при проведенні інспекційних відвідувань та складанні відповідних актів про неможливість їх проведення, визначеної вимогами Порядку №295.

10. Стосовно доводів ОСОБА_1 щодо неналежного повідомлення про дату розгляду справи про накладення штрафу колегія суддів звертає увагу на таке.

Пунктом 6 Порядку №509 визначено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Як встановили суди попередніх інстанцій, повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу направлялось позивачу рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та фіскальними чеками, тобто у відповідності до вимог пункту 6 Порядку №509.

Посилання позивача на відсутність опису поштового відправлення є необґрунтованим, оскільки відповідно до пункту 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, опис вкладення може бути додано виключно до поштових відправлень з оголошеною цінністю (цінний лист). У свою чергу, вимогами Порядку №509 передбачено направлення документів суб`єктам господарювання саме рекомендованим листом.

Крім того, в матеріалах справи міститься телефонограма про розгляд справи про накладення штрафів за порушення законодавства про працю, складена посадовою особою відповідача ОСОБА_2 20 лютого 2019 року, з поміткою « ОСОБА_1 відмовилась від отримання і поклала трубку; тел. (068) 6220808».

Таким чином, під час розгляду справи суди попередніх інстанцій належним чином дослідили питання повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу та дійшли вірного висновку про вжиття всіх належних заходів з метою повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, передбачених пунктом 6 Порядку №509.

Верховний Суд констатує, що позивач не проявила зацікавленості у розгляді справи про накладення штрафу за її участі, а тому її доводи суд вважає необгрунтованими.

11. Колегія суддів вважає безпідставними покликання позивача на необхідність обов`язкового врахування рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2019 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №704/1227/19, з огляду на таке.

Згідно з висновком Верховного Суду , викладеним у постанові від 10 січня 2019 року у справі №804/6947/15, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Такий правовий підхід закріплений у новій редакції КАС України, яка діє з 15 грудня 2017 року, відповідно до частини сьомої статті 78 якого правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Як вбачається зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №704/1227/19, колегія суддів не прийняла до уваги наявний в матеріалах справи відеозапис, оскільки неможливо встановити дані щодо дати, часу та місця проведення зйомки. Крім того, неможливо встановити факту вручення вимоги про надання документів саме ОСОБА_1 , враховуючи, що жодних дій для встановлення особи на відео контролюючим органом не вчинено.

У свою чергу, під час розгляду даної справи, суд першої інстанції допитав свідків, які здійснювали інспекційне відвідування, заслухав позивача особисто та дослідив відеозаписи, оцінив вказані докази у сукупності та дійшов висновку, що вимога про надання документів вручена позивачу під час інспекційного відвідування.

12. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем документів не свідчить про об`єктивну неможливість проведення інспекційного відвідування та створення перешкод для встановлення факту допуску до виконання роботи працівників без укладення трудового договору, колегія суддів КАС ВС вважає помилковими, з огляду на таке.

Відповідач, як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю, має право на самостійне визначення переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень, витребувані документи мають містити інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки.

Ненадання на обов`язкову до виконання вимогу інспектора праці витребуваних документів, що зумовило неможливість реалізації наявного в нього повноваження, розцінюється як створення перешкод у проведенні перевірки (інспекційного відвідування).

Обрання способу здійснення заходу контролю входить до дискреційних повноважень відповідача, здійснюється виходячи з предмету перевірки та визначається в прийнятому керівником органу контролю рішенні. Таким рішенням і є наказ «Про проведення інспекційного відвідування».

Зазначені висновки узгоджуються із позицією КАС ВС висловленою, зокрема, у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі №200/11885/18-а, від 02 червня 2022 року у справі №580/534/20, від 15 липня 2022 року у справі №420/2124/20, підстав для відступу від якої не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доведеним вчинення позивачем перешкод при здійсненні уповноваженими особами відповідача інспекційного відвідування, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України.

13. Щодо клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження, викладеного у відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях, колегія суддів звертає увагу, що позивач не зазначає будь-яких підстав для закриття касаційного провадження, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а тому таке клопотання є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

14. Таким чином, оскаржувана постанова Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення на користь суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі №580/3599/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Шарапа В.М.

Рибачук А.І.