ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 580/4507/22
адміністративне провадження № К/990/22362/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 (головуючий суддя: Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) у справі № 580/4507/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі -відповідач), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та неперерахунку на спеціальні рахунки ІНФОРМАЦІЯ_1 разової грошової допомоги в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, станом на 01.01.2022 до 5 травня у сумі 9 670 грн для виплати позивачу;
зобов`язати відповідача нарахувати і перерахувати на спеціальні рахунки ІНФОРМАЦІЯ_1 разову грошову допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком станом на 01.01.2022 з урахуванням виплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, в сумі - 8 179 грн, для виплати позивачу.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 29.11.2022, з урахуванням ухвали від 08.12.2022 про виправлення описки, позов задовольнив:
визнав протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;
зобов`язав відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.03.2023 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2023 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування заявлених позовних вимог стверджує, що у зв`язку із прийняттям рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учасник бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Проте відповідачем виплачена сума такої допомоги не в повному обсязі.
Позивач звернувся до відповідача із колективною заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги - 1491 грн, проте відповідач разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком не виплатив.
За таких обставин, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист.
Відповідач позов не визнав. Зазначає, що Уряд постановою від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» установив у 2022 році розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня на рівні 1491 грн. Відповідно, відсутні правові підстави для виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується інформацією, зазначеною у посвідченні серії НОМЕР_1 від 10.11.2016.
У 2022 році позивачу виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі 1491 грн, визначеному Порядком використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 540; Порядок №540, відповідно).
07.06.2022 позивач звернувся до відповідача із колективною заявою про нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Листом від 27.06.2022 № 7437/715/01-9 відповідач у відповідь на колективну заяву повідомив позивача, що виплата разової грошової допомоги законно здійснена у розмірах, встановлених постановою Уряду № 540.
Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірах, визначених статтею 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ), позивач звернувся до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що разова грошова допомога до 5 травня повинна виплачуватися учасникам бойових дій відповідно до положень Закону № 3551-XII.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, враховуючи положення частини другої статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ (далі - Закон № 389-VІІІ), частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 540.
При вирішенні справи, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 12 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою №540, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня 2022 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Скаржник також наголосив, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22, на яку здійснив посилання суд апеляційної інстанції при вирішенні справи.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Зазначив, що позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня у розмірі 1491 грн, що відповідає розміру такої допомоги, визначеному в додатку до Порядку № 540.
Зважаючи на введення воєнного стану в Україні та загальновідомі обставини значного дефіциту Державного бюджету України і переорієнтування спрямованості основного масиву бюджетних асигнувань на забезпечення ефективного покриття потреб Сил Оборони України, у межах чинного правового регулювання та стану суспільних відносин, відповідач вважає, що виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня у 2022 році у розмірі, визначеному прийнятим на виконання Бюджетного кодексу України підзаконним актом, є правомірною.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році для учасників бойових дій, відповідно статті 12 Закону № 3551-ХІІ, в редакції Закону України від 25.12.1998 № 367-ХІV «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 367-ХІV).
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22, де Суд вказав, що враховуючи положення частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
Водночас Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22 відступив від висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 та сформулював наступний правовий висновок:
1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;
3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:
I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, Судова палата виходить із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі, що розглядається.
Застосовуючи ці висновки до обставин справи, колегія суддів звертає увагу, що Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, здійснюється у розмірі - 1491 гривня.
Відповідно до статті 12 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення Порядку № 540 та статті 12 Закону №3551-XII, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році.
Проте, Закон № 3551-ХІІ, має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері спірних правовідносин, відповідно саме його необхідно застосовувати для вирішення спору.
Пунктами 2 та 3 Постанови № 540 передбачено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема:
- органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;
- структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.
Судами не встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду, проте встановлено, що саме Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради було здійснено позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному в додатку до Порядку, затвердженому Постановою № 540, відповідно саме Департамент є належним відповідачем у цій справі.
За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права знайшли своє підтвердження.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішенням суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 необхідно скасувати, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 залишити в силі.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Судові витрати у справі відсутні, оскільки позивач є учасником бойових дій.
Керуючись статтями 345 349 352 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі № 580/4507/22.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №580/4507/22 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
В. М. Кравчук
В. М. Шарапа